У Х В А Л А
13 березня 2025 року
м. Київ
справа № 400/6254/24
провадження № 11-6заі25
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Шевцової Н. В.,
суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Губської О. А., Єленіної Ж. М., Кишакевча Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А.,
розглянувши в порядку письмового провадження питання про закриття апеляційного провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 грудня 2024 року у зразковій справі № 400/6254/24 за позовом ОСОБА_6 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИЛА:
1. У липні 2024 року ОСОБА_6 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - ГУ ПФУ в Миколаївській області, відповідач), у якому просив:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо відмови у нарахуванні ОСОБА_6 з 01 травня 2024 року доплати до пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" (далі - Постанова № 713);
- зобов`язати ГУ ПФУ в Миколаївській області перерахувати та виплатити ОСОБА_6 з 01 травня 2024 року щомісячну доплату в розмірі 2000,00 грн згідно з Постановою № 713;
- зобов`язати ГУ ПФУ в Миколаївській області перерахувати та виплатити ОСОБА_6 з 01 травня 2024 року індексацію згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" (далі - Постанова № 118), індексацію згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" (далі -Постанова № 168).
2. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 8 липня 2024 року відкрито провадження в цій справі.
3. До Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшло подання судді Миколаївського окружного адміністративного суду про розгляд Верховним Судом цієї типової справи як зразкової.
4. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 7 листопада 2024 року відкрив провадження у зразковій адміністративній справі за позовом ОСОБА_6 до ГУ ПФУ в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
5. Рішенням від 16 грудня 2024 року, ухваленим за результатами розгляду зразкової справи, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовив у задоволенні позову ОСОБА_6 .
6. Частиною одинадцятою статті 290 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що рішення Верховного Суду у зразковій справі підлягає перегляду Великою Палатою Верховного Суду за правилами перегляду рішень в апеляційному порядку, визначеному цим Кодексом.
7. Не погодившись із цим рішенням суду, ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 подали до Великої Палати Верховного Суду апеляційні скарги.
8. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 16 січня 2025 року відкрила апеляційні провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 грудня 2024 року у зразковій справі № 400/6254/24.
9. Ухвалою від 20 лютого 2025 року призначила зразкову справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 311 КАС України.
10. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
11. Частиною першою статті 293 КАС України встановлено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
12. Відповідно до наведеної норми передумовою апеляційного оскарження судового рішення особою, яка не брала участі у справі, є встановлення обставин, що суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.
13. Особи, які подали апеляційні скарги та не брали участі в розгляді цієї справи ( ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 ), вважають, що оскаржуване судове рішення безпосередньо впливає на їхні права та обов`язки.
14. Зокрема, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у своїх апеляційних скаргах зазначають, що рішення у зразковій справі № 400/6254/24 стосується їхніх прав та інтересів, оскільки вони є позивачами у типових справах № 520/23567/24 та № 520/31089/24 відповідно, у яких зупинено провадження до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 400/6254/24.
15. ОСОБА_4, ОСОБА_5 у своїх апеляційних скаргах зазначають, що рішення у зразковій справі № 400/6254/24 стосується їхніх прав та інтересів, оскільки вони отримують пенсію відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", тому у випадку залишення в силі рішення у зразковій справі на них можуть розповсюджуватися обмеження у вигляді відповідних доплат, адже обставини зразкової справи обумовлюють типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм саме в правовідносинах щодо щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн та індексації пенсії.
16. ОСОБА_3 у поданій апеляційній скарзі вказує, що в ньогосклалися аналогічні правовідносини і зразкова справа № 400/6254/24 прямо впливає на його пенсійне забезпечення.
17. Як свідчить зміст рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 грудня 2024 року у зразковій справі № 400/6254/24, суд першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та/або обов`язки ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 не вирішував.
18. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що судове рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яку не було залучено до участі у справі, якщо в його мотивувальній частині містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи або в його резолютивній частині суд прямо вказав про права та обов`язки цієї особи. У такому випадку судове рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають зі сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) положення про право кожного на справедливий судовий розгляд справи про його права та обов`язки.
19. Судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинне безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто суд мав розглянути і вирішити спір у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення є скаржник, або в такому рішенні міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
20. Якщо скаржник лише зазначає, що оскаржуване судове рішення може вплинути на його права (інтереси, обов`язки), або лише зазначає (констатує), що судовим рішенням вирішено питання про його права (інтереси, обов`язки), то такі доводи виходячи з наведеного вище не можуть бути достатньою підставою для виникнення права на апеляційне оскарження судового рішення.
21. Особа, яка не була учасником справи, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки. Такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки та про які саме.
22. Інститут зразкової справи полягає у вирішенні Верховним Судом як судом першої інстанції за поданням місцевого суду однієї з типових адміністративних справ як зразкової з подальшим впливом остаточного рішення в цій зразковій справі на вирішення інших подібних справ судами нижчих інстанцій. Процесуальний механізм цього інституту закріплений у пунктах 21, 22 частини першої статті 4, пункті 9 частини другої статті 236, статтях 290, 291 КАС України. Відповідно до цього механізму, якщо в провадженні одного або декількох адміністративних судів перебувають типові адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб`єкт владних повноважень або його відокремлені структурні підрозділи, спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги, кількість яких визначає доцільність ухвалення зразкового рішення, - суд, який розглядає одну чи більше таких справ, може звернутися до Верховного Суду з поданням про розгляд однієї з них як судом першої інстанції.
23. Ухвала Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про відкриття провадження у зразковій справі публікується на офіційному вебпорталі судової влади України, а також в одному із загальнодержавних друкованих засобів масової інформації. Суди уповноважені (але не зобов`язані) зупинити провадження в інших типових справах - до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі.
24. За частиною третьою статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
25. Зразкові справи розглядаються Верховним Судом як судом першої інстанції та Великою Палатою в апеляційному порядку. Провадження в зразкових справах характеризуються притаманною виключно їм специфікою цієї процедури. Після цього рішення Верховного Суду набуває ознак прецеденту - йому слідують суди нижчих інстанцій, що дає змогу забезпечити ефективність, передбачуваність та однаковість судової практики в однотипних спорах.
26. Рішення у зразковій справі з набранням законної сили є остаточним, за своєю юридичною сутністю, призначенням та спрямуванням воно має орієнтувальний характер, покликане забезпечувати однакове та правильне застосування норм матеріального права в типових правничих ситуаціях.
27. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до апеляційних скарг додали копії ухвал про зупинення проваджень у справах № 520/23567/24 та № 520/31089/24 до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 400/6254/24.
28. Отже, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 хоч і підтвердили, що у розумінні статті 290 КАС України вони є заінтересованими особами, а відповідно до статті 291 цього Кодексу при ухваленні рішення у типових справах суди мають враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи, проте скаржники не довели, що постановлене рішення у зразковій справі, що розглядається, може вплинути на їхні [ОСОБА_1 та ОСОБА_2.] права, свободи, інтереси або обов`язки.
29. Водночас ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, обґрунтовуючи те, що рішення у зразковій справі № 400/6254/24 стосується їхніх прав та інтересів, при цьому не надають жодних доказів на підтвердження зазначеного. Твердження скаржників про можливий вплив рішення у зразковій справі на їхнє пенсійне забезпечення у майбутньому є безпідставним, передчасним і ґрунтується на припущеннях.
30. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").
31. Також у пункті 53 рішення від 8 квітня 2010 року у справі "Меньшакова проти України" ЄСПЛ зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету, за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. пункт 57 рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom), Series A, № 93).
32. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 305 КАС України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
33. Питання про права, свободи, інтереси та/або обов`язки ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в оскаржуваному судовому рішенні не вирішувалися, а Велика Палата Верховного Суду не знайшла підтвердження, що вказані особи є учасниками спірних правовідносин і що рішення у зразковій справі № 400/6254/24 стосується їхніх прав, свобод, інтересів або обов`язків, тому дійшла висновкупро закриття апеляційного провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 291, 293, 305 КАС України, Велика Палата Верховного Суду