ОКРЕМА ДУМКА
суддів Великої Палати Верховного Суду Усенко Є. А., Губської О. А., Короля В. В., Кривенди О. В.
у справі № 990/364/24 (провадження № 11-58заі25) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення шкоди
1. 28.11.2024 ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний адміністративний суд) як суду першої інстанції з позовом до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), у якому просив:
- визнати протиправними дії ВРП щодо незаконного поширення 28.10.2024 під час засідання Першої Дисциплінарної палати ВРП, яке проводилося в режимі відкритої онлайн-трансляції, у мережі YouTube та на офіційному сайті ВРП стосовно нього конфіденційної інформації про встановлений йому медичний діагноз і його захворювання (таймкод 6 хв 52 с - 7 хв 11 с);
- зобов`язати ВРП вилучити з відкритої у мережі YouTube трансляції засідання Першої Дисциплінарної палати ВРП від 28.10.2024 з розгляду питання про порядок денний (№ 34) та на офіційному сайті ВРП конфіденційну інформацію щодо нього (таймкод 6 хв 52 с - 7 хв 11 с);
- стягнути з ВРП на його користь моральну шкоду в розмірі 15 000,00 грн та матеріальну шкоду в розмірі 2 884,00 грн.
На обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на протиправність дій ВРП, які виразилися в розголошенні членом ВРП ОСОБА_2 28.10.2024 під час засідання Першої Дисциплінарної палати ВРП конфіденційної інформації про встановлений йому медичний діагноз та його захворювання. Цими діями, доводить позивач, було порушено статтю 32 Конституції України, частину другу статті 11 Закону України "Про інформацію", статтю 40 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я", відповідно до яких ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя. Зауважує, що він не надавав згоди на поширення конфіденційної інформації щодо свого стану здоров`я та медичного діагнозу, однак, така інформація була розповсюджена у засобах масової інформації і соціальних мережах, стала відома широкому колу осіб, що негативно вплинуло на стан його здоров`я, завдало йому моральної та майнової шкоди.
Касаційний адміністративний суд ухвалою від 02.12.2024 відкрив провадження у справі, а ухвалою від 28.01.2025 за клопотанням ВРП закрив провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Касаційний адміністративний суд визнав достатнім для закриття провадження у справі встановлений факт видалення ВРП зі свого офіційного сайту та YouTube-каналу фрагмента відеотрансляції засідання Першої Дисциплінарної палати ВРП 28.10.2024, який містив конфіденційну інформацію про медичний діагноз та захворювання позивача (таймкод 6 хв 52 с - 7 хв 11 с).
Суд першої інстанції виснував, що видалення зазначеної інформації є належним відновленням прав та інтересів позивача і не вимагає визнання дій ВРП щодо поширення конфіденційної інформації стосовно позивача протиправними, оскільки порушення своїх прав позивач убачає виключно в тому, що на офіційному сайті ВРП та її YouTube-каналі розповсюджено інформацію про його медичний діагноз та захворювання, а це порушення відповідач усунув.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення майнової та моральної шкоди, то, закриваючи провадження у справі і в цій частині, суд першої інстанції виходив з того, що наявність підстав для закриття провадження у справі в частині вимог про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, разом з якими адміністративним судом можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди (як це встановлено статтею 21 КАС), є підставою для закриття провадження і в частині позовних вимог про стягнення шкоди.
2. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково: ухвалу Касаційного адміністративного суду від 28.01.2025 про закриття провадження у справі в частині вимог позову ОСОБА_1 до ВРП про відшкодування майнової і моральної шкоди скасовано, а справу в цій частині направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду; ухвалу Касаційного адміністративного суду від 28.01.2025 про закриття провадження у справі в частині вимог позову ОСОБА_1 до ВРП про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії залишено без змін.
3. Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції в зазначеній вище частині вимог позову ОСОБА_1, Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що підстава для закриття провадження у справі в частині вимог позову про визнання дій ВРП протиправними з`явилась під час вирішення справи по суті, тобто виникла після пред`явлення позову та відкриття провадження у справі.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду предметна юрисдикція спору визначається на момент подання позову до суду. Подальша зміна суб`єктного складу сторін чи інших обставин не впливає на визначення юрисдикції спору. Оскільки ОСОБА_1 подав позов до адміністративного суду з дотриманням визначених КАС правил предметної юрисдикції, зокрема заявив вимоги про відшкодування шкоди в одному провадженні з вимогами про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними й зобов`язання вчинити дії, то подальші взаємини сторін та вчинення відповідачем дій, спрямованих на виправлення допущених ним порушень, не можуть впливати на визначення предметної юрисдикції цього спору.
У зв`язку із цим Велика Палата Верховного Суду визнала, що закриття провадження у справі не узгоджується з нормами процесуального права.
4. З висновком Великої Палати Верховного Суду щодо скасування ухвали суду першої інстанції в частині закриття провадження у справі в частині вимог позову ОСОБА_1 про відшкодування майнової і моральної шкоди не погоджуємося і свою позицію обґрунтовуємо такими доводами.
Відповідно до частини п`ятої статті 21 КАС вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Отже, адміністративні суди можуть розглядати вимоги про відшкодування шкоди лише за одночасної наявності таких умов: вимоги мають стосуватися шкоди, завданої суб`єктом владних повноважень (перша); ці вимоги мають бути поєднані з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень і заявлені з ними в одному провадженні.
В іншому випадку спірні відносини з приводу відшкодування шкоди мають приватноправовий характер, а відтак не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Хоч у цій справі вимоги про стягнення моральної та матеріальної шкоди і були заявлені в одному провадженні з вимогами вирішити публічно-правовий спір, але закриття провадження у справі в частині вимог про вирішення публічно-правового спору з підстав, встановлених законом, виключає процесуальну можливість розгляду цих вимог (про стягнення моральної та матеріальної шкоди) у порядку адміністративного судочинства. Інше суперечить нормі частини п`ятої статті 21 КАС, яка прямо встановлює, за якої умови адміністративний суд може розглянути вимогу про відшкодування шкоди, - якщо такі вимоги заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. При тлумаченні норми частини п`ятої статті 21 КАС слід звернути увагу на її буквальний зміст: законодавець мовить про розгляд вимог про відшкодування шкоди в одному провадженні з вимогами вирішити публічно-правовий спір.
Унаслідок закриття провадження у справі за вимогами позову ОСОБА_1 про визнання протиправними дій ВРП у провадженні Касаційного адміністративного суду не було публічно-правового спору, що унеможливлювало й розгляд вимог позову про відшкодування шкоди в порядку адміністративного судочинства.
У зв`язку із цим суд першої інстанції обґрунтовано, правильно застосувавши норми частини п`ятої статті 22 та пункту 1 частини першої статті 238 КАС [яким встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства], закрив провадження у справі і в частині вимог позову про відшкодування шкоди.
Відтак, на нашу думку, у Великої Палати Верховного Суду не було підстав для скасування ухвали Касаційного адміністративного суду від 28.01.2025 про закриття провадження у справі в частині вимог позову ОСОБА_1 до ВРП про відшкодування майнової і моральної шкоди, які підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, про що суд першої інстанції власне і роз`яснив у зазначеній ухвалі.
Підсумовуючи наведене, вважаємо, що результатом апеляційного перегляду справи має бути судове рішення про відмову в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 та залишення без змін ухвали Касаційного адміністративного суду від 28.01.2025.