П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2025 року
м. Київ
справа № 990/12/25
провадження №11-88заі25
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Шевцової Н. В.,
суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Губської О. А., Єленіної Ж. М., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А.
розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 січня 2025 року (судді Стеценко С. Г., Бевзенко В. М., Стрелець Т. Г., Чиркін С. М., Кравчук В. М.) у справі № 990/12/25 за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України, Президента України про визнання факту порушення права на пенсійне забезпечення, зобов`язання усунути помилку в розрахунках пенсії та переглянути підходи до пенсійного забезпечення,
УСТАНОВИЛА:
Короткий зміст та обґрунтування наведених у позовній заяві вимог
1. У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний адміністративний суд) як суду першої інстанції з позовом до Верховної Ради України, Президента України, у якому просив:
- визнати факт порушення його права на пенсійне забезпечення, гарантованого статтями 8, 22, 24, 46 та 48 Конституції України, а також права на охорону здоров`я, гарантованого статтею 49 Конституції України, внаслідок помилкового застосування чинного законодавства та системної помилки у підходах до пенсійного забезпечення;
- визнати наявність помилки у розрахунках його пенсії, що призвела до її зниження та недоплати у розмірі 3471 грн щомісячно, на загальну суму 124 956 грн за три роки згідно з розрахунками, наведеними у мотивувальній частині позовної заяви;
- зобов`язати Верховну Раду України вжити заходів щодо усунення помилки в пенсійній системі, а саме: провести перегляд законодавства, зокрема статей 27, 28, 40, 41 та 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з метою приведення їх у відповідність із Конституцією України, забезпечивши справедливий розрахунок пенсій та базового доходу, який гарантував би достатній рівень життя та доступ до необхідної медичної допомоги пенсіонерам; відмовитися від підходу, що базується на розрахунку пенсій від заробітку та стажу, перейшовши на систему базового гарантованого доходу, враховуючи принципи соціальної держави та рівності (статті 3, 24 Конституції України); скасувати подвійне регулювання розміру пенсій, а саме залежність розміру пенсій як від формули розрахунку, так і від мінімальних розмірів, які встановлюються залежно від рішень бюджету;
- зобов`язати Президента України вжити заходів щодо забезпечення його прав на адекватне пенсійне забезпечення, а саме: провести перерахунок його пенсії, встановивши її розмір на рівні 6191 грн, з урахуванням даних позивача та пропорційного зростання цін, а не мінімальної заробітної плати; забезпечити перерахунок його пенсії відповідно до вимог Конституції України;
- зобов`язати відповідачів дотримуватися та гарантувати виконання Конституції України, а саме статей 3, 8, 19, 22, 24, 46, 48, 49, 55, 56, 59, 102, щодо соціального забезпечення, гідного рівня життя, рівності громадян та забезпечення доступу до необхідної медичної допомоги.
2. На обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є інвалідом ІІ групи, який отримує пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", після перерахунків якої, станом на 2024 рік, фактичне зростання його пенсії не відповідає рівню інфляції та зростанню цін, що призвело до значного знецінення пенсійних виплат та фактичного недофінансування.
3. Вважаючи, що порушено його право на пенсійне забезпечення, гарантоване статтями 8, 22, 24, 26, та 48 Конституції України, а також порушено право на охорону здоров`я, гарантоване статтею 49 Конституції України, внаслідок помилкового застосування чинного законодавства та системної помилки у підходах до пенсійного забезпечення, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
4. Ухвалою Касаційного адміністративного суду від 16 січня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали.
5. Ухвалою Касаційного адміністративного суду від 30 січня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто скаржнику.
6. Судове рішення мотивовано тим, що позивач не усунув недоліки, зазначені в ухвалі Касаційного адміністративного суду від 16 січня 2025 року.
Короткий зміст та обґрунтування вимог, наведених в апеляційній скарзі
7. В апеляційній скарзі позивач зазначає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції не відповідає статтям 1, 3, 19, 22, 27, 28, 46, 48, 49, 102, 106 Конституції України та статтям 2, 5, 19, 266, 264, 265 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
8. На думку позивача, зазначена ухвала є необ`єктивною та прийнята з порушенням норм адміністративного судочинства, а тому він просить її скасувати.
Позиція інших учасників справи стосовно апеляційної скарги
9. На момент розгляду справи відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 до Великої Палати Верховного Суду не надійшов.
Рух апеляційної скарги
10. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 27 лютого 2025 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 січня 2025 року, а ухвалою від 06 березня 2025 року призначила справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників на підставі пункту 1 частини першої та частини третьої статті 311 КАС України, а саме з огляду на те, що у справі відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, а також ураховуючи те, що характер спірних правовідносин не вимагає участі сторін.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
11. Велика Палата Верховного Суду, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги щодо порушення норм процесуального права судом першої інстанції, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
12. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
13. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
14. Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
15. Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті, зокрема шляхом визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3 частини першої статті 5 КАС України).
16. Відповідно до частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
17. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
18. З матеріалів справи вбачається, що Касаційний адміністративний суд ухвалою від 16 січня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху з наданням десятиденного строку для усунення недоліків позовної заяви.
19. У вказаній ухвалі суд першої інстанції зазначив, що за змістом позовної заяви позивач фактично висловлює незгоду (критику) із державною, економічною та соціальною політикою, а також політикою у сфері охорони здоров`я та пенсійного забезпечення.
20. Водночас викладені доводи та аргументи позивача жодним чином не пояснюють суті правовідносин (наявності публічно-правового спору) з Верховною Радою України, Президентом України та у чому полягають (у чому проявляються) спірні передумови для зобов`язання вчинити певні дії стосовно ОСОБА_1 .
21. Крім цього, позов не містив посилань на те, з якими юридичними фактами чи подіями пов`язано / обумовлено звернення з позовом саме до Верховної Ради України і Президента України і правовідносини якого характеру пов`язують ці органи безпосередньо з позивачем. Тобто позивач не наводив аргументів, які саме конкретні рішення, дії чи бездіяльність Верховної Ради України та Президента України як суб`єктів владних повноважень, які реалізували чи мають реалізувати публічні владно-управлінські функції (повноваження) у правовідносинах, що виникли між ним і вказаними ним відповідачами, безпосередньо порушили його суб`єктивне право.
22. До того ж заявлені ОСОБА_1 вимоги про визнання судом певних фактів (обставин) не узгоджувались із визначеними частиною першою статті 5 КАС України формами захисту прав, свобод або законних інтересів, із якими особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду.
23. Не містила позовна заява й відомостей про ідентифікаційний код відповідачів в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
24. Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
25. Згідно із частиною другою статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
26. Судом першої інстанції надано строк позивачу для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви до суб`єкта владних повноважень / суб`єктів владних повноважень із приведенням її у відповідність із вимогами процесуального закону, а також з викладенням у ній обставин та обґрунтувань, з якими позивач пов`язує порушення своїх прав, свобод та інтересів відповідними рішеннями, діями чи бездіяльністю такого суб`єкта / таких суб`єктів, з посиланням на відповідні докази; також із зазначенням: 1) стосовно відповідачів-відомостей про ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- всі наявні докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а у разі відсутності таких - докази, які підтверджують здійснення усіх залежних від позивача дій, спрямованих на отримання відповідного документа;
- належного обґрунтування необхідності виклику як свідків заступника голови Державної служби статистики України ОСОБА_2, народного депутата України ОСОБА_3, колишнього міністра соціальної політики України ОСОБА_4, міністра соціальної політики України ОСОБА_5, представника Пенсійного фонду України із зазначенням мотивів, які б свідчили, що вказані особи можуть повідомити конкретні, достовірні відомості саме щодо юридичних фактів чи подій, з якими пов`язано / обумовлено звернення ОСОБА_1 із цим позовом до Верховної Ради України і Президента України;
- заяви про залучення до участі у справі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з обґрунтуванням підстав для цього, зазначенням - на чиїй стороні слід залучити третю особу, прав і обов`язків такої та яким чином рішення суду у справі може вплинути на них.
27. 23 січня 2025 року від позивача на адресу Касаційного адміністративного суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій зазначено, що ухвала Касаційного адміністративного суду від 16 січня 2025 року є безпідставною та незаконною, оскільки, незважаючи на твердження суду, позовна заява ОСОБА_1 є повною, обґрунтованою та не містить жодних недоліків.
28. Позивач вказує, що його метою є не усунення відповідних недоліків, а виправлення помилкового рішення суду, який неправильно оцінив позовну заяву ОСОБА_1 .
29. Вважаючи, що суд першої інстанції, постановивши ухвалу від 16 січня 2025 року, порушив процесуальні норми та порядок, передчасно вимагаючи надання доказів й пояснень до початку розгляду справи по суті, намагається формально розглянути справу або повернути її без розгляду, ігноруючи при цьому наявні докази і обставини, право позивача на правову допомогу, на заявлення клопотань та висловлення заперечень під час першого судового засідання тощо.
30. У результаті відповідно до поданої заяви на усунення недоліків позову позивач просив суд:
- провести експертизу позовної заяви ОСОБА_1 на предмет її відповідності правилам КАС України, а як експерта виступити Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
- призначити розгляд справи у тому вигляді, як вона є, а всі обставини з`ясувати під час першого слухання справи;
- завчасно викликати ОСОБА_1 як свідка у справі щодо бездіяльності Президента України та Верховної Ради України;
- надати можливість допиту відповідачів та їх представників у присутності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; витребувати розрахунок прожиткового мінімуму з усіма цінами з 2023 по 2025 роки, включно з індексом інфляції.
31. Суд першої інстанції правильно зазначив, що наведені заявником доводи з посиланням на норми чинного законодавства та Конституції України не є усуненням недоліків позовної заяви, про які йшлося в ухвалі Касаційного адміністративного суду від 16 січня 2025 року, а аргументи заявника у заяві про усунення недоліків позову по суті є незгодою з процесуальним рішенням суду та не свідчать про усунення недоліків позовної заяви в установлений судом строк.
32. Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не виконав вимоги ухвали суду першої інстанції про залишення позову без руху, його позовна заява є незгодою (критикою) державної, економічної та соціальної політики, політики у сфері охорони здоров`я та пенсійного забезпечення, а викладені доводи та аргументи позивача жодним чином не пояснюють суті правовідносин (наявності публічно-правового спору) з Верховною Радою України, Президентом України та у чому полягають (у чому проявляються) спірні передумови для зобов`язання вчинити певні дії стосовно ОСОБА_1 .
33. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, в установлений судом строк.
34. Оскільки ОСОБА_1 у встановлений судом строк не усунув недоліки, які вказано в ухвалі Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 16 січня 2025 року, то Велика Палата Верховного Суду висновує про те, що суд першої інстанції обґрунтовано повернув ОСОБА_1 його позовну заяву.
35. Інші доводи та міркування, викладені в апеляційній скарзі, також не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.
36. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу позивача на те, що згідно із частиною восьмою статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.