ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2025 року
м. Київ
справа № 990/364/24
провадження № 11-58заі25
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідачки Усенко Є. А.,
суддів Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Губської О. А., Єленіної Ж. М., Короля В. В., Кривенди О. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування шкоди, апеляційне провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28 січня 2025 року (судді Єзеров А. А., Берназюк Я. О., Коваленко Н. В., Стародуб О. П., Чиркін С. М.),
УСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог
1. 28 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний адміністративний суд) як суду першої інстанції з позовом до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), у якому просив:
- визнати протиправними дії ВРП щодо незаконного поширення 28 жовтня 2024 року під час засідання Першої Дисциплінарної палати ВРП, яке проводилося в режимі відкритої онлайн-трансляції, у мережі YouTube та на офіційному сайті ВРП стосовно нього конфіденційної інформації про встановлений йому медичний діагноз і його захворювання (таймкод 6 хв 52 с - 7 хв 11 с);
- зобов`язати ВРП вилучити з відкритої у мережі YouTube трансляції засідання Першої Дисциплінарної палати ВРП від 28 жовтня 2024 року з розгляду питання про порядок денний (№ 34) та на офіційному сайті ВРП конфіденційну інформацію щодо нього (таймкод 6 хв 52 с - 7 хв 11 с);
- стягнути з ВРП на його користь 15 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди та 2 884,00 грн як компенсацію заподіяної майнової шкоди.
2. Позов ОСОБА_1 мотивував тим, що внаслідок поширення членом ВРП ОСОБА_2 під час засідання Першої Дисциплінарної палати 28 жовтня 2024 року конфіденційної інформації про встановлений йому медичний діагноз і його захворювання порушено статтю 32 Конституції України, частину другу статті 11 Закону України "Про інформацію", статтю 40 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я", відповідно до яких ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя. Зауважував, що він не надавав згоди на поширення конфіденційної інформації щодо його стану здоров`я та медичного діагнозу, однак така інформація була розповсюджена у засобах масової інформації і соціальних мережах, стала відома широкому колу осіб, що негативно вплинуло на стан його здоров`я та викликало необхідність проходження ним лікування, внаслідок чого він зазнав майнової шкоди. До того ж позивач зазначав, що такими діями ВРП заподіяла йому і моральних страждань.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
3. Касаційний адміністративний суд ухвалою від 02 грудня 2024 року відкрив провадження у цій справі, а ухвалою від 28 січня 2025 року за клопотанням ВРП закрив провадження у справі.
4. Касаційний адміністративний суд, закриваючи провадження у справі в частині вирішення вимог про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії на підставі пункту 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), посилався на те, що під час розгляду справи уривок відеотрансляції засідання Першої Дисциплінарної палати ВРП, який містив конфіденційну інформацію про діагноз та захворювання позивача, вилучено з офіційного сайту ВРП та YouTube-каналу ВРП, тому у цьому випадку видалення з офіційного сайту ВРП та YouTube-каналу ВРП спірного уривку відеотрансляції засідання Першої Дисциплінарної палати ВРП є належним відновленням прав та інтересів позивача.
5. Застосовуючи положення пункту 8 частини першої статті 238 КАС, суд першої інстанції виснував, що видалення зазначеної інформації є належним відновленням прав та інтересів позивача і не вимагає визнання дій відповідача щодо поширення конфіденційної інформації стосовно позивача протиправними, оскільки порушення своїх прав позивач обґрунтовував виключно розповсюдженням відповідної інформації і таке порушення відповідач усунув.
6. Закриваючи провадження у справі в частині вирішення вимог про відшкодування майнової та моральної шкоди, суд першої інстанції обґрунтовував своє рішення тим, що позивач фактично просить стягнути з відповідача відшкодування за шкоду, заподіяну діями члена ВРП, правомірність дій якого щодо поширення без згоди позивача конфіденційної інформації та відшкодування шкоди є предметом позову у справі № 420/33564/24, яка перебуває у провадженні іншого суду. Крім того, суд уважав, що оскільки наявні підстави для закриття провадження у справі в частині вимог про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, які мають розглядатися адміністративним судом в одному провадженні з вимогами про відшкодування шкоди (частина п`ята статті 21 КАС), то підлягає закриттю провадження і в частині вирішення вимог про відшкодування шкоди, які підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства.
Короткий зміст апеляційної скарги
7. Не погодившись із такою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
8. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції, незважаючи на фактичне визнання ВРП позовної заяви та видалення в грудні 2024 року незаконно поширеної конфіденційної інформації, не надав оцінки:
- протиправності дій ВРП щодо навмисного поширення в період з 28 жовтня 2024 року до 06 грудня 2024 року (більше місяця) конфіденційної інформації про діагноз, захворювання та стан здоров`я позивача;
- вимозі позову про відшкодування моральної шкоди (незважаючи на надання медичних документів);
- вимозі позову про відшкодування майнової шкоди (незважаючи на надання касового чека про сплату грошових коштів за придбані медичні матеріали та ліки);
- причинному зв`язку між поширенням ВРП конфіденційної інформації, яке тривало з 28 жовтня 2024 року до 06 грудня 2024 року, проходженням позивачем лікування в цей період та наявним у нього з 2019 року захворюванням, про яке відповідачу було достеменно відомо.
Рух апеляційної скарги
9. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 19 лютого 2025 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1, а ухвалою від 13 березня 2025 року призначила справу до розгляду в порядку письмового провадження.
Позиції учасників справи
10. ВРП подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Касаційного адміністративного суду від 28 січня 2025 року - без змін.
11. Відзив мотивовано тим, що інформація, у зв`язку з розголошенням якої виник спір, була озвучена членом ВРП зі змісту поданого позивачем клопотання про відкладення розгляду дисциплінарної справи, а прохання про його розгляд у закритому засіданні позивачем не висловлювалось, отже, у позивача наявний спір щодо оскарження дій члена ВРП. Окремих клопотань щодо нездійснення трансляції розгляду питання відносно позивача на засіданні Дисциплінарної палати ВРП позивач також не подав.
12. Стверджує, що між позивачем та ВРП як колегіальним органом відсутній публічно-правовий спір.
13. У відзиві представник ВРП зазначає також про те, що уривок відеотрансляції засідання Першої Дисциплінарної палати ВРП, який містив конфіденційну інформацію про діагноз та захворювання позивача, вилучено з офіційного сайту ВРП та її YouTube-каналу 21 листопада 2024 року. У подальшому у зв`язку з технічним збоєм у системних мережах ВРП цей уривок тимчасово був доступний для загального перегляду і остаточно видалений 11 грудня 2024 року.
14. На думку сторони відповідача, суд першої інстанції обґрунтовано закрив провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС, а позивач не надав належних доказів щодо заподіяння йому матеріальної і моральної шкоди та не підтвердив причинний зв`язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою.
15. 09 березня 2025 року позивач подав пояснення на відзив відповідача на апеляційну скаргу, в яких наполягає на тому, що суд мав надати оцінку очевидним протиправним діям ВРП, яка відповідальна за дії посадових та службових осіб, які працюють у цьому органі та допустили протиправні дії, бездіяльність чи ухвалили незаконне рішення, а також пов`язаності його хвороби з відповідним поширенням конфіденційної інформації упродовж місяця.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
16. Заслухавши суддю-доповідачку, дослідивши матеріали справи та наведені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Щодо вимог позову про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії та закриття провадження у справі в цій частині
17. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
18. Згідно із частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
19. Пунктами 1 та 2 частини першої статті 4 КАС визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
20. Частиною першою статті 5 КАС передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
21. На підставі пункту 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи в публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
22. Відповідно до частини четвертої статті 22 КАС Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи, зокрема, щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Рахункової палати, ВРП, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
23. Водночас пунктом 8 частини першої статті 238 КАС установлено, що суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
24. Аналіз наведеної правової норми дає підстави для висновку, що в разі встановлення під час розгляду справи, що відповідач - суб`єкт владних повноважень виправив порушення, які оскаржує позивач, суд має вирішити питання щодо можливості закриття провадження у справі. Визначальною умовою для цього є повне відновлення законних прав (інтересів) позивача внаслідок такого виправлення.
25. Іншими словами, закриття провадження у справі із зазначеної підстави можливе за сукупності певних фактів, а саме: по-перше, оскаржувані порушення мають бути виправлені самостійно суб`єктом владних повноважень і, по-друге, повинні бути підстави стверджувати, що внаслідок самостійного виправлення суб`єктом владних повноважень допущених порушень відбулося повне відновлення законних прав та інтересів позивача.
26. Оскільки суд установив факт вилучення фрагмента відеотрансляції засідання Першої Дисциплінарної палати ВРП від 28 жовтня 2024 року з розгляду дисциплінарної справи стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1, який містив конфіденційну інформацію про медичний діагноз та захворювання позивача (таймкод 6 хв 52 с - 7 хв 11 с), з офіційного сайту ВРП та її YouTube-каналу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ВРП самостійно виправила допущені порушення прав позивача.
27. Крім того, Велика Палата Верховного Суду погоджується і з висновком суду першої інстанції про те, що, оскільки порушенням своїх прав позивач вважає саме розміщення конфіденційної інформації щодо нього на офіційному сайті ВРП та її YouTube-каналі, а способом захисту і відновлення порушеного права визначив зобов`язання ВРП видалити зазначену інформацію щодо нього з цих інтернет-ресурсів, видалення фрагмента відеотрансляції засідання Першої Дисциплінарної палати ВРП від 28 жовтня 2024 року (таймкод 6 хв 52 с - 7 хв 11 с) з офіційного сайту ВРП та її YouTube-каналу, то вилучення самим суб`єктом владних повноважень цього фрагмента відеотрансляції є належним відновленням законних прав (інтересів) позивача і додаткового визнання оскаржуваних дій відповідача протиправними не потребує.
28. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність передбачених пунктом 8 частини першої статті 238 КАС підстав для закриття провадження у справі в частині вимог позову про визнання дій ВРП протиправними та зобов`язання вчинити дії.