ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2025 року
м. Київ
cправа № 905/291/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О. В. - головуючий, Жуков С. В., Погребняк В. Я.,
за участю секретаря судового засідання Громака В. О.
розглянув касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 (в частині відмови у визнанні грошових вимог Головного управління ДПС у Донецькій області та внесенні їх до реєстру вимог кредиторів)
у справі за заявою Акціонерного товариства "ОТП Банк"
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Костянтинівський завод металургійного обладнання"
Учасники справи:
ТОВ "КЗМО": Корсун Р. А.;
Розпорядник майном ТОВ "КЗМО": Козирицький А. С.;
АТ "ОТП Банк": не з`явився;
ГУ ДПС у Донецькій області: Сахаров В. В.;
АТ "Таскомбанк": Писаренко О. В.;
ТОВ "НВП "Металургійний ресайклінг": Пархомчук Р. І.
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий зміст заявлених вимог
1.1. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.10.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Костянтинівський завод металургійного обладнання" (далі - ТОВ "КЗМО"), визнано вимоги ініціюючого кредитора в сумі 48758347,09 грн, введено процедуру розпорядження майном боржника.
1.2. ГУ ДПС у Донецькій області звернулося до господарського суду з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 4336141,29 грн, що включають в себе податкові зобов`язання за платежем 18010900 "Орендна плата з юридичних осіб" по м. Костянтинівка в сумі 4237223,71 грн, за платежем 18010400 "Земельний податок з юридичних осіб" по м. Костянтинівка Костянтинівської територіальної громади, Краматорського району в сумі 21716,60 грн та за платежем 18010400 "Податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об?єктів нежитлової нерухомості" по м. Костянтинівка, Костянтинівської територіальної громади Краматорського району в сумі 77200,98 грн.
1.3. Боржник та розпорядник майна проти кредиторських вимог заперечували, посилаючись на норми Закону України від 11.04.2023 №3050-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно", який набрав чинності 06.05.2023.
2. Стислий зміст рішень суду першої інстанції
2.1. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.02.2024 визнано вимоги ГУ ДПС у Донецькій області до боржника у заявленому розмірі з віднесенням вимог у сумі 5368 грн до першої черги задоволення вимог кредиторів, у сумі 4067256,70 грн до третьої черги та у сумі 268884,59 грн до шостої черги.
2.2. Ухвалою попереднього засідання Господарського суду Донецької області від 16.10.2024 розпоряднику майна, серед іншого, доручено внести до реєстру вимог кредиторів ТОВ "КЗМО" вищезгадані вимоги ГУ ДПС у Донецькій області.
2.3. Вказані ухвали суду мотивовані тим, що в період 2022 року боржник не знаходився на території активних бойових дій, тому відсутні підстави для звільнення останнього від сплати плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2022 рік. Крім того, незважаючи на наявні заперечення щодо обов?язку сплатити земельний податок та податок на нерухоме майно за 2022 рік, боржником будь-яких уточнюючих декларацій за вказаний період згідно з вимогами закону кредиторові не подавалося.
3. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції
3.1. ТОВ "КЗМО" є платником земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у м. Костянтинівка.
3.2. Згідно додатку 2 до Податкової декларації №1 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки боржником нараховано на 2022 рік суму податкового зобов`язання у розмірі 72413,74 грн за восьма об`єктами із зазначенням суми податкового зобов`язання квартально окремо за кожним об`єктом.
3.3. ТОВ "КЗМО" також було надано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2022 рік на суму 3974661,07 грн за 17 земельними ділянками з зазначенням податкового зобов`язання помісячно за 2022 рік та податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2022 рік на суму 20500,94 грн за двома земельними ділянками з зазначенням податкового зобов`язання помісячно за 2022 рік.
3.4. З урахуванням поданих боржником декларацій податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мав сплачуватися боржником до 30.04.2022, 30.07.2022, 30.10.2022, 30.01.2023, а плата за землю - щомісяця 2022 року протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
3.5. Згідно з наданими до матеріалів справи відомостями інформаційно-телекомунікаційних систем за ТОВ "КЗМО" обліковується наступний податковий борг:
- за платежем 18010900 "Орендна плата з юридичних осіб" по м. Костянтинівка в сумі 4237223,71 грн, у тому числі самостійно задекларовані зобов`язання / обов`язковий платіж в сумі 3974472,98 грн згідно податкового розрахунку земельного податку №9032803052 від 16.02.202022 період виникнення заборгованості 02.03.2022р.-30.01.2023 з урахуванням переплати в сумі 188,09 грн, яка обліковувалась станом на 02.03.2022 та пеня в сумі 262750,73 грн (нараховано пені відповідно до статті 129 Податкового кодексу (далі - ПК) України з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) за період з 01.06.2022 по 17.10.2023;
- за платежем 18010400 "Земельний податок з юридичних осіб" по м. Костянтинівка Костянтинівської територіальної громади, Краматорського району в сумі 21716,60 грн, в тому числі самостійно задекларовані зобов`язання / обов`язковий платіж у сумі 20369,98 грн згідно податкового розрахунку земельного податку №9032805975 від 16.02.2022 період виникнення заборгованості 02.03.2022 - 30.01.2023 з урахуванням переплати в сумі 130,96 грн, яка обліковувалася станом на 02.03.2022 та пеня в сумі 1346,62 грн (нараховано пені відповідно до статті 129 ПК України з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) за період з 01.06.2022 по 17.10.2023;
- за платежем 18010400 "Податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості" по м. Костянтинівка, Костянтинівської територіальної громади Краматорського району в сумі 77200,98 грн, в тому числі самостійно задекларовані зобов`язання/обов`язковий платіж в сумі 72413,74 грн згідно розрахунку у частині об`єктів нежитлової нерухомості, додаток 2 до податкової декларації з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки №9031490832 від 15.02.2022 період виникнення заборгованості 29.04.2022 - 30.01.2023 та пеня в сумі 4787,24 грн (нараховано пені відповідно до статті 129 ПК України з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) за період з 01.06.2022. по 17.10.2023.
3.6. Між кредитором та боржником на теперішній час існує спір щодо застосування норм Закону України від 11.04.2023 № 3050-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно", який набрав чинності 06.05.2023.
3.7. Законом змінено трактування механізму визначення переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Згідно з Законом такий перелік територій визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
3.8. Порядок, яким визначено деякі питання формування Переліку територій, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 №1364, пунктом 1 якої Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій делеговано повноваження із затвердження Переліку територій.
3.9. Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 (із змінами відповідно до Наказу №199 від 13.07.2023) Костянтинівська міська територіальна громада з 24.02.2022 по 31.12.2022 була внесена до території можливих бойових дій. З 01.01.2023 по 21.06.2023 Костянтинівська міська територіальна громада внесена до територій активних бойових дій.
3.10. В період 2022 року боржник не знаходився на території активних бойових дій, тому відсутні підстави для його звільнення від сплати плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2022 рік.
3.11. Будь-яких уточнюючих декларацій за вказаний період згідно з вимогами закону боржник до контролюючого органу не подавав.
3.12. Враховуючи чинні положення податкового законодавства, факт подання декларацій платником податків та відсутність коригуючих "в 0"/уточнюючих декларацій, контролюючим органом правомірно заявлено кредиторські вимоги до боржника.
4. Стислий зміст рішення суду апеляційної інстанції
4.1. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2025:
- скасовано ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.02.2024 в частині визнання грошових вимог ГУ ДПС у Донецькій області на суму 3 389 646,44 грн (третя черга), 264 408,19 грн (шоста черга) та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні вказаних грошових вимог;
- викладено резолютивну частину ухвали Господарського суду Донецької області від 20.02.2024 у новій редакції, згідно з якою визнаються вимоги ГУ ДПС у Донецькій області, що підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів ТОВ "КЗМО" на суму 5 368 грн (перша черга), 677 610,26 грн (третя черга), 4 476,40 грн (шоста черга). У визнанні решти грошових вимог ГУ ДПС у Донецькій області відмовлено;
- в іншій частині ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.02.2024 залишено без змін;
- скасовано ухвалу попереднього засідання Господарського суду Донецької від 16.10.2024 в частині внесення до реєстру вимог кредиторів заявлених ГУ ДПС у Донецькій області вимог на суму 3 389 646,44 грн (третя черга), 264 408,19 грн (шоста черга), у зв`язку з чим викладено пп.5 п.2 резолютивної частини вказаної ухвали у новій редакції, згідно з якою визнано вимоги ГУ ДПС у Донецькій області на суму 5 368 грн (перша черга), 677 610,26 грн (третя черга), 4 476,40 грн (шоста черга), а в іншій частині ухвалу попереднього засідання Господарського суду Донецької області від 16.10.2024 залишено без змін.
4.2. Постанова апеляційного господарського суду в частині відхилених кредиторських вимог податкового органу, серед іншого, мотивована наступним:
- ТОВ "КЗМО" відповідало визначеним Законами України від 15.03.2022 №2120-IX і від 24.03.2022 №2142-IX формальним вимогам для застосування регулювання за пп.69.14 і 69.22 ПК України в редакціях цих Законів, оскільки було платником відповідних податків, а визначені об`єкти оподаткування знаходились на "територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії" з 24.02.2022 по 31.12.2022 у розумінні визначення таких територій, яке хоча і було запроваджене лише з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 №1364, але у спосіб та порядок, які встановлені законодавцем зазначеними законами;
- зазначені ГУ ДПС у Донецькій області в заяві про визнання грошових вимог такої ідентифікуючої характеристики як "період виникнення заборгованості" (за платежем 18010400 це 29.04.2022-30.01.2023) стосується не звітного періоду, за який ці податкові зобов`язання були нараховані, а період часу, у межах якого мали бути здійснені платежі ТОВ "КЗМО" з оплати таких податкових зобов`язань (п.266.10.1 статті 266 і п.287.3 статті 287 ПК України), тоді як звітний період щодо заявлених цим кредитором податкових зобов`язань, за який вони нараховані, є весь 2022 рік;
- оскільки нова редакція пп.69.14 і 69.22 ПК України, запроваджена з 06.05.2023, не підлягає застосуванню до ТОВ "КЗМО" у питанні не нарахування і не сплати відповідних податків, передбачене цією редакцією розширення звітного періоду щодо категорій грошових вимог кредитора по податку на землю та орендній платі за землю на весь 2022 рік, не може братися до уваги, остільки і застосування попередньої редакції цих норм, запровадженої Законами України від 15.03.2022 №2120-IX і від 24.03.2022 №2142-IX, жодною мірою не впливає на наявність і обґрунтованість визнання грошових вимог за звітний (податковий) період з 01.01.2022 по 28.02.2022 (за 2 місяці 2022 року).
5. Стислий зміст касаційної скарги
5.1. ГУ ДПС у Донецькій області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 в частині відмови у визнання кредиторських вимог ГУ ДПС у Донецькій області, а ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.02.2024 та ухвалу Господарського суду Донецької області за результатами попереднього засідання від 16.10.2024 в частині внесення до реєстру вимог кредиторів грошових вимог ГУ ДПС у Донецькій області, визнаних ухвалою від 20.02.2024, залишити без змін.
6. Узагальнені доводи касаційної скарги
6.1. Постанова суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
6.2. Апеляційним судом не враховано, що самостійно задекларовані боржником зобов`язання не можуть зменшуватись податковим органом самостійно та з власної ініціативи, в силу відсутності таких повноважень відповідно до норм ПК України, а право на коригування самостійно задекларованих зобов`язань належить тільки платнику податків.
6.3. Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що до правовідносин, які виникли між податковим органом та боржником 17.10.2023 (виникло право грошових вимог до боржника) за податковий період 2022 року має застосовуватись податкове законодавство, що діяло до 06.05.2023.
7. Позиція інших учасників щодо касаційної скарги
7.1. Розпорядник майна ТОВ "КЗМО" арбітражний керуючий Козирицький А. С. у відзиві заперечував проти доводів касаційної скарги, просив Суд залишити оскаржувану постанову апеляційного господарського суду без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, зокрема зазначаючи наступне:
- постанова апеляційного суду є обґрунтованою, прийнятою з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права;
- наведені у касаційній скарзі доводи фактично зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції, до посилань на необхідність переоцінки наявних у справі доказів, але, скаржник при цьому належним чином не обґрунтовує у своїй касаційній скарзі наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України;
- зміст оскаржуваної постанови підтверджує вичерпність висновків суду апеляційної інстанції та повний розгляд порушених скаржником у касаційній скарзі питань.
7.2. ТОВ "КЗМО" у відзиві також заперечувало проти касаційної скарги ГУ ДПС у Донецькій області та просило Суд залишити скаргу без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 у цій справі без змін, оскільки:
- податковий борг з орендної плати, земельного податку і податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, нарахований за період з 02.03.2022 по 31.12.2022 за земельні ділянки ТОВ "КЗМО" на території Костянтинівської територіальної громади Краматорського району Донецької області;
- ПК України в редакції станом на 31.12.2022 звільняв ТОВ "КЗМО" від сплати орендної плати за землю, що знаходиться в м. Костянтинівка;
- всупереч статті 58 Конституції України та практики Верховного Суду при винесенні ухвали за результатами розгляду заявлених ГУ ДПС в Донецькій області грошових вимог до ТОВ "КЗМО" місцевий господарський суд керувався не законом, чинним на час спірних правовідносин (березень-грудень 2022 року), а законом, що прийнятий 21.04.2023;
- цю помилку суду першої інстанції було виправлено апеляційним судом, який застосував до спірних правовідносин редакцію п. 69.14 підрозділу 10 Перехідних положень ПК України, чинну з 15.03.2022 по 05.05.2023;
- 11.11.2022 Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків розглянуло заяву ТОВ "КЗМО" про неможливість виконання платником податків обов`язків, визначених в пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України та прийняло рішення № 1804/6/35-00-04-08-22 щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку, термін виконання якого припадає на період з 24.02.2022;
- з 24.02.2022 і по теперішній час на підставі положень пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України та вищезгаданого рішення контролюючого органу ТОВ "КЗМО" звільнено від обов`язку та не подає фінансову звітність, в тому числі уточнюючі декларації.
7.3. Решта учасників справи відзив на касаційну скаргу не подали, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.
8. Касаційне провадження
8.1. Ухвалою Верховного Суду від 28.02.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Донецькій області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 в частині перегляду ухвали Господарського суду Донецької області від 20.02.2024 щодо розгляду грошових вимог ГУ ДПС у Донецькій області та ухвали попереднього засідання Господарського суду Донецької області від 16.10.2024 в частині внесення вимог ГУ ДПС у Донецькій області до реєстру вимог кредиторів, призначено її до розгляду в судовому засіданні на 25.03.2025 - 15:00. Крім того, витребувано у Господарського суду Донецької області та/або Східного апеляційного господарського суду матеріали справи № 905/291/23, зокрема ті, що стосуються результатів розгляду грошових вимог ГУ ДПС у Донецькій області.
8.2. 17.03.2025 до Верховного Суду на запит з Господарського суду Донецької області надійшли матеріали справи № 905/291/23.
8.3. 19.03.2025 до Верховного Суду надійшли заяви від ГУ ДПС у Донецькій області та ТОВ "КЗМО" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
8.4. Ухвалою Верховного Суду від 20.03.2025 вищезгадану заяву задоволено, вирішено проводити судові засідання у справі № 905/291/23 за участю представника ГУ ДПС у Донецькій області Сахарова В.В. та представника ТОВ "КЗМО" Корсуна Р.А. в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.
8.5. 21.03.2025 до Верховного Суду надійшла заява від ТОВ "НВП "Металургійний ресайклінг" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
8.6. Ухвалою Верховного Суду від 24.03.2025 вказану заяву задоволено, вирішено проводити судові засідання у справі № 905/291/23 за участю представника ТОВ "НВП "Металургійний ресайклінг" адвоката Пархомчука Р.І. в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.
8.7. В судовому засіданні 25.03.2025 представник ГУ ДПС в Донецькій області підтримав касаційну скаргу з викладених у ній підстав, просив Суд скаргу задовольнити. Представники ТОВ "КЗМО", АТ "Таскомбанк", ТОВ "НВП "Металургійний ресайклінг" та розпорядник майна ТОВ "КЗМО" заперечували проти касаційної скарги, просили Суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду без змін.
8.8. Решта учасників справи явку своїх представників у судове засідання 25.03.2025 не забезпечили, про поважність причин нез`явлення Суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу не надходило.
8.9. Враховуючи, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю учасників справи, які не забезпечили явку своїх представників.
9. Позиція Верховного Суду
9.1. Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у Донецькій області звернулося до суду із заявою з кредиторськими вимогами до ТОВ "КЗМО" на загальну суму 4336141,29 грн, які включають в себе заборгованість з орендної плати за землю, земельного податку та податку на нерухоме майно відмінного від земельної ділянки та пеню.
9.2. Господарський суд Донецької області погодився з обґрунтованістю вимог податкового органу до боржника та визнав їх у заявленому розмірі з віднесенням вимог у сумі 5368 грн до першої черги задоволення вимог кредиторів, у сумі 4067256,70 грн до третьої черги та у сумі 268884,59 грн до шостої черги, а також доручив розпоряднику майна внести вказані вимоги до реєстру вимог кредиторів ТОВ "КЗМО".
9.3. Суд апеляційної інстанції частково погодився з висновками місцевого господарського суду, відмовивши у визнанні вимог ГУ ДПС у Донецькій області на загальну суму 3 654 054,63 грн та їх внесенні до реєстру вимог кредиторів боржника, а в решті ухвалені місцевим господарським судом рішення про визнання вимог ГУ ДПС у Донецькій області та внесення їх до реєстру вимог кредиторів ТОВ "КЗМО" залишив без змін.
9.4. Заперечуючи висновки апеляційного суду в частині відмови у визнанні кредиторських вимог, ГУ ДПС у Донецькій області в касаційній скарзі зазначає про порушення судом норм матеріального і процесуального права, а також відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах.
9.5. Оцінивши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, здійснивши перевірку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами у цій справі обставин в оскаржуваній частині вимог, Верховний Суд дійшов наступних висновків.
9.6. За змістом статті 1 КУзПБ грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов`язань належать зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
9.7. Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема статтями 45, 46, 47 КУзПБ.
9.8. В силу вказаних вище норм, під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог, суд має з`ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).
9.9. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником; надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).
9.10. Покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (подібні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18 та від 13.09.2022 у справі № 904/6251/20).
9.11. Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).
9.12. Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 14.06.2023 у справі № 904/5743/20 дійшов висновку про те, що з огляду на положення статей 45-47 КУзПБ податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов`язань по сплаті податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з документами, що ці зобов`язання підтверджують, а господарський суд зобов`язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов`язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу.
9.13. Згідно з встановленими судами попередніх інстанцій у цій справі обставинами ТОВ "КЗМО" є платником земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у м. Костянтинівка Донецької області.
9.14. Відповідно до поданих ТОВ "КЗМО" податкових декларацій боржником було нараховано на 2022 рік:
- з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, податкове зобов`язання у сумі 72413,74 грн за восьма об`єктами із зазначенням суми податкового зобов`язання квартально окремо за кожним об`єктом;
- з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) боржником нараховано суму 3974661,07 грн за 17 земельними ділянками з зазначенням податкового зобов`язання помісячно, а також на суму 20500,94 грн за двома земельними ділянками з зазначенням податкового зобов`язання помісячно за 2022 рік.
9.15. ГУ ДПС у Донецькій області заявлені грошові вимоги до ТОВ "КЗМО", які включають в себе зобов`язання з орендної плати за землю та земельного податку за період з січня по грудень 2022 року, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за період I-IV квартали 2022 року, а також пеню, нараховану відповідно до статті 129 ПК України.
9.16. Зі змісту ухвалених судами попередніх інстанцій рішень щодо кредиторських вимог ГУ ДПС у Донецькій області слідує, що суди дійшли протилежних висновків відносно того, яка редакція ПК України підлягає застосуванню до правовідносин сторін та чи було ТОВ "КЗМО" звільнено від сплати вищезгаданих податків у спірному періоді.
9.17. Податковим кодексом України (далі - ПК України) визначений порядок виникнення грошових зобов`язань щодо сплати податків та зборів. За змістом п.п.1.1, 1.3 статті 1 цього Кодексу він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
9.18. ПК України дає визначення грошового зобов`язання, яке є спеціальним для цілей податкового законодавства, а саме - грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (п. 4.1.39 ПК України).
9.19. Відповідно до п.14.1.156 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
9.20. У постанові від 15.12.2020 у справі № 904/1693/19 Великою Палатою Верховного Суду викладено правовий висновок про те, що аналіз приписів податкового законодавства, в тому числі положень пп.14.1.175 п.14.1 статті 14, п.56.18 статті 56, п.57.3 статті 57 та інших положень ПК України, дає змогу дійти висновку про те, що грошове зобов`язання платника податків для цілей здійснення адміністрування податків та зборів може існувати як узгоджене зобов`язання, набувши статусу податкового боргу після настання моменту його сплати, що надає податковому органу можливість здійснення заходів щодо стягнення суми такого зобов`язання, а також як неузгоджене зобов`язання, коли грошове зобов`язання існує, але заходи щодо адміністрування податків та зборів податковими органами не вживаються. Однак неузгодженість суми грошового зобов`язання не означає, що зобов`язання не існує або може не враховуватися при зверненні із заявою про визнання кредиторських вимог відповідно до приписів законодавства про банкрутство.
9.21. В податковому законодавстві податковий обов`язок включає в себе обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п.36.1 статті 36 ПК України).
9.22. Податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку (п.37.2 статті 37 ПК України).
9.23. У п.54.1 статті 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
9.24. Податок на майно складається, зокрема, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; плати за землю (стаття 266 ПК України).
9.25. Відповідно до п.266.7.5, 266.10.1 статті 266, п.286.2 статті 286 та п.287.3 статті 287 ПК України податкове зобов`язання ТОВ "КЗМО" з плати за землю (орендна плата за землю та земельний податок), виникало у рівних частинах кожного місяця протягом року з датою оплати протягом 30 календарних днів після останнього календарного дня відповідного звітного місяця, а з податку на нерухоме майно - у рівних частинах щоквартально протягом року з датою оплати до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом.
9.26. Порушення платником визначених строків оплати податкових зобов`язань є підставою для нарахування пені, порядок і строки застосування якої врегульовані статтею 129 ПК України.
9.27. Згідно з абзацом першим пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України (в редакції Закону № 2260-IX від 12.05.2022) установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
9.28. Розглядаючи заявлені ГУ ДПС у Донецькій області кредиторські вимоги до боржника, місцевий господарський суд застосував положення Закону України від 11.04.2023 № 3050-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно", який набрав чинності 06.05.2023.
9.29. Так, за висновком місцевого господарського суду, в період 2022 року ТОВ "КЗМО" не знаходилося на території активних бойових дій, а тому на боржника не поширюється пільга у вигляді звільнення від сплати плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, за 2022 рік.
9.30. На відміну від місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції дослідив звітний період, за який податкові зобов`язання були нараховані та період, протягом якого ці зобов`язання мали оплачені боржником, і врахував законодавство, що підлягало застосуванню до спірних правовідносин сторін.
9.31. Зокрема, відносно податкових зобов`язань ТОВ "КЗМО" з плати за землю (орендна плата за землю та земельний податок), суд апеляційної інстанції врахував, що Законом України від 15.03.2022 №2120-IX, який набув чинності 17.03.2022, п.69 ПК України, серед іншого, доповнено пп.69.14, за змістом якого не нараховується і не сплачується плата за землю за період з 01.03.2022 по 31.12.2022 за умови, що земельні ділянки, які є об`єктом оподаткування у розумінні статті 270 ПК України розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії.
9.32. Відносно податкових зобов`язань ТОВ "КЗМО" з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, апеляційний суд зазначив, що Законом України від 24.03.2022 №2142-IX, який набрав чинності 05.04.2022, п.69 ПК України було доповнено пп.69.22, згідно з яким за період з 01.03.2022 по 31.12.2022, не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти нежитлової нерухомості, що зокрема розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії.
9.33. Згідно з встановленими судом апеляційної інстанції обставинами перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 №1364, яка, серед іншого, визначала наступне щодо 2022 року:
- делегування повноважень з ведення та оновлення відповідного Переліку за встановленою формою Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій;
- категорія "територія, на яких ведуться (велися) бойові дії" складається з двох видів в територій - "території можливих бойових дій" та "території активних бойових дій";
- до переліку включаються території у форматах всієї території району і територіальної громади.
9.34. Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 до категорії "території, на яких ведуться (велися) бойові дії" за видом "території можливих бойових дій" на період з 24.02.2022 по 31.12.2022 віднесено Костянтинівську територіальну громаду Краматорського району Донецької області, тобто місцезнаходження боржника.
9.35. В подальшому вказану територіальну громаду віднесено до території активних бойових дій з 01.01.2023.
9.36. З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що місцевим господарським судом було помилково застосовано положення Закону України від 11.04.2023 № 3050-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно", який не підлягав застосуванню до спірних правовідносин сторін.
9.37. Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
9.38. Конституційний Суд України у рішенні від 13.05.1997 № 1-зп/1997 зазначив про те, що стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
9.39. Закон України від 11.04.2023 № 3050-ІХ не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності.
9.40. Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ТОВ "КЗМО" відповідало визначеним Законами України від 15.03.2022 №2120-IX та від 24.03.2022 №2142-IX формальним вимогам для застосування регулювання за п.69.14 і п.69.22 ПК України у редакціях цих Законів, оскільки було платником відповідних податків, а визначені об`єкти оподаткування знаходились на "територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії" з 24.02.2022 по 31.12.2022.
9.41. Таким чином, визнанню підлягають заявлені ГУ ДПС у Донецькій області грошові вимоги за податковими зобов`язаннями за січень і лютий 2022 року згідно наведеного в оскаржуваній постанові розрахунку.
9.42. Решта заявлених податковим органом грошових вимог не підлягає визнанню з огляду на положення вищезгаданих Законів України від 15.03.2022 №2120-IX і від 24.03.2022 №2142-IX, які хоча і набрали чинності вже після здійсненого платником податків самостійного декларування цих податкових зобов`язань, але мали наслідком набуття ТОВ "КЗМО" відповідної пільги по сплаті відповідних податків (звільнення від обов`язку їх сплати) на період з 01.03.2022 по 31.12.2022.
9.43. Посилання як ГУ ДПС у Донецькій області, так і місцевого господарського суду на факт неподання ТОВ "КЗМО" уточнюючих декларацій не впливає на суть та змінює вищевказаного висновку.
9.44. Зважаючи на часткове визнання грошових вимог в частині податкових зобов`язань з орендної плати за землю, земельного податку та податку на нерухоме майно відмінного від земельної ділянки, судом апеляційної інстанції здійснено перерахунок заявлених до боржника вимог щодо пені, які також підлягають частковому задоволенню.
9.45. Викладеними у касаційній скарзі аргументами не спростовуються висновки суду апеляційної інстанції про часткове визнання грошових вимог скаржника, а також не підтверджується неправильне застосування судом норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права.
9.46. Відносно наведених ГУ ДПС у Донецькій області підстав касаційного оскарження постанови апеляційного господарського суду від 20.01.2025 в частині відхилених грошових вимог податкового органу, колегія суддів звертає увагу на наступне.
9.47. Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у Донецькій області визначило підставою для подання своєї касаційної скарги пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, посилаючись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм ЦК України та ГК України у поєднанні з положеннями ГПК України (пункт 6.1 цієї постанови) в частині розгляду грошових вимог кредитора у справі про банкрутство, які виникли внаслідок відступлення боржником кредитору непідтверджених належними документами прав вимоги.
9.48. З цього приводу Верховний Суд зазначає, відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
9.49. Крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтуванням необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
9.50. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
9.51. Отже, формування Верховним Судом висновку має стосуватися спірних конкретних правовідносин, ураховуючи положення чинного законодавства та встановлені судами під час розгляду справи обставини.
9.52. Наведені ж у касаційній скарзі доводи фактично стосуються необхідності переоцінки доказів, тобто зводяться до заперечення обставин, встановлених судом апеляційної інстанції під час розгляду справи, та перегляду вже здійсненої оцінки доказів у справі.
9.53. Саме лише прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для скасування ухваленого судом апеляційної інстанції рішення в оскаржуваній частині, оскільки згідно з імперативними приписами статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додатково перевіряти докази.
9.54. До того ж встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц).
9.55. Заявник, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, не наводить доводів та мотивів, які б надали можливість сформувати висновок Верховного Суду.
9.56. Водночас, відповідно до приписів статті 300 ГПК України Верховний Суд позбавлений можливості самостійно доповнювати зміст підстави касаційного оскарження.
9.57. Підсумовуючи викладене у цій постанові, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції прийнято обґрунтоване рішення в оскаржуваній частині про відхилення заявлених податковим органом кредиторських вимог до боржника, що не спростовано наведеними у касаційній скарзі аргументами.
9.58. Відхиляючи доводи скаржника, Суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").