ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2019 року
м. Київ
Справа № 916/2130/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Міщенка І.С., Чумака Ю.Я.,
за участю секретаря судового засідання - Журавльова А.В.,
за участю представників:
прокуратури - Савицька О.В.,
позивача - Чернова Г.А.,
відповідача - не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Заступника прокурора Одеської області на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.01.2018 (головуючий суддя Бєляновський В.В., судді Величко Т.А., Мишкіна М.А.) та рішення Господарського суду Одеської області від 22.07.2015 (суддя Оборотова О.Ю.) у справі № 916/2130/15
за позовом Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Креата Центр"
про витребування майна з чужого незаконного володіння,
Історія справи
Короткий зміст вимог
1. У травні 2015 року Заступник прокурора Одеської області (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВ-Іммобільє" (далі - відповідач) про витребування у останнього на користь територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради нежитлових приміщень першого поверху № 810 загальною площею 145,8 кв.м, розташованих по пров. Нечипуренка, 15, у місті Одесі.
2. Позов обґрунтовано відсутністю законних підстав для перебування спірного майна у володінні відповідача, оскільки постановою Вищого господарського суду України від 16.10.2014 у справі № 916/2545/13 визнано недійсними пункт 13 рішення Одеської міськради від 14.04.2010 №5649-V "Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2010 році, та внесення змін до рішень Одеської міської ради" (далі - рішення Одеської міськради № 5649-V), а також договір міни, укладений між Одеською міськрадою і Товариством з обмеженою відповідальністю "АРТ" (далі - ТОВ "АРТ") шляхом підписання 12.08.2010 удаваних правочинів: договору дарування об'єкта власності ТОВ "АРТ" загальною площею 6 756,7 кв.м і договору купівлі-продажу 23 об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Одеси, у тому числі спірного об'єкта нерухомого майна, а тому це майно вибуло із володіння власника не з його волі.
Короткий зміст оскаржуваних рішень, прийнятих судами першої та апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.07.2015 у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що визнання недійсним договору міни від 12.08.2010 та договору купівлі-продажу 23 об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Одеси, серед яких є спірне майно, через чотири роки після їх укладення, не може слугувати підставою для витребування вказаного майна у добросовісного набувача на законних підставах. Також, суд першої інстанції керувався приписами статей 256, 267 Цивільного кодексу України та виходив зі спливу позовної давності, перебіг якої необхідно відліковувати із 05.12.2011 (початок розгляду справи № 916/2545/13), та недоведеності прокурором поважності причин пропущення цього строку.
4. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.10.2015, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 22.06.2016, рішення суду першої інстанції залишено без змін, однак з інших підстав. Суди зазначили, що при наявності правомочностей у Одеської міської ради, наданих законом, на вирішення питань щодо розпорядження комунальною власністю, вираження волі на первісне відчуження об'єктів комунальної власності, але його прийняття з порушенням порядку приватизації, відсутні необхідні ознаки, визначені ст. 388 Цивільного кодексу України для здійснення віндикації у зв'язку з наявністю волі на відчуження комунальної власності.
5. Постановою Верховного Суду України від 15.03.2017 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.10.2015 та постанову Вищого господарського суду України від 22.06.2016 скасовано, справу передано на новий апеляційний розгляд. Підставою для скасування зазначених судових рішень є невідповідність висновків судів про те, що сам по собі факт визнання недійсними рішення Одеської міськради та договору, на підставі якого нерухоме майно вибуло із володіння ради, не свідчить про відсутність волі останньої на його відчуження, правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 05.10.2016 у іншій справі №3-604гс16.
6. При новому розгляді даної справи, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.01.2018, рішення Господарського суду Одеської області від 22.07.2015 залишено без змін.
Постанова апеляційної інстанції мотивована тим, що здійснення позивачем права власності, зокрема розпорядження майном, не у спосіб та не у межах повноважень, передбачених законом, не може розцінюватися як вираження волі територіальної громади, та, враховуючи, що спірні нежитлові приміщення вибули із володіння територіальної громади поза її волею, вимоги прокурора про витребування майна на підставі ст. 388 Цивільного кодексу України є правомірними. Разом з тим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про пропуск позивачем строку позовної давності, оскільки Одеській міській раді стало відомо про порушення свого права та про особу, яка його порушила, під час розгляду справи №26/17-5059-2011 не пізніше 18.01.2012, тобто з дня першого засідання у вказаній справі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. 05.02.2018 Заступник прокурора Одеської області подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.01.2018 та рішення Господарського суду Одеської області від 22.07.2015 у справі № 916/2130/15, в якій просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі.
Аргументи учасників справи
Доводи прокурора, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
8. В касаційній скарзі прокурор зазначає, що судові рішення підлягають скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням судами норм матеріального права, а саме ст.ст. 256, 261, 267 Цивільного кодексу України та порушенням норм процесуального права, а саме ст.ст. 236, 316 ГПК України.
9. Виходячи з приписів чинного законодавства, у даній справі строк позовної давності слід обраховувати з моменту встановлення обставин порушення прав територіальної громади міста Одеси постановою Вищого господарського суду України у справі № 916/2545/13, тобто з 16.10.2014, оскільки підстави саме для витребування зазначеного майна від добросовісних набувачів, тобто звернення до суду з віндикаційним позовом відповідно до положень ст.ст. 203, 215, 216, 388 Цивільного кодексу України з'явились як у позивача, так і у органів прокуратури лише після винесення судового рішення у справі № 916/2545/13.
10. Судом апеляційної інстанції не враховано позицію Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 05.10.2016 у справі №916/2129/15, відповідно до якої позовна давність до позовних вимог про витребування майна в порядку ст. 388 Цивільного кодексу України не застосовується.
Позиція позивача та відповідача
11. Позивач та відповідач не скористалися своїм правом на подання відзивів, наданим їм відповідно до положень частини 1 статті 295 ГПК України, що в силу частини 3 даної статті не перешкоджає перегляду судових рішень.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
12. Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.04.2010 Одеською міською радою прийнято рішення № 5649-V "Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2010 році, та внесення змін до рішень Одеської міської ради", пунктом 13 якого доручено Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради укласти договір дарування, з метою прийняття у дар об'єкта власності ТОВ "АРТ" - адміністративної будівлі загальною площею 6 756,7 кв.м., розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Верстатобудівна, 12, а також укласти з ТОВ "АРТ" договір купівлі-продажу з метою продажу останньому об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, у тому числі нежитлових приміщень першого поверху № 810, загальною площею 145,8 кв.м., розташованих по пров. Нечипуренко, 15 у м. Одесі.
13. 12.08.2010 між територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради (продавець) та TOB "АРТ" (покупець) укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 940, за яким продавець передав у власність (продав), а покупець прийняв у власність (купив) індивідуально - визначене майно комунальної власності, зазначене у вищезгаданому рішенні Одеської міської ради, зокрема, нежитлові приміщення першого поверху № 810, загальною площею 145,8 кв.м., розташовані по пров. Нечипуренко, 15 у м. Одесі. Зазначені у даному договорі спірні нежитлові приміщення були передані покупцеві від продавця за актом приймання - передачі від 19.08.2010.
14. Надалі TOB "АРТ" за договором купівлі - продажу від 12.11.2010, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрованим в реєстрі за № 1589, здійснило продаж спірних нежитлових приміщень ПП "Елас-Комбі", а останнє за договором купівлі - продажу від 20.05.2011, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрованим в реєстрі за № 2875, передало у власність (продало), а ТОВ "Ів-Іммобільє" прийняло у власність (купило) ці нежитлові приміщення. В подальшому спірне нерухоме майно було відчужено ТОВ "Ів-Іммобільє" на користь ТОВ "Креата Центр" шляхом передачі майна до статутного капіталу товариства за актом приймання - передачі від 19.10.2016 і на момент розгляду даної справи апеляційним судом встановлено, що власником спірних нежитлових приміщень є ТОВ "Креата Центр", що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 100736438 від 19.10.2017.
15. Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 у даній справі замінено первісного відповідача - ТОВ "Ів-Іммобільє" належним відповідачем - ТОВ "Креата Центр".
16. Також господарські суди встановили, що постановою Вищого господарського суду України від 16.10.2014 у справі № 916/2545/13 визнано недійсним п. 13 рішення Одеської міської ради "Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2010 році, та внесення змін до рішень Одеської міської ради" від 14.04.2010 № 5649-V; визнано недійсним договір міни, укладений між Одеською міською радою та ТОВ "АРТ" шляхом підписання удаваних правочинів: договору дарування від 12.08.2010, а також договори купівлі - продажу двадцяти трьох об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси від 12.08.2010.
17. За змістом статті 317 Цивільного кодексу України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.
18. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК).
19. Якщо майно за відплатним договором придбано в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадках, передбачених частиною 1 статті 388 Цивільного кодексу України, зокрема якщо майно вибуло із володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (було загублено, викрадено, вибуло з їхнього володіння іншим шляхом).
20. У разі коли відчуження майна мало місце два і більше разів після недійсного правочину, це майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, від добросовісного набувача на підставі частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України.
21. Витребування майна від добросовісного набувача у такому випадку залежить від наявності волі на передачу цього майна у власника майна - відчужувача за першим договором у ланцюгу договорів. Таким чином, наявність у діях власника майна волі на передачу цього майна виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.
22. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
23. За змістом частини 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
24. Частиною 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
25. Відповідно до статті 172 Цивільного кодексу України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їх компетенції, встановленої законом. Відтак, територіальна громада, як власник об'єктів права комунальної власності, делегує відповідній раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.
26. Так, аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що воля територіальної громади, як власника, може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.
27. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 05.10.2016 у справі №916/2129/15, від 25.01.2017 у справі №916/2131/15.
28. Дослідивши обставини, встановлені постановою Вищого господарського суду України від 16.10.2014 у справі № 916/2545/13 щодо визнання укладених між Одеською міською радою і ТОВ "АРТ" договорів дарування та купівлі-продажу удаваними і недійсними та встановивши, що, укладаючи ці договори, Одеська міська рада вийшла за межі своїх визначених законом повноважень, зокрема розпорядження майном не у спосіб та не у межах повноважень, передбачених законом, що не може бути оцінено як вираження волі територіальної громади, апеляційний господарський суд обгрунтовано вказав про наявність підстав для витребування майна на підставі статті 388 Цивільного кодексу України, оскільки спірні нежилі приміщення вибули із володіння територіальної громади поза її волею.
29. Також колегія суддів зазначає, що предметом регулювання статті 1 Першого Протоколу до Конвенції є втручання держави в право на мирне володіння майном.
30. Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним щодо застосування та наслідків дії його норм.
31. Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу, за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.
32. Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності буде розглядатися як пор