ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2025 року
м. Київ
справа № 522/12635/24
провадження № 51-4669км24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 8 серпня 2024 року про повернення апеляційної скарги в кримінальному провадженні стосовно
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України,
підозрюваного у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2 та 3 ст. 436-2 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Короткий зміст судових рішень
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ухвалою від 31 липня 2024 рокупродовжив строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 .
Не погодившись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу.
Одеський апеляційний суд ухвалою від 08 серпня 2024 року апеляційну скаргу підозрюваного на вказану вище ухвалу суду першої інстанції повернув йому у зв`язку з її невідповідністю вимогам ст. 396 Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК), оскільки апеляційна скарга подана в порядку ст. 422 КПК, складена іноземною мовою, а положення ст. 398, частин 1, 2 п. 1 ч. 3 ст. 399 цього кодексу до такої скарги не застосовуються.
Не погодившись із рішенням апеляційного суду, ОСОБА_7 подав касаційну скаргу до Верховного Суду.
Вимоги і доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного суду від 08 серпня 2024 року у кримінальному провадженні стосовно нього у зв`язку з порушенням права на захист, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, та призначити новий розгляд у цьому суді.
Автор скарги, обгрунтовуючи свої вимоги, зазначає, що рішення апеляційного суду не відповідає законам України та має дискримінаційний характер.
Стверджує, що законодавство України гарантує рівність громадян, чого апеляційний суд не взяв до уваги.
Він, перебуваючи під вартою, не міг скористатися послугами перекладача.
Наполягає, що суд апеляційної інстанції, порушуючи ч. 3 ст. 29 КПК, постановив ухвалу, якою позбавив його права на оскарження рішення, оскільки не розглянув апеляційну скаргу викладену рідною мовою (російською).
Позиції учасників судового провадження
Захисник підтримала касаційну скаргу та просила її задовольнити.
Прокурор заперечувала щодо задоволення касаційної скарги.
Інші учасники провадження в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені, заяв чи клопотань стосовно відкладення розгляду справи не подавали.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження й доводи, викладені в касаційній скарзі, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_7 не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
За змістом ст. 370 КПК судове рішення повинно бути, зокрема, обґрунтованим і вмотивованим. При цьому обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, а вмотивованим - рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Таким чином, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій вимог КПК, Верховний Суд у межах доводів касаційних скарг має з`ясувати, чи навели ці суди належні й достатні мотиви ухвалення судових рішень та чи обґрунтували свої висновки з посиланням на досліджені докази.
Виходячи з наведених вище норм кримінального процесуального закону, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі Верховний Суд доходить таких висновків.
Статтею 396 КПК встановлено вимоги до апеляційної скарги, при цьому з положень ч. 1 ст. 399 КПК випливає, що суд апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду рішень судів першої інстанції в порядку ст. 422 КПК позбавлений можливості застосувати приписи ст. 398, частин 1 та 2 п. 1 ч. 3 ст. 399 цього кодексу.
Як убачається з матеріалів справи апеляційна скарга, її доводи та мотиви викладено не державною мовою, що не узгоджується з вимогами чинного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
Також ч. 5 ст. 10, п. 4 ч. 1 ст. 92 Основного закону регламентовано, що застосування мов в Україні гарантується Конституцією України, а порядок застосування мов визначається виключно законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" від 25 квітня 2019 року єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.
Згідно зі ст. 29 КПК кримінальне провадження здійснюється державною мовою.
За таких обставин при оскарженні судового рішення до суду скарга має бути викладена українською мовою чи в перекладі на державну мову. Це надає суду можливість зрозуміти її зміст, перевірити дотримання особою, яка її подає, положень КПК і визначитися щодо прийняття скарги до провадження.
Натомість викладення скарги не державною мовою є перешкодою у виконанні судом своїх обов`язків, визначених процесуальним законом.
Цей висновок узгоджується зі сталою практикою Верховного Суду та правовою позицією, що міститься у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 вересня 2022 року (справа № 521/12324/18, провадження
№51-5817кмо21), згідно з якою скарги осіб, які мають право на оскарження судових рішень, повинні бути викладені державною мовою.
Крім того у вказаній вище постанові об`єднаної палати зазначено, що процесуальним законодавством не передбачено залучення перекладача для перекладу саме слідчому судді, суду процесуальних документів, переданих на їх розгляд, складених недержавною мовою.
До того ж до прийняття скарги до розгляду, слідчий суддя, суд позбавлені можливості постановляти процесуальні рішення, у тому числі щодо залучення перекладача.
Слід звернути увагу на ухвалу Великої Палати від 28 серпня 2024 року у справі
№ 372/2878/21 (провадження № 51-7597км23), яка містить висновок про відсутність підстав для передачі матеріалів провадження на її розгляд і повернула матеріали провадження Касаційному кримінальному суду у складі Верховного Суду для подальшого розгляду, констатувавши наявність усталеної практики щодо правозастосування, яка узгоджується з позицією об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеною у постанові від 19 вересня 2022 року у справі № 521/12324/18 (провадження № 51-5817кмо21).
Варте уваги й рішення об`єднаної палати Касаційного кримінального суду від 06 грудня 2024 року у справі № 372/2878/21 (провадження № 51-7597кмо23), у якому констатовано, що рішення від 19 вересня 2022 року обєднана палата ухвалила системно проаналізувавши зміст кримінально-правових норм, якими регламентовано порядок подання та прийняття до розгляду апеляційних скарг, положення Конституції та законів України, у тому числі Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року № 10-рп/99 та від 14 липня 2021 року № 1-р/2021, Закони України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" від 25 квітня 2019 року № 2704-VIII, "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, рішення Європейського Суду з прав людини. У постанові детально викладено позиції суду касаційної інстанції з питань оскарження особою судових рішень іноземною мовою. Отже питання, поставлені колегією суддів, яка звернулась до об`єднаної палати Верховного Суду нормативно врегульовано, на них надано відповіді у правовому висновку об`єднаної палати, а тому немає потреби повторно розглядати це питання.
Право осіб на користування в судовому процесі рідною мовою або мовою, якою вони володіють, є беззаперечним і воно кореспондує обов`язку слідчого судді та суду забезпечити реалізацію такого права, у тому числі за необхідності скористатися послугами перекладача в порядку, передбаченому КПК, що визначено у ч. 3 ст. 29 КПК.
Верховний Суд послідовно указує на важливість права підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, який не розуміє мови, що використовується в суді, або не розмовляє нею, одержувати безоплатну допомогу перекладача.
Держава Україна надає можливість учасникам провадження, які потребують послуг перекладача, за наявності підстав, реалізувати право на користування в судовому процесі рідною мовою або мовою, якою вони володіють, шляхом порушення питання про його залучення відповідно до Закону України від 2 червня 2011 року № 3460-VI "Про безоплатну правничу допомогу" та постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 401 "Деякі питання залучення перекладачів (сурдоперекладачів) для забезпечення надання безоплатної вторинної правової допомоги".
Тож, твердження касатора про незаконність ухвали апеляційного суду через не розгляд апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді про продовження строку дії запобіжного заходу викладену рідною мовою (російською) не відповідає вимогам законодавства та усталеній практиці Суду.
Таким чином, ухвала апеляційного суду є законною, обґрунтованою і відповідає вимогам статей 370, 419 КПК, Суд не бачить підстав для її скасування або зміни, а тому касаційна скарга ОСОБА_7 не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 369, 376, 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд