ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
29 січня 2019 року
справа №812/209/16
адміністративне провадження №К/9901/28335/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС
на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2016 року у складі судді Шембелян В.С.
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2016 року у складі колегії суддів Васильєвої І. А., Казначеєва Е.Г., Жаботинської С.В.
у справі № 812/209/16
за позовом Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке науково-виробниче підприємство «Імпульс»
до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В :
У березні 2016 року Приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке науково-виробниче підприємство «Імпульс» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11 березня 2016 року № 0000044500, яким застосовано пеню за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 70 958 грн 34 коп., з мотивів безпідставності його прийняття.
22 квітня 2016 року постановою Луганського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2016 року, позовні вимоги задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення податкового органу від 11 березня 2016 року № 0000044500, яким Товариству нараховано суму грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та порушення вимог валютного законодавства в розмірі 70 958 грн 34 коп.
Задовольняючи повні вимоги, суди попередніх інстанцій висновувалися з того, що позивач є суб'єктом господарювання, що здійснює діяльність на території проведення антитерористичної операції, відтак, на нього розповсюджуються положення статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в частині звільнення від відповідальності за порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, у вигляді стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
22 липня 2016 року до податковим органом до Вищого адміністративного суду України подано касаційну скаргу, в якій відповідач посилається на порушення норм матеріального права, а саме статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР (далі - Закон № 185/94), статті 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VII (далі - Закон № 1669). Скаржник вказує, що документ, виданий торгово-промисловою палатою або іншою уповноваженою на це організацією в Україні до перевірки не надано. Крім того, відповідач обґрунтовує, що місто Сєвєродонецьк на сьогоднішній день знаходиться на території, підконтрольній українській владі і остаточний перелік Кабінетом Міністрів України ще не затверджено.
28 липня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України (суддя Ланченко Л. В.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано із Луганського окружного адміністративного суду справу № 812/209/16.
09 серпня 2016 року справа № 812/209/16 надійшла до Вищого адміністративного суду України.
23 лютого 2018 року справа № 812/209/16 разом з матеріалами касаційної скарги надійшла до Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16 лютого 2016 року посадовими особами податкового органу прийнято наказ № 12 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ «СНВО «Імпульс» з питань дотримання вимог валютного законодавства за контрактом №20 від 11 квітня 2014 з компанією «Geeley LTD», м. Лондон, Великобританія, за період з 20 травня 2014 року по 25 серпня 2014 року.
24 лютого 2016 року за результатами перевірки, призначеної відповідно до вказаного наказу № 12 від 16 лютого 2016 року, оформлено акт № 5/28-05-45/31393258 з додатками (далі - акт перевірки).
11 березня 2016 року на підставі акта перевірки та згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України прийнято спірне у цій справі податкове повідомлення-рішення.
Податковим повідомленням-рішенням № 0000044500 за порушення статті 2 Закону № 185/94 та згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" нарахована сума грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та порушення вимог валютного законодавства в розмірі 70 958 грн 34 коп.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 11 квітня 2014 року між компанією «Geeley LTD» (Лондон, Великобританія) як продавцем та Товариством як покупцем укладено контракт № 20, відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує продукцію (прилади для вимірювання іонізуючого випромінювання) у відповідності з описанням, кількістю, технічними характеристиками та цінами, зазначеними у Додатку, який є невід'ємною частиною цього Контракту. Ціна за цим Контрактом встановлюються в доларах США, загальна сума контракту складає 5 000 000 дол. США.
Склад податкового правопорушення, покладеного в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, доводиться податковим органом внаслідок перевищення законодавчо встановлених термінів розрахунків за імпортними операціями за контрактом від 11 квітня 2014 року № 20 з компанією «Geeley LTD» (Лондон, Великобританія), у сумі 596 250 дол. США на три дні. Факт несвоєчасної поставки товару не є спірним у цій справі. Спірним є застосування пені з урахуванням того, що підприємство знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції.
За змістом статті 2 Закону № 185/94 Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.