ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2025 року
м. Київ
справа № 333/5856/22
провадження № 61-4157св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Масловець Людмила Сергіївна, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Щербина Валерія Сергіївна,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 06 жовтня 2023 року у складі судді Холода Р. С. та постанову Запорізького апеляційного суду від 05 березня 2024 року у складі колегії суддів: Кухаря С. В., Дашковської А. В., Маловічко С. В.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
Позовні вимоги з урахуванням уточнень обґрунтовані тим, що:
ОСОБА_4 - це її троюрідний брат, який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживав за адресою: АДРЕСА_2 ;
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер;
після його смерті відкрилася спадщина, зокрема, на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
31 жовтня 2019 року ОСОБА_2, яка на той час проживала в будинку разом з ОСОБА_4 на умовах догляду за ним, повідомила позивачу, що в день смерті спадкодавця останнім складений заповіт;
19 листопада 2019 року позивач звернулася з заявою про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_4 до приватного нотаріуса Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Щербини Г. Ю., яка перенаправила її заяву до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Масловець Л. С., якою 04 листопада 2019 року заведено спадкову справу № 134/2019 за місцем відкриття спадщини;
вважає заповіт на користь ОСОБА_5 сфальсифікованим та вчиненим з метою заволодіння всім майном спадкодавця, тому вона звернулася до Запорізького районного суду Запорізької області з позовом про визнання заповіту недійсним;
рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 05 липня 2022 року у справі № 317/1029/20 встановлено факт, що ОСОБА_1 є кровним родичом п`ятого споріднення (троюрідною сестрою) ОСОБА_4, визнано недійсним заповіт від імені ОСОБА_4 від 30 жовтня 2019 року, за змістом якого ОСОБА_4 заповів ОСОБА_6 все належне йому майно, але постановою Запорізького апеляційного суду від 02 листопада 2022 року рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 05 липня 2022 року у справі № 317/1029/20 в частині задоволення позову ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту відмовлено. Апеляційний суд встановив, в тому числі, наявність при укладання заповіту порушень частини п`ятої статті 1253 ЦК України, оскільки текст заповіту в голос не зачитувався, що само по собі не свідчить про недійсність заповіту;
вважає, що оспорений заповіт є нікчемним, оскільки складений особою, яка не мала на це право, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, оскільки ОСОБА_4 не мав фізичних вад та мав можливість підписати заповіт власноруч;
24 листопада 2022 року позивачу стало відомо, що ОСОБА_5 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 14 листопада 2022 року № 1540 на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
у разі визнання заповіту недійсним зазначене свідоцтво слід визнати недійсним;
крім того, 14 грудня 2022 року вона дізналась, що відповідач 13 грудня 2022 року продала спірну квартиру.
З цих підстав, ОСОБА_1 просила:
визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 14 листопада 2022 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Масловець Л. С., № 1540 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ;
визнати недійсним договір купівлі-продажу зазначеної квартири, посвідчений 13 грудня 2022 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Щербина В. С. за № 598, за яким ОСОБА_5 продала квартиру ОСОБА_3 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 06 жовтня 2023 року, яке залишене без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 05 березня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Масловець Л. С., приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Щербина В. С. про визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину за заповітом та договору купівлі-продажу нерухомого майна відмовлено.
Суди виходили з того, що:
під час судового розгляду не було встановлено підстав для визнання нікчемним заповіту, заповідач не був визнаний судом недієздатним або обмежено дієздатним; мав право на складання заповіту; заповіт має письмову форму, посвідчений нотаріусом;
Запорізький апеляційний суд у своєму рішенні не встановив, що заповіт не відповідає волі ОСОБА_4 ;
отже, сторона позивача не довела, що заповіт ОСОБА_4 складений з порушеннями вимог щодо його форми та є інші порушення, що спростовують презумпцію правомірності цього правочину;
дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, враховуючи, що станом на час розгляду справи оспорений заповіт, на підставі якого видано оспорюване свідоцтво про право на спадщину за заповітом, є чинним, не визнаний судом нікчемним, а також те, що під час розгляду справи судом позивачем та її представником не доведено, що особа, якій видане вказане свідоцтво, не мала права на спадкування, суд зробив висновок про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину;
вимога про визнання договору купівлі-продажу квартиру недійсним є похідною, тому вона також не підлягає задоволенню.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У березні 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 06 жовтня 2023 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 05 березня 2024 року, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
суди не дотримались правових висновків Верховного Суду, які викладені в постановах у справах з подібними правовідносинами, а саме: постановах від 09 червня 2022 року у справі № 369/1913/17 (провадження № 61-12004св21), від 20 липня 2022 року у справі № 461/2565/20 (провадження № 61-21209св21), від 12 березня 2020 року у справі № 716/1051/17 (провадження № 61-40992св18), від 22 січня 2020 року в справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18), від 09 січня 2019 року у справі № 759/2328/16-ц (провадження № 61-5800зпв18), від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 61-304гс18);
суди не посилаються взагалі на будь-які докази, які б підтверджували, що у зв`язку з похилим віком та станом здоров`я ОСОБА_4 він не зміг підписати заповіт власноручно; на особисте прохання ОСОБА_4 та в його присутності текст заповіту підписала ОСОБА_7 ;
наявні медичні документи ОСОБА_4 достовірно свідчать, що він не мав фізичних вад чи хвороб, які б могли завадити йому особисто підписати заповіт 30 жовтня 2019 року;
нотаріус не записувала заповіт зі слів заповідача ОСОБА_4, а надрукувала його в офісі нотаріальної контори та привезла до його будинку, вона не надала доказів того, що ОСОБА_4 просив її виготовити завчасно заповіт з певним заповідальним текстом;
заповідач ОСОБА_4 вголос заповіт не читав і не підписав його, що вказує на те, що заповіт складений особою, яка не мала на це права, тобто є нікчемним;
під час розгляду справи № 317/1029/20 під присягою були допитані свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9 та підписант заповіту ОСОБА_7, з показань яких вбачається грубе порушення нотаріусом порядку складання, підписання та посвідчення заповіту;
під час розгляду цієї справи вона подала клопотання про допит вказаних свідків, яке місцевий суд відхилив;
так само суд відмовив в дослідженні аудіозапису судового засідання з допитом свідків під час розгляду справи № 317/1029/20;
разом з апеляційною скаргою вона просила дослідити вказані показання, в судовому засіданні апеляційного суду 05 березня 2024 року суддя-доповідач Кухар С. В. повідомив, що показання свідків були досліджені під час підготовки справи до слухання;
залишаючи без змін рішення місцевого суду в цій справі, апеляційний суд виходив з того, що заповіт не визнано нікчемним судовим рішенням та не звернув уваги на висновки Верховного Суду, за якими не можна в судовому порядку визнавати заповіт чи інший правочин нікчемними.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 квітня 2024 року клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задоволено. Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 06 жовтня 2023 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 05 березня 2024 року. Відкрито касаційне провадження у справі № 333/5856/22. Витребувати справу з суду першої інстанції.
У квітні 2024 року матеріали справи № 333/5856/22 надійшли до Верховного Суду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 04 квітня 2024 року зазначено, що доводи касаційної скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 09 червня 2022 року у справі № 369/1913/17, від 20 липня 2022 року у справі №461/2565/20, від 12 березня 2020 року у справі №716/1051/17, від 22 січня 2020 року в справі № 674/461/16-ц, від 09 січня 2019 року у справі № 759/2328/16-ц, від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України).
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 29 липня 2009 року № 3-1966, був власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
30 жовтня 2019 року ОСОБА_4 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Щербиною Г. Ю., зареєстрований в реєстрі за № 981, № 982, яким все належне йому майно, де б воно не було, із чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде йому належати на день смерті і на що він за законом матиме право, заповідав ОСОБА_2 .
У зв`язку з тим, що ОСОБА_4 не міг сам прочитати і підписати текст заповіту, згідно зі статтею 1253 ЦК України приватний нотаріус Запорізького районного нотаріального округу Щербина Г. Ю. посвідчила у присутності свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
У зв`язку з похилим віком та станом здоров`я ОСОБА_4, він не зміг підписати заповіт власноручно, на його особисте прохання та в його присутності текст заповіту підписала ОСОБА_7 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.
04 листопада 2019 року ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Масловець Л. С. з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
14 листопада 2022 року ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Масловець Л. С. з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4, а саме: на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та заробітну плату.
14 листопада 2022 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Масловець Л. С. видано ОСОБА_5 свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстроване в реєстрі за № 1540.
Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 05 липня 2022 року у цивільній справі № 317/1029/20 встановлений факт, що ОСОБА_1 є родичкою п`ятого ступеня споріднення (троюрідною сестрою) ОСОБА_11 та визнано недійсним заповіт від імені ОСОБА_4 від 30 жовтня 2019 року, за змістом якого ОСОБА_4 заповів ОСОБА_6 все належне йому майно. Підставою для визнання заповіту недійсним стало встановлення судом невідповідність оспорюваного заповіту дійсній волі заповідача ОСОБА_4 .
Постановою Запорізького апеляційного суду від 02 листопада 2022 року рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 05 липня 2022 року у справі № 317/1029/20 в частині задоволення позову ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту відмовлено.
Запорізький апеляційний суд у вказаній постанові погодився з висновком суду першої інстанції, що заповіт від 30 жовтня 2019 року, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Щербиною Г. Ю. за реєстровим номером № 981, 982 складений без порушення вимог щодо його форми та посвідчення, тобто посвідчений з дотриманням усіх норм та вимог згідно з діючим законодавством. Крім того встановив, що в заповіті свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9 підтвердили, що заповіт було посвідчено в їх присутності, вони заповіт зачитали уголос та поставили свої підписи на ньому, також своїми підписами підтвердили, що цей заповіт складено зі слів заповідача. Свідок ОСОБА_7 своїм підписом на оспорюваному заповіті підтвердила, що у зв`язку з похилим віком та за станом здоров`я на особисте прохання ОСОБА_4 та в його присутності вона підписала текст заповіту, після зачитання заповіту нотаріусом вголос. Таким чином, своїми підписами на оспорюваному заповіті свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 підтвердили зовнішній прояв внутрішньої волі ОСОБА_4, який знаходить своє втілення в заповіті від 30 жовтня 2019 року, яким він все належне йому майно на день смерті заповів ОСОБА_6 .