ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/6768/18 (910/3501/24)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О. В. - головуючий, Жуков С. В., Погребняк В. Я.,
за участю секретаря судового засідання Громака В. О.
розглянув касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Автомобіліст" Відкритого акціонерного товариства "Київське автотранспортне підприємство 13062"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2024
та рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2024
у справі за позовом Дочірнього підприємства "Автомобіліст" Відкритого акціонерного товариства "Київське автотранспортне підприємство 13062"
до 1) Пономаренка Андрія Олеговича та 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний офісно-готельний центр"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів - фізична особа-підприємець Корякін Дмитро Вадимович
про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута
в межах справи № 910/6768/18
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний офісно-готельний центр"
Учасники справи:
ДП "Автомобіліст": Кокоярчук В. М.;
Пономаренко А. О. : не з`явився;
ТОВ "Міжнародний офісно-готельний центр": Гаращенко І. В. (ліквідатор);
ФОП Корякін Д. В.: особисто;
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий зміст заявлених вимог
1.1. У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/6768/18 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Юрпрактикум" про банкрутство ТОВ "Міжнародний офісно-готельний центр" на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою Господарського суду міста Києва від 10.03.2021.
1.2. 18.03.2024 відбувся аукціон з продажу майна боржника, а саме права вимоги дебіторської заборгованості до Дочірнього підприємства "Автомобіліст" Відкритого акціонерного товариства "Київське автотранспортне підприємство 13062" на загальну суму 168 000 грн, що виникла на підставі трьох договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 15.08.2016 та договору №4 безвідсоткової поворотної строкової допомоги від 22.03.2017.
1.3. 22.03.2024 до Господарського суду міста Києва звернулось Дочірнє підприємство "Автомобіліст" відкритого акціонерного товариства "Київське автотранспортне підприємство 13062" (далі - ДП "Автомобіліст", позивач) з позовом до Пономаренка Андрія Олеговича та ТОВ "Міжнародний офісно-готельний центр" про скасування результатів аукціону з продажу майна банкрута, який відбувся 18.03.2024.
1.4. Позивач вважає, що предмет аукціону відсутній, оскільки 19.03.2024 ним здійснено повну сплату заборгованості у сумі 168 000 грн на рахунок ТОВ "Міжнародний офісно-готельний центр", тому результати вказаного аукціону мають бути скасовані.
2. Стислий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.09.2024, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2024, в позові відмовлено.
2.2. За висновком судів попередніх інстанцій, позивач не відноситься до кола осіб, які можуть звернутися до суду з вимогами про визнання недійсними результатів аукціону з реалізації майна боржника, а також позивачем зазначено належний суб`єктний склад відповідачів, оскільки не включено до нього переможця аукціону.
3. Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
3.1. 18.03.2024 відбувся аукціон з продажу права вимоги ТОВ "Міжнародний офісно-готельний центр" дебіторської заборгованості Дочірнього підприємства "Автомобіліст" ВАТ "Київське автотранспортне підприємство 13062" (позивач) на загальну суму 168 000 грн, що виникла на підставі:
- договору купівлі-продажу нерухомого майна серія та номер 1158, виданий 15.08.2016, виданий та посвідчений приватним нотаріусом КМНО Вегерою Л.О., залишок боргу 20 000 грн;
- договору купівлі-продажу нерухомого майна серія та номер 1159, виданий 15.08.2016, виданий та посвідчений: приватним нотаріусом КМНО Вегерою Л.О., розмір заборгованості - 30 000 грн;
- договору купівлі-продажу нерухомого майна серія та номер 1160, виданий 15.08.2016, виданий та посвідчений: приватним нотаріусом КМНО Вегерою Л. О., розмір заборгованості - 90 000 грн;
- договору №4 безвідсоткової поворотної строкової допомоги від 22.03.2017 (підтверджено актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2020), розмір заборгованості - 28 000 грн; (частково була сплата 09.09.2021 у сумі 220 000 грн).
3.2. Відповідно до протоколу про проведення аукціону № BRD001-UA-20240229- 27122 від 18.03.2024 переможцем повторного аукціону з продажу майна підприємства-банкрута визнано ФОП Корякіна Д.В.
3.3. 19.03.2024 ДП "Автомобіліст" ВАТ "Київське автотранспортне підприємство 13062" здійснило на розрахунковий рахунок ТОВ "Міжнародний офісно-готельний центр" повну сплату заборгованості у розмірі 168 000 грн.
3.4. Ліквідатор ТОВ "Міжнародний офісно-готельний центр" арбітражний керуючий Пономаренко А.О. вказав, що зобов`язання щодо передачі права вимоги купленого на аукціоні та оформлене протоколом про проведення аукціону №BRD001-UA-20240229-27122 від 18.03.2024 не можливо виконати та воно припиняється у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає, а саме у зв`язку припиненням права вимоги до моменту переходу права власності на неї, у зв`язку з чим позовні вимоги підтримав.
3.5. У даній справі з позовом про скасування результатів аукціону звертається особа, право вимоги до якої було предметом оспорюваного аукціону.
3.6. Позивач не відноситься до кола осіб, які можуть звернутися до суду з вимогами про визнання недійсними результатів аукціону з реалізації майна боржника, а поданий ним позов є безпідставним і не спрямованим на захист його прав чи інтересів, оскільки проведення аукціону та його результати не вплинули на майнові права чи інтереси позивача.
3.7. Позивачем не сформовано належний суб`єктний склад відповідачів, а саме переможця аукціону ФОП Корякіна Д.В., що є самостійною підставою для відмови в позові.
4. Стислий зміст касаційної скарги
4.1. ДП "Автомобіліст" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2024, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
5. Узагальнені доводи касаційної скарги
5.1. Судами безпідставно та помилково встановлено, що ДП "Автомобіліст" не відноситься до кола осіб, які можуть звернутися до суду з вимогами про визнання недійсними результатів аукціону з реалізації майна боржника.
5.2. Суди неправильно застосували норми статей 75, 82 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), оскільки заборгованість була погашена повністю, однак, відразу після проведення аукціону, але до підписання сторонами протоколу про проведення аукціону, повної сплати ціни та підписання акту про придбання майна на аукціоні. Крім того, скаржник наголошує на відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування наведених норм права у подібних правовідносинах.
6. Позиція інших учасників щодо касаційної скарги
6.1. ФОП Корякін Д. В. у відзиві заперечував проти касаційної скарги, просив Суд залишити скаргу без задоволення, а ухвалені судами попередніх інстанцій рішення - без змін, зазначаючи наступне:
- позивачем не зазначено, яким же чином проведений аукціон порушив його права та законні інтереси;
- позивач безпідставно вважає себе власником майна - права вимоги, що було продано на аукціоні;
- посилання на те, що може відбутися подвійне стягнення одного й того ж боргу є лише припущенням;
- якщо позивач вважає що ним заборгованість у повному обсязі погашена у належний та встановлений законодавством спосіб, то жодна особа не матиме права її стягнення;
- позивач просить скасувати результати аукціону, на підставі п. 97 Порядку організації та проведення аукціонів з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 № 865, яким передбачено визнання недійсним правочину, щодо продажу майна, вчиненого на аукціоні. Крім того, позивач жодним чином не зазначає про допущені ліквідатором порушення встановленого порядку проведення аукціону, що перешкодило або могло перешкодити продажу майна за найвищою ціною;
- оскільки заборгованість позивачем була погашена на наступний день, після завершення аукціону, у замовника аукціону були відсутні правові підстави зняти право вимоги з аукціону до його початку.
6.2. Решта учасників справи відзив на касаційну скаргу не подали, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.
7. Касаційне провадження
7.1. Ухвалою Верховного Суду від 27.01.2025 касаційну скаргу ДП "Автомобіліст" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2024 у цій справі залишено без руху, надано строк для усунення недоліків шляхом подання: доказів сплати судового збору у визначеному розмірі; доказів направлення касаційної скарги іншим учасникам справи; пояснень, в яких чітко зазначити норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин у яких цей висновок відсутній, а також зазначити, в чому саме полягало неправильне застосування цієї норми права судами попередніх інстанцій у даній справі, обґрунтувати необхідність формування касаційним судом висновку щодо застосування цієї норми для правильного вирішення саме тієї справи, у якій подано касаційну скаргу.
7.2. 05.02.2025 до Верховного Суду надійшла заява позивача про усунення недоліків, до якої додана платіжна інструкція про сплату судового збору, докази направлення касаційної скарги іншим учасникам справи та викладені підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України.
7.3. Ухвалою Верховного Суду від 27.02.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДП "Автомобіліст" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2024 у цій справі, призначено її до розгляду в судовому засіданні на 25.03.2025 - 14:45. Крім того, витребувано з Північного апеляційного господарського суду та/або Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/6768/18 (910/3501/24).
7.4. 03.03.2025 до Верховного Суду від ФОП Корякіна Д. В. надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
7.5. Ухвалою Верховного Суду від 04.03.2025 вказану заяву задоволено, вирішено проводити судові засідання у справі № 910/6768/18 (910/3501/24) за участю ФОП Корякіна Д. В. в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.
7.6. В судовому засіданні 25.04.2025 представник ДП "Автомобіліст" та ліквідатор ТОВ "Міжнародний офісно-готельний центр" арбітражний керуючий Гаращенко І. В. підтримали касаційну скаргу з викладених у ній підстав, просили Суд скаргу задовольнити. ФОП Корякін Д. В. заперечував проти касаційної скарги, просив Суд залишити скаргу без задоволення.
7.7. Решта учасників справи явку своїх представників у судове засідання 25.03.2025 не забезпечили, про поважність причин нез`явлення Суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу не надходило.
7.8. Враховуючи, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю учасників справи, які не забезпечили явку своїх представників.
8. Позиція Верховного Суду
8.1. Як вбачається з матеріалів справи, ДП "Автомобіліст" заявлено позовну вимогу про скасування результатів аукціону з продажу майна банкрута, який відбувся 18.03.2024, з підстав відсутності предмету аукціону (об`єкту продажу).
8.2. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про відмову у позові, зазначивши про те, що позивач не належить до кола осіб, наділених правом на оскарження результатів аукціону, а також неналежно сформований позивачем склад відповідачів у цій справі.
8.3. Не погоджуючись з наведеними висновками судів попередніх інстанцій, позивач в касаційній скарзі доводить неправильне застосування судами положень КУзПБ, порушення норм процесуального права у питанні повного і всебічного з`ясування обставин, які мають значення для справи, а також відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статей 75, 82 КУзПБ у подібних правовідносинах.
8.4. Відтак, на вирішення суду касаційної інстанції поставлено питання наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним результатів аукціону з продажу майна боржника у межах справи про його банкрутство.
8.5. За змістом статті 73 КУзПБ правочин щодо продажу майна, вчинений на аукціоні, проведеному з порушенням встановленого порядку його підготовки або проведення, що перешкодило або могло перешкодити продажу майна за найвищою ціною, може бути визнаний недійсним господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою боржника, арбітражного керуючого, кредитора або особи, інтереси якої були при цьому порушені.
8.6. Згідно з положеннями статті 61 КУзПБ ліквідатор з дня свого призначення, серед інших повноважень, приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження, виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута.
8.7. Усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси. Майно, визначене родовими ознаками, що належить банкруту на праві володіння або користування, включається до складу ліквідаційної маси (стаття 62 КУзПБ).
8.8. Відповідно до статті 63 КУзПБ після проведення інвентаризації та отримання згоди на продаж майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута на аукціоні. Початковою вартістю продажу майна банкрута є його вартість, визначена ліквідатором. Ліквідатор може здійснювати безпосередній продаж або продаж на комісійних умовах через організацію роздрібної торгівлі за розумною ціною товарів, що швидко псуються. Ліквідатор може здійснювати безпосередній продаж або продаж на комісійних умовах через організацію роздрібної торгівлі за розумною ціною також виробничих запасів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, ринкова вартість яких не перевищує однієї мінімальної заробітної плати.
8.9. В статті 68 КУзПБ визначено, що продаж майна боржника на аукціоні відбувається в електронній торговій системі. Порядок функціонування електронної торгової системи, організації та проведення електронних аукціонів, визначення розміру, сплати, повернення гарантійних внесків та сплати винагороди операторів електронних майданчиків затверджується Кабінетом Міністрів України. Замовником аукціону є арбітражний керуючий, призначений господарським судом у порядку, встановленому цим Кодексом.
8.10. Замовник аукціону повинен оголосити про проведення першого аукціону протягом 20 днів з дня отримання згоди на продаж майна або визначення умов аукціону судом відповідно до цього Кодексу (стаття 70 КУзПБ).
8.11. Відповідно до частин першої-третьої статті 75 КУзПБ арбітражний керуючий визначає умови продажу за погодженням з комітетом кредиторів та забезпеченим кредитором (щодо майна, яке є предметом забезпечення). До обов`язкових умов продажу належать: склад майна (лот); початкова ціна; крок аукціону. Якщо продажу підлягає майно, яке є предметом забезпечення, до умов продажу належить також умова про витрати, пов`язані з утриманням, збереженням та продажем цього майна, які підлягають відшкодуванню з коштів, отриманих від реалізації такого майна.
8.12. Правова природа реалізації у справі про банкрутство майна боржника на торгах у формі аукціону полягає у продажі цього майна, тобто у забезпеченні переходу прав власності на нього до покупця - переможця торгів (аукціону), невід`ємною і завершальною стадією якого є оформлення результатів продажу (аукціону) договором купівлі-продажу, що укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів (аукціону). Подібна природа продажу майна з торгів (аукціону) дає підстави для можливості визнання (за наявності підстав) результатів таких торгів (аукціону) недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, у тому числі й на підставі норм цивільного законодавства.
8.13. Порушення встановлених законодавством правил, які визначають процедуру підготовки та проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону, є підставою для визнання результатів аукціону недійсними, що тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.
8.14. Згідно з встановленими у цій справі судами попередніх інстанцій обставинами:
- 18.03.2024 відбувся аукціон з продажу права вимоги ТОВ "Міжнародний офісно-готельний центр" дебіторської заборгованості ДП "Автомобіліст" на загальну суму 168 000 грн;
- вищевказана дебіторська заборгованість виникла на підставі низки договорів, а саме: договору купівлі-продажу нерухомого майна реєстр.№1158 від 15.08.2016 (борг 20 000 грн); договору купівлі-продажу нерухомого майна реєстр.№1159 від 15.08.2016 (борг 30 000 грн); договору купівлі-продажу нерухомого майна реєстр.№1160 від 15.08.2016 (борг 90 000 грн); договору безвідсоткової поворотної строкової допомоги № 4 від 22.03.2017 (борг 28 000 грн);
- згідно з протоколом про проведення аукціону № BRD001-UA-20240229- 27122 від 18.03.2024 переможцем повторного аукціону з продажу майна підприємства-банкрута визнано ФОП Корякіна Д. В.;
- 19.03.2024 (на наступний день після проведення аукціону) ДП "Автомобіліст" здійснило на розрахунковий рахунок ТОВ "Міжнародний офісно-готельний центр" повну сплату заборгованості у розмірі 168 000 грн.
8.15. На переконання позивача, погашення заборгованості, право вимоги щодо якої було об`єктом продажу на аукціоні, до моменту оформлення його результатів та переходу права власності є підставою для скасування результатів такого аукціону.
8.16. Однак, згідно з усталеною практикою Верховного Суду при вирішенні спору про визнання недійсними результатів торгів (аукціону) необхідним є встановлення: чи мало місце порушення вимог законодавства при його проведенні; чи вплинули ці порушення на результати аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати аукціону (постанови Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 911/494/17, від 25.04.2018 у справі № 910/16955/17, від 11.06.2019 у справі № 920/1316/14, від 26.09.2019 у справі у справі № 11/19).
8.17. З матеріалів справи вбачається, що позивачем не наведено обґрунтування, в яке саме порушення вимог законодавства мало місце безпосередньо на дату проведення аукціону, як підставу для скасування (визнання недійсними) його результатів.
8.18. Посилання скаржника на неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень частини другої статті 82 КУзПБ відхиляється колегією суддів, адже відповідно до зазначеної норми разі якщо до початку аукціону зобов`язання було частково виконане, початкова ціна права вимоги пропорційно зменшується, про що замовник вносить відповідну інформацію в оголошення про проведення аукціону. Якщо заборгованість погашена повністю, право вимоги знімається з аукціону.
8.19. Оскільки позивач покликається на обставини погашення ним заборгованості, які виникли вже після проведення аукціону і визначення його переможця, положення наведеної статті не підлягають застосуванню.
8.20. У питанні визначення переліку осіб, наділених правом на оспорення результатів аукціону з реалізації майна боржника у справі про банкрутство судами попередніх інстанцій правильно враховано, що сторонами спору про визнання аукціону та його результатів недійсними, який розглядається судом в межах провадження у справі про банкрутство є продавець, переможець аукціону та організатор цього аукціону (див. висновок, сформований у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 14/325 "б", від 18.08.2020 у справі № 5023/4363/12, постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.09.202 у справі № 5006/5/39б/2012, постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19).
8.21. Відтак, позивач не належить до переліку осіб, наділених правом на оспорення результатів аукціону з реалізації майна боржника у справі про банкрутство, про що вірно зазначено в оскаржуваних судових рішеннях у цій справі.
8.22. Заперечення з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, відхиляються Судом як такі, що ґрунтуються на помилковому та довільному тлумаченні скаржником законодавства.
8.23. Крім того, у цій справі позивачем неправильно визначено коло відповідачів, оскільки до їх числа не включено переможця аукціону - ФОП Корякіна Д. В. Вказана особа приймає участь у даній справі у процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.
8.23. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ГПК України. Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд відмовляє у задоволенні позову (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.01.2023 у справі № 915/2017/15 (915/54/20)).
8.24. Щодо аргументів касаційної скарги про відсутність висновку Верховного Суду у питанні застосування статті 82 КУзПБ у подібних правовідносинах, колегія суддів зазначає наступне.
8.25. Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
8.26. Крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтуванням необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
8.27. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
8.28. Отже, формування Верховним Судом висновку має стосуватися спірних конкретних правовідносин, ураховуючи положення чинного законодавства та встановлені судами під час розгляду справи обставини.
8.29. Наведені ж у касаційній скарзі доводи фактично стосуються необхідності переоцінки доказів, тобто зводяться до заперечення обставин, встановлених судами попередніх інстанцій під час розгляду справи, та перегляду вже здійсненої оцінки доказів у справі.
8.30. Саме лише прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень попередніх інстанцій, оскільки згідно з імперативними приписами статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додатково перевіряти докази.
8.31. До того ж встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц).
8.32. Враховуючи, що у цій справі скаржником не доведено неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права щодо оцінки дотримання вимог законодавства при проведенні спірного аукціону, його результатів та дотримання прав і законних інтересів його учасників, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для формування висновку Верховного Суду у цих правовідносинах.
8.33. Підсумовуючи викладене у цій постанові, Верховний Суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість прийнятого судами попередніх інстанцій рішення про відмову в задоволенні позову про скасування результатів аукціону з продажу майна банкрута, а доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження.
8.34. Решта наведених у касаційній скарзі доводів не спростовує висновків судів першої та апеляційної інстанції в оскаржуваній частині, не доводить неправильного застосування судами норм матеріального і процесуального права та/або неврахування відповідних висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах.
8.35. Відхиляючи доводи скаржника, Суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").
8.36. Оскільки аргументи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.