Постанова
іменем України
29 січня 2019 року
м. Київ
справа № 125/1133/17
провадження № 51- 4103км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Короля В.В.,
суддів Лагнюка М.М., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Дрозда Р.І.,
прокурора Гаврилюка С.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, на вирок Апеляційного суду Вінницької області від 16 листопада 2017 року щодо ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016020080000182, за обвинуваченням
ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця смт БраїлівЖмеринського району Вінницької області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Барського районного суду Вінницької області від 21 серпня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
На підставі ст. 75 КК звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням упродовж однорічного іспитового строку та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Цивільний позов ОСОБА_2 залишено без розгляду.
Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Апеляційний суд Вінницької області скасував вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 та 16 листопада 2017 року ухвалив свій вирок, яким визнав його винним за ч. 2 ст. 286 КК та призначив ОСОБА_1 покарання у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.
На підставі ст. 75 КК звільнив ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік і покладенням на нього обов'язків, передбачених п. п. 1, 2 ст. 76 цього Кодексу, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
У решті вирок місцевого суду залишив без зміни.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 15 квітня 2016 року приблизно о 17-ій годині 00 хвилин, керуючи в стані алкогольного сп'яніння автомобілем «ВАЗ 21043», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись автодорогою м. Любар - м. Нова Ушиця, яка проходить через с. Іванівці Барського району Вінницької області у напрямку м. Бар, порушив вимоги п. 2.9 (а), 10.1 Правил дорожнього руху та не обрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, а також стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, перед зміною напрямку руху ліворуч не переконався, що це буде безпечно та не створить перешкод для руху або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, виїхав на смугу зустрічного руху, допустивши зіткнення з мотоциклом «KanuniSavage», реєстраційний номер
НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, який рухався у зустрічному напрямку.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та зіткнення транспортним засобів ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження.
Вимоги касаційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції (далі - прокурор), посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Обґрунтовує прохання тим, що апеляційний суд ухвалив рішення тільки про призначення ОСОБА_1 додаткового покарання, залишивши в решті вирок нижчої інстанції без змін, проте у резолютивній частині свого рішення вказав про скасування вироку місцевого суду повністю, внаслідок чого порушив вимоги ч. 2 ст. 420, ст. 407 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
На касаційну скаргу прокурора ОСОБА_1. подав пояснення, в якому просить задовольнити її частково, вирок апеляційного суду щодо нього змінити, прийняти рішення про позбавлення права керувати транспортними засобами на строк один рік, починаючи з дня ухвалення вироку місцевого суду, тобто з 21 серпня 2017 року. В додатковому поясненні ОСОБА_1, долучивши ухвалу Барського районного суду Вінницької області від 23 листопада 2018 року про звільнення його від основного покарання в зв'язку із закінченням іспитового строку, вказуючи на обставини, що пом'якшують покарання, та особисту потребу в користуванні автомобілем за станом здоров'я, просить врахувати наведене, взявши до уваги, що фактичн