Постанова
іменем України
22 січня 2019 року
м. Київ
справа № 414/1217/14-к
провадження № 51- 3753км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
засуджених ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
захисників ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, потерпілого ОСОБА_10 , засудженого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_9 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Кремінського районного суду Луганської області від 17 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 12 липня 2017 року щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014130460000487, за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого там само, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 Кримінального кодексу України (далі КК);
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_2 , раніше судимого, останнього разу 27вересня 2013 року за вироком Кремінського районного суду Луганської області за ч.2 ст. 125 КК до покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин, яке відбув 24 січня 2014 року,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Кремінського районного суду Луганської області від 17 березня 2017року засуджено:
- ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк сім років із конфіскацією однієї четвертої частини майна, що належить йому на праві власності;
- ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років із конфіскацією однієї четвертої частини майна, що належить йому на праві власності.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК зараховано ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у строк покарання строк їх попереднього ув`язнення з 23 серпня 2016 року по 2 листопада 2016 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 12 липня 2017 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_6 залишено без змін. У зв`язку з набранням вироком суду першої інстанції законної сили скасовано обраний ОСОБА_7 та ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання та ухвалено взяти їх під варту в залі судового засідання апеляційного суду, визначивши початок строку відбування покарання з 12 липня 2017 року.
Згідно з вироком ОСОБА_7 та ОСОБА_6 визнано винуватими та засуджено за розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб, за таких обставин.
22 травня 2014 року приблизно о 21-й годині в ході вживання спиртних напоїв із ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на узбіччі дороги в районі торговельного павільйону «Ромашка» на вул. Донецькій, 181 у м. Кремінній спочатку у ОСОБА_6 , а потім у ОСОБА_7 виник злочинний намір вчинити розбійний напад на ОСОБА_10 та ОСОБА_11
ОСОБА_6 став погрожувати ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 невогнепальним пневматичним пістолетом «Ekol Python № 2.5», забороняючи їм залишати місце спільного вживання спиртних напоїв. У цей момент ОСОБА_10 подзвонили на його мобільний телефон «Nokia-навігатор» і ОСОБА_7 заволодів цим мобільним телефоном, завдавши потерпілому шкоди на суму 400 грн. Вказаний телефон ОСОБА_7 потім кинув на землю.
Після цього поблизу будинку № 96 на вул. Донецькій у м. Кремінній ОСОБА_6 за обставин, наведених у вироку, з погрозою застосування невогнепального пневматичного пістолету «Ekol Python № 2.5» почав вимагати у ОСОБА_10 гроші й, отримавши відмову, з метою заволодіння чужим майном здійснив постріл із вказаного пістолета у ліве плече потерпілого і заволодів його грошима на суму 1121 грн. У результаті пострілу ОСОБА_10 було заподіяно легких тілесних ушкоджень у вигляді кульового поранення задньої поверхні грудної клітки зліва.
Потім ОСОБА_7 та ОСОБА_6 декілька раз ударили ОСОБА_10 по сідницях та попереку і відправили його шукати ОСОБА_12 , яка залишила місце події.
У цей час ОСОБА_11 почала відходити від ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , у зв`язку з чим ОСОБА_6 вистрілив із вказаного вище пістолета, поціливши ОСОБА_11 у праву ногу та заподіявши їй легких тілесніих ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я. Після чого ОСОБА_6 обхопив потерпілу за шию та почав погрожувати здійснити постріл. У той же час ОСОБА_7 заволодів її пакетом з особистими речами та гаманцем вартістю 12,50 грн, у якому лежали 550 грн, що належали ОСОБА_10 .
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційних скаргах:
- з урахуванням змін, поданих до касаційної скарги, прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції (далі прокурор), посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_6 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вказує на те, що апеляційний суд залишив поза увагою допущені судом першої інстанції порушення вимог ч. 2 ст. 416 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), якою передбачено особливості нового розгляду судом першої інстанції після скасування вироку, внаслідок чого ОСОБА_7 та ОСОБА_6 було посилено покарання;
- потерпілий ОСОБА_10 просить змінити судові рішення щодо ОСОБА_7 , призначити йому покарання зі звільненням від відбування покарання з випробуванням. Мотивує тим, що з ОСОБА_7 примирився, жодних претензій до нього не має;
- засуджений ОСОБА_6 просить скасувати судові рішення щодо нього і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вказує на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, посилаючись на відсутність доказів, що підтверджують його винуватість у вчиненні розбою та наявність попередньої змови з ОСОБА_7 щодо скоєння цього злочину. На думку засудженого, суд порушив вимоги ст. 23 КПК і взяв до уваги показання потерпілого ОСОБА_10 , які він давав у ході досудового розслідування, та його показання в суді за попереднім вироком. Вважає призначене покарання надто суворим, просить його пом`якшити, врахувавши наявність на його утриманні трьох малолітніх дітей та матері-пенсіонерки, повне відшкодування ним матеріальної шкоди;
- захисник ОСОБА_9 просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_7 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вважає, що суд, призначаючи його підзахисному покарання, не врахував наявності обставин для застосування статей 69 та 75 КК, а саме: визнання ОСОБА_7 вини, повного відшкодування шкоди, знаходження на його утриманні матері похилого віку, офіційного працевлаштування, а також того, що він є пенсіонером, із потерпілим примирився, і той просив не призначати суворого покарання.
На касаційну скаргу прокурора (до внесення до неї змін) засуджений ОСОБА_6 подав заперечення, в якому просить відмовити в її задоволенні. Водночас вказує на необґрунтованість та незаконність ухвалених щодо нього судових рішень, вважає, що адвокат здійснював захист непрофесійно, йому не роз`яснено право заявити відвід. Зазначає, що висновки суду про його винуватість у розбої не ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 підтримала касаційну скаргу прокурора, вважала, що інші касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, та просила ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Захисник ОСОБА_8 підтримав касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 та касаційні скарги інших учасників судового провадження.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора ОСОБА_5 , засудженого ОСОБА_6 , котрий просив задовольнити касаційну скаргу, звільнити його на підставі ст. 75 КК від відбування покарання з випробуванням, засудженого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_9 , які просили касаційну скаргу останнього задовольнити та підтримали касаційні скарги всіх учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги прокурора, потерпілого ОСОБА_10 , засудженого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_9 слід задовольнити частково на таких підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412414 цього Кодексу.
Доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_6 про відсутність доказів на підтвердження його винуватості у вчиненні розбою та попередньої змови з ОСОБА_7 щодо скоєння цього злочину є безпідставними.
Висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у розбої, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, ґрунтується на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, які було безпосередньо досліджено, а також оцінено за критеріями, визначеними у ч. 1 ст. 94 КПК.
Так, у суді потерпілий ОСОБА_10 дав показання про те, що ОСОБА_6 , наставивши на нього пневматичний пістолет, вимагав гроші, а після того, як отримав відмову, вистрелив, заподіявши тілесних ушкоджень, і забрав 1121 грн. Також потерпілий ОСОБА_10 підтвердив обставини, які він зазначив при проведенні слідчого експерименту за його участю.
Крім того, суд правильно послався у вироку на показання потерпілої ОСОБА_11 , з яких убачається, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , діючи спільно, а останній при цьому застосовуючи пневматичний пістолет, вчинили напад на ОСОБА_10 . Під час розбою ОСОБА_6 вистрілив із указаного пістолета у плече потерпілого і разом із ОСОБА_7 завдав ОСОБА_10 ударів ногами по тулубу, заволодівши його грошима. Потім вони напали на ОСОБА_11 , в ході розбою ОСОБА_6 вистрілив їй у ногу, заподіявши тілесних ушкоджень. Далі ОСОБА_6 приставив до шиї жінки пістолет, погрожуючи вистрілити, а тим часом ОСОБА_7 забрав її пакет з особистими речами та грошима.
При проведенні слідчого експерименту потерпілі ОСОБА_10 та ОСОБА_11 показали на місці, як усе відбувалось, і розповіли про обставини, за яких ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням насильства, в тому числі пістолета, вчинили розбій, у ході якого заволоділи їх майном.
Крім того, зазначені показання потерпілих об`єктивно узгоджуються:
з показаннями свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , котрим зі слів ОСОБА_11 було відомо про напад, вчинений щодо неї двома чоловіками, які, застосувавши насильство та здійснивши постріл у ногу потерпілої, заволоділи її майном; з даними, що містяться у протоколі огляду місця події, висновках судово-медичних експертиз, згідно з якими у ОСОБА_10 та ОСОБА_11 виявлено кульові поранення, відповідно, задньої поверхні грудної клітки зліва та задньої поверхні правого стегна, які віднесено до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я; іншими дослідженими судом доказами.
Отже, зазначені у вироку докази свідчать, що дії ОСОБА_7 та ОСОБА_6 були узгодженими, зі спільним умислом, спрямованим на заволодіння грошима та особистим майном потерпілих.
Таким чином, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості й достовірності, суд правильно встановив обставини кримінального провадження, навів у вироку відповідно до вимог ст. 374 КПК докази, якими обґрунтував висновок про доведеність винуватості ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у розбої, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, зазначивши мотиви, виходячи з яких визнав доводи обвинувачених про відсутність у їх діях ознак розбою безпідставними й такими, що спрямовані на уникнення кримінальної відповідальності за скоєне.
Кваліфікація дій ОСОБА_7 та ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 187 КК є правильною.
Доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_6 про ненадання йому професійної правової допомоги та нероз`яснення права заявити відвід також є безпідставними.