ПОСТАНОВА
Іменем України
29 січня 2019 року
Київ
справа №813/347/18
адміністративне провадження №К/9901/61246/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Регно Італія УА»
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.05.2018 (суддя - Крутько О.В.)
та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2018 (судді - Качмар В. Я., Гінда О.М., Старунський Д.М.)
у справі №813/347/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Регно Італія УА»
до відповідача Львівської митниці ДФС
третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання до вчинення дій,-
ВСТАНОВИВ:
У січні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Регно Італія УА» (далі - Товариство) звернулось до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності Львівської митниці ДФС (далі - Митниця) щодо ненадання у визначений законом строк висновку про повернення Товариству надмірно сплачених до бюджету акцизного податку та податку на додану вартість та про зобов'язання відповідача подати такий висновок до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області.
Позов обґрунтовано тим, що Товариством під час здійснення митних процедур при ввезенні на територію України товару неправильно визначено ставку акцизного податку, що в подальшому призвело до надмірної сплати до бюджету акцизного податку та податку на додану вартість. У листопаді 2017 року Товариство звернулось до Митниці із заявою про повернення надмірно сплачених платежів, проте відповідач відмовився його задовольнити.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.05.2018, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2018, в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з судовими рішеннями позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та задовольнити позов. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог невірно оцінивши залучені до справи докази та обставини справи.
У своїх запереченнях ДФС вважає судові рішення судів першої та апеляційної інстанції законними та обґрунтованими.
Від третьої особи відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов міжнародного контракту Товариство ввозило на протязі січня-березня 2017 року на митну території України товар - ароматизований винний напій ігристий.
При заповненні митних декларацій у гр.47 позивачем самостійно було визначено ставку акцизного податку у розмірі 126,96 грн. за 1 літр 100% спирту та проведено в подальшому сплату до Державного бюджету акцизного податку та податку на додану вартість виходячи із розміру зазначеної Товариством ставки.
07.11.2017 Товариство звернулось до Митниці із заявою про повернення надмірно сплачених грошових зобов'язань мотивовану тим, що позивачем невірно визначено ставку акцизного податку, яка підлягала застосуванню, що призвело до надмірної сплати податків.
Листом від 08.12.2017 відповідач відмовив у задоволенні зазначеної заяви посилаючись на те, що імпортер самостійно визначив митну вартість задекларованого товару.
Відмовивши в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції виходили з того, що позивачем самостійно визначено митну вартість товару у митних деклараціях, митним органом не приймались рішення щодо визначення митної вартості товарів імпортованого Товариством товару. Наведене, на думку судів попередніх інстанцій, не дає підстав для повернення надмірно сплачених позивачем платежів.