Постанова
Іменем України
31 січня 2019 року
м. Київ
справа № 569/13223/16-ц
провадження № 61-34778св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), ЛеськоА. О., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,
відповідач - ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 18 травня 2017 року в складі судді Бондаренко Н. В. та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 16 червня 2017 року в складі судді Бондаренко Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У жовтні 2016 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» ( далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 03 лютого 2017 року в складі судді Кучини Н. Г. позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 13 липня 2005 року № ROH0GF00000485 у розмірі 18 787,46 дол. США, що за курсом Національного банку України станом на 11 жовтня 2016 року становить 485 092,22 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 18 травня 2017 року поновлено ОСОБА_4 строк на апеляційне оскарження рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 03 лютого 2017 року.
У задоволенні клопотань ОСОБА_4 про відстрочення сплати судового збору та звільнення від сплати судового збору відмовлено.
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 03 лютого 2017 року залишено без руху.
Надано ОСОБА_4 строк не пізніше п'яти днів з дня отримання копії ухвали для усунення вказаних в ухвалі недоліків, шляхом подання до Апеляційного суду Рівненської області оригіналу платіжного документа про сплату судового збору.
Роз'яснено ОСОБА_4, що у разі невиконання вимог ухвали апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що доводи скарги про скрутне матеріальне становище заявника та відсутність можливості сплати коштів самі по собі не можуть бути підставою для відстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати, оскільки заявник має не лише навести обставини, які свідчать про його скрутне матеріальне становище, але й надати суду відповідні докази.
Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 16 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 03 лютого 2017 року визнано неподаною та повернуто заявникові.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що у визначений судом строк ОСОБА_4 недоліки апеляційної скарги не усунув.
У касаційній скарзі, поданій у липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4 просить ухвали суду апеляційної інстанції скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував його майновий стан, не взяв до уваги надані ним довідки, порушив статтю 6 Конвенції про захист прав людини, статтю 129 Конституції України, статтю 8 Закону України «Про судовий збір» та не взяв до уваги роз'яснення, які містяться у пункті 29 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».
У листопаді 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» надало заперечення на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених