06 березня 2025 року
м. Київ
ОКРЕМА ДУМКА
суддів Великої Палати Верховного Суду Банаська О. О., Пількова К. М.
справа № 990/230/24
провадження № 11-298заі24
ПІДСТАВИ ДЛЯ ВИСЛОВЛЕННЯ ОКРЕМОЇ ДУМКИ
1. Під час розгляду цієї справи постало питання щодо наявності у Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) повноважень визначати стаж судді для розрахунку його щомісячного довічного грошового утримання, ефективності обраного способу захисту позивача у вигляді визнання протиправними дій та рішень ВРП, зокрема рішення щодо розрахунку стажу судді, який дає право на відставку, та зобов`язання ВРП внести зміни до оскаржуваного рішення.
2. Велика Палата Верховного Суду визнала правильним висновок ВРП щодо відсутності підстав для зарахування ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) до стажу роботи, що дає судді право на відставку, половини строку навчання
в період з 01 вересня 1979 року по 04 липня 1981 року в Чернівецькому кооперативному технікумі (ВРП визначила загальний стаж роботи позивачки, що дає їй як судді право на відставку, 25 років 6 місяців 8 днів, тоді як позивачка вважає правильним такий стаж тривалістю 26 років 5 місяців 8 днів). З урахуванням викладеного погодилася з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення заявлених позовних вимог ОСОБА_1 .
3. Однак, на наше переконання, такий висновок Великої Палати Верховного Суду щодо відсутності підстав для задоволення позову ОСОБА_1 з мотивів необґрунтованості заявлених вимог позивача є хибним. Вважаємо, що Велика Палата Верховного Суду мала змінити рішення суду першої інстанції та зазначити про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 з огляду на неефективність обраного нею способу захисту порушених прав.
4. З урахуванням наведеного щодо цих висновків Великої Палати Верховного Суду висловлюємо окрему думку виходячи з таких міркувань.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
5. У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до ВРП, у якому просила:
- визнати протиправними дії ВРП щодо незарахування при прийнятті рішення від 18 червня 2024 року № 1872/0/15-24 до загального стажу роботи судді ОСОБА_1, що дає їй право на відставку, половини строку навчання в Чернівецькому кооперативному технікумі;
- визнати протиправним рішення ВРП від 18 червня 2024 року № 1872/0/15-24 в частині визначення, що загальний стаж роботи судді ОСОБА_1, що дає їй право на відставку, становить 25 років 6 місяців 8 днів;
- зобов`язати ВРП внести зміни до рішення від 18 червня 2024 року
№ 1872/0/15-24 та зазначити, що до загального стажу роботи судді ОСОБА_1, який дає їй право на відставку, зараховується половина строку навчання в Чернівецькому кооперативному технікумі, а також те, що загальний стаж роботи судді ОСОБА_1, який дає їй право на відставку, становить 26 років 5 місяців 8 днів.
6. ОСОБА_1 на обґрунтування заявлених вимог, зокрема, зазначила, що на
момент призначення її на посаду судді технікум відповідно до Закону України
від 23 травня 1991 року № 1060-XII "Про освіту" був віднесений до вищих навчальних закладів, які забезпечували підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем "молодший спеціаліст", а тому, на її переконання, відповідач протиправно не зарахував до загального стажу роботи судді, що дає їй право на відставку, половину строку навчання в Чернівецькому кооперативному технікумі під час здобуття такого освітньо-кваліфікаційного рівня.
7. Отже, метою звернення позивачки до суду є оспорення правильності визначення ВРП стажу для розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді.
Установлені судами обставини справи
8. 27 травня 2024 року до ВРП надійшли заява судді ОСОБА_1 про звільнення її з посади судді Одеського окружного адміністративного суду у відставку відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України.
9. ВРП рішенням від 18 червня 2024 року задовольнила заяву ОСОБА_1 .
10. ВРП у своєму рішенні визначила, що загальний стаж роботи судді ОСОБА_1, що дає їй право на відставку, становить 25 років 6 місяців 8 днів виходячи із такого розрахунку: стаж роботи на посаді судді - 22 роки 6 місяців 8 днів; стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, - 3 роки.
11. ОСОБА_1 не погодилась із рішенням ВРП у частині визначення стажу роботи, що дає їй право на відставку, і звернулася до Верховного Суду з позовом.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
12. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 06 листопада 2024 року відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позову.
13. Суд першої інстанції дійшов висновку, що, приймаючи оскаржуване рішення, ВРП діяла у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому обґрунтовано і з урахуванням усіх обставин визначила стаж судді ОСОБА_1, що дає їй право на щомісячне довічне грошове утримання.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи скаржника
14. Позивачка та її представник ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) у поданих апеляційних скаргах просять скасувати зазначене рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
15. Апеляційні скарги мотивовані протиправністю незарахування при прийнятті оскаржуваного рішення до стажу роботи судді, що дає право на відставку, половини строку навчання позивачки в Чернівецькому кооперативному технікумі, оскільки
на момент призначення ОСОБА_1 на посаду судді технікум відповідно до Закону
№ 1060-ХІІ був віднесений до вищих навчальних закладів, які забезпечували підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем "молодший спеціаліст".
За твердженням скаржниці, приписами абзацу другого статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" у редакції, чинній на день призначення позивачки на посаду судді, не визначено, що до стажу роботи повинна зараховуватися половина строку навчання у вищому навчальному закладі саме при здобутті певного освітньо-кваліфікаційного рівня.
16. Окрім того, позивачка наголошує на тому, що здобута середня спеціальна освіта за часів існування Радянського Союзу в технікумах та училищах прирівнюється відповідно до чинного законодавства до неповної вищої освіти освітньо-кваліфікаційного рівня "молодший спеціаліст ", що, на її думку, зобов`язує зарахувати ВРП визначений законом період навчання у технікумі до стажу роботи, що дає судді право на відставку.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
17. ВРП у поданому до суду відзиві на апеляційні скарги не погоджується з доводами апеляційних скарг ОСОБА_1 та її представниці ОСОБА_2, вважає їх необґрунтованими, тому просить залишити скарги без задоволення, а судове рішення - без змін.
Короткий зміст постанови Великої Палати Верховного Суду
18. Постановою від 6 березня 2025 року Велика Палата Верховного Суду залишила апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
19. Велика Палата Верхового Суду визнала правильним висновок ВРП про відсутність підстав для зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає судді право на відставку, половини строку навчання в Чернівецькому кооперативному технікумі.
СУТЬ ОКРЕМОЇ ДУМКИ
Щодо обсягу повноважень ВРП визначати стаж роботи на посаді судді
20. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6 Конституції України).
22. Згідно зі статтею 112 Закону від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон 1402-VIII) суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України. Рішення про звільнення судді з посади ухвалює ВРП у порядку, встановленому Законом України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон № 1798-VIII).
23. Такі повноваження і порядок визначені у пункті 6 частини першої статті 3, частинах першій та четвертій статті 55 Закону № 1798-VIII.
24. За частиною першою статті 116 Закону № 1402-VIII суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
25. Отже, системний аналіз наведених норм свідчить, що ВРП, приймаючи рішення щодо заяви судді про відставку, у межах своїх повноважень, має встановити наявність чи відсутність у судді двадцятирічного стажу роботи.
27. Подібний підхід неодноразово був застосований у низці рішень ВРП, прийнятих
за наслідками розгляду заяв суддів про відставку (див., зокрема, рішення ВРП
від 25 червня 2020 року № 1969/0/15-20, від 03 грудня 2020 року № 3383/0/15-20,
від 17 грудня 2020 року № 3502/0/15-20, від 11 березня 2021 року № 608/0/15-21,
від 09 вересня 2021 року № 1964/0/15-21, від 14 вересня 2021 року № 1978/0/15-21, від 23 грудня 2021 року № 2359/0/15-21, від 25 січня 2022 року № 71/0/15-22,
від 17 лютого 2022 року № 139/0/15-22, від 17 лютого 2022 року № 138/0/15-22,
від 17 лютого 2022 року № 136/0/15-22, від 22 лютого 2022 року № 150/0/15-22,
від 21 лютого 2023 року № 94/0/15-23 тощо).
28. Вважаємо, що застосування ВРП такого усталеного, як показує наведений вище аналіз її рішень, підходу до вирішення питання щодо відставки судді (встановлення достатності стажу судді для відставки), на відміну від того, що був застосований
в оскаржуваному рішенні ВРП від 18 червня 2024 року № 1872/0/15-24, цілком узгоджується з наведеними вище нормами законодавства, якими урегульовано порядок розгляду заяв про відставку судді, та не зумовлювало необхідності звернення заінтересованих осіб до суду для оспорювання визначеного (зафіксованого) ВРП в рішенні стажу роботи судді.
29. Будь-які передумови, зокрема зміна законодавчого регулювання питання щодо відставки судді та нормативного закріплення обов`язку ВРП стосовно визначення конкретного стажу професійної діяльності судді у сфері права на момент прийняття рішення про відставку, наразі відсутні.
30. Звертаємо увагу, що Закон № 1402-VIII не вимагає від ВРПпід час розгляду ВРП заяви судді про звільнення з посади у відставку визначати (фіксувати) в рішенні конкретний стаж професійної діяльності судді у сфері права.
31. Подібний підхід ВРП (визначення у рішенні про звільнення судді конкретного стажу судді), на наше переконання, не може вважатися обґрунтованим як з точки зору узгодженості його з вимогами закону, так і доцільності, адже надалі має наслідком на практиці виникнення нових спорів вже власне з ВРП, що мало місце у цій справі, ухвалені рішення в яких не є підставою для визначення Пенсійним фондом України (далі - ПФУ) розміру довічного грошового утримання.
32. До того ж непослідовний (взаємосуперечливий) підхід ВРП до розгляду
заяв суддів про відставку, зокрема щодо визначення достатності стажу судді
для відставки, не відповідає одному з основоположних аспектів верховенства права - принципу правової (юридичної) визначеності.
33. Поділяючи стурбованість суддівського корпусу щодо можливих зловживань органів ПФУ та необхідності оскарження їх дій під час призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зауважуємо, що наразі за діючим законодавством усі питання встановлення розміру довічного грошового утримання судді належать до повноважень ПФУ.
34. Так, саме ПФУ як орган виконавчої влади реалізує державну політику з
питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню [пункт 1 Положення про ПФУ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня
2014 року № 280 (далі - Положення № 280)].
35. Згідно з підпунктом 6 пункту 4 Положення № 280 ПФУ відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу територіальних органів щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій та щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.
36. ПФУ постановою правління від 25 січня 2008 року № 3-1 (у редакції постанови правління ПФУ від 09 лютого 2023 року № 7-2) затвердив Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27 лютого 2023 року за № 353/39409 (далі - Порядок № 3-1).
37. Відповідно до пункту 2 розділу I Порядку № 3-1 у редакції, чинній станом на момент ухвалення оскаржуваного рішення ВРП, судді у відставці, за наявності стажу роботи, що дає право на відставку, призначається щомісячне довічне грошове утримання.
38. Згідно з абзацом першим пункту 2 розділу I Порядку № 3-1 заява про призначення / перерахунок щомісячного довічного грошового утримання (додаток 1) подається до територіального органу Пенсійного фонду України суддею особисто або через уповноважену особу суду за останнім місцем роботи.
39. Пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 3-1 визначено, що до заяви про призначення щомісячного довічного грошового утримання додаються, зокрема:
1) копія рішення ВРП про звільнення судді з посади;
2) документи про страховий стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України
від 12 серпня1993 року № 637;
3) довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 2) (далі - довідка про суддівську винагороду) / довідка про винагороду судді Конституційного Суду України для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді Конституційного Суду України (додаток 3) (далі - довідка про винагороду судді Конституційного Суду України), видана судом, з якого суддя вийшов у відставку, або Конституційним Судом України (далі - відповідний суд), з урахуванням суддівської винагороди (винагороди судді) судді, який працює на відповідній посаді;
4) розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання (додаток 4) (абзаци перший та сьомий
пункту 2 розділу II Порядку № 3-1);
5) документи, що засвідчують особливий статус особи:
- посвідчення учасника війни, учасника бойових дій, постраждалого учасника Революції Гідності (в період до видачі посвідчення - довідка, видана структурними підрозділами соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчими органами міських рад за місцем проживання), особи з інвалідністю внаслідок війни, члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, члена сім`ї загиблого, документи,
що підтверджують наявність заслуг, передбачених статтею 11 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (для підвищення пенсії
згідно зі статтями 12-161 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту");
- документи, що засвідчують статус особи, яка має особливі заслуги перед Батьківщиною (для підвищення пенсії згідно зі статтею 9 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні"), або документи, що підтверджують особливі заслуги перед Україною (для встановлення пенсії за особливі заслуги перед Україною відповідно до Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною");
- посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для встановлення додаткової пенсії згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи");
- посвідчення жертви нацистських переслідувань (для встановлення підвищення згідно із Законом України "Про жертви нацистських переслідувань").
40. Отже за змістом додатка 4 до Порядку № 3-1 розрахунок стажу роботи судді здійснюється відповідним судом на день видання наказу про відрахування судді зі штату суду. Такий розрахунок має бути підписаний головою суду, головним бухгалтером і має містити відтиски штампу та печатки суду.
41. Тож, на наше переконання, положення Закону № 1798-VIII та Порядку № 3-1 свідчать, що обов`язок здійснити розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, покладений на суд, у штаті якого працював суддя до відставки.
42. Водночас ПФУ при визначенні розміру щомісячного довічного грошового утримання зобов`язаний брати до уваги документи, визначені пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 3-1, тоді як на ВРП покладено повноваження лише встановити наявність у судді двадцятирічного стажу роботи для ухвалення цим органом рішення за заявою судді про його / її відставку.
43. Звертаємо увагу, що жоден нормативно-правовий акт не містить положень, які визначали б висловлений у рішенні ВРП про звільнення судді у відставку висновок
про стаж судді як підставу для зарахування трудового стажу та визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
44. З урахуванням наведеного, вважаємо, що Велика Палата Верховного Суду під час перегляду цієї справи мала виснувати, що до повноважень ВРП віднесено лише встановлення наявності у судді двадцятирічного стажу роботи для ухвалення цим органом рішення за заявою судді про його / її відставку.