Постанова
Іменем України
15 січня 2019 року
м. Київ
справа № 311/1683/17
провадження № 51-7708 км 18
Верховний Суд колегією суддів другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника цивільного відповідача ПАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» ОСОБА_6 на вирок Василівського районного суду Запорізької області від 15 грудня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 23 травня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017080190000430, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, котрий народився, зареєстрований та проживає на АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Василівського районного суду Запорізької області від 15 грудня 2017 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 286 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік 6 місяців. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_7 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком, тривалістю 1 рік, та покладено обов`язки, передбачені ст. 76 КК.
Цивільний позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь потерпілого ОСОБА_8 2317 гривень 60 копійок в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 5000 гривень моральної шкоди та 832 гривні 42 копійки витрати на правову допомогу. Стягнуто з ПАТ «Страхова компанія «Арсенал страхування» на користь потерпілого ОСОБА_8 42692 гривні 52 копійки в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 4717 гривень на правову допомогу. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Прийняте рішення щодо процесуальних витрат та речових доказів.
Згідно з вироком ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 25 лютого 2017 року приблизно о 18.50, керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ-21104» державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись автошляхом «Харків-Сімферополь» поблизу с. Верхня Криниця Василівського району Запорізької області, зі швидкістю 90 км/год, в порушення вимог п. 12.1, 12.6, 12.9, 34 Правил дорожнього руху проявивши неуважність до дорожньої обстановки, не вибравши безпечної швидкості руху в межах дозволеної, маючи стаж водія транспортних засобів менше двох років, не впорався з керуванням та допустив занос автомобіля перетнувши смугу дорожньої розмітки, виїхавши на зустрічний напрямок дороги, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «ВАЗ-21114» державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_8 . У результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_8 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 23 травня 2018 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 в частині вирішення цивільного позову змінено. Зменшено стягнення з ПАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» на користь потерпілого ОСОБА_8 до 42692 гривень. Збільшено стягнення з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь потерпілого ОСОБА_8 до 12867 гривень 02 копійки.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі представник цивільного відповідача, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить вирок Василівського районного суду Запорізької області від 15 грудня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 23 травня 2018 року змінити в частині цивільного позову та зменшити стягнення з ПАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» на користь потерпілого ОСОБА_8 до розміру 30205 гривень 35 копійок. Вказує на те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно визначено розмір матеріальної шкоди, так як, у порушення вимог ст. 36 п. 36.2. Закону № 1961-ІV не зменшено суму на розмір податку, визначеного законом, через відсутність документів, що підтверджують факт проведення ремонту. Крім того, матеріали справи не містять документально підтверджених відповідним закладом здоров`я витрат на лікування потерпілого ОСОБА_8 .
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 вважав касаційну скаргу необґрунтованою та просив відмовити у її задоволенні.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.