ПОСТАНОВА
Іменем України
30 січня 2019 року
Київ
справа №826/3793/17
адміністративне провадження №К/9901/53392/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД»
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.02.2018 (суддя - Келеберда В.І.)
та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018 (судді -Шелест С.Б., Кузьмишин О.М., Пилипенко О.Є.)
у справі № 826/3793/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД»
до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
У березні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД» (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - ДПІ), в якому просило:
- визнати незаконним та скасувати рішення ДПІ від 11.08.2016 №27735/10/26-55-08-05;
- зобов'язати ДПІ прийняти податкову декларацію Товариства з податку на додану вартість за липень 2016 року з додатками та доповненням до неї з введенням до інформаційних баз даних ДФС України відомостей з цих поданих позивачем документів від 11.08.2016.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що ДПІ безпідставно відмовила Товариству у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2016 року з додатками та доповненням до неї.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.02.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018, у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із судовими рішеннями, Товариство звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог, невірно оцінивши залучені до справи докази та обставини справи.
Відповідач не скористався своїм правом подати відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.
Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного суду України (далі - КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що 11.08.2016 Товариство подало ДПІ у паперовій формі податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2016 року разом з додатками № 2, 3, 4, 5 та доповнення до податкової декларації з податку на додану вартість.
При цьому, в тексті податкової декларації Товариство у графі 04 зазначило індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість 33546852657.