П О С Т А Н О В А
Іменем України
16 січня 2019 року
м. Київ
Справа № 914/3015/15
Провадження № 12-284гс18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача УркевичаВ.Ю.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Кібенко O. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Яновської О. Г.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс»,
відповідач - Державне підприємство «Львівський бронетанковий завод»,
головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України,
розглянула в порядку спрощеного позовного провадження справу № 914/3015/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс» до Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод» про стягнення 3 797 207,93 дол. США за касаційною скаргою Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод» на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24 вересня 2018 року (головуючий суддя Орищин Г. В., судді Галушко Н. А., Данко Л. С.) за скаргою Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод» на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст і підстави поданої скарги
1. 15 січня 2018 року Державне підприємство «Львівський бронетанковий завод» (далі - ДП «Львівський бронетанковий завод») звернулося до Господарського суду Львівської області зі скаргою на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича (далі - державний виконавець) щодо звернення стягнення за виконавчим документом (за наказом Господарського суду Львівської області від 17 жовтня 2017 року у цій справі) на кошти відповідача, розміщені на спеціальному рахунку № 2604501003853, відкритому в Публічному акціонерному товаристві «Оксі Банк» (далі - ПАТ «Оксі Банк»), які, за твердженням ДП «Львівський бронетанковий завод», були стягнуті з нього без достатньої правової підстави.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
2. У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Банк Розвитку» (далі - ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку») звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до ДП «Львівський бронетанковий завод» (з урахуванням уточнень) про стягнення 3 797 207,93 дол. США заборгованості за укладеним між ними кредитним договором від 18 квітня 2014 року № KKPOD.123389.014 (з яких: 3 250 000,00 дол. США простроченої заборгованості за тілом кредиту, 195 121,67 дол. США процентів, 27 086,26 дол. США пені та 325 000,00 дол. США штрафу).
3. Господарський суд Львівської області рішенням від 08 серпня 2017 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03 жовтня 2017 року, позовні вимоги задовольнив частково. Стягнув з відповідача на користь позивача 3 250 000,00 дол. США простроченої заборгованості за тілом кредиту, 195 121,67 дол. США процентів, 223,54 дол. США пені, 13 000,00 дол. США штрафу та 73 080,00 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
4. 17 жовтня 2017 року, на виконання зазначених судових рішень, Господарський суд Львівської області видав: (1) наказ про стягнення з ДП «Львівський бронетанковий завод» 73 080,00 грн судового збору, (2) наказ про стягнення з ДП «Львівський бронетанковий завод» 3 250 000,00 дол. США простроченої заборгованості за тілом кредиту, 195 121,67 дол. США процентів, 223,54 дол. США пені, 13 000,00 дол. США штрафу.
5. 06 грудня 2017 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 55321971 з виконання наказу Господарського суду Львівської області від 17 жовтня 2017 року щодо стягнення з ДП «Львівський бронетанковий завод» 3 250 000,00 дол. США простроченої заборгованості за тілом кредиту, 195 121,67 дол. США процентів, 223,54 дол. США пені, 13 000,00 дол. США штрафу. Також пунктом 3 цієї постанови стягнуто з боржника (ДП «Львівський бронетанковий завод») 345 834,52 дол. США виконавчого збору.
6. 08 грудня 2017 року державним виконавцем винесено постанову у виконавчому провадженні ВП № 55321971 про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти ДП «Львівський бронетанковий завод», що містяться на всіх належних йому рахунках, зокрема, й відкритих в ПАТ «Оксі Банк», у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору.
7. Крім того, 08 грудня 2017 року Міністерством юстиції України (стягувачем) надіслано ПАТ «Оксі Банк» платіжну вимогу № 200/9-14 про стягнення з належних ДП «Львівський бронетанковий завод» рахунків 103 166 931,01 грн, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 08 грудня 2017 року складало 3 804 179,73 дол. США (з яких: 3 250 000,00 дол. США простроченої заборгованості за тілом кредиту, 195 121,67 дол. США процентів, 223,54 дол. США пені, 13 000,00 дол. США штрафу, а також 345 834,52 дол. США виконавчого збору).
8. На виконання вказаної платіжної вимоги від 08 грудня 2017 року № 200/9-14, 20 грудня 2017 року з належного ДП «Львівський бронетанковий завод» рахунку № 2604501003853, відкритого ним у ПАТ «Оксі Банк», стягнуто 135 964,33 грн.
9. У подальшому, 15 січня 2018 року ДП «Львівський бронетанковий завод» звернулося до Господарського суду Львівської області із зазначеною скаргою на дії державного виконавця.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
10. Господарський суд Львівської області ухвалою від 02 липня 2018 року вказану скаргу ДП «Львівський бронетанковий завод» задовольнив. Визнав неправомірними дії державного виконавця щодо звернення стягнення на кошти відповідача, розміщені на спеціальному рахунку № 2604501003853, та зобов'язав державного виконавця усунути відповідні порушення.
11. Мотивуючи ухвалу, суд першої інстанції зазначив, що відкритий ДП «Львівський бронетанковий завод» у ПАТ «Оксі Банк» спеціальний рахунок № 2604501003853 використовується боржником виключно відповідно до статті 34 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на якому були розміщені страхові кошти, призначені для виплати допомоги з державного соціального страхування у разі тимчасової непрацездатності, а тому, з огляду на приписи Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження», арешт та стягнення таких коштів з відповідного рахунку не допускається.
12. Львівський апеляційний господарський суд постановою від 24 вересня 2018 року ухвалу Господарського суду Львівської області від 02 липня 2018 року скасував і закрив провадження за скаргою ДП «Львівський бронетанковий завод» на дії державного виконавця у цій справі.
13. Обґрунтовуючи постанову, суд апеляційної інстанції керувався тим, що Законом України «Про виконавче провадження» встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішень, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства. Тому зазначена скарга ДП «Львівський бронетанковий завод» на дії державного виконавця, яка фактично стосується питання правомірності стягнення з боржника суми виконавчого збору, не підлягає розгляду в межах цієї справи за правилами господарського судочинства.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
14. У жовтні 2018 року ДП «Львівський бронетанковий завод» звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24 вересня 2018 року, а ухвалу Господарського суду Львівської області від 02 липня 2018 року залишити в силі.
Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції
15. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 30 листопада 2018 року відкрив касаційне провадження та передав цю справу разом із касаційною скаргою ДП «Львівський бронетанковий завод» на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на те, що підставою оскарження постанови суду апеляційної інстанції є порушення ним правил предметної юрисдикції.
16. ВеликаПалата Верховного Суду ухвалою від 06 грудня 2018 року справу прийняла та призначила до розгляду.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
17. Касаційну скаргу мотивовано порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, оскільки предмет скарги на дії державного виконавця у цій справі щодо звернення стягнення на кошти відповідача, розміщені на спеціальному рахунку, не стосується оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій (як на цьому наголосив суд апеляційної інстанції), тому до такої скарги застосовується загальний порядок судового оскарження, згідно з яким ця скарга підлягає розгляду в межах цієї справи за правилами господарського судочинства.
18. Інші учасники справи своєї позиції стосовно касаційної скарги ДП «Львівський бронетанковий завод» письмово не виклали.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи й висновків судів попередніх інстанцій
19. Визначаючи юрисдикцію суду щодо розгляду поданої ДП «Львівський бронетанковий завод» скарги на дії державного виконавця, Велика Палата Верховного Суду керується таким.
20. Відповідно до частини першої статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
21. Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 327 Господарського процесуального кодексу України).
22. При цьому гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.
23. Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
24. Частиною першою статті 340 Господарського процесуального кодексу України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.