Постанова
Іменем України
31 січня 2019 року
м. Київ
справа № 185/10176/14-ц
провадження № 61-9939св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Висоцької В. С., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит»,
відповідачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_6 в інтересах уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» Ірклієнка Юрія Петровича на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 липня 2017 року в складі судді Бабія С. О. та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2018 року в складі колегії суддів: Пищиди М. М., Красвітної Т. П., Ткаченко І. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2014 року Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 19 липня 2007 року між сторонами укладено кредитний договір № 064/07-ФЛ/09, згідно з умовами якого ОСОБА_4 надано кредит у сумі 25 413,00 дол. США. зі сплатою 13 % річних.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_5 укладено договір поруки від 19 липня 2007 року № 064/07/02/09, за умовами якого останній зобов'язався відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником умов кредитного договору. Сторони погодили, що позичальник і поручитель в разі невиконання умов кредитного договору відповідають як солідарні боржники.
Відповідач належним чином не виконував свої зобов'язання за кредитним договором, в результаті чого утворилася заборгованість.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2008 року з відповідачів стягнуто на користь банку розраховану станом на 29 липня 2008 року заборгованість за кредитом у сумі 119 165,00 грн, 4 008,19 грн відсотків та 16 610,74 грн пені.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 липня 2014 року у справі № 185/7297/14-ц визнано виконавчий лист, виданий 14 грудня 2008 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області у справі № 2-5298-2008 в частині боржника ОСОБА_4 таким, що не підлягає виконанню.
Станом на 08 жовтня 2014 року продовжували діяти умови кредитного договору та нараховувалися відсотки за користування кредитними коштами у сумі 0,00 дол. США - строкова заборгованість за кредитом, 8 816,42 дол. США (еквівалентно станом на дату розрахунку 114 174,40 грн) - прострочена заборгованість за кредитом, 22,29 дол. США (еквівалентно станом на дату розрахунку 288,66 грн) - строкова заборгованість за відсотками, 10 294,73 дол. США (еквівалентно станом на дату розрахунку 133 318,81 грн) - прострочена заборгованість за відсотками, 58 211,39 грн - пеня за прострочення заборгованості за основним боргом, відсотками та комісією, всього за курсом Національного банку України станом на 08 жовтня 2014 року заборгованість становить 305 993,26 грн.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 липня 2017 року у задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання.
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2018 року рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 липня 2017 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги правильність висновків суду не спростовують.
У касаційній скарзі ОСОБА_6 в інтересах уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» Ірклієнка Ю. П. просить зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, справу передати до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що з 30 липня 2008 року до 08 жовтня 2014 року утворилася заборгованість у розмірі 305 993,26 грн, яку відповідачі мають сплати на виконання кредитного договору.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Суд установив, що 19 липня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», і ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 064/07-ФЛ-09, відповідно до умов якого ОСОБА_4 отримала у позивача кредит на загальну суму 25 413,00 дол. США зі сплатою 13 % річних з кінцевим терміном повернення кредиту 10 липня 2014 року.
Сторони погодили графік повернення кредиту та розміри щомісячних платежів у сумі 465,28 дол. США щомісяця.
Згідно із заявою на видачу готівки від 19 липня 2007 року № 13 та платіжним дорученням від 19 липня 2007 року № 10 ОСОБА_4 отримала кредитні кошти у розмірі 25 413,00 дол. США, які було перераховано за часткову сплату автомобіля Hyunday Tucson2 GLS 4WD.
На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 19 липня 2007 між банком та ОСОБА_5 укладено договір поруки.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2008 року у справі № 2-5296/2008 за позовом ВАТ «Банк «Фінанси і кредит» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором стягнуто з останніх 139 784,09 грн.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 липня 2014 року у справі № 185/7297/14-ц з урахуванням ухвали Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 серпня 2014 року у справі № 185/7297/14-ц визнано виконавчий лист, виданий 14 грудня 2008 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області у справі № 2-5298-2008 в частині боржника ОСОБА_4 таким, що не підлягає виконанню. Ухвала залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2014 року.
Відповідно до розрахунку станом на 08 жовтня 2014 року відповідачі за період з 30 липня 2007 року до 08 жовтня 2014 року мають таку заборгованість: строкова заборгованість за кредитом - 0,00 дол. США, прострочена заборгованість за кредитом - 8 816,42 дол. США (еквівалентно станом на дату розрахунку 114 174,40 грн), строкова заборгованість за відсотками - 22,29 дол. США (еквівалентно станом на дату розрахунку 288,66 грн), прострочена заборгованість за відсотками - 10 294,73 дол. США (еквівалентно станом на дату розрахунку 133 318,81 грн), пеня за прострочення заборгованості за основним боргом кредиту, відсотками та комісією - 58 211,39 грн, всього за курсом Національного банку України станом на 08 жовтня 2014 року заборгованість становить 305 993,26 грн.
Згідно із частиною п'ятою статті 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 липня 2014 року у справі № 185/7297/14-ц встановлено, що 30 вересня 2008 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ярмолюк М. М. вчинено виконавчий напис (реєстровий № 5584) про звернення стягнення на майно ОСОБА_4 на суму 142 784,08 грн зі строком проведення стягнення до 30 вересня 2008 року та звернуто його до примусового виконання.
Постановою державного виконавця від 13 грудня 2013 року виконавче провадження № 39052846 з примусового виконання виконавчого напису закінчено в зв'язку з фактичним виконанням на підставі пункту 8 частини першої статті 49