ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 209/1051/21
провадження № 61-981св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Олійник А. С.,
Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - Кам`янська міська рада,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Кам`янської міської ради на постанову Дніпровського апеляційного суду
від 22 грудня 2022 року, прийняту колегією у складі суддів: Максюти Ж. І., Свистунової О. В., Пищиди М. М., та касаційну скаргу Кам`янської міської ради на додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року, прийняту колегією у складі суддів: Максюти Ж. І., Свистунової О. В., Пищиди М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2021 року Кам`янська міська рада Дніпропетровської області (далі - Кам`янська міська рада) звернулася з позовом до ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.
В обґрунтування позову вказувала, що 5 січня 2015 року Камянська міська рада та ОСОБА_1 на підставі рішення Дніпродзержинської міської ради від 29 серпня 2014 року № 1092-54/VI уклали договір оренди № 13005 земельної ділянки
(далі - Договір). Відповідно до пунктів 1.1, 2.1 Договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,5132 га з кадастровим номером 1210400000:01:022:0163, цільовим призначенням якої є розміщення виробничої бази по металопрокату, розташованої
на АДРЕСА_1 . Право оренди земельної ділянки зареєстровано за ОСОБА_1 17 лютого 2015 року
за № 8829434.
18 грудня 2020 року Кам`янська міська рада прийняла рішення № 41-03/VIII, яким впровадила нормативну грошову оцінку земель міста Кам`янське із застосуванням базової вартості 1 кв. м у розмірі 461,69 грн та ввела її в дію з 1 січня 2021 року.
Пунктом 9.6.14 договору оренди земельної ділянки сторони погодили, що орендар зобов`язаний у випадку зміни нормативної грошової оцінки землі, розміру ставок (ставки) земельного податку, орендної плати протягом місяця з моменту прийняття такого рішення орендодавцем або вступу в дію відповідного нормативно-правового акта звернутись до орендодавця із заявою про внесення змін до пункту 4.1 договору оренди землі щодо зміни розміру орендної плати за цим договором, а також здійснити всі необхідні дії для підписання зі своєї сторони додаткової угоди про зміну розміру орендної плати за договором оренди землі та подати нову декларацію до податкових органів у порядку, визначеному чинним законодавством.
Вказувала, що згідно з пунктом 4.1 договору "орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету у розмірі
35 409,26 грн на рік без податку на додану вартість, яка визначається відповідно до рішень міської ради від 12 липня 2013 року № 842-3 8/VI "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ" та
статті 288 Податкового кодексу (далі - ПК) України.
Враховуючи, що сторони не досягли домовленості щодо зміни умов договору, Кам`янська міська рада просила у судовому порядку внести зміни до пунктів 2.2 та 4.1 договору оренди № 14132 від 1 грудня 2015 року земельної ділянки загальною площею 0,5132 га з кадастровим номером 1210400000:01:022:0163, цільовим призначенням якої є розміщення виробничої бази по металопрокату, розташованої
на АДРЕСА_1, укладеного Кам`янською міською радою та ОСОБА_1, виклавши їх у наступній редакції:
"2.2. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 6 квітня 2021 року становить 2 274 605,04 грн.
4.1. Орендна плата вноситься "Орендарем" виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету у розмірі 90 984,20 грн на рік без ПДВ, яка визначається відповідно до рішень міської ради від 29 вересня 2017 року № 816-19/VII "Про затвердження Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста", від 22 червня 2018 року № 1105-25/VII "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста", від 9 липня 2020 року № 1975-44/VII "Про затвердження Технічної документації нормативної грошової оцінки земель
міста Кам`янське на 1 січня 2020 року", від 18 грудня 2020 року № 41-03/VIIІ "Про впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Кам`янське на 1 січня 2020 року".
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 2 березня 2022 року, ухваленим у складі судді Замкової Я. В., описку в якому виправлено ухвалою цього ж суду від 26 вересня 2022 року, позов задоволено.
Внесено зміни до пунктів 2.2 та 4.1 договору № 13005 від 5 січня 2015 року оренди земельної ділянки площею 0,5132 га з кадастровим
номером 1210400000:01:022:0163, цільовим призначенням якої є розміщення виробничої бази по металопрокату, розташованої на проїзді Західному, 1Б (один, літера Б) у місті Кам`янському Дніпропетровської області, укладеного Кам`янською міською радою та ОСОБА_1, виклавши їх у наступній редакції:
"2.2. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 6 квітня 2021 року становить 2 274 605,04 грн.
4.1. Орендна плата вноситься "Орендарем" виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету у розмірі 90 984,20 грн на рік без ПДВ, яка визначається відповідно до рішень міської ради від 29 вересня 2017 року № 816-19/VII "Про затвердження Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста", від 22 червня 2018 року № 1105-25/VII "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста", від 9 липня 2020 року № 1975-44/VII "Про затвердження Технічної документації нормативної грошової оцінки земель
міста Кам`янське на 1 січня 2020 року", від 18 грудня 2020 № 41-03/VIIІ "Про впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Кам`янське на 1 січня 2020 року".
Стягнено з ОСОБА_1 на користь Кам`янської міської ради 2 270 грн у відшкодування судового збору.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено статею 288 ПК України.
Встановивши обставини щодо зміни нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та внесення змін до договору оренди земельної ділянки № 13005 від 5 квітня 2015 року, укладеного Кам`янською міською радою та ОСОБА_1 .
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діяла адвокат Васильцова О. М., задоволено; рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 2 березня 2022 року скасовано і ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Приймаючи постанову, суд апеляційної інстанції зазначив, що до переліку повноважень місцевих рад у галузі земельних відносин, визначеного
статтею 12 ЗК України, не належить законодавче встановлення або зміна граничного (мінімального та максимального) розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, оскільки такі повноваження з огляду на положення статті 288 ПК України належать Верховній Раді України - єдиному органу законодавчої влади в Україні.
Апеляційний суд зазначив, що рішення Кам`янської міської ради від 29 вересня 2017 року, від 22 червня 2018 року, від 9 червня 2020 року не можна вважати законодавчою зміною розміру орендної плати.
Рішення органу місцевого самоврядування, не може вважатися законодавчою підставою для внесення змін до договору оренди землі в частині зміни розміру (ставки) орендної плати, оскільки орган місцевого самоврядування не наділений повноваженнями встановлювати граничні (мінімальний та максимальний) розміри орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, бо такі ставки встановлюються, з урахуванням правової природи орендної плати як загальнодержавного податку, у ПК України.
Вважаючи відсутніми підстави для зміни розміру орендної плати, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Додатковою постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 лютого
2023 року заяву ОСОБА_1, в інтересах якого діяла адвокат Васильцова О. М., про ухвалення додаткової постанови задоволено.
Стягнено з Кам`янської міської ради на користь ОСОБА_1 6 132 грн у відшкодування витрат, понесених на професійну правничу допомогу, та 3 405 грн - на відшкодування судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.
Приймаючи постанову про відшкодування відповідачу витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції виходив з доведення обставин щодо їх понесення та відсутності клопотання позивача про зменшення їх розміру.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та узагальнені доводи особи, яка їх подала
У січні 2022 року Кам`янська міська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 грудня
2022 року і залишити в силі рішення Дніпровського районного
суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 2 березня 2022 року.
Касаційна скарга на постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 грудня
2022 року мотивована неврахуванням судом апеляційної інстанції висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 9 листопада
2021 року у справі № 635/4233/19 (провадження № 14-139цс20), про те, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. Такі правові висновки кореспондуються також з висновками, які містяться в постановах Верховного Суду України від 3 грудня 2013 року у справі № 3-34гс13, від 7 жовтня 2015 року у справі № 3-481гс15, від 18 травня 2016 року
у справі № 6-325цс16, у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24 липня 2019 року у справі № 644/9862/14-ц
(провадження № 61-21925св18), від 9 жовтня 2019 року у справі № 645/1972/16-ц (провадження № 61-36441св18), від 30 січня 2020 року у справі № 640/15419/15-ц (провадження № 61-16971св19) та в постановах Касаційного господарського
суду у складі Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 922/539/18,
від 13 червня 2019 року у справі № 910/11764/17, від 20 листопада 2019 року
у справі № 916/2769/18, від 16 січня 2020 року у справі № 904/1912/19,
від 4 лютого 2020 року у справі № 922/378/19.
Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові зазначила, що "рішення органу місцевого самоврядування, у даному випадку селищної ради, не може вважатися законодавчою підставою для внесення змін до договору оренди землі в частині зміни розміру (ставки) орендної плати, оскільки орган місцевого самоврядування не наділений повноваженнями встановлювати граничні (мінімальний та максимальний) розміри орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, бо такі ставки встановлюються, з урахуванням правової природи орендної плати як загальнодержавного податку, у ПК України.
Такі рішення селищної ради можуть бути підставою для внесення змін до договору оренди землі, якщо сторони договору оренди безпосередньо в самому договорі передбачили таку підставу для зміни розміру орендної плати, що узгоджується з принципом свободи договору.
Про те, що рішення органів місцевого самоврядування щодо перегляду розміру орендної плати не мають обов`язкового характеру за відсутності в договорах оренди землі погодженої сторонами підстави для такого перегляду, викладено і в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
від 16 квітня 2018 року у справі № 910/7905/17, від 21 листопада 2018 року
у справі № 911/3627/17, від 27 листопада 2018 року у справі № 910/21685/17,
від 19 лютого 2019 року у справі № 910/21590/17, від 13 червня 2019 року
у справі № 910/11764/17, від 20 листопада 2019 року у справі № 916/2769/18,
від 16 січня 2020 року у справі № 904/1912/19, від 4 лютого 2020 року
у справі № 922/378/19".
Суд апеляційної інстанції посилався на висновки викладені у вказаній постанові Великої Палати Верховного Суду, однак не врахував укладений у цій справі договір оренди земельної ділянки, який містить домовленість сторін щодо можливості внесення змін до договору у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельних ділянок та прийняття міською радою рішень про зміну орендної плати.
Вказує про неврахування апеляційним судом висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладених у постанові
від 23 жовтня 2019 року у справі № 904/8787/17, про те, що "нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а її зміна є підставою для перегляду розміру орендної плати і рішення є обов`язковим, а також враховуючи передбачену сторонами у договорі можливість перегляду розміру орендної плати у разі прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати у відповідності до чинного законодавства; у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі, колегія суддів вважає вірними висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог у даному спорі та внесення змін до договору оренди земельної ділянки".
У січні 2022 року Кам`янська міська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року і прийняти нову постанову
про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1, в інтересах якого діяла адвокат Васильцова О. М., про ухвалення додаткової постанови.
Касаційна скарга на додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду
від 22 лютого 2023 року мотивована неврахуванням судом апеляційної інстанції висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Позиція інших учасників справи
У березні 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Васильцова О. М. подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу Кам`янської міської ради на постанову апеляційного суду, в якому зазначила про безпідставність її доводів та правильність висновків суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 7 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Кам`янської міської ради на постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року і витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Підставою відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року були доводи заявника про неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах:
- Великої Палати Верховного Суду від 9 листопада 2021 року
у справі № 635/4233/19 (провадження № 14-139цс20);
- Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24 липня 2019 року
у справі № 644/9862/14-ц (провадження № 61-21925св18), від 9 жовтня 2019 року
у справі № 645/1972/16-ц (провадження № 61-36441св18), від 30 січня 2020 року
у справі № 640/15419/15-ц (провадження № 61-16971св19);
- Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16 квітня
2018 року у справі № 910/7905/17, від 21 листопада 2018 року
у справі № 911/3627/17, від 27 листопада 2018 року у справі № 910/21685/17,
від 19 лютого 2019 року у справі № 910/21590/17, від 22 січня 2019 року
у справі № 922/539/18, від 13 червня 2019 року у справі № 910/11764/17,
від 23 жовтня 2019 року у справі № 904/8787/17, від 20 листопада 2019 року
у справі № 916/2769/18, від 16 січня 2020 року у справі № 904/1912/19,
від 4 лютого 2020 року у справі № 922/378/19;
- Верховного Суду України від 3 грудня 2013 року у справі № 3-34гс13, від 7 жовтня 2015 року у справі № 3-481гс15, від 18 травня 2016 року у справі № 6-325цс16.
Ухвалою Верховного Суду від 7 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Кам`янської міської ради на додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року.
Підставою відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою на додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року були доводи заявника про неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року
у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18).
Ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій обставини справи
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 5 січня 2015 року Кам`янською міською радою та ОСОБА_1 на підставі рішення Дніпродзержинської міської ради від 29 серпня 2014 року № 1092-54/VI укладено договір оренди № 13005 земельної ділянки. Право оренди земельної ділянки зареєстровано за ОСОБА_1 17 лютого 2015 року за № 8829434.
Зі змісту укладеного сторонами договору оренди земельної ділянки суди встановили, що:
- орендодавець надає, а орендар приймає в строкове, платне користування земельну ділянку загальною площею 0,5132 га з кадастровим
номером 1210400000:01:022:0163, цільовим призначенням якої є розміщення виробничої бази по металопрокату, розташованої на проїзді Західному, 1Б
у місті Кам`янське Дніпропетровської області (пункти 1.1, 2.1 Договору);
- орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету у розмірі 35 409,26 грн на рік без податку на додану вартість, яка визначається відповідно до рішення міської ради від 12 липня
2013 року № 842-38/VI "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинська" та статті 288 ПК України (пункт 4.1 Договору);
- обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством за затвердженими Кабінетом Міністрів України, формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії. Орендна плата сплачується за фактичне користування земельною ділянкою у строки, визначені ПК України. Розмір орендної плати підлягає перерахуванню при зміні функціонального або цільового використання земельної ділянки. Розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку; підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати відповідно до чинного законодавства; затвердження нової нормативної грошової оцінки землі; в інших випадках, передбачених законом (пункти 4.2-4.4 Договору).
- зміна умов договору здійснюється в письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується в судовому порядку (пункт 12.1 Договору).
Рішеннями Кам`янської міської ради:
- № 816-19/VІІ від 29 червня 2017 року затверджено Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста;
- № 1105-25/VІІ від 22 червня 2018 року затверджено ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю та пільги зі сплати земельного податку на території міста;
- № 1975-44/VІІ від 9 липня 2020 року № 1975-44/VІІ затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кам`янське на 1 липня 2020 року і зазначено, що вона застосовується з 1 січня 2021 року;
- № 41-03/VІІІ від 18 грудня 2020 року впроваджено нормативну грошову
оцінку земель міста Кам`янське із застосуванням базової вартості 1 кв. м
в розмірі 461,69 грн, яку введено в дію з 1 січня 2021 року.
З витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 6 квітня 2021 року суди встановили, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки, розташованої на АДРЕСА_1, становить 2 274 605,04 грн.
Позиція Верховного Суду, мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши правильність застосування норм матеріального права і додержання процесуального права в межах вимог та доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, і відзиву на неї, суд дійшов таких висновків.
Щодо внесення змін до договору оренди у частині нормативної грошової оцінки земельної ділянки
Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлено Законом України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV "Про оцінку земель" (далі - Закон № 1378-IV).
Відповідно до частини п`ятої статті 5 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Статтею 13 Закону № 1378-IV встановлено випадки обов`язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок. Відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Згідно з частиною першою статті 15 Закону № 1378-IV підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
За змістом статті 18 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".
Порядок затвердження технічної документації з оцінки земель визначений
статтею 23 Закону № 1378-IV. Частинами першою, третьою та четвертою цієї статті передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно
до пункту 271.2 статті 271 ПК України.
Пунктом 271.2 статті 271 ПК України встановлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Положеннями пункту 289.1 статті 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Отже, нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.
Водночас обов`язковість врахування нормативної грошової оцінки
земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац другий частини першої
статті 13 Закону № 1378-IV). Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає частині другій статті 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 червня 2024 року у справі № 914/2848/22 (провадження № 12-66гс23) зазначила, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 ПК України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов`язок сторін вносити зміни до договору оренди, оскільки обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з початку застосування такої нормативної грошової оцінки.
З огляду на наведене Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 червня 2024 року у справі № 914/2848/22 (провадження № 12-66гс23) конкретизувала свій висновок щодо застосування у сукупності статей 5, 13 Закону № 1378-IV,
статті 21 Закону України "Про оренду землі", пункту 271.2 статті 271 ПК України, викладений у постанові від 9 листопада 2021 року у справі № 635/4233/19 (провадження № 14-139цс20), про те, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.
Велика Палата Верховного Суду зауважила, що задоволення позовної вимоги про визнання укладеною спірної додаткової угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності, які пов`язані тільки зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки, не призведе до захисту прав чи інтересів позивача, оскільки судове рішення про визнання укладеною спірної додаткової угоди не матиме наслідком стягнення з відповідача орендної плати відповідно до зміненого розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
У справі, яка переглядається, Кам`янська міська рада, зокрема, заявила вимогу про внесення змін до договору оренди земельної ділянки комунальної власності, які пов`язані зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Отже, зазначена позовна вимога не відповідає критеріям належного та ефективного способу захисту прав.
Нормативне регулювання визначення розміру орендної плати за оренду земельних ділянок державної або комунальної власності відбувається за імперативно встановленою формулою множення нормативної грошової оцінки на коефіцієнт, який погоджується сторонами в договорі, але у законодавчо встановлених межах. Нормативна грошова оцінка згідно з наведеними законодавчими нормами встановлюється відповідним органом місцевого самоврядування.
Орендодавець у випадку зміни розміру орендної плати у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної чи комунальної власності вправі вимагати від орендаря сплати орендної плати у зміненому розмірі, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом про стягнення спірної суми.
Належному способу захисту орендодавця у такому випадку відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, несплаченої орендарем. Водночас несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 ПК України рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності.
Незалежно від того, чи перераховані усі постанови, в яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду
від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17 (провадження № 14-435цс18)).
Приймаючи постанову про відмову у задоволенні позову в частині внесення змін до договору оренди щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, суд апеляційної інстанції помилково відмовив у позові з підстав його необґрунтованості, не врахувавши, що позивач у цій частині обрав неналежний спосіб захисту права.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).
Колегія суддів вважає за необхідне врахувати висновки, викладені після подання касаційної скарги на постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року у постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 червня
2024 року у справі № 914/2848/22 (провадження № 12-66гс23).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
У частині першій статті 412 ЦПК України вказано, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною четвертою статті 412 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
За таких обставин постанова апеляційного суду в частині вирішення позовної вимоги про внесення змін до договору оренди щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки підлягає зміні з викладенням її мотивувальної частини в редакції цієї постанови.