ПОСТАНОВА
Іменем України
24 січня 2019 року
Київ
справа №452/2164/15-а
адміністративне провадження №К/9901/14208/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2015 року (головуючий суддя Мартинюк В.Я.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року (головуючий суддя Ніколін В.В., судді: Гінда О.М., Качмар В.Я.) у справі за позовом ОСОБА_2 до Львівської митниці ДФС про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
В серпні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом (з врахуванням уточнень позовних вимог від 29 вересня 2015 року) до Львівської митниці ДФС про визнання протиправними і скасування рішень Львівської митниці ДФС по відмові у пропуску позивача через митний кордон України з транспортним засобом марки «Ford Focus» р/н НОМЕР_2, який ввозився на територію України для особистого користування з метою тимчасового ввезення до 1 року 01 серпня 2015 року о 12 год. 50 хв. та о 23 год. 02 хв. та по відмові у пропуску позивача через митний кордон України з транспортним засобом марки «Renault Megane» р/н НОМЕР_1, який ввозився на територію України для особистого користування з метою тимчасового ввезення до 1 року 06 вересня 2015 року о 10 год. 45 хв.; зобов'язання Львівської митниці ДФС утриматись від вчинення перешкод у перетині митного кордону із ввезенням транспортного засобу марки «Ford Focus» р/н НОМЕР_2 та марки «Renault Megane» р/н НОМЕР_1 чи іншого належного на праві власності транспортного засобу без вивезення за межі митної території України попередньо ввезених транспортних засобів, строк вивезення яких до 1 року не минув.
Обґрунтовуючи позовну заяву, зазначав, що при прийнятті оскаржуваних рішень (оформлених картками відмови) посадовими особами відповідача положення пункту 60 статті 4 Митного кодексу України (далі - МК України), який визначає поняття транспортного засобу особистого користування, застосовано до спірних правовідносин без врахування вимог статей 374, 380 МК України, якими громадянам-нерезидентам надано можливість тимчасово ввозити на митну територію України для особистого користування на строк до одного року транспортні засоби, причому, кількість попередньо ввезених транспортних засобів, які можуть в межах дозволеного строку перебувати на території України, законодавцем не обмежено, оскільки вжито термін «транспортні засоби» в множині, відтак визначення поняття транспортних засобів особистого користування за змістом пункту 60 статті 4 МК України не позбавляє права громадян-нерезидентів при кожному наступному перетині кордону України ввозити один транспортних засіб особистого користування без вивезення за межі митної території України попередньо ввезених транспортних засобів, строк вивезення яких (1 рік) ще не минув.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.
При цьому суди першої та апеляційної інстанцій, виходячи зі змісту положень пункту 60 статті 4, статей 379, 380 МК України, визначення товару, позначеного в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) кодом 8703, прийшли до висновку, що громадянами-нерезидентами на митну територію України в митному режимі «тимчасове ввезення» строком до 1 року може бути ввезено лише один транспортний засіб особистого користування відповідної товарної позиції, зокрема, 8703 згідно з УКТ ЗЕД, а тому оскільки таке своє право позивачем вже було використано й ввезений раніше на митну територію України транспортний засіб ще не було вивезено за її межі, відповідачем прийнято правильні рішення (оформлені картками відмови) про заборону у пропуску через митний кордон України інших належних позивачеві транспортних засобів.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
В касаційній скарзі, крім вже наведених в позовній заяві доводів, вказував на те, що раніше (до серпня 2015 року) ним через митні пости Львівської митниці ДФС протягом 2014-2015 років ввозились на митну територію України транспортні засоби, зокрема, «Opel Vectra», р/н НОМЕР_3, «Land Rover Freelander», р/н НОМЕР_5, «Opel Meriva» р/н НОМЕР_4, «Renault Megane» р/н НОМЕР_1, які поміщались в митний режим тимчасового ввезення строком до одного року, й при цьому жодних вимог щодо обов'язкового вивезення попередньо ввезених автомобілів митним органом не ставилось.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 жовтня 2016 року відкрито касаційне провадження.
Відповідач в письмовому відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
В подальшому, справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) й протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду для її розгляду у складі: головуючий суддя Пасічник С.С. (суддя-доповідач), судді: Васильєва І.А., Юрченко В.П.
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Під час розгляду даної справи судами попередніх інстанцій встановлено, що Львівською митницею ДФС 01 серпня 2015 року та 06 вересня 2015 року винесені картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно №209090404/2015/00968, №209090403/2015/00973 та №209090404/2015/01324, якими відмовлено у пропуску через митний кордон України транспортних засобів марок «Ford Focus» р/н НОМЕР_2 та «Renault Megane» р/н НОМЕР_1, які ввозились громадянином Республіки Польща ОСОБА_2 (ОСОБА_2), оскільки згідно з інформацією, наявною ЄАІС ДМСУ, вказаною особою не вивезено за межі митної території України транспортні засоби: «Opel Vectra», р/н НОМЕР_3, ввезений ним 01 червня 2015 року, «Land Rover Freelander», р/н НОМЕР_5, ввезений ним 10 лютого 2015 року, «Renault Megane» р/н НОМЕР_1, ввезений ним 14 жовтня 2014 року, «Opel Meriva» р/н НОМЕР_4, ввезений ним 16 вересня 2015 року, тобто ввезення цим громадянином транспортних засобів в режимі тимчасового ввезення до 1 року здійснювалось у кількості більше однієї одиниці, що не відповідає пункту 60 статті 4 МК України, а громадянин відмовляється задекларувати транспортні засоби, що ввозяться, як товар в порядку, передбаченому частиною 2 статті 379 МК України.
За змістом пункту 6 частини 1 статті 70 МК України тимчасове ввезення є одним з видів митних режимів, запроваджених з метою застосування законодавства України з питань державної митної справи.