ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/2868/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,
за участю секретаря судового засідання - Журавльова А.В.,
за участю представників:
прокуратури - Савицька О.В.,
позивача - Трохимчук В.С.,
відповідача - Дульський Г.Г., Волкодав І.Ю.,
третьої особи - не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Колос" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2018 (головуючий суддя Зеленін В.О., судді Мартюк А.І., Власов Ю.Л.) та рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2017 (суддя Турчин С.О.) у справі № 910/2868/16
за позовом Керівника Київської місцевої прокуратури № 10 в інтересах держави в особі Київської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Колос"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва"
про витребування майна,
Історія справи
Короткий зміст вимог
1. У лютому 2016 року керівник Київської місцевої прокуратури № 10 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Колос" (далі - відповідач) про витребування з чужого незаконного володіння на користь територіальної громади міста Києва нежитлового приміщення № 56, на 1 поверсі, площею 35,2 кв.м по вул. Саксаганського, 129 літера "Б" в м. Києві.
2. Позов обґрунтовано тим, що зазначене нежитлове приміщення є об'єктом комунальної власності міста Києва та незаконно вибуло з володіння Київської міської ради за рішенням Постійно діючого третейського суду при асоціації "Розвитку та правозахисту підприємств" від 19.01.2009, яким визнано за відповідачем право власності на спірне майно, без участі його дійсного власника. Крім того, Ленінським районним судом м. Вінниці не видавалась ухвала про видачу виконавчого документу на виконання рішення постійно діючого Третейського суду при асоціації "Розвитку та правозахисту підприємств" від 19.01.2009, що свідчить про незаконність дій відповідача, спрямованих на реєстрацію права власності.
Короткий зміст рішень, прийнятих судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.05.2016 у справі №910/2868/16 позов задоволено повністю та витребувано з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Колос" на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради нежитлове приміщення №56 на 1 поверсі площею 35,2 кв.м по вул. Саксаганського, 129 літера "Б" в м. Києві.
4. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2016 рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2016 скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.
5. Постановою Вищого господарського суду України від 22.02.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2016 у справі № 910/2868/16 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
6. Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.04.2017, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 у справі №910/2868/16, позов задоволено та витребувано з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Колос" на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради нежитлове приміщення № 56, на 1 поверсі, площею 35,2 кв.м по вул. Саксаганського, 129 літера "Б" в м. Києві.
7. Постановою Вищого господарського суду України від 12.10.2017 постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2017 у справі № 910/2868/16 скасовано, а справу № 910/2868/16 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Скасовуючи судові рішення у даній справі, Вищий господарський суд України зазначив про неправильність застосування судами частини першої статті 261 ЦК України, оскільки за змістом цієї норми для визначення початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.
8. За результатами нового розгляду справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2017 у справі №910/2868/16, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2018, позов задоволено повністю. Витребувано з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Колос" на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради нежитлове приміщення № 56, на 1 поверсі, площею 35,2 кв. м. по вул. Саксаганського, 129 літера "Б" в м. Києві.
Судові рішення мотивовані відсутністю у відповідача належних правових підстав для набуття у власність комунального майна, оскільки дійсний власник - Київська міська рада не була учасником процесу у постійно діючому Третейському суді при асоціації "Розвитку та правозахисту підприємств" і його рішення від 19.01.2009 не є підставою для виникнення у ТОВ "Торговий дім "Колос" права власності на спірне нежитлове приміщення. Крім того, всупереч чинного на той час законодавства ухвала про видачу виконавчого листа для виконання рішення постійно діючого третейського суду при асоціації "Розвитку та правозахисту підприємств" від 19.01.2009 не видавалась, а також не видавався 29.01.2009 виконавчий лист за вказаною ухвалою.
Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності, судами зазначено, що позивачем строк на звернення з позовом не пропущено, оскільки він не був ані стороною у третейській справі, ані стороною договорів оренди та не міг довідатись про порушення свого права, а про його порушення довідався у 2015 році у ході розслідування кримінального провадження, отже прокурор звернувся до суду 19.02.2016 в межах строку позовної давності. Крім того, судами зазначено, що позовна давність не може поширюватися на вимоги про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження своїм майном, оскільки в такому разі йдеться про так зване триваюче правопорушення, отже власник може звернутися з позовом про витребування майна із незаконного володіння у будь-який час незалежно від того, коли почалося порушення його прав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. Відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувані рішення першої інстанції та постанову апеляційної інстанції та передати справу повністю на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи відповідача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
10. В переліку комунального майна, яке перебуває у власності міста та переліку майна, яке передано до комунальної власності районів, відсутнє жодне посилання на наявність у житловому фонді, до якого віднесено житловий будинок №129-Б по вул. Саксаганського в м. Києві, нежилих приміщень, тому Рішення від 13.01.1992 №26 не є достовірним доказом, який би підтверджував факт отримання Київською міською радою із державної власності спірного нежитлового приміщення.
11. Висновок судів обох інстанцій про те, що із державного майна України до власності територіальної громади міста Києва у 1991 - 1992 роках було передано спірне нежитлове приміщення у житловому будинку № 129-Б по вул. Саксаганського в м. Києві та саме з цього моменту Київська міська рада набула у власність спірне майно, є необгрунтованим та не відповідає фактичним обставинам справи.
12. В порушення вимог статей 78 та 86 ГПК України судами обох інстанцій всебічно, повно та об'єктивно не досліджувалося Рішення від 27.12.2001 №208/1642 та не враховано той факт, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2008 у справі №22-а-29124/08 рішення Київської міської ради від 27.12.2001 № 208/1642 скасовано повністю, тому воно не може бути належним доказом права власності.
13. Суди першої та апеляційної інстанції встановили обставини набуття Київською міською радою права власності на спірне нежиле приміщення площею 35,2 кв.м. у 1991-1992 роках на підставі недопустимих доказів.
14. Київська міська рада не надала жодного доказу державної реєстрації права власності на спірне нежиле приміщення, тому відсутні підстави вважати, що саме позивач є дійсним власником цього майна, так як невідомо, якого саме розміру майно було набуте нею у власність у 1991-1992 роках.
15. Суди попередніх інстанцій не досліджували предмет позову - нежиле приміщення площею 35,2 кв.м. у житловому будинку № 129-Б по вул. Саксаганського в м. Києві: момент його будівництва, площу приміщення, новостворене воно або перероблене, введено в експлуатацію, проведено державну реєстрацію щодо вказаного майна.
16. Судами невірно застосовано норми процесуального права (не досліджено зібрані у справі докази; необгрунтовано відхилено клопотання про витребування доказів для встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи; встановлено обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів) та невірно застосовано норми матеріального права, а саме статті 329, 182, 331, 387 ЦК України.
Позиція прокурора та позивача
17. У відзиві на касаційну скаргу, який надійшов на адресу суду від Київської місцевої прокуратури № 10, прокурор наголошує на її необгрунтованості, зазначаючи, що відповідач не набув право власності на спірні нежитлові приміщення на підставі рішення третейського суду та ухвал, виданих на його виконання, а волевиявлення дійсного власника майна - територіальної громади, на його відчуження відсутнє.
18. Позивач та третя особа не скористалися своїм правом на подання відзивів, наданим їм відповідно до положень частини 1 статті 295 ГПК України, що в силу частини 3 даної статті не перешкоджає перегляду судових рішень.
19. 23.01.2019 на адресу суду надійшли письмові пояснення відповідача до касаційної скарги, до яких долучено додаткові докази, які підлягають залишенню без розгляду на підставі ч. 2 ст. 118 ГПК України.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
20. Верховний Суд зазначає, що імперативними приписами частини 2 статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Компетенція суду касаційної інстанції відповідно до частини 1 вказаної статті полягає виключно в перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи.
З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/недоведеними або встановленням по новому обставин справи.
21. Предметом даного позову є вимога прокурора, заявлена в інтересах органу місцевого самоврядування, про витребування з чужого незаконного володіння нерухомого майна комунальної власності у зв'язку з набуттям відповідачем цього майна без належних правових підстав.
22. 15.04.1991 введено в дію Закон УРСР "Про власність", яким розмежовано державну та комунальну власність.
05.11.1991 Кабінетом Міністрів України, на виконання постанови Верховної ради УРСР від 26 .03.1991 "Про введення в дію Закону Української РСР "Про власність", прийнято постанову № 311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)", якою затверджено Перелік державного майна України, що передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності).
Відповідно до розділу 2 Переліку державного майна України, що передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), до власності територіальної громади міста Києва передано житловий та нежитловий фонд міської Ради народних депутатів, житлово-експлуатаційні, ремонтно-будівельні та інші організації, пов'язані з обслуговуванням та експлуатацією цього житлового фонду.
Повноваженнями щодо розмежування майна між власністю областей, міст Києва та Севастополя і власністю районів, міст обласного підпорядкування, районів міст Києва та Севастополя постановою КМ України № 311 були наділені облвиконкоми, Київський і Севастопольський міськвиконкоми з участю виконкомів нижчестоящих Рад народних депутатів.
23. Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 13.01.1992 виконавчим комітетом Київської міської ради прийнято рішення №26 "Про формування комунального майна міста та районів" і затверджено перелік комунального майна, яке перебуває у власності міста (додаток 1 до рішення) та перелік майна, яке передано до комунальної власності районів (додатки 2-15 до рішення).
24. В зв'язку з адміністративно-територіальною реформою в м. Києві пунктами 1, 2 рішення Київської міської ради від 27.12.2001 № 208/1642 затверджено перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва (додаток 1) та районів міста (додатки 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11).
У позиції 823 таблиці 7 додатку 10 до вказаного рішення, зокрема значиться житловий будинок загальною площею 1073,0 кв.м, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 129-Б із нежилими приміщеннями, площею 14,50 кв.м.
25. 11.09.2008 між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Колос", як орендарем, було укладено договір № 1231/2 оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва, відповідно до якого Товариство отримало в оренду нежиле приміщення 1 поверху, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 129 в літ. "Б", загальною площею 35,2 кв.м.
26. Судами також встановлено, що 19.01.2009 рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Розвитку та правозахисту підприємств" визнано за ТОВ "ТД "Колос" право власності на об'єкт новоствореного нерухомого майна: нежитлове приміщення №56, І поверху, загальною площею 35,2 кв.м по вулиці Саксаганського, 129, літера "Б" квартал №713 в Шевченківському районі м. Києва, таким, що введений в експлуатацію. Зобов'язано ТОВ "ТД "Колос" згідно із ст.ст. 182, 334 ЦК України надати документи для державної реєстрації до Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна на об'єкт новоствореного нерухомого майна: нежитлове приміщення №56, І поверху, загальною площею 35,2 кв.м по вул. Саксаганського, 129, літ. "Б", квартал 713 в Шевченківському районі м. Києва.
27. 23.03.2009 ТОВ "Торговий дім "Колос" звернулось до Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна з заявою про реєстрацію права власності на нежиле приміщення № 56 за адресою:м. Київ, вул. Саксаганського, 129-Б, надавши ухвалу Ленінського районного суду м. Вінниці від 29.01.2009 про визнання за ТОВ "ТД "Колос" права власності на об'єкт новоствореного нерухомого майна: нежитлове приміщення №56, І поверху, загальною площею 35,2 кв.м по вулиці Саксаганського, 129, літера "Б", квартал №713 в Шевченківському районі м. Києва, таким, що введений в експлуатацію, та виконавчий лист від 29.01.2009, виданий Ленінським районним судом м. Вінниці на виконання ухвали від 29.01.2009.
28. 30.03.2009 КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" зареєструвало за ТОВ "Торговий дім "Колос" право власності на нежиле приміщення № 56, першого поверху (в літ. Б), загальною площею 35,2 кв.м по вул. Саксаганського, 129-Б в м. Києві на підставі рішення постійно діючого Третейського суду при асоціації "Розвитку та правозахисту підприємств" від 19.01.2009 та ухвали Ленінського районного суду м. Вінниці від 29.01.2009.
29. 09.09.2010 між ТОВ "Торговий дім "Колос" та Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради укладено договір № 642/2 оренди нежилих приміщень, за яким відповідачу передано в оренду нежиле приміщення 1 поверху, загальною площею 35,2 кв. м. по вул. Саксаганського, 129, літера "Б" у м. Києві.
30. Рішенням Київської міської ради від 02.12.2010 №284/5096 "Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва", будинок за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 129, літера "Б" загальною площею 1073,0 кв.м із нежитловими приміщеннями площею 35,2 кв.м включений до переліку об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва відповідно до додатку №10, який розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.12.2010 №1112 передано до сфери управління Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації.
31. Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.05.2015 у справі №910/6770/15-г розірвано договір оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва №642/2 (з урахуванням додаткових угод №1 від 14.02.2011 та №2 від 15.08.2011); виселено ТОВ "Торговий дім "Колос" з нежитлового приміщення площею 35,2 кв.м, а саме: 1 поверху з орендованою площею 35,2 кв.м за адресою: вул. Саксаганського, 129 "Б" у місті Києві.
32. Відповідно до статей 317, 319 Цивільного кодексу України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.
33. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
34. Відповідно до закріпленого в статті 387 Цивільного кодексу України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.
35. У системі правових норм, що регулюють цивільно-правовий захист права власності, центральне місце займають норми, які передбачають такий речово-правовий спосіб захисту права, як витребування майна із чужого незаконного володіння - віндикація.
Віндикацією є передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульний володілець), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об'єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей. Тобто, витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і таке майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.