Постанова
Іменем України
24 січня 2019 року
м. Київ
справа № 455/26/16-ц
провадження № 61-24438св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: СтупакО. В. (суддя-доповідач), Кузнєцова В. О., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» на рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 10 листопада 2016 року у складі судді Бонецького Л. Й. та рішення Апеляційного суду Львівської області від 22 березня 2017 року у складі колегії суддів: Павлишина О. Ф., Мікуш Ю. Р., Ніткевича А. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У січні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (далі - ПрАТ «СК «Провідна») про стягнення страхового відшкодування, моральної шкоди та витрат на поховання.
Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що 06 серпня 2014 року, її батько ОСОБА_5, керуючи автомобілем ВАЗ 2104, їхав разом із її матір'ю ОСОБА_6 із Самбора до Старого Самбора. На 86 км 500 м автодороги Львів ? Самбір ? Ужгород, навпроти села Торчиновичі Старосамбірського району Львівської області, автомобіль на дозволеній швидкості в'їхав у яму (вибоїну) глибиною до 20 см, яка знаходилась на дорозі. Від удару колесо відірвало, некеровану машину кинуло на зустрічну полосу руху, по якій назустріч рухався вантажний фургон «Mercedes», номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_7, у результаті чого автомобілі зіштовхнулися, від удару якого автомобіль її батька декілька разів перекинувся, а батько та мати, загинули.
03 вересня 2013 року ОСОБА_5 уклав із ПрАТ «СК «Провідна» поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/4133705/1405/13 (далі - поліс), строк дії якого до 03 вересня 2014 року.
Згідно з полісом страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (полісом).
ПрАТ «СК «Провідна», у тому числі на його гарячу лінію, повідомлено про ДТП, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 та про настання страхового випадку, а також своєчасно подана письмова заява про виплату страхового відшкодування, яка відповідачем до уваги не взята. У зв'язку із цим вона змушена звернутися до суду про стягнення із ПрАТ «СК «Провідна» 87 696,00 грн невиплаченого страхового відшкодування, 29 292,00 грн витрат на поховання, а також 29 292,00 грн на відшкодування моральної шкоди, оскільки невиплата страхового відшкодування негативно вплинула на неї, призвела до душевних страждань, головного болю, погіршення сну, порушила нормальний життєвий уклад в сім'ї та у стосунках із рідними та близькими, вплинула на відносини із працівниками на роботі та спілкуванні з людьми.
У судовому засіданні 20 квітня 2016 року позивач уточнила вимоги, просила стягнути із ПрАТ «СК «Провідна» 43 848,00 грн невиплаченого страхового відшкодування, 14 616,00 грн на відшкодування моральної шкоди та 14 616,00 грн витрат на поховання, що стосується матері ОСОБА_6, оскільки згідно з постановою Старосамбірського районного відділу головного управління міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, ДТП сталося із вини водія ОСОБА_5
Рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 10 листопада 2016 року позов задоволено. Визнано подію, що мала місце ІНФОРМАЦІЯ_1 під час ДТП страховим випадком згідно з полісу. Стягнуто з ПрАТ «СК «Провідна» на користь ОСОБА_4 43 848,00 грн невиплаченого страхового відшкодування. Стягнуто з ПрАТ «СК «Провідна» на користь ОСОБА_4 14 616,00 грн на відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з ПрАТ «СК «Провідна» на користь ОСОБА_4 14 616,00 грн витрат на поховання. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивач, будучи дочкою ОСОБА_5 та ОСОБА_6, на момент настання страхового випадку не працювала, оскільки здійснювала догляд за сином ОСОБА_8, який є внуком померлих, а тому має право на страхове відшкодування у розмірі 36 мінімальних заробітних плат. Крім цього, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати на поховання, розмір яких складає 12 мінімальних заробітних плат, а також моральну шкоду, достатній і обґрунтований розмір якої складає 14 616,00 грн.
Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 22 березня 2017 року апеляційну скаргу ПрАТ «СК «Провідна» задоволено частково. Рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 10 листопада 2016 року у частині визнання події, що мала місце ІНФОРМАЦІЯ_1 під час ДТП страховим випадком відповідно до полісу, скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову у цій частині. Рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 10 листопада 2016 року у частині відшкодування моральної шкоди та витрат на поховання змінено та стягнуто 7 308,00 грн на відшкодування моральної шкоди та 9 937,00 грн витрат на поховання. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що місцевий суд неправильно визначив розмір страхового відшкодування витрат на поховання та моральної шкоди. Позивачем надано рахунок від 17 серпня 2014 року відповідно до якого нею понесені витрати у розмірі 7 437,00 грн на домовину, хрест та вінки, а згідно з постановою правління Фонду соціального страхування від 03 жовтня 2008 року № 45 розмір витрат на виготовлення та встановлення стандартного пам'ятника для Львівського регіону встановлено у сумі 2 500,00 грн. Також чинним законодавством не передбачено відшкодування моральної шкоди у подвійному розмірі на одну особу.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У квітні 2017 року ПрАТ «СК «Провідна» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 10 листопада 2016 року та рішення Апеляційного суду Львівської області від 22 березня 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив суд скасувати рішення судів попередніх інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач не надала документів, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання ДТП) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника. Позивач не має права на відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілої, оскільки вона є повнолітньою, працездатною особою і не перебувала на утримані померлої особи. Крім того, ОСОБА_9, який є сином загиблої ОСОБА_6, також належить частина страхового відшкодування, а тому суди безпідставно стягнули із відповідача на користь позивача страхове відшкодування у повному розмірі.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи на надано строк на подання заперечень.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року вказану справа разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні