ПОСТАНОВА
Іменем України
24 січня 2019 року
м. Київ
справа №200/1438/16-а (2а/200/157/16)
адміністративне провадження №К/9901/11467/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Мороз Л.Л.,
суддів: Анцупової Т.О., Гімона М.М.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 200/1438/16-а (2а/200/157/16)
за позовом ОСОБА_1 до Головного архітектурно-планувального управління Дніпропетровської міської ради (далі - Головне архітектурно-планувальне управління Міськради, Міськрада відповідно), третя особа - Міськрада, про визнання рішення протиправним та його скасування, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Міськради
на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 березня 2016 року, ухвалену у складі головуючого судді Шевцової Т.В. та
постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Чередниченко В.Є., суддів Коршуна А.О., Панченко О.М., -
ВСТАНОВИВ:
29 січня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову в наданні містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки по АДРЕСА_1 (реконструкція нежитлової будівлі в офісну будівлю з паркінгом) від 02 грудня 2015 року №10/10-1348;
- зобов'язати відповідача вчинити дії щодо розгляду пакету документів та видачі позивачу містобудівних умов та обмежень на забудову орендованої земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,0725 га по АДРЕСА_1, відповідно до норм містобудівного законодавства та затвердженої в установленому порядку містобудівної документації на місцевому рівні;
- визнати неправомірними дії відповідача щодо включення до електронної бази даних містобудівного кадастру інформації про червоні лінії та лінії регулювання забудови вул. Ливарної на ділянці від вул. Рогальова до буд. 17 по вул. Ливарній, які затверджені рішенням Міськради від 15 червня 2011 року №68/12;
- зобов'язати відповідача виключити з електронної бази даних містобудівного інформації про червоні лінії та лінії регулювання забудови вул. Ливарної на ділянці від вул. Рогальова до буд. 17 по вул. Ливарній, які затверджені рішенням Міськради від 15 червня 2011 року №68/12.
Позов ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що відмова відповідача в наданні вихідних даних для проектування, а саме - містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки по АДРЕСА_1 (реконструкція нежитлової будівлі в офісну будівлю з паркінгом), є незаконною, необґрунтованою та такою, що порушує його право власності на вказану нежитлову будівлю та право користування земельної ділянки, на якій розташована ця будівля, оскільки оспорювана відмова відповідача обмежує реалізацію власника можливості вільно розпоряджатися належним йому нерухомим майном, зокрема, здійснювати юридично забезпечену можливість визначення і вирішення долі цього майна шляхом проведення його реконструкції.
Окрім цього, позивач вказав на те, що законодавством визначено вичерпний перелік документів, які мають подаватися разом із заявою про намір щодо забудови земельної ділянки, серед якого відсутній такий документ, як рішення виконавчого комітету відповідної ради. При цьому, Законом України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) та Порядком надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 07 липня 2011 року № 109 (далі - Порядок № 109) передбачена єдина підстава для прийняття рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень, до якої не належить відмова з підстав невідповідності, на думку відповідача, поданого містобудівного розрахунку будівельним нормам, які встановлені в додатку 3.21 та пункті 3.13 ДБН 360-92**.
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська постановою від 22 березня 2016 року задовольнив позовні вимоги:
- визнав протиправним та скасував рішення від 02 грудня 2015 року №10/10-1348 Головного архітектурно-планувального управління Міської ради про відмову в наданні містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки по АДРЕСА_1;
- зобов'язав Головне архітектурно-планувальне управління Міськради вчинити дії щодо розгляду пакету документів та видачі ОСОБА_1 містобудівних умов та обмежень на забудову орендованої земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,0725 га по АДРЕСА_1 в м. Дніпропетровськ, відповідно до норм містобудівного законодавства та затвердженої в установленому порядку містобудівної документації на місцевому рівні;
- визнав неправомірними дії Головного архітектурно-планувального управління Міськради щодо включення до електронної бази даних містобудівного кадастру інформації про червоні лінії та лінії регулювання забудови вул. Ливарної на ділянці від вул. Рогальова до буд.17 по вул. Ливарній, які затверджені рішенням Міськради від 15 червня 2011 року №68/12.
- зобов'язав Головне архітектурно-планувальне управління Міськради виключити з електронної бази даних містобудівного інформації про червоні лінії та лінії регулювання забудови вул. Ливарної на ділянці від вул. Рогальова до буд.17 по вул. Ливарній, які затверджені рішенням Міськради від 15 червня 2011 року №68/12.
Ухвалюючи таке рішення суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 під час звернення з заявою про намір щодо забудови земельної ділянки до Центру надання адміністративних послуг Міськради були надані усі необхідні документи. При цьому, враховуючи положення законодавства, якими передбачені підстави для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень, а саме, невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, а також той факт, що офісна будівля з паркінгом, що має проектуватися по АДРЕСА_1 виходить до довгої сторони 17-ти поверхового житлового будинку торцем без вікон, тобто за відсутності вікон житлових кімнат, спрямованих на вікна житлового будинку та погіршуючих зоровий комфорт його мешканців, суд дійшов висновку, що норма в частині побутових розривів на спірний об'єкт будівництва не повинна застосовуватися, а намір забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1, шляхом реконструкції нежитлової будівлі в офісну будівлю з паркінгом відповідає існуючій містобудівній документації на місцевому рівні.
Також суд дійшов висновку, що на час розгляду справи відсутня відповідна містобудівна документація, яка була б затверджена в установленому законодавством порядку та було б визначено червоні лінії вул. Ливарної у м. Дніпропетровську, а інформація про вказані червоні лінії не могла бути внесена до електронної бази даних містобудівного кадастру, оскільки така інформація була внесена без виконання робіт з координування вказаних червоних ліній.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 16 червня 2016 року змінив рішення суду першої інстанції, виклавши абзаци 4 та 5 його резолютивної частини в такій редакції:
«- визнати неправомірними дії Головного архітектурно-планувального управління Дніпропетровської міської ради щодо включення до електронної бази даних містобудівного кадастру інформації про не закоординовані червоні лінії та лінії регулювання забудови вул. Ливарної на ділянці від вул. Рогальова до буд. 17 по вул. Ливарній, які затверджені рішенням Дніпропетровської міської ради від 15.06.2011 №68/12;
- зобов'язати Головне архітектурно-планувальне управління Дніпропетровської міської ради виключити з електронної бази даних містобудівного кадастру інформації про не закоординовані червоні лінії та лінії регулювання забудови вул. Ливарної на ділянці від вул. Рогальова до буд. 17 по вул. Ливарній, які затверджені рішенням Дніпропетровської міської ради від 15.06.2011 №68/12».
В іншій частині постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 березня 2016 року апеляційний суд - залишив без змін.
Ухвалюючи такі рішення суди виходили з того, що ОСОБА_1 під час звернення з заявою про намір щодо забудови земельної ділянки до Центру надання адміністративних послуг Міськради були надані усі необхідні документи. При цьому, враховуючи положення законодавства, якими передбачені підстави для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень, а саме, невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, а також той факт, що офісна будівля з паркінгом, що має проектуватися по АДРЕСА_1 виходить до довгої сторони 17-ти поверхового житлового будинку торцем без вікон, тобто за відсутності вікон житлових кімнат, спрямованих на вікна житлового будинку та погіршуючих зоровий комфорт його мешканців, суд дійшов висновку, що норма в частині побутових розривів на спірний об'єкт будівництва не повинна застосовуватися, а намір забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1, шляхом реконструкції нежитлової будівлі в офісну будівлю з паркінгом відповідає існуючій містобудівній документації на місцевому рівні.
Також суди дійшли висновку, що на час розгляду справи відсутня відповідна містобудівна документація, яка була б затверджена в установленому законодавством порядку та було б визначено червоні лінії вул. Ливарної у м. Дніпропетровську, а інформація про вказані червоні лінії не могла бути внесена до електронної бази даних містобудівного кадастру, оскільки така інформація була внесена без виконання робіт з координування вказаних червоних ліній.
При цьому, підставою для зміни апеляційним судом резолютивної частини рішення суду першої інстанції стало те, що останній, зазначивши в мотивувальній частині оскарженого рішення про включення до електронної бази даних містобудівного кадастру інформації про не закоординовані червоні лінії помилково не зазначив про це в його резолютивній частині.
11 жовтня 2016 року Міськрада звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 березня 2016 року та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року, ухвалити нове рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що згідно з рішенням Міськради від 14 вересня 2011 року № 40/15 дозволом на забудову земельної ділянки, яка перебуває у власності територіальної громади м. Дніпропетровська є рішення виконавчого комітету Міськради, яке на момент розгляду звернення був відсутній у позивача. Також безпідставний висновок судів щодо наявності у об'єкта будівництва ІІ ступеня вогнестійкості, у зв'язку із відсутністю проектної документації з будівництва, в якій цей ступінь зазначається. До того ж, скаржник зазначає, що рішення Міськради від 15 червня 2011 року № 68/12, яким встановлено заборону на забудови території міста в межах червоних ліній є чинним, тому у відповідача були відсутні підстави для незастосування у своїй діяльності вказаного рішення.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 11 листопада 2016 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.
05 грудня 2016 року до суду касаційної інстанції надійшли заперечення позивача на касаційну скаргу третьої особи, в яких ОСОБА_1 просить залишити останню без задоволення, а оскаржувані Міськрадою судові рішення - без змін.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).
Суд заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
У справі, яка розглядається, суди встановили, що на підставі договору купівлі-продажу від 30 серпня 2010 року позивачу належить нежитлова будівля (літ Б-1, б1) в АДРЕСА_1, яка розташована на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,0725 га. Цільове призначення земельної ділянки: землі громадської забудови (землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об'єктів загального користування). Код класифікації видів цільового призначення земель: 03.15 (для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови) (а.с. 29-34).
На підставі договору оренди землі від 21 липня 2015 року, укладеного між позивачем та Міськрадою, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П., зареєстрованого в реєстрі за № 657, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 21 липня 2015 року зазначена земельна ділянка знаходиться у користуванні позивача (а.с. 35-38).
23 листопада 2015 року позивач через Центр надання адміністративних послуг Дніпропетровської міської ради звернувся до відповідача з заявою про надання вихідних даних для проектування, а саме містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки по АДРЕСА_1 (реконструкція нежитлової будівлі в офісну будівлю з паркінгом), що підтверджується описом (а.с. 28).
Листом від 02 грудня 2015 року №10/10-1348, який був отриманий позивачем 03 грудня 2015 року в Центрі надання адміністративних послуг Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_1 відмовлено в наданні вихідних даних для проектування, а саме, містобудівних умов та обмежень на забудову зазначеної земельної ділянки (а.с.55-56).
Відмова вмотивована тим, що в наданих позивачем на розгляд матеріалах відсутнє відповідне рішення виконавчого комітету міської ради та містобудівний розрахунок містить інформацію, яка не відповідає вимогам будівельних норм та правил, а також положенням містобудівної документації. При чому зазначено, що згідно статті 375 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та рішення Міськради від 14 вересня 2011 року №40/15 містобудівні умови та обмеження на забудову земельних ділянок, що перебувають у користуванні фізичних та/або юридичних осіб, надаються на підставі відповідних рішень виконавчого комітету міської ради.
Окрім цього суди встановили, що існуючий 10-ти поверховий житловий будинок та об'єкт будівництва по вул. Ливарній м. Дніпропетровська мають II ступень вогнестійкості. Найбільш допустима площа забудови (площа пожарного відсіку) для громадських будівель II ступеня вогнестійкості умовною висотою понад 26,5 м складає 2200 м2, згідно з ДБН В.2.2-9-2009 (розділ 9.3 «Поверховість та вогнестійкість будинків», таблиця 2).
Площа забудови об'єкту будівництва по вул. Ливарній - 302 кв.м. Площа забудови існуючого 10-ти поверхового житлового будинку - 460 кв.м. Сумарна площа забудови, включаючи незабудовану площу між будівлями, становить близько 800 кв.м., тобто будівлі складають протипожежний відсік (менший за нормовані 2200 кв.м), і відстань між ними не нормується.
Стосовно побутового розриву між об'єктом будівництва та існуючим 17-ти поверховим житловим будинком. Згідно з роз'яснення Мінрегіонбуду, опублікованому в «Інформаційному бюлетені» № 4-2005, «побутовий розрив - відстань, передбачена для забезпечення зорового комфорту мешканців житлових будинків, що розташовані один навпроти другого».
Також суди встановили, що офісна будівля з паркінгом, що має проектуватися по вул. Ливарній виходить до довгої сторони 17-ти поверхового житлового будинку торцем без вікон.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.