ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2025 року
м. Київ
cправа № 927/222/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Рогач Л. І. - головуюча, Краснов Є. В., Мачульський Г. М.,
за участю секретаря судового засідання - Салівонського С. П.,
представників учасників справи:
прокурора - Підяш О. С.,
відповідача - Удовиченко О. С.,
третьої особи - Городнича Т. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Кіптівської сільської ради
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.06.2024
(суддя Романенко А. В.)
та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2024
(судді Станік С. Р., Яковлєв М. Л., Сибіга О. М.)
у справі за позовом заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури в особі Чернігівської обласної ради
до Кіптівської сільської ради,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Козелецьке районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство "Козелецьрайагролісгосп",
про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
ВСТАНОВИВ:
1. Історія справи
1.1. Заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури (далі - Прокурор) звернувся в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради (далі - Облрада, позивач) до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Кіптівської сільської ради (далі - Сільрада, відповідач), третя особа Козелецьке районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство "Козелецьрайагролісгосп" (далі - ДП "Козелецьрайагролісгосп", третя особа) в якому просив усунути перешкоди власнику - державі в особі Облради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 7422085900:60:067:0013 площею 50,7373 га, що розташована на території Сільради шляхом:
- зобов`язання Сільради повернути земельну ділянку з кадастровим номером 7422085900:60:067:0013 площею 50,7373 га державі в особі Облради;
- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності за Сільрадою на земельну ділянку з кадастровим номером 7422085900:60:067:0013 площею 50,7373 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2717433574220);
- скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7422085900:60:067:0013 площею 50,7373 га.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовано порушенням інтересів держави, що полягають в безпідставному вибутті з володіння спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Чернігівської області спірної земельної ділянки лісогосподарського призначення, за фактом незаконної реєстрації права власності Сільрадою. Прокурор зазначає, що Сільрада, реєструючи за собою право комунальної власності на спірну земельну ділянку, порушила статтю 8 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), пункт 24 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України, Закон України "Про землеустрій".
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Облради "Про надання в постійне користування земель лісового фонду" від 27.03.2001, відповідно до Указу Президента України від 03.12.1999 № 1529/99, ДП "Козелецьрайагролісгосп" надано в постійне користування для ведення лісового господарства земельні ділянки лісового фонду, що були в користуванні колективних сільськогосподарських підприємств, які припинили своє існування в процесі реформування, і належать до земель запасу на території Козелецького району, загальною площею 14333,6 га.
2.2. На замовлення ДП "Козелецьрайагролісгосп" землевпорядною організацією БПП "Позитив" виготовлена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) загальною площею 306,3444 га для ведення лісового господарства на території Кіптівської ОТГ Чернігівського району Чернігівської області, до якої увійшла земельна ділянка з кадастровим номером 7422085900:60:067:0013, площею 50,7373 га.
2.3. За даними Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання ВО "Укрдержліспроект" (лист від 07.02.2024 № 02-152), відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2015 року, згідно з наданими координатами поворотних точок, земельна ділянка з кадастровим номером 7422085900:60:067:0013 частково накладається на межі 48 кварталу ДП "Козелецьрайагролісгосп".
2.4. На підставі технічної документації із землеустрою, розробленої БПП "Позитив", у Державному земельному кадастрі 16.12.2022 зареєстрована земельна ділянка з кадастровим номером 7422085900:60:067:0013 площею 50,7373 га (спірна) за цільовим призначенням - для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг (за кодом 09.01.), категорія земель - землі лісогосподарського призначення; земельна ділянка розташована на території Сільради; відомості про форму власності не внесені.
2.5. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 04.04.2023 на підставі Закону України від 06.09.2012 № 245-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", ЗК України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ, відомостей з Державного земельного кадастру від 04.04.2023 № 62826139 зареєстроване за Сільрадою право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7422085900:60:067:0013, площею 50,7373 га (спірна), (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2717433574220), про що свідчить інформаційна довідка з Реєстру № 366877104, сформована 22.02.2024.
2.6. Право постійного користування спірною земельною ділянкою зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ДП "Козелецьрайагролісгосп" 26.07.2023.
2.7. Прокурор, вважаючи безпідставним вибуття з володіння спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Чернігівської області спірної земельної ділянки лісогосподарського призначення, звернувся в інтересах держави в особі Облради з позовом до Сільради, третьої особи, в якому просить усунути перешкоди власнику - державі в особі Облради у користуванні, та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 7422085900:60:067:0013, площею 50,7373 га, що розташована на території Сільради, шляхом:
- зобов`язання Сільради повернути земельну ділянку з кадастровим номером 7422085900:60:067:0013 площею 50,7373 га державі в особі Облради;
- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності за Сільрадою на земельну ділянку з кадастровим номером 7422085900:60:067:0013 площею 50,7373 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2717433574220);
- скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7422085900:60:067:0013 площею 50,7373 га.
3. Короткий зміст судових рішень
3.1. Господарський суд Чернігівської області рішенням від 12.06.2024 позов задовольнив частково. Зобов`язав Сільраду повернути земельну ділянку з кадастровим номером 7422085900:60:067:0013 площею 50,7373 га державі в особі Облради; скасував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності за Сільрадою на земельну ділянку з кадастровим номером 7422085900:60:067:0013 площею 50,7373 га; в іншій частині позову відмовив.
3.2. Рішення мотивував тим, що:
- виходячи з положень норм Закону України від 06.09.2012 № 5245-VІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", починаючи з 01.01.2013 спірна земельна ділянка лісогосподарського призначення перейшла до комунальної власності територіальних громад, сіл, селищ і міст Чернігівської області в особі Облради та перебуває в постійному користуванні ДП "Козелецьрайагролісгосп", а отже, вчиняючи 04.04.2023 реєстраційні дії відносно спірної земельної ділянки, Сільрада не врахувала пункт 24 (в) розділу Х "Перехідні положення" ЗК України, згідно з яким з дня набрання чинності цим пунктом (з 27.05.2021) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель лісогосподарського призначення, до яких належить спірна земельна ділянка;
- спірна земельна ділянка протиправно вибула зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в особі Облради;
- оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 7422085900:60:067:0013 сформована за рахунок земель, що перебувають у постійному користуванні ДП "Козелецьрайагролісгосп" та знаходились у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, скасування державної реєстрації права власності Сільради на цю земельну ділянку та повернення її державі в особі Облради, є ефективним способом захисту порушених прав позивача.
3.3. В частині відмовлених позовних вимог рішення мотивовано тим, що Прокурор не довів того, що формування спірної земельної ділянки вчинене з порушенням вимог діючого законодавства, та не обґрунтував, яким чином скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації спірної земельної ділянки (як наслідок припинення її існування як об`єкта цивільних прав) забезпечить поновлення речових прав держави в особі Облради.
3.4. Північний апеляційний господарський суд постановою від 20.11.2024 рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.06.2024 залишив без змін.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування
4.1. Відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2024, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
4.2. Скаржник зазначає, що подає касаційну скаргу на підставі виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки суди попередніх інстанцій порушили статтю 53, частину четверту статті 77, статтю 86, пункт 4 частини п`ятої статті 174, статтю 236, частини першу, другу статті 237, частину четверту статті 238 ГПК України, неправильно застосували пункт 24 (в) розділу Х "Перехідні положення" ЗК України та не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 813/2417/17, від 09.02.2023 у справі № 483/2263/19 щодо підстав представництва прокуратури, а також висновки Великої Палати Верховного Суду від 27.08.2024 у справі № 911/3344/23, від 03.04.2024 у справі № 917/1212/21, від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17, від 20.06.2023 у справі № 633/408/18 щодо віндикації як належного способу захисту у спірних правовідносинах.
4.3. Скаржник наголошує на тому, що заявлений Прокурором спосіб захисту не є належним відповідно до закону, оскільки спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном. Крім того, на думку скаржника, Прокурор не є власником майна, а задоволення позовної заяви із такими вимогами, які заявлені Прокурором, не відновить записи в державному реєстрі та призведе до прогалини, оскільки в результаті скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності за Сільрадою на спірну земельну ділянку, ця ділянка не перейде у власність держави та/або користування землекористувача. Скаржник вважає, що належним способом захисту у даних правовідносинах є звернення із віндикаційним позовом та вимогою внесення відповідного запису у Державному реєстрі про речове право.
4.4. Скаржник також вважає, що ДП "Козелецьрайагролісгосп" не набуло у встановленому законом порядку право постійного користування спірною земельною ділянкою, яка є земельною ділянкою лісогосподарського призначення комунальної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Чернігівської області, а Сільрада правомірно зареєструвала право комунальної власності на спірну земельну ділянку.
5. Позиції інших учасників справи
5.1. Прокурор, позивач та третя особа у відзивах на касаційну скаргу просять відмовити в її задоволенні, а рішення та постанову судів попередніх інстанцій залишити без змін.
5.2. Відповідач надав пояснення та додаткові письмові пояснення на касаційну скаргу.
6. Позиція Верховного Суду
6.1. Заслухавши суддю-доповідачку, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає таке.
6.2. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
6.3. Як вбачається зі змісту касаційної скарги, ухвалені в цій справі судові рішення попередніх інстанцій оскаржуються відповідачем лише в частині задоволених позовних вимог (зобов`язання Сільради повернути спірну земельну ділянку державі в особі Облради та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності за Сільрадою на земельну ділянку). У решті рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду (скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації спірної земельної ділянки) не оскаржуються. Тому правильність застосування норм матеріального та процесуального права судами в іншій частині колегія суддів не перевіряє.
Щодо способу захисту у спірних правовідносинах
6.4. Відповідно до частини другої та пункту "б" частини третьої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, крім іншого, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
6.5. Відповідно до усталеної позиції Великої Палати Верховного Суду застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).
6.6. Таким чином, розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.
6.7. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.
6.8. У справі, що розглядається, Прокурор звернувся до суду, обравши спосіб захисту порушеного права у вигляді усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом її повернення Сільрадою державі в особі Облради, тобто, із негаторним позовом, а також просив скасувати державну реєстрацію права власності за відповідачем.
6.9. Суди попередніх інстанцій встановили, що:
- спірна земельна ділянка сформована за рахунок земель, що перебувають у постійному користуванні ДП "Козелецьрайагролісгосп" та знаходились у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області;
- спірна земельна ділянка належить до земель лісогосподарського призначення;
- право власності на спірну земельну ділянку зареєстровано за Сільрадою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
6.10. Разом з тим за висновком судів спірна земельна ділянка протиправно вибула із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в особі Облради, зайняття земельної ділянки слід вважати таким, що не пов`язано з позбавленням права володіння, відтак, скасування державної реєстрації права власності Сільради на земельну ділянку та повернення її державі в особі Облради, є ефективним способом захисту порушених прав позивача.
6.11. Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
6.12. Отже, негаторним позовом є позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Цей спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.
6.13. Водночас відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
6.14. Віндикаційний позов є позовом речовим і як такий належить до речових способів захисту права власності. Його зміст полягає у вимозі неволодіючого власника до володіючого невласника про повернення речі в натурі. При цьому відповідно до статті 396 ЦК України за допомогою віндикаційного позову може захищатися володіння також і носія іншого речового права (титульного володільця), а не тільки права власності. Безпосередня мета віндикації полягає у відновленні володіння власника (титульного володільця), що, у свою чергу, забезпечує можливість використання ним усього комплексу правомочностей, що складають належне йому речове право (пункт 141 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19).
6.15. Тобто предметом віндикаційного позову є вимога неволодіючого власника до особи, яка незаконно фактично володіє майном, про його повернення (витребування) з чужого незаконного володіння.
6.16. Володіння як фактичний стан слід відрізняти від права володіння. Зокрема, права володіння, користування та розпоряджання майном належать власнику майна (частина перша статті 317 ЦК України), незалежно від того, є він фактичним володільцем чи ні. Тому власник не втрачає право володіння нерухомим майном у зв`язку з державною реєстрацією права власності за іншою особою, якщо остання не набула права власності. Натомість така інша особа внаслідок реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає фактичним володільцем такого майна, але не набуває права володіння, допоки право власності зберігається за попереднім володільцем. Тому заволодіння земельною ділянкою шляхом державної реєстрації права власності є можливим незалежно від того, набув володілець право власності (і право володіння) на таку ділянку чи ні. Володіння нерухомим майном, яке посвідчується державною реєстрацією права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним). Натомість право володіння, якщо воно існує, неправомірним (незаконним) бути не може.
6.17. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння такою особою таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. Тому заволодіння земельною ділянкою шляхом державної реєстрації права власності є можливим незалежно від того, набув володілець право власності (і право володіння) на таку ділянку чи ні. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності.
6.18. У пункті 56 постанови від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц Велика Палата Верховного Суду виснувала, що вимога про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов) в порядку статті 387 ЦК України є належним та ефективним способом захисту права власності. Такий висновок випливає також із постанов Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц, від 30.05.2018 у справі № 368/1158/16-ц, від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц.
6.19. Відповідно до частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
6.20. За частиною третьою статті 26 цього Закону відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
6.21. Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності підлягає державній реєстрації. Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в частині належності права власності на спірне майно. Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №466/8649/16-ц (пункт 87)).
6.22. Усталеною є практика Великої Палати Верховного Суду, коли позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, а отже, належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідними для ефективного відновлення порушеного права (постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц, від 22.01.2025 у справі № 446/478/19).
6.23. Підсумовуючи викладене вище, слід зазначити, що коли право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від цієї особи (стягнення з неї) нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову щодо такого майна, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння, є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за кінцевим набувачем, який є відповідачем (постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.112018 у справі № 488/5027/14-ц (пункти 98, 123), від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункти 115, 116), від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 (пункт 80), від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 63, 74), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 146)).
6.24. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункти 85, 86), від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (пункт 38), від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18 (пункт 34), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 74), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 148).
6.25. Належним способом захисту права позивача у даному випадку є віндикаційний позов про витребування земельної ділянки з володіння відповідача.
6.26. Обрання позивачем неналежного чи неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц (пункт 127), від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 (пункт 148).
6.27. Тому в задоволенні позову слід відмовити через неналежність обраного способу захисту прав Облради.
6.28. Зважаючи на те, що наведене вище є самостійною підставою для відмови в позові, колегія суддів не вважає за необхідне давати відповідь на кожен аргумент касаційної скарги з огляду на висновки Європейського суду з прав людини у справах "Проніна проти України", "Руїз Торіха проти Іспанії" (хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент), оскільки в такому разі прийняття рішення про відмову в задоволенні позову не залежить від інших встановлених судом обставин.