Постанова
Іменем України
31 січня 2019 року
м. Київ
справа № 219/2998/17
провадження № 61-35621св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Штелик С. П. (суддя-доповідач), Лесько А. О., Мартєва С. Ю.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - Бахмутська міська рада Донецької області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - на постанову апеляційного суду Донецької області від 03 квітня 2018 року у складі суддів: Хейло Я. В., Жданової В. С., Тимченко О. О.,
В С Т А Н О В И В :
У березні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до Бахмутської міської ради Донецької області про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Позов мотивовано тим, що вона з 01 січня 2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_5 року проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, вела з ним спільне господарство, мала спільний сімейний бюджет та спільні витрати. ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_6 помер. Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 та грошових вкладів, що розміщені на рахунках у публічному акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» в сумі 16 999 грн (рахунок № НОМЕР_1) та в сумі 2 424 грн 55 коп. (рахунок № НОМЕР_2). Вказувала, що інших спадкоємців у померлого ОСОБА_6 немає. Вважає, що прийняла спадщину після ОСОБА_6, як спадкоємець четвертої черги, оскільки проживала з останнім однією сім'єю більше п'яти років до часу відкриття спадщини. Постановою нотаріуса від 15 березня 2017 року їй було відмовлено у відкритті спадкової справи з тих підстав, що у неї відсутні документи, які підтверджують факт проживання з ОСОБА_6 однією сім'єю без реєстрації шлюбу не менш як п'ять років до відкриття спадщини.
Посилаючись на викладені обставини просила встановити факт її спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період з 01 січня 2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_5 року з ОСОБА_6, визнати за нею право приватної власності на спадкове майно, а саме:квартиру АДРЕСА_2; банківські вклади за рахунком № НОМЕР_1 в сумі 16 999 грн та за рахунком № НОМЕР_2 в сумі 2 424 грн 55 коп., які відкриті у публічному акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» в порядку спадкування за законом.
Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 16 січня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано доказів, які б у сукупності з іншими обставинами, підтверджували факт її спільного проживання із спадкодавцем однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу за життя останнього. Відповідно до акту виходу на місцевість за адресою: АДРЕСА_3 від 26 квітня 2017 року, Бахмутської міської ради Донецької області ОСОБА_6 був одинокою людиною та проживав у квартирі НОМЕР_3 за вказаною адресою один, ОСОБА_4 ніколи не проживала разом з ОСОБА_6 Поховання останнього здійснювали сусіди за спільно зібрані кошти. Показання свідків щодо факту проживання ОСОБА_4 у квартирі ОСОБА_6 разом з ним однією сім'єю без реєстрації шлюбу, ведення ними спільного господарства, містять суперечності та протилежні висновки. Надані позивачем квитанції про оплату комунальних послуг та фотокартки, на яких позивач та ОСОБА_6 зображені разом, не підтверджують факт їх спільного проживання.
Постановою апеляційного суду Донецької області від 03 квітня 2018 року рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 16 січня 2018 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем не підтверджено належними доказами факт її постійного проживання однією сім'єю з ОСОБА_6 з 2007 року, періодичне спільне проживання не є достатнім для визнання факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу в розумінні вимог закону без наявності інших ознак сім'ї, враховуючи те, що судом встановлено, що у лютому 2014 року позивач вказувала у медичних документах і іншу адресу свого проживання, а саме: АДРЕСА_4.
У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5, просить скасувати постанову апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не досліджено всі докази у справі, безпідставно відхилено докази надані позивачем, зокрема акт від 31 липня 2014 року, складений ПП «Наш дім», фотокартки, показання свідків. Крім того, у представника відповідача були відсутні повноваження на ведення справи в суді.
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Суди установили, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7
ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_6 помер.
Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно: квартиру АДРЕСА_2, та на рахунки у публічному акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» в сумі 16 999 (рахунок № НОМЕР_1) та в сумі 2 424 грн 55 коп. (рахунок № НОМЕР_2).
Згідно постанови приватного нотаріуса Бахмутського міського нотаріального округу Дубровського В.М. від 15 березня 2017 року відмовлено ОСОБА_4 у відкритті спадкової справи у зв'язку зі смертю ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 року, у зв'язку з відсутністю відповідних документів на підтвердження її фактичних шлюбних відносин зі спадкодавцем та ведення спільного господарства, не надано свідоцтво про смерть ОСОБА_6 та пропущено шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини за законом.
Згідно повідомлення Державного нотаріуса Першої Бахмутської державної нотаріальної контори №1182/01-16 від 22 липня 2017 року Шеллар В. Л. та інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 48573096 від 28 липня 2017 року та № 48573161 від 28 липня 2017 року спадкова справа після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року, не відкривалась, спадкоємці до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщинине зверталися.
Згідно акту приватного підприємства «Наш дім плюс» від 31 липня 2014 року ОСОБА_6 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_8. Зі слів сусідів, ОСОБА_4 проживала спільно з ОСОБА_6 з 01 січня 2007 року та вела з ним спільне господарство до дня його смерті.
Відповідно до актів від 22 лютого 2017 року, складеного приватним підприємством «Будинок плюс» у складі комісії: майстрів ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, та від 20 листопада 2017 року, складеного комісією у складі: бухгалтера ОСОБА_12 та паспортиста ОСОБА_11, при проведені перевірки паспортного АДРЕСА_2 встановлено, що за вищезазначеною адресою ніхто не зареєстрований та не проживає. Володілець квартири ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року та знятий з реєстрації 29 вересня 2014 року, що підтверджують сусіди.
Згідно довідки приватного підприємства «Наш дім плюс» за квартирою НОМЕР_3, жилого АДРЕСА_2 існує заборгованість за комунальні послуги, яка станом на 01 серпня 2016 року становить 2 486 грн 51коп.
Відповідно до акту виходу на місцевість за адресою: АДРЕСА_6 від 26 квітня 2017 року, щодо з'ясування обставин факту спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_4 з громадянином ОСОБА_6, за вказаною адресою в період з 01 січня 2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_5 року здійснено комісійний виїзд представників Бахмутської міської ради Донецької області в присутності мешканців квартир НОМЕР_4 та НОМЕР_5. Вказаним актом встановлено, що ОСОБА_6 був одинокою людиною та проживав у АДРЕСА_2. ОСОБА_4 ніколи не проживала разом з ОСОБА_6 в період з 01 січня 2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_5 року та не вела спільного господарства з ним. Поховання ОСОБА_6 здійснювали сусіди за спільно зібрані кошти.
Установлено, що за заявою ОСОБА_13 відділом