ПОСТАНОВА
Іменем України
24 січня 2019 року
Київ
справа №822/1734/18
адміністративне провадження №К/9901/55943/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькі барви" на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 травня 2018 року (суддя Тарновецький І.І.) та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року (головуючий суддя Совгира Д.І., судді: Загороднюк А.Г., Курко О.П.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькі барви" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
В травні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькі барви" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «В1» від 14 грудня 2017 року №0011011402.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 травня 2018 року, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькі барви" повернуто особі, що її подала на підставі пункту 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, зазначив, що на поданій в підтвердження повноважень адвоката ОСОБА_2 представляти інтереси позивача копії лицьової сторони ордеру серії «ХМ» №020486 від 04 травня 2018 року не зазначено відомостей стосовно наявності або відсутності обмежень повноважень представника на вчинення від імені позивача певних процесуальних дій; вчинений же на зворотній стороні поданої до суду копії ордеру напис адвоката ОСОБА_2 щодо відсутності обмежень на вчинення процесуальних дій не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки така відмітка повинна містити підпис позивача, який не обмежує повноважень свого представника; крім того представником позивача не надано суду інших документів, які надають право на підписання позовної заяви від імені позивача, зокрема, витягу з договору про надання правової допомоги, в якому має бути обумовлено перелік повноважень цієї особи як представника (та їх обмежень, у разі наявності).
Не погоджуючись з постановленими судами ухвалами, позивач подав касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати й направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції, оскільки вважає, що ані приписами статей 59, 60 КАС України, ані положеннями статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI (далі - Закон №5076) не передбачено додаткового підтвердження повноважень адвоката, крім поданого ордеру, ще й договором про надання правової допомоги; до того ж відповідно до пункту 14 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року №36 (з наступними змінами; далі - Положення №36) про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, на звороті ордера зобов'язані вказати саме адвокат або керівник адвокатського об'єднання (бюро).
Справу згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду: головуючий суддя Пасічник С.С. (суддя-доповідач), судді: Васильєва І.А., Юрченко В.П.
Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Відповідач своїм правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій при постановленні оскаржуваних ухвал норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При цьому верховенство права є однією із засад (принципів) адміністративного судочинства (пункт 1 частини 3 статті 2 КАС України).
Згідно із частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним законом шляхом.
Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку (частина 5 статті 5 КАС України).
Водночас статтею 55 КАС України передбачено право сторони, третьої особи в адміністративній справі, а також особі, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 60 КАС України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.