ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2025 року
м. Київ
cправа № 907/600/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковського О. В. - головуючого, Білоуса В. В., Погребняка В. Я.,
за участі секретаря судового засідання Кондратюк Л. М.
розглянув касаційну скаргу Sun Greenwood International SARL, Люксембург
на постанову Західного апеляційного господарського суду (головуючий - Матущак О. І., судді: Кравчук Н. М., Скрипчук О. С.) від 28.11.2024
за заявою Sun Greenwood International SARL, Люксембург
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перечинський лісохімічний комбінат"
про визнання банкрутом.
Учасники справи:
представник кредитора - Земляна І. О., адвокат;
представник боржника - Михайлова В. В., адвокат;
представник розпорядника майна арбітражного керуючого Артамонової К. А. - Гончарук А. М., адвокат.
1. Короткий зміст вимог
1.1. 21.06.2024 Sun Greenwood International SARL, Люксембург (далі - Кредитор) звернулося до Господарського суду Закарпатської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Перечинський лісохімічний комбінат" (далі - Боржник) за правилами Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) визнання вимог Кредитора до Боржника в сумі 119 600 385 грн 67 коп., з яких 102 280 грн 00 коп. вимоги першої черги, а в сумі 119 498 105 грн 67 коп. - вимоги четвертої черги, та призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Каратуна Євгена Євгеновича.
1.2. Заява обґрунтована заборгованістю Боржника перед Кредитором на заявлену суму за контрактом відсоткової позики, право вимоги за яким набув Кредитор.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
2.1. 01.07.2024 Господарський суд Закарпатської області ухвалив залишити без руху заяву Кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника та надати заявнику строк для усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство - 10 (десять) днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху, шляхом подання до Господарського суду Закарпатської області заяви про усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство із зазначенням відомостей щодо наявності у заявника або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви від 21.06.2024 та з долученням: розрахунку заборгованості за Контрактом відсоткової позики №624-125-8F16 від 08.06.2016 із урахуванням часткової сплати; доказів надання позики відповідно до Контракту відсоткової позики №624-125-8F16 від 08.06.2016 (банківські виписки, платіжні документи тощо); доказів часткової сплати боржником позики відповідно до Контракту відсоткової позики №624-125-8F16 від 08.06.2016 (банківські виписки, платіжні документи тощо).
19.07.2024 Господарський суд Закарпатської області ухвалив прийняти до розгляду заяву Кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника та призначити підготовче засідання у справі.
05.11.2024 Господарський суд Закарпатської області ухвалив відкрити провадження у справі про банкрутство Боржника за заявою Кредитора, визнати грошові вимоги Кредитора до Боржника у сумі 75 648 669 грн 51 коп., відмовивши у задоволенні решти заявлених грошових вимог, ввести процедуру розпорядження майном Боржника, мораторій на задоволення вимог кредиторів Боржника та призначити розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Артамонову К. А.
2.2. Судове рішення мотивоване наявністю підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника через відсутність між сторонами за заявою Кредитора спору про право щодо заявлених ним грошових вимог у матеріально-правовій формі, оскільки доказами у справі підтверджено, що саме Кредитору належить відчужене за Договором від 15.07.2020 право вимоги (Первісного кредитора, Sinophil investment limited) за укладеним ним як позикодавцем з Боржником як позичальником контрактом відсоткової позики), яке (право) в подальшому на підставі резолюції Нового кредитора (Гранд Стар Груп ЛЛС) від 01.03.2021 в рахунок зменшення статутного капіталу Нового кредитора було поділено між його учасниками ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та внесено останньою (належна їй за резолюцією від 01.03.2021 частина права вимоги в сумі 1 696 485,76 євро) до статутного капіталу Кредитора.
При цьому суд відхилив аргументи Боржника щодо переходу до іншої особи, а саме до Компанії "Альфа Ачівментс" як новому кредитору відповідного права вимоги до Боржника, оскільки цій компанії було передано недійсну вимогу до Боржника, так як Первісний кредитор вже не володів відповідним правом вимоги, яке передавалося за договором від 04.01.2021 (дарунком), позаяк таке право було перед тим відчужено (продано) на користь Гранд Стар Груп ЛЛС за договором від 15.07.2020. При цьому суд зазначив, що відповідні аргументи та заперечення Боржника можуть слугувати обґрунтуванням для висновку про наявність "спору про право" між сторонами Договору від 04.01.2021 щодо передачі Sinophil investment limited на користь Компанії "Альфа Ачівментс" недійсної вимоги, якою Первісний кредитор не володів на момент передачі.
3. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
3.1. 28.11.2024 Західний апеляційний господарський суд за результатами розгляду апеляційної скарги Боржника постановив про задоволення цієї скарги, скасування ухвали Господарського суду Закарпатської області від 05.11.2024 та прийняття нового рішення - про відмову у задоволенні заяви Кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника.
3.2. Судове рішення мотивоване відсутністю підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника, оскільки суд першої інстанції, ухвалюючи про відкриття провадження у цій справі, не врахував:
- законодавчу заборону розглядати в одному судовому процесі (провадженні) два одночасно питання: про вирішення спору про право із застосуванням процесуальних норм позовного провадження, і наступне питання за наслідками позитивного вирішення питання наявності боргу, вирішувати - про відкриття провадження у справі вже з урахуванням фільтрів, передбачених КУзПБ;
- наявність заперечень Боржника щодо визнання боргу у численних судових засіданнях під час вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство без наявності вирішеного спору з цього приводу у позовному провадженні (рішення суду) є безумовною і самостійною підставою для відмови у відкриття провадження у справі про банкрутство.
4. Встановлені судами обставини
4.1. Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого станом на 17.07.2024, Боржник внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та зареєстроване за адресою: 89200, м. Перечин Закарпатської області, вул. Ужанська, буд. 25, та перебуває на обліку в податковому органі з присвоєнням коду ЄДРПОУ 00274105.
4.2. 08.06.2016 між Компанією Sinophil investment limited (Республіка Кіпр) як Позикодавцем та Боржником як Позичальником укладено контракт відсоткової позики № 624-125-8F16 (надалі - Контракт), за змістом пункту 1.1 якого Позикодавець надає Позичальнику позику у сумі 5 000 000,00 євро терміном на 5 (п`ять) років.
4.3. Відповідно до наданого на виконання ухвали суду від 13.09.2024 АТ КБ "Приватбанк" листа Управління ліцензування валютних операцій Департаменту реєстраційних питань та ліцензування від 11.08.2016 за № 24-0006/67737 підтверджується реєстрація в Національному банку України Контракту від 08.06.2016. Обслуговування операцій за Контрактом здійснюється ПАТ КБ "Приватбанк".
4.4. В подальшому сторони Контракту уклали низку додаткових угод від 02.04.2018, від 17.09.2018 та від 18.07.2019 (щодо оплати Позичальником комісії, у разі її утримання банками-кореспондентами, про змінену відомостей про юридичну адреси та банківські реквізити сторін Контракту, про припинення нарахування відсотків за користування позикою (0% річних) з 01.08.2019 та припинення дії у зв`язку з цим положення Контракту щодо прав та обов`язків Сторін у частині ставки, порядку та строків нарахування відсотків).
4.5. Відповідно до наданого на виконання ухвали суду від 13.09.2024 АТ КБ "Приватбанк" листів від 20.08.2019 за № Г-31.0.0.0/1-12459 та від 31.07.2020 за № Г-31.0.0.0/1-9565 підтверджується внесення змін до облікового запису за Контрактом в аналітично-інформаційній системі НБУ "Кредитні договори з нерезидентами" у зв`язку з укладенням сторонами Контракту додаткової угоди № 3 від 18.07.2019 та додаткової угоди від 15.08.2019 (щодо зміни адреси Позикодавця, встановлення нового графіку погашення позики).
4.6. Згідно з наданою суду банківською установою випискою з АІС НБУ "Кредитні договори з нерезидентами" з відомостями щодо кредитного договору/договору позики, що передбачає виконання резидентом-позичальником боргових зобов`язань перед нерезидентом станом на останню дату внесення змін до облікового запису за Контрактом (31.07.2020) Кредитором в аналітично-інформаційній системі НБУ значиться Sinophil investment limited, загальний обсяг позики 5 000 000,00 євро, граничний строк виконання резидентом-позичальником платежів за договором - 01.07.2021.
4.7. На виконання умов Контракту Позикодавець надав Позичальнику в позику грошові кошти в загальній сумі 4 840 000,00 євро шляхом їх перерахування на розрахунковий рахунок Боржника, що підтверджується долученими до заяви про усунення недоліків від 11.07.2024 копіями платіжних доручень (за переліком) та визнається Боржником у справі.
4.8. За твердженням Кредитора, що також не заперечується Боржником, він як Позичальник неналежним чином виконував зобов`язання з повернення отриманої позики у строк, визначений пунктами 3.3, 3.4, 7.1 Контракту, сплати відсотків за користування позикою, здійснивши лише часткову сплату процентів за позикою на користь Позикодавця в сумі 496 439,00 євро, що підтверджується наданими суду платіжними дорученнями та вбачається з наданої Боржником довідки № 270 від 22.07.2024 про розмір сплачених за Контрактом сум грошових коштів на користь Позикодавця - Sinophil investment limited, заяви свідка (керівника Боржника ОСОБА_4 ) від 06.07.2024.
4.9. Заборгованість Боржника за Контрактом на час закінчення строку Контракту/дати повернення позики (01.07.2021) становить 5 089 457,30 євро, в тому числі 4 840 000,00 євро заборгованості з неповернутої позиці та 249 457,30 євро нарахованих Позикодавцем за період до 01.08.2019 процентів (з урахування Додаткової угоди № 3 від 18.07.2019 до Контракту), що також визнається Боржником.
4.10. 15.07.2020 між компанією з обмеженою відповідальністю Sinophil investment limited як кредитором, компанією з обмеженою відповідальністю Гранд Стар Груп ЛЛС як Новим кредитором та Боржником укладено Договір відступлення права вимоги (надалі - Договір від 15.07.2020), за умовами пунктів 1.1- 1.3 якого станом на момент укладення цього Договору заборгованість Боржника перед Кредитором та, відповідно, право вимоги сплати Боржником боргу за яким становить 5 089 457,30 євро; Кредитор передає Новому кредитору право вимоги до Боржника, що виникло у Кредитора на підставі Контракту в сумі 5 089 457,30 євро; заборгованість Кредитора перед Новим Кредитором на момент укладення цього договору становить: за контрактом 5-CJ06-10PHZ: 1 118 610 доларів США; за контрактом 361-012-CR0: 797 117,71 доларів США; за контрактом 624-239-В816: 3 466 0179,17 євро.
Сторони домовилися, що після укладення цього Договору припиняють згадане грошове зобов`язання в частинах:
- за контрактом 5-CJ06-10PHZ: 1 118 610 доларів США;
- за контрактом 361-012-CR0: 797 117,71 доларів США;
- за контрактом 624-239-В816: 3 408 994,40 євро,
зарахуванням у рахунок оплати Новим кредитором права вимоги, набутого у Кредитора за цим Договором, розмір якого становить 5 089 457,30 євро, що оформляється актом заліку зустрічних вимог.
4.11. Згідно з долученим до клопотання Кредитора від 12.08.2024 актом заліку зустрічних вимог від 15.07.2020, підписаного між Sinophil investment limited та Гранд Стар Груп ЛЛС підтверджується припинення шляхом заліку зустрічних однорідних вимог:
- грошових зобов`язань Сторони 2 (Гранд Стар Груп ЛЛС) перед Стороною 1 (Sinophil investment limited) з оплати права вимоги, придбаного Стороною 2 за Договором відступлення права вимоги в сумі 5 089 457,30 євро;
- грошових зобов`язань Сторони 1 (Sinophil investment limited) перед Стороною 2 (Гранд Стар Груп ЛЛС) щодо виплати заборгованості: за контрактом 5-CJ06-10PHZ: 1 118 610 доларів США; за контрактом 361-012-CR0: 797 117,71 доларів США та за контрактом 624-239-В816: 3 408 994,40 євро.
Необхідність подання зазначеного акту як доказу у Кредитора виникла за результатами ознайомлення з відзивом Боржника на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, а на час подання такої заяви Кредитору за всіма обставинами не могло бути відомо про наявність заперечень Боржника в цій частині з обґрунтуванням наявності спору про право.
4.12. Згідно з наданими суду доказами акціонерами Нового кредитора за Контрактом (Гранд Стар Груп ЛЛС) на підставі резолюції компанії від 01.03.2021 вирішено зменшити власний капітал Гранд Стар Груп ЛЛС шляхом вилучення у компанії права вимоги до Боржника сплати ним боргу в сумі 5 089 457,30 євро за Контрактом на користь кожного з акціонерів у наступних частках:
- на користь ОСОБА_1 у частині права вимоги сплати Боржником 1 696 485,77 євро;
- на користь ОСОБА_2 у частині права вимоги сплати Боржником 1 696 485,77 євро;
- на користь ОСОБА_3 у частині права вимоги сплати Боржником 1 696 485,76 євро.
Відповідно до змісту означеної резолюції від 01.03.2021 на її підставі відбувається заміна кредитора у грошових зобов`язаннях за Контрактом відсоткової позики №624-125-8F16 від 08.06.2016, внаслідок чого перелічені вище акціонери стають у вищезгаданих частинах новими кредиторами Боржника.
4.13. Згідно з постановою єдиного акціонера Кредитора ОСОБА_3 від 15.03.2021, нею здійснено внесок до статутного фонду у натуральній формі в сумі 1 696 485,76 євро належного акціонеру права вимоги до Боржника за Контрактом з відображенням означеної дебіторської заборгованості на рахунку 115 "Внесок до статутного капіталу без випуску акцій" в бухгалтерському обліку Кредитора.
4.14. 18.03.2021 ОСОБА_3 надіслала Боржнику повідомлення від 18.03.2021 про заміну кредитора в зобов`язанні за Контрактом, в якому повідомила, зокрема, про подальші (після підписаного Боржником Договору відступлення права вимоги від 15.07.2020) заміни кредитора за Контрактом на підставі резолюції Гранд Стар Груп ЛЛС від 01.03.2021 та постанови єдиного акціонера Кредитора від 15.03.2021, з проханням погасити заборгованість за Контрактом в частині набутого Кредитором права вимоги за Контрактом в сумі 1 696 485,76 євро та із зазначенням наслідків ігнорування листа-повідомлення у вигляді вжиття заходів щодо стягнення заборгованості в судовому порядку.
Надіслання Кредитором повідомлення від 18.03.2021 на адресу Боржника підтверджується долученими до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство фіскальним чеком від 18.03.2021, поштовою накладною від 18.03.2021 про надіслання на адресу Боржника рекомендованого відправлення № 4900506846325, описом вкладення в цінний лист від 18.03.2021.
4.15. 04.01.2021 між ЗАТ Sinophil investment limited як Кредитором та ТОВ "Альфа Ачівментс" (Велике Герцогство Люксембург) як Новим кредитором укладено договір відступлення права вимоги (надалі - Договір від 04.01.2021), за умовами в пунктах 1.1.-1.3. якого між Кредитором та Боржником було укладено Контракт, на момент укладення цього Договору заборгованість Боржника перед Кредитором становить 5 089 457,30 євро, в тому числі 4 840 000,00 євро за основною сумою боргу та 249 457,30 євро - відсотки за заборгованістю; за цим Договором Кредитор відступає, а Новий кредитор отримує право вимоги, що належить Кредитору та стає кредитором за Контрактом, укладеним між Кредитором та Боржником та набуває право (замість Кредитора) вимагати від Боржника належного виконання зобов`язань за Контрактом на суму 5 089 457,30 євро.
Відповідно до пунктів 1.4, 1.5 Договору від 04.01.2021 за відступлення права вимоги за цим Договором будь-яка плата (винагорода) не встановлюється, а право вимоги Кредитора переходить до Нового кредитора з моменту підписання цього Договору в повному обсязі та на тих же умовах, що існували на момент виникнення відповідного права.
4.16. Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 01.07.2024 заяву Кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство залишено без руху та встановлено кредитору десятиденний строк для усунення виявлених судом недоліків.
4.17. Згідно з аргументами Боржника він в лютому 2022 року отримав повідомлення від 01.02.2022 про відступлення права вимоги за Договором від 04.01.2021 та 27.05.2022 підписав з Компанією "Альфа Ачівментс" акт звірки заборгованості за Контрактом, за яким сторони визнають і підтверджують, що станом на 27.05.2022 заборгованість Боржника перед Новим кредитором за Контрактом становить 5 089 457,30 євро, в тому числі 4 840 000,00 євро за основною сумою боргу та 249 457,30 євро - відсотки за заборгованістю.
4.18. Оцінюючи наданий Боржником на спростування факту оплати права вимоги за Договором від 15.07.2020 лист ліквідатора Гранд Стар Груп ЛЛС (керівника ТОВ "Компанія Люксембург менеджмент та фінанси" п. Ерве Понсін) від 05.08.2024, суд першої інстанції зауважив, що такий лист не може ні підтверджувати, ні спростовувати обставину підписання компанією Гранд Стар Груп ЛЛС акту заліку зустрічних вимог від 15.07.2020, позаяк надана ліквідатором інформація стосується відсутності в нього підтверджуючих документів/оригіналів документів, а не факту укладення означеною компанією акту заліку зустрічних вимог від 15.07.2020.
При цьому, долучена Кредитором копія акту заліку зустрічних вимог від 15.07.2020, за висновком суду першої інстанції, є належним та допустимим письмовим доказом в справі в розумінні статей 77, 78, 91 ГПК України, а Боржник в порядку частини шостої статті 91 ГПК України не ставить під сумнів відповідність поданої копії акту від 15.07.2020 оригіналу, який відповідно до клопотання кредитора від 12.08.2024 знаходиться в осіб-підписантів акту - Sinophil investment limited та Гранд Стар Груп ЛЛС.
5. Короткий зміст вимог касаційної скарги
5.1. 23.12.2024 Кредитор подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.11.2024, а ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 05.11.2024 -залишити без змін.
6. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6.1. Згідно з аргументами Кредитора в касаційній скарзі підставою для касаційного оскарження постанови апеляційного суду у цій справі є положення пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки апеляційний суд, дійшовши висновку про наявність між сторонами спору про право та відмовивши з цих підстав Кредитору у відкритті провадження у справі про банкрутство Боржника, неправильно застосував норми частини шостої статті 39 КУзПБ:
- не врахувавши висновки Верховного Суду щодо застосування зазначених норм, викладених у постановах від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 16.03.2021 у справі № 906/1174/18, від 16.03.2021 у справі № 906/1174/18, від 15.06.2021 у справі №904/3074/20, від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20, від 10.11.2021 у справі № 916/1101/21, від 24.11.2021 у справі № 910/16246/18, від 20.12.2021 у справі № 911/3185/20, від 16.08.2022 у справі № 910/5335/21, від 09.03.2023 у справі № 911/931/22, від 06.04.2023 у справі № 902/560/20, від 02.08.2023 у справі № 910/4288/22, від 08.08.2023 у справі № 910/19199/21, від 10.08.2023 у справі № 918/246/23, від 20.03.2024 у справі № 911/1005/23, від 22.08.2024 у справі № 910/18969/23, від 03.09.2024 у справі № 910/16870/23, а також в постанові палати для розгляду справ про Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.03.2024 у справі № 911/1005/23 (щодо завдання підготовчого засідання у перевірці обґрунтованості вимог кредитора та їх відповідності визначенню грошового зобов`язання);
- безпідставно врахувавши висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 12.03.2024 у справі № 908/2344/23, від 09.04.2024 у справі №911/2235/22, які ухвалені не у подібних правовідносинах з правовідносинами у цій справі;
- формально підійшовши до визначення спору про право між сторонами, який у цій справі зводиться лише до заперечення Боржником існування тих чи інших правовідносин, за відсутності в справі доказів на підтвердження вчинення Боржником до подання Кредитором заяви у цій справі про банкрутство активних дій, спрямованих на оспорення Боржником вимог Кредитора та/або розміру вимог, та/або сторони кредитора в зобов`язанні з повернення позики за Контрактом, однак за наявності наданих доказів на підтвердження підстав для відкриття провадження у цій справі, яким між тим апеляційний суд не надав оцінки;
- не врахувавши встановлені місцевим судом обставини доведення та підтвердження належними доказами права вимоги Кредитора до Боржника щодо заявленої суми кредиторських вимог.
Інші аргументи касаційної скарги аналогічні мотивам в скасованій апеляційним судом ухвалі суду першої інстанції.
7. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
7.1. Боржник та розпорядник майна Боржника у відзивах на касаційну скаргу заперечили вимоги та обґрунтування, наведені в касаційній скарзі, з підстав, загалом аналогічних мотивам в оскаржуваній постанові, наголосивши на тому, що у Кредитора відсутнє право вимоги до Боржника за Контрактом, а місцевий суд, ухваливши про відкриття провадження у цій справі про банкрутство, вирішив перед тим спір щодо особи, яка має право вимоги до Боржника за Контрактом.
8. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
Щодо відмінностей між вирішенням судом "спору про право" та вирішенням судом про відкриття провадження у справі про банкрутство
8.1. Предметом спору та розгляду у цій справі стали вимоги Кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника та підстави для відкриття цієї справи через заперечення Боржником права вимоги Кредитора до Боржника за заявленими грошовими вимогами у відповідній заяв, оскільки Боржник вважає, що відповідне право вимоги належить іншій особі, а не Кредитору.
У зв`язку із цим Суд звертається до нормативного регулювання підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство та визначених законом критеріїв, за якими вимоги кредитора відносяться до таких, що свідчать про наявність спору про право, що підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.
8.2. Відповідно до преамбули КУзПБ цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
За змістом положень статей 1, 8, 34, 39 КУзПБ (в редакції цього Кодексу, що була чинна на момент звернення 21.06.2024 Кредитора із заявою про відкриття провадження у цій справі) загальними правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є:
- наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду;
- відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог;
- до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.
Згідно зі статтею 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.
8.3. Отже, з урахуванням також положень КУзПБ: статті 1 (щодо визначення неплатоспроможності, особи кредитора, грошового зобов`язання, його складу), частини першої, другої статті 34 (щодо форми та змісту заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство), частини першої статті 35, частин першої - п`ятої статті 39 (щодо порядку відкриття провадження у справі про банкрутство); завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора на предмет (1) наявності / відсутності між заявником і боржником грошового зобов`язання в розумінні абзацу 5 частини першої статті 1 КУзПБ; (2) спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; (3) обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.
Суд зауважує, що відсутність спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Протилежне матиме наслідком відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство. Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов у постанові від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20.
8.4. Суд також враховує висновок Верховного Суду у постанові від 03.06.2020 у справі № 905/2030/19, згідно з яким у разі відсутності належного виконання господарського грошового зобов`язання, у кредитора є можливість, окрім звернення до суду з позовом до боржника, скористатися можливістю застосування щодо такого боржника процедур, передбачених КУзПБ для задоволення своїх кредиторських вимог у тому випадку, коли відсутній спір про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.
Тож чинне законодавство, окрім добровільного погашення боржником кредиторської заборгованості, визначає два основних способи її погашення із застосуванням державного примусу: шляхом вирішення судом спору між кредитором та боржником про стягнення відповідної суми заборгованості в позовному порядку або шляхом задоволення відповідних вимог у межах провадження у справі про банкрутство.
8.5. Відсутність спору про право в розумінні процедури банкрутства полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету), підстави виникнення, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.
А тому суди повинні надавати оцінку наявності / відсутності спору про право саме у правовідносинах між боржником та ініціюючим кредитором, однак не іншими кредиторами, та за тими підставами, за яких заявлені грошові вимоги для відкриття провадження у справі про банкрутство, оскільки порядок розгляду судових справ у позовному провадженні (яке передбачає вирішення наявного спору про право з іншими кредиторами боржника, наявного спору хоча і з ініціюючим кредитором, однак за інших матеріально-правових підстав, ніж заявлені грошові вимоги у заяві про відкриття провадження справі про банкрутство) з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство боржника врегульоване положеннями частини другої статті 7 КУзПБ, а до відкриття такої справи - статтею 4, пунктом 2 частини першої статті 12 ГПК України, а також іншими положеннями цього Кодексу щодо правил вирішення спорів, зокрема у позовному провадженні, між особами, що мають право на звернення до господарського суду.
У цьому висновку Суд звертається до правової позиції, сформульованої Верховним Судом в постанові 11.02.2025 у справі № 921/409/24.
8.6. Одним із способів встановлення факту відсутності або наявності спору про право є:
- дослідження господарським судом відзиву боржника, який надається до господарського суду та заявнику до дати проведення підготовчого засідання із зазначенням у відзиві, зокрема заперечень боржника щодо вимог заявника, докази необґрунтованості вимог заявника (за наявності), інші відомості, що мають значення для розгляду справи (частини перша, друга, третя статті 36 КУзПБ);
- оцінка обґрунтованості як вимог заявника, так і викладених у відзиві боржника заперечень (частини перша, друга статті 39 цього Кодексу);
- заслуховування пояснень представників і заявника, і боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище (частина друга статті 39 КУзПБ).
Отже, на ініціюючого кредитора покладено обов`язок документально довести наявність грошового зобов`язання боржника перед таким кредитором та зазначити обставини його невиконання, в той час, як боржник наділений правом такі обставини або спростувати, або підтвердити.
Водночас, відсутність обґрунтованих заперечень боржника з приводу зазначеної вимоги кредитора (з наданням боржником на підтвердження цих заперечень відповідних доказів) може свідчити про її визнання, а відтак, і про відсутність спору між сторонами про право.
Наведені висновки сформульовані з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 03.09.2020 у справі № 910/4658/20, від 16.09.2020 у справі № 911/593/20, від 15.06.2021 у справі № 904/3074/20, від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20.
При цьому у постанові Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 922/2503/20 висловлено також правову позицію про те, що заперечення (обґрунтовані) боржника щодо вимог заявника у вигляді позову, предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора, який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство, беззаперечно свідчить про наявність спору про право, у розумінні положень частини шостої статті 39 КУзПБ.
8.7. Поряд з викладеним Суд зазначає про відмінності між вирішенням "спору про право" між кредитором та боржником у розумінні частини шостої статті 39 КУзПБ та вирішенням питання про відкриття провадження у справі про банкрутство, так як існують процесуальні особливості здійснення кожного із таких проваджень. Основні відмінності між двома наведеними провадженнями полягають:
1) у різних формах господарського судочинства:
- позовне провадження для вирішення спору про право, пункт 2 частини першої статті 12 ГПК України):
- у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених КУзПБ, для здійснення провадження у справі про банкрутство, зокрема у підготовчому засіданні (частина шоста статті 12 ГПК України, частина перша статті 2, статті 39 КУзПБ);
2) у відмінних процесуальних строках здійснення кожного із таких проваджень:
- 90 днів для вирішення спору про право у позовному провадженні, що є загальним процесуальним строком, визначеним законом та обумовленим наявністю передбачених законом окремих основних стадій розгляду такої справи: підготовче провадження, врегулювання спору за участю судді, розгляд справи по суті, кожна з яких має строк її проведення (частина третя статті 177, статті 183, 190, частини перша, друга статті 195, стаття 248 ГПК України тощо), однак який може зазнавати змін за встановлених процесуальним законом підстав та умов;
- 14 днів для проведення підготовчого засідання у справі про банкрутство з дня постановлення ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження у справі, а за наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов`язань кредиторам тощо) - не пізніше 20 днів (частина друга статті 35 КУзПБ);
3) у відмінних процесуальних заходах /діях, які має право та може застосувати суд під час здійснення кожного із названих проваджень, оскільки, зокрема вчинення таких процесуальних дій як призначення експертизи, виклик свідків, залучення до участі інших учасників у справі задля оцінки їх прав і обов`язків щодо предмета спору, врегулювання спору за участю судді, зупинення провадження у справі тощо допускається лише у справах позовного провадження, однак не під час вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство, що зумовлено, зокрема і визначеним законом строком здійснення кожного із відповідних проваджень.
8.8. У зв`язку з викладеним Суд доходить висновку, що встановлення між сторонами спору про право у розумінні частини шостої статті 39 КУзПБ відбувається як шляхом здійснення судом матеріально-правової оцінки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора до боржника (пункти 8.6, 8.7), так і шляхом визначення судом належної процесуальної форми судочинства (з урахуванням строків, процесуальних заходів / дій), застосування якої потребує суд та вимагається за процесуальним законом для дослідження та оцінки обґрунтованості заявлених ініціюючим кредитором вимог до боржника як підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство.
Отже, якщо для дослідження та оцінки судом обґрунтованості таких вимог процесуальний закон вимагає та суд потребує тих процесуальних строків, заходів /дій та, відповідно, форми провадження, що відповідає виключно позовному провадженню, і без їх застосування суд позбавлений можливості дослідити, оцінити та встановити обґрунтованість заявлених ініціюючим кредитором вимог до боржника у справі, то є підстави для ствердження про існування між зазначеними учасниками спору про право у розумінні частини шостої статті 39 ГПК України, що виключає можливість відкриття провадження у справі про банкрутство боржника за відповідною заявою кредитора.
8.9. У доповнення до наведеного Суд вважає за необхідне зазначити про таке.
Враховуючи положення статей 13, 73, 74 ГПК України щодо порядку розподілу між сторонами тягаря доказування у господарському процесі, обов`язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування простроченого непогашеного грошового зобов`язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство.
У цих висновках Суд звертається до правової позиції, сформульованої судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20 з посиланням на також на висновки Верховного Суду в постанові від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20).
8.10. Суд, в свою чергу, розглядаючи вимоги ініціюючого кредитора, має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір, тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати, чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.06.2022 у справі № 902/90/21).
Отже саме заявник визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16).
Тобто, нормами КУзПБ та ГПК України саме на ініціюючого кредитора покладений обов`язок доказування наявності кредиторських вимог у справі про банкрутство, який передбачає зокрема подання сукупності документів, які дозволять суду переконатися в обґрунтованості грошових вимог кредитора. Неподання такої сукупності документів може мати наслідком відмову суду у визнанні вимог кредитора (постанова Верховного Суду від 01.12.2022 у справі № 918/1154/21), а відповідно і у відкритті провадження у справі про банкрутство.
8.11. При цьому Суд наголошує на тому, що збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду (частина перша статті 14 ГПК України), а встановлені КУзПБ правила подання кредитором заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та порядок її розгляду судом, які передбачені положеннями статей 34- 39 КУзПБ, не тотожні тому порядку розгляду аналогічних вимог, який здійснюється в позовному провадженні.
Тому ні у сторін, ні у суду у справі про банкрутство, через спрощену, порівняно з позовним провадженням, процедуру розгляду судом грошових вимог ініціюючого кредитора, як однієї із підстав для вирішення питання щодо відкриття у справі про банкрутство, відсутні процесуальні передумови застосувати всі ті процесуальні заходи та порядок доказування, які притаманні позовному провадженню (див. також пункт 8.7 цієї постанови).
Відтак, на ініцюючого кредитора при зверненні у справі про банкрутство із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство покладений обов`язок надати на підтвердження вимог до боржника разом із заявою всі докази, які відповідають вимогам щодо доказів (статті 76- 79 ГПК України), незалежно від того, чи вважає він певну сукупність доказів достатнім для підтвердження грошових вимог до боржника, та незалежно, чи заперечують інші учасники його грошові вимоги.
У протилежному випадку - у разі ненадання кредитором всіх документів на підтвердження грошових вимог - він несе ризик настання наслідків, пов`язаних, зокрема, з невчиненням ним процесуальних дій (стаття 13 ГПК України), що, водночас, не виключає поширення на кредитора права надавати додаткові докази за правилами статті 269 ГПК України.
8.12. Отже, ініціюючий кредитор при зверненні з відповідною заявою до суду першої інстанції має надати всі документи, які дозволили б суду встановити наявність або відсутність грошового зобов`язання боржника, відповідного права вимоги саме ініціюючого кредитора тощо шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, платіжних документів, банківських виписок, платіжних доручень, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору.
Правовий висновок про обґрунтованість відмови суду у визнанні грошових вимог до боржника внаслідок неподання заявником належних і достатніх документальних доказів відповідного зобов`язання при поданні заяви про визнання таких вимог сформульований Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.04.2019 у справі №910/21939/15, від 28.07.2020 у справі №904/2104/19, від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20, від 12.12.2023 у справі № 918/463/22 тощо.
Прийнятність цих висновків при вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі про банкрутство обумовлена метою відповідного провадження, а саме виключенням у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство (пункт 8.9).
8.13. При цьому Суд зауважує, що витребування судом додаткових (нових) доказів на підтвердження як обґрунтованості вимог до боржника (ініціюючого кредитора або інших кредиторів, що заявили вимоги до боржника за правилами статті 45 КУзПБ), так і на підтвердження заперечень боржника (інших учасників) проти таких вимог не укладається не тільки у встановлені законом межі судового процесу у підготовчому засіданні (пункт 8.7, а також частини перша, друга статті 39 КУзПБ), а і у повноваження господарського суду діяти у межах судового контролю у справах про банкрутство (неплатоспроможності).
Так судовий контроль означає, зокрема, що господарський суд у справах про банкрутство хоча і наділений процесуальним інструментарієм, визначеним ГПК України для справ позовного провадження, однак через обмеження щодо його використання (пункти 8.7- 8.12) від суду під час здійснення провадження у справах про банкрутство вимагається дотримання чіткого балансу між його процесуальними діями у межах судового контролю та застосуванням передбачених ГПК України заходів (витребування судом доказів у справі про банкрутство, зокрема при вирішенні питання щодо обґрунтованості вимог кредитора, ініціюючого кредитора).
8.14. Враховуючи встановлені судами у цій справі обставини Суд зазначає про таке.
Суд ухвалою від 01.07.2024 про залишення без руху заяви Кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника витребував у Кредитора додаткові (окрім вже доданих до цієї заяви) докази на підтвердження обґрунтованості його кредиторських вимог до Боржника (пункти 2.1, 4.16).
Зміст заперечень Боржника проти заявлених до нього Кредитором у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство грошових вимог зводились до заперечення не відповідного грошового зобов`язання за Контрактом, а до заперечення особи Кредитора та його права вимоги зі ствердженням Боржником про перехід такого права в порядку уступки права вимоги за Контрактом до іншої особи, а не до Кредитора (пункти 4.2- 4.18).
Такі заперечення Боржника та відповідні контраргументи Кредитора зумовили надання Кредитором додаткових доказів у справі (пункт 4.11) та витребування також ухвалою суду додаткових доказів у справі на підтвердження / спростування вимог Кредитора до Боржника (пункти 4.5, 4.6), які були оцінені судом як додатково подані докази у справі (пункти 2.2, 4.5, 4.6, 4.18).
Наведені заперечення, а також інші аргументи та надані Кредитором та Боржником докази обумовили необхідність дослідження судом обставин щодо всього ланцюгу правовідносин з переходу права вимоги за Контрактом з визначенням та встановленням судом належної особи Нового кредитора за зобов`язаннями Боржника за Контрактом у правовідносинах щодо відступлення права вимоги за таким правочином (пункти 4.2-4.17).
Тобто суд першої інстанції дослідив та оцінив не тільки правовідносин між Кредитором та Боржником у зв`язку із заявленими у цій справі грошовими вимогами, а і весь ланцюг правовідносин з переходу права вимоги за Контрактом за участі інших осіб, зокрема і правовідносини між Боржником та стверджуваним ним належним кредитором (ТОВ "Альфа Ачівментс"), про що суд прямо зазначив у відповідній ухвалі (пункти 2.2, 4.8, 4.15, 4.17, 4.18).
Наведені процесуальні заходи та дії як з боку сторін, так і з боку суду у цій справі зумовили вихід суду за межі як визначених частиною другою статті 35 КУзПБ строків проведення підготовчого засідання у цій справі, так і за визначені частинами першої, другої статті 39 цього Кодексу межі процедури проведення цього засідання, а саме проведення та завершення підготовчого засідання у справі відбулось більше ніж через три місяці після прийняття заяви Кредитора у цій справі (з 19.07.2024 до 05.11.2024, пункт 2.1).
У зв`язку із зазначеним Суд доходить висновку, що суд першої інстанції, застосовуючи у цій справі неналежну форму судочинства (позовного провадження), а саме строки і процесуальні заходи / дії, що відповідають такій формі судочинства, розглянув та вирішив по суті у підготовчому засіданні у цій справі про банкрутство у межах вирішення питання щодо відкриття провадження у цій справі про банкрутство Боржника, спір про право між Кредитором та Боржником щодо заявлених кредиторських вимог, який між тим підлягає вирішенню в позовному порядку.
Дійшовши цього висновку, Суд погоджується з аналогічними висновками апеляційного суду в оскаржуваній постанові та аргументами Боржника у відповідній частині (пункт 7.1), однак відхиляє протилежні аргументи скаржника (пункт 6.1).
8.15. Таким чином висновки апеляційного суду про відсутність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника за заявою Кредитора (через існування між ними невирішеного в позовному порядку спору про право щодо заявлених кредиторських вимог) та скасування протилежного рішення місцевого суду зроблені відповідно до норм законодавства, а також відповідно до встановлених на підставі доказів у справі обставин справи, а скаржник не довів порушення апеляційним судом норм матеріального процесуального права та не спростував відповідних висновків, тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови цього суду.
8.16. У зв`язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 1 частини першої статті 308 та статті 309 ГПК України оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає залишенню без змін як законна та обґрунтована.
8.17. Дійшовши висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги та залишення без змін оскаржуваного судового рішення, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд