ПОСТАНОВА
Іменем України
23 січня 2019 року
м. Київ
Справа № 803/1273/16
Провадження № 11-771ас18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача СаприкіноїІ.В.,
суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянувши в порядку письмового провадження заяви Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Приватного акціонерного товариства «Банк Форум» Ларченко Ірина Миколаївна про перегляд судових рішень у справі № 803/1273/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий Екватор» до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи: Мале приватне підприємство «ВК Імпекс», Державне підприємство «Сетам», Аграрна біржа, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Приватного акціонерного товариства «Банк Форум» Ларченко Ірина Миколаївна, про визнання дій протиправними, скасування рішення,
УСТАНОВИЛА:
У серпні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотий Екватор» (далі - ТОВ «Золотий Екватор», Товариство) звернулося до суду з позовом, у якому з урахуванням збільшення позовних вимог просило: визнати протиправними дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО, Фонд) щодо продажу на відкритих торгах права вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» (далі - ПАТ «Банк Форум», Банк) за кредитними угодами від 29 березня 2013 року № 1-0020/13/30-KL та № 1-0021/13/30-KL; скасувати рішення ФГВФО від 05 вересня 2016 року № 1722 про продаж на відкритих торгах права вимоги за вказаними кредитними договорами.
На обґрунтування позовних вимог ТОВ «Золотий Екватор» зазначило, що дії Фонду по продажу на відкритих торгах права вимоги ПАТ «Банк Форум» за кредитними угодами від 29 березня 2013 року № 1-0020/13/30-КL та № 1-0021/13/30-КL від порушують його права, оскільки уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» ЛарченкоІ.М. (далі - Уповноважена особа Фонду) вже було вжито передбачені Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI) заходи щодо збереження майна та активів банку, що ліквідується, шляхом звернення з позовом до суду про стягнення заборгованості за кредитними угодами. На думку позивача, виставлення та продаж права вимоги за даними угодами призведе до повторного стягнення з позивача заборгованості за одним і тим самим договором різними кредиторами, що є неприпустимим.
Волинський окружний адміністративний суд постановою від 19 жовтня 2016 року позов ТОВ «Золотий Екватор» задовольнив. Визнав протиправними дії Фонду по продажу на відкритих торгах права вимоги ПАТ «Банк Форум» за кредитними угодами від 29 березня 2013 року № 1-0020/13/30-KL № 1-0021/13/30-KL. Скасував рішення ФГВФО від 05 вересня 2016 року № 1722 у частині визнання активів ПАТ «Банк Форум», а саме: права вимоги за кредитними угодами від 29 березня 2013 року № 1-0020/13/30-KL та № 1-0021/13/30-KL такими, що підлягають продажу (повторному) на відкритих торгах.
Ухвалами Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року та Вищого адміністративного суду України від 07 березня 2017 року постанова Волинського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року залишена без змін.
Не погодившись з таким рішенням касаційного суду, 07 квітня 2017 року Фонд подав до Верховного Суду України заяву про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 07 березня 2017 року з підстав, установлених п. 1, 5 ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; у редакції, чинній на час звернення із заявою до суду).
Крім того, 20 квітня 2017 року Уповноважена особа Фонду (за підписом Виконуючого обов'язки Уповноваженої особи Фонду ЧернявськоїО. С.) також подала до Верховного Суду України заяву про перегляд зазначеного вище судового рішення на підставі п. 1, 5 ч. 1 ст. 237 КАС України (у редакції, чинній на час звернення із заявою до суду).
Верховний Суд України ухвалою від 22 травня 2017 року відкрив провадження в цій справі за заявами ФГВФО та Уповноваженої особи Фонду про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 07 березня 2017 року в порядку п. 1, 5 ч. 1 ст. 237 КАС України (у редакції, чинній на постановлення ухвали суду).
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII), яким КАС України викладено в новій редакції.
Згідно з підп. 1 п. 1 розд. VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.
На підставі розпорядження керівника апарату Верховного Суду України від 12 січня 2018 року № 20/0/19-18 вказані заяви разом зі справою передано до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 21 червня 2018 року зазначену адміністративну справу передав на розгляд ВеликоїПалати Верховного Суду з посиланням на ч. 2 ст. 241 КАС України (у редакції, чинній на час звернення із заявами до суду), та на підп. 2 п. 1 розд. VII «Перехідні положення» КАСУкраїни (у редакції Закону № 2147-VIII).
За приписами підп. 2 п. 1 розд. VII «Перехідні положення» КАС України (у редакції
Закону № 2147-VIII) якщо адміністративна справа за заявою про перегляд судових рішень Верховним Судом України відповідно до правил, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, повинна розглядатися на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України, - така справа після її отримання Касаційним адміністративним судом передається на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Оскільки справа за заявами ФГВФО та Уповноваженої особи Фонду згідно із ч. 2 ст. 241 КАС України (у редакції, чинній на час звернення із заявами до суду) підлягала розгляду на спільному засіданні судових палат Верховного Суду України в адміністративних та господарських справах, то її відповідно до підп. 2 п. 1 розд. VII «Перехідні положення» КАС України (у редакції Закону № 2147-VIII) передано до Великої Палати Верховного Суду для розгляду, який за приписами підп. 1 п. 1 зазначеного розділу КАС України здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 09 липня 2018 року прийняла до розгляду заяви ФГВФО та Уповноваженої особи Фонду про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 07 березня 2017 року і призначила цю справу до розгляду в порядку письмового провадження.
Дослідивши наведені в заявах доводи та перевіривши матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду встановила таке.
29 березня 2013 року між ТОВ «Золотий Екватор» та ПАТ «Банк Форум» укладено кредитний договір № 1-0020/13/30-КL, у який сторонами неодноразово вносились зміни шляхом укладення додаткових угод.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 13 березня 2014 року № 135 «Про віднесення ПАТ «Банк Форум» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення від 14 березня 2014 року «Про початок виведення ПАТ «Банк Форум» з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 14 березня 2014 року».
У подальшому Уповноважена особа Фонду звернулась до Господарського суду Рівненської області із позовом про стягнення заборгованості в сумі 3316398,29 доларів США у зв'язку із порушенням позивачем зобов'язань за кредитним договором від 29 березня 2013 року № 1-0020/13/30-КL, і рішенням цього ж суду від 06 жовтня 2015 року у справі № 918/1930/14 з ТОВ «Золотий Екватор» стягнуто на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість по поверненню кредитних коштів у розмірі 31825694, 54 дол. США, що еквівалентно 500003971,04 грн та нарахованих процентів за користування кредитом в розмірі 974661,90 дол. США, що еквівалентно 15312621,69 грн.
Крім того, Господарський суд Рівненької області ухвалою від 13 лютого 2017 року розстрочив виконання рішення цього ж суду від 06 жовтня 2015 року у справі № 918/1930/14 загальну суму заборгованості в розмірі 502 636 341,72 грн на п'ять років, шляхом щомісячної сплати боржником заборгованості за встановленим у цій ухвалі графіком.
05 вересня 2016 року Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 1722 «Про затвердження умов продажу активів банку», яким, серед іншого, визначено активи ПАТ «Банк Форум», що підлягають продажу (повторному) на відкритих торгах (аукціоні), а саме: права вимоги за кредитним договором від 29 березня 2013 року № 1-0020/13/30-КL що укладені з ТОВ «Золотий Екватор» та кредитним договором від 29 березня 2013 року № 1-0021/13/30-КL, що укладений з Малим приватним підприємством «Імпекс», права вимоги за якими об'єднані в одному лоті. Цим рішенням визначено також організатора торгів - Аграрну біржу.
На виконання вказаного рішення Уповноважена особа Фонду на сайті торгуючої організації розмістила оголошення про проведення відкритих торгів з продажу активів шляхом відступлення прав вимоги за кредитами, що обліковується на балансі банку, зокрема, права вимоги за кредитними договорами від 29 березня 2013 року № 1-0020/13/30-КL та № 1-0021/13/30-К, що об'єднані в одному лоті за № 1.
Вважаючи неправомірними дії та рішення Фонду по продажу на відкритих торгах права вимоги ПАТ «Банк Форум» за кредитними договорами від 29 березня 2013 року № 1-0020/13/30-КL та № 1-0021/13/30-КL, позивач звернувся до суду за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в заявах доводи, ВеликаПалата Верховного Суду дійшла висновку, що заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 07 березня 2017 року підлягають задоволенню з огляду на таке.
За правилами п. 1, 5 ч. 1 ст. 237 КАС України (у редакції, чинній на час звернення із заявами до суду) підставами перегляду Верховним Судом України судових рішень у адміністративних справах є:
- неоднакове застосування судами касаційних інстанцій одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
- невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному в постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
Підставою звернення із заявами про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 07 березня 2017 року до суду ФГВФО та Уповноважена особа Фонду зазначили про нібито її невідповідність висновку, викладеному в постанові Судової Палати у цивільних справах Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13. За позицією заявників, Верховний Суд України у зазначеній постанові зробив висновок, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договір цесії) є правонаступництвом, і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження.
Також, підставою звернення із заявами про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 07 березня 2017 року, ФГВФО та Уповноважена особа Фонду зазначили неоднакове, на їх думку, застосування Вищим адміністративним судом України та Вищим господарським судом України в побідних правовідносинах норм матеріального права, а саме положень ст. 512 ЦК України та ст. 8 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-XIV).
На підтвердження вказаного заявники долучили постанови Вищого господарського Суду України від 21 березня 2017 року у справі № 5/58, від 01 березня 2016 року № 904/10126/14; від 18 лютого 2015 року у справі № 910/7575/13 та у справі № 922/2641/14; від 14 лютого 2017 року у справі № 910/13114/13; від 31 жовтня 2016 року у справі № 910/1411/13; від 23 листопада 2016 року у справі № 5024/919/2011; та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 лютого 2017 року.
Так, у справі, яка розглядається, Вищий адміністративний суд України, залишаючи без змін судові рішення судів попередніх інстанцій, погодився з їх висновком, що продаж майна банку, а також звернення від імені банку до суду із позовами майнового характеру про стягнення заборгованості за кредитом не можуть бути реалізовані одночасно до одного і того ж самого активу банку, зокрема, права вимоги за кредитним договором.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодились й апеляційний і касаційний суди, дійшов висновку, що поняття відступлення права вимоги і правонаступництво є різними юридичними категоріями, а тому при продажі Фондом права вимоги до позивача можуть бути порушені його права, так як може відбутися подвійне стягнення.
Крім того, за позицією судів, визначаючи підстави заміни кредитора у зобов'язанні, у законодавстві прямо розділено такі поняття, як відступлення права вимоги і правонаступництво, оскільки аналіз положень Закону № 606-XIV у сукупності зі ст. 512 ЦК України дає підстави вважати, що відступлення права вимоги не може бути підставою для заміни стягувача у виконавчому провадженні, оскільки є відмінним поняттям від поняття правонаступництва.
Однак, Велика Палата Верховного Суду вважає такі висновки судів помилковими з огляду на таке.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК Україникредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 378 ЦПК України та ст. 8 Закону № 606-XIV у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Продаж прав вимоги за кредитним договором спричинить зміну кредитора у зобов'язаннях, що узгоджується з приписами ст. 512 ЦК України. При цьому, за приписами ч. 1 ст. 516 ЦК України згода боржника не потрібна.
Отже, згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус як сторони виконавчого провадження. Заміна такої особи належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону № 606-XIV, ст. 121-4 Господарського процесуального кодексу України(далі - ГПК України) за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та ст. 8 Закону № 606-XIV.