Постанова
Іменем України
30 січня 2019 року
м. Київ
справа № 750/10611/15-ц
провадження № 61-14218св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Фаловської І. М., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_3,
представник позивача - ОСОБА_4,
відповідач - публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Глобус» представник відповідача - Касімова Яна Артурівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 серпня 2016 року у складі судді Коверзнева В. О. та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2016 року у складі колегії суддів: Вінгаль В. М., Бобрової І. О., Шитченко Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У жовтні 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» (далі - ПАТ «КБ «Глобус», банк) про стягнення коштів.
Позовна заява мотивована тим, що 27 березня 2013 року вона уклала з ПАТ «КБ «Глобус» депозитний договір № 113953 на вклад у сумі 466 000,00 грн з процентною ставкою 23,5 % на строк до 27 листопада 2014 року. На її вимогу від 25 листопада 2014 року повернути вклад банк запропонував замовити платіжну картку «Gold», за яку вона сплатила 150,00 грн, 27 листопада та 05 грудня 2014 року вся сума депозиту не була повернута та отримувалась нею частинами через банкомати, починаючи з 27 листопада до 25 грудня 2014 року. Також ПАТ «КБ «Глобус» прийняло від неї, проте не виконало платіжне доручення від 05 грудня 2014 року № 1 про перерахування коштів на рахунок в іншому банку. Уважала, що зазначене порушення термінів повернення депозиту та невиконання розрахункового документа дає підстави для відшкодування процентів за користування вкладом понад строк, який визначений депозитним договором, нарахування сум, передбачених статтею 625 ЦК України, та пені.
За викладених обставин позивач просила стягнути з відповідача 6 693,58 грн процентів на користування вкладом за період з 27 листопада до 25 грудня 2014 року, 856,98 грн як 3% річних та 6 268,90 грн пені за цей же період, та 150,00 грн на відшкодування збитків, завданих замовленням платіжної картки.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 серпня 2016 року позов задоволено.
Стягнуто з ПАТ «КБ «Глобус» на користь ОСОБА_3 13 969,46 грн.
Стягнуто з ПАТ «КБ «Глобус» на користь держави 1 378,00 грн на відшкодування судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що в депозитному договорі не зазначено поточний рахунок, на який банк мав право переказати кошти після закінчення строку дії договору, тому видача позивачу вкладу мала здійснюватись готівкою через касу відділення банку. Проте відповідач перерахував вклад на поточний рахунок ОСОБА_3, чим змінив режим користування грошовими коштами, та встановив для неї обмеження зняття готівки, тому банк повинен сплатити проценти за користування коштами з 27 листопада до 25 грудня 2014 року. Також суд дійшов висновку, що порушення відповідачем грошового зобов'язання дає підстави для стягнення 3 % річних та пені за невиконання доручення клієнта на переказ коштів з 06 до 25 грудня 2014 року відповідно до пункту 32.2 статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2016 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що обставина незвернення ОСОБА_3 до банку за три дні до закінчення строку зберігання коштів не давала підстав відповідачу для перерахування цих коштів на поточний рахунок позивача. Суд вважав правильним висновок суду першої інстанції щодо стягнення процентів за користування коштами, 3 % річних, пені та 150,00 грн як відшкодування збитків за випуск додаткової картки.
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2016 року до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ «КБ «Глобус», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 серпня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2016 року, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що банк виконав свої зобов'язання за депозитним договором, перерахувавши кошти з депозитного на поточний рахунок позивача. ПАТ «КБ «Глобус» зазначає, що ОСОБА_3 протягом дії депозитного договору отримувала проценти на поточний рахунок, тому вважає таким, що не відповідає дійсності, твердження позивача щодо безпідставного визначення банком рахунка для перерахування вкладу. Також зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували частину другу статті 625 ЦК України, оскільки банк виплачував проценти за користування коштами позивача на підставі карткового договору, тому немає підстав для нарахування 3 % річних. Крім того, картковим договором не передбачено перерахування коштів згідно з платіжним дорученням, а операції за поточним рахунком можливі лише за допомогою платіжної картки. На думку ПАТ «КБ «Глобус», сплата 150,00 грн за випуск платіжної картки не є збитками, оскільки 25 листопада 2014 року ОСОБА_3 звернулась до банку з письмовою заявою про випуск цієї картки.
У запереченнях, поданих у січні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_3 просить касаційну скаргу ПАТ «КБ «Глобус» залишити без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 серпня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2016 року - без змін.
Заперечення на касаційну скаргу мотивовані тим, що банк не мав підстав для переказу коштів на рахунок, не передбачений умовами депозитного договору, чим порушив свої зобов'язання та має сплатити 3 % річних. Посилаючись на частини першу та третю статті 1068 ЦК України та пункт 3.24 Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операції з їх застосуванням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19 квітня 2005 року № 137, ОСОБА_3 вважає безпідставним твердження банку, що переказ коштів на підставі розрахункового договору не передбачений умовами депозитного договору. Також зазначає, що банк порушив статтю 1066 ЦК України, встановивши обмеження в отриманні коштів з депозитного рахунка.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У березні 2018 року справу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Суди встановили, що 27 березня 2013 року між ОСОБА_3 та ПАТ «КБ «Глобус» укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Класичний» № 113953 (далі - договір банківського вкладу) та додаткові договори до нього на розміщення 466 000,00 грн, та договір на відкриття