ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2025 року
м. Київ
Справа № 908/3800/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.,
за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,
учасники справи в судове засідання не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області (вх. № 540/2025)
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.11.2024
у складі колегії суддів. Верхогляд Т.А. - головуючого, Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.
та на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.04.2024
у складі судді Ніколаєнко Р.А.
за заявою Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання грошових вимог до боржника
у справі № 908/3800/21
про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Світлотехніка",
ВСТАНОВИВ:
1. На розгляд суду постало питання обґрунтованості грошових вимог податкового органу щодо самостійно задекларованих боржником після визнання його банкрутом зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування
Обставини справи
2. 26.01.2022 Господарський суд Запорізької області відкрив провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Світлотехніка" (далі - ПАТ "Світлотехніка"), а 02.11.2022 - визнав боржника банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру.
3. У серпні 2023 року Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулося до суду із заявою про грошові вимоги до боржника на загальну суму (із врахуванням уточнень) 8 323 268, 02 грн, з яких 5 587 285, 15 грн - зобов`язання, 1 568 173, 45 грн - штрафні санкції та 1 167 809, 42 грн - пеня.
4. Грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області складаються з невиконаних зобов`язань боржника зі сплати податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств, податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб, податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, податкового боргу з військового збору та заборгованості з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі також - ЄСВ).
5. Зазначені грошові вимоги ґрунтувалися, зокрема, на даних Акта № 76/08-01-07-05/02970085 від 27.01.2023, складеним за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ "Світлотехніка" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 20.01.2023 року, валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 20.01.2023 року, з питань ЄСВ за період з 01.01.2017 по 20.01.2023, іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 20.01.2023 та прийнятих на підставі цього акту перевірки податкових повідомлень-рішень.
6. Суди встановили, що податкова заборгованість боржника з податку на прибуток приватних підприємств виникла у зв`язку з:
- донарахуванням податкового зобов`язання та штрафних санкцій по податковому повідомленню-рішенню (форми "Р") №4711/13-01-07-04 від 20.03.2023 на суму 3 810 056, 25 грн, з яких податкове зобов`язання становить 3 048 045,00 грн та 762 011,25 грн складають штрафні санкції (податковий період, за який нараховано зобов`язання та штрафні санкції: 2017 рік - термін сплати 11.03.2018 у розмірі 1 965 150, 00 грн; 2018 рік - термін сплати 11.03.2019 у розмірі 393 300,00 грн; 2019 рік - термін сплати 10.03.2020 у розмірі 401 443,75 грн; 2020 рік - термін сплати 11.03.2021 у розмірі 421 167, 50 грн; 2021 рік - термін сплати 11.03.2022 у розмірі 628 995, 00 грн) - конкурсні вимоги;
- нарахуванням пені на ППР №4711/13-01-07-04 від 20.03.2023 у розмірі 625 086,09 грн у відповідності до підпункту 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України (період, за який нарахована пеня: з 12.03.2018 до 01.03.2020) - конкурсні вимоги;
- донарахуванням штрафних санкцій по податковому повідомленню-рішенню (форми "ПС") №4719/13-01-07-04 від 20.03.2023 у розмірі 2 482,31 грн (податковий період, за який нараховано штрафні санкції: серпень - грудень 2021) - конкурсні вимоги;
- нарахуванням пені на податкове повідомлення-рішення №0000452200 від 11.08.2015 (заборгованість за ППР стягнута постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 09.08.2017 у справі №808/2220/17) у розмірі 5 215,66 грн (період нарахування пені: 11.08.2015 - 15.12.2021) - конкурсні вимоги;
7. Податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів виник на підставі наступного:
- самостійного подання платником податкової декларації з податку на додану вартість № 9055172988 від 17.03.2020 за лютий 2020 (термін сплати 30.03.2020) на суму 916,00 грн - конкурсні вимоги;
- самостійного подання платником податкової декларації з податку на додану вартість № 9137720007 від 16.06.2020 за травень 2020 (термін сплати 30.06.2020) на суму 3 404,00 грн - конкурсні вимоги;
- нарахування пені на податкове повідомлення-рішення №0013211401 від 06.10.2017 (заборгованість стягнута за рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.07.2018 у справі № 808/2110/18) у розмірі 7 924,72 грн (період за який нарахована пеня: жовтень 2011 - березень 2020) - конкурсні вимоги;
- донарахування штрафних санкцій по податковому повідомленню-рішенню (форми "ПС") №4721/13-01-07-04 від 20.03.2023 у розмірі 4 038,02 грн (податковий період, за який нараховано штрафні санкції: червень - жовтень 2020) - конкурсні вимоги;
- донарахування штрафних санкцій по податковому повідомленню-рішенню (форми "ПН") №4717/13-01-07-04 від 20.03.2023 у розмірі 170 580,50 грн (податковий період, за який нараховано штрафні санкції: січень 2017 - січень 2022) - конкурсні вимоги;
- донарахування податкового зобов`язання та штрафних санкцій по податковому повідомленню - рішенню (форми "Р") №4713/13-01-07-04 від 20.03.2023 на суму 3 090 462, 50 грн, з яких грошове зобов`язання становить 2 472 370, 00 грн та 618 092, 50 грн складають штрафні санкції (податковий період, за який нараховано зобов`язання та штрафні санкції: січень 2017 - січень 2022) - конкурсні вимоги;
- нарахування пені на ППР №4713/13-01-07-04 від 20.03.2023 у розмірі 527 137,03 грн (податковий період, за який нараховано пеню: січень 2017 - січень 2022) - конкурсні вимоги;
- донарахування штрафних санкцій по податковому повідомленню-рішенню (форми "ПС") №4714/13-01-07-04 від 20.03.2023 у розмірі 2 720,00 грн (податковий період, за який нараховано штрафні санкції: лютий - вересень 2022) - поточні вимоги;
- донарахування штрафних санкцій по податковому повідомленню-рішенню (форми "Ш") №0086605004 від 14.07.2020 у розмірі 3 878,73 грн (податковий період, за який нараховано штрафні санкції: лютий 2019 - березень 2020) - конкурсні вимоги;
- донарахування податкового зобов`язання та штрафних санкцій по податковому повідомленню-рішенню (форми "Р") №0000212200 від 13.02.2014 (правомірність ППР підтверджена рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.06.2021 у справі № 808/1578/14) на суму 2 454,50 грн, з яких грошове зобов`язання становить 1 743,00 грн та 711,50 грн складають штрафні санкції (податковий період, за який нараховано зобов`язання та штрафні санкції: червень 2011, вересень 2011, листопад 2011, квітень 2012 - термін сплати червень 2011, вересень 2011, листопад 2011, квітень 2012) - конкурсні вимоги;
- пеня на податкове повідомлення рішення №0000212200 від 13.02.2014 (правомірність ППР підтверджена рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.06.2021 у справі № 808/1578/14) у розмірі 2 445,99 грн (податковий період, за який нараховано пеню: червень 2011, вересень 2011, листопад 2011, квітень 2012) - конкурсні вимоги.
8. Податковий борг з земельного податку з юридичних осіб виник на підставі:
- самостійного подання платником податкової декларації з земельного податку з юридичних осіб № 9033858027 від 01.12.2022 за 2022 рік (термін сплати 02.03.2022; 30.03.2022; 03.05.2022; 30.05.2022; 30.06.2022; 01.08.2022; 30.08.2022;30.09.2022; 31.10.2022; 30.11.2022; 30.12.2022; 30.01.2023) на суму 212 146, 65 грн.
9. З урахуванням подання до контролюючого органу уточнюючої декларації з земельного податку з юридичних осіб за 2022, якою було зменшено податкове зобов`язання, залишок боргу за самостійно поданою декларацією № 9033858027 від 01.12.2022 складає 29 817,17 грн (податковий період, за який нараховано зобов`язання: січень 2022, лютий 2022) - поточні вимоги.
10. Податковий борг з податку на доходи фізичних осіб виник на підставі:
- донарахування штрафних санкцій по податковому повідомленню-рішенню (форми "ПС") №0061921313 від 06.10.2017 у розмірі 510,00 грн (податковий період, за який нараховано штрафні санкції: 06.10.2017 - 06.10.2017 ) - конкурсні вимоги;
- донарахування податкового зобов`язання та штрафних санкцій по податковому повідомленню-рішенню (форми "Д") №4722/13-01-24-10 від 06.03.2023 на суму 14 469,52 грн, з яких податкове зобов`язання становить 12 504,63 грн та 1 964,89 грн складають штрафні санкції (податковий період, за який нараховано штрафні санкції: лютий 2022 - вересень 2022) - поточні вимоги.
- донарахування штрафних санкцій по податковому повідомленню-рішенню (форми "ПС") №4718/13-01-24-10 від 06.03.2023 у розмірі 1 020,00 грн (податковий період, за який нараховано штрафні санкції: 2-3 квартал 2022) - поточні вимоги.
11. Податковий борг з військового збору виник на підставі такого:
- донарахування податкового зобов`язання та штрафних санкцій по податковому повідомленню-рішенню (форми "Д") №4723/13-01-24-10 від 20.03.2023 на суму 1 205,82 грн, з яких податкове зобов`язання становить 1 042,07 грн та 163,75 грн складають штрафні санкції (податковий період, за який нараховано зобов`язання та штрафні санкції: лютий 2022 - вересень 2022) - поточні вимоги.
12. На обґрунтування вимог по єдиному соціальному внеску (далі - ЄСВ) зазначалося, що боржник самостійно визначив податкові зобов`язання - подав до контролюючого органу податкові розрахунки сум доходів, нарахованих на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску:
- № 9248315881 від 22.11.2022 за 1 квартал 2022 року (термін сплати 10.05.2022) на суму 3 873,32 грн, з урахуванням сплати/переплати у розмірі 270,26 грн залишок боргу складає 3 603,06 грн;
- № 9249255516 від 23.11.2022 за 2 квартал 2022 року (термін сплати 09.08.2022) на суму 5 512,97 грн;
- № 9249270519 від 23.11.2022 за 3 квартал 2022 року (термін сплати 09.11.2022) на суму 5 897,14 грн;
- № 2915 від 01.02.2023 за 4 квартал 2022 року (термін сплати 09.02.2023) на суму 2 430,11 грн.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
13. 11.04.2024 ухвалою Господарського суду Запорізької області у справі № 908/3800/21 визнано частково грошові вимоги Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у Запорізькій області до боржника: в розмірі 5 569 841,87 грн основного боргу за податковими зобов`язаннями, в розмірі 15 013,17 грн основного боргу за зобов`язаннями зі сплати єдиного соціального внеску, в розмірі 1 568 173,45 грн штрафних санкцій за податковими зобов`язаннями та 1 167 809,42 грн пені за податковими зобов`язаннями; в частині 2 430,11 грн основного боргу за зобов`язаннями зі сплати єдиного соціального внеску вимоги відхилено.
14. У частині заявлених грошових вимог щодо ЄСВ суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість заявлення податковим органом сум несплачених боржником зобов`язань, що виникли на підставі податкових розрахунків за 1, 2 та 3 квартали 2022 року, у зв`язку з чим вважав зобов`язаннями у загальній сумі 15 013,17 грн поточними та визнав їх.
15. Разом з тим, суд встановив, що строк подання звітності щодо ЄСВ за 4 квартал 2022 року настав після визнання боржника банкрутом та відкриття відносно цього ліквідаційної процедури, а тому, за висновком суду, в силу приписів частини першої статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) вимоги в сумі 2 430,11 грн не є правомірними та підлягають відхиленню.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
16. Головне управління ДПС у Запорізькій області оскаржило зазначену вище ухвалу суду першої інстанції в апеляційному порядку лише в частині відхилених грошових вимог кредитора в сумі 2 430,11 грн.
17. 19.11.2024 постановою Центрального апеляційного господарського суду ухвалу господарського суду Запорізької області від 11.04.2024 у справі № 908/3800/21 залишено без змін.
18. Суд апеляційної інстанції погодився з судом першої інстанції та зазначив, що оскільки термін сплати ЄСВ за 4 квартал 2022 року настав після визнання боржника банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури, а саме 09.02.2023, відповідно, вимоги в сумі 2 430,11 грн заявлені безпідставно, у зв`язку з тим, що в силу приписів частини першої статті 59 КУзПБ у банкрута не виникло жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
19. У касаційній скарзі Головне управління ДПС у Запорізькій області просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.11.2024 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.04.2024 у справі № 908/3800/21 в частині відмови у задоволенні грошових вимог у розмірі 2 430,11 грн та у цій частині ухвалити нове судове рішення про визнання грошових вимог.
20. Касаційна скарга подана на підставі, визначеній у пункті 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
21. У касаційній скарзі зазначено про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме статей 4-9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування"; підпунктів 14.1.139, 14.1.156, 14.1.175, пункту 14.1 статті 14, статті 16, пункту 31.1 статті 31, пункту 33.1 статті 33, 37.2. статті 37, статті 65 Податкового кодексу України (далі - ПК України) у сукупності із приписами статті 59 КУзПБ щодо наслідків визнання боржника банкрутом.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
22. Відзиви на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходили.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
23. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
24. Предметом касаційного перегляду є судові рішення судів попередніх інстанцій в частині відхилених грошових вимог Головного управління ДПС у Запорізькій області щодо самостійно задекларованих боржником у лютому 2023 року податкових зобов`язань по сплаті ЄСВ у сумі 2 430,11 грн.
25. Відповідно до частини четвертої статті 60 КУзПБ з процедур банкрутства у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом.
26. Так, за змістом статті 1 цього Кодексу грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів).
27. Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до ПК України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство (стаття 1 КУзПБ).
28. Визначення статусу вимог кредитора (конкурсні чи поточні) пов`язується безпосередньо з моментом виникнення цих вимог. При цьому набуття статусу кредитора у справі про банкрутство законодавець пов`язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку, та прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове визнання її вимог.
29. Порядок виникнення грошових зобов`язань щодо сплати податків та зборів визначений ПК України, положеннями пунктів 1.1. та 1.3 статті 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
30. Податковий кодекс України дає визначення грошового зобов`язання, яке є спеціальним для цілей податкового законодавства, а саме - грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
31. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.12.2020 у справі № 904/1693/19 вказала, що аналіз приписів податкового законодавства, в тому числі положень підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 56.18 статті 56, пункту 57.3 статті 57 та інших положень ПК України, дає змогу дійти висновку про те, що грошове зобов`язання платника податків для цілей здійснення адміністрування податків та зборів може існувати як узгоджене зобов`язання, набувши статусу податкового боргу після настання моменту його сплати, що надає податковому органу можливість здійснення заходів щодо стягнення суми такого зобов`язання, а також як неузгоджене зобов`язання, коли грошове зобов`язання існує, але заходи щодо адміністрування податків та зборів податковими органами не вживаються. Однак неузгодженість суми грошового зобов`язання не означає, що зобов`язання не існує або може не враховуватися при зверненні із заявою про визнання кредиторських вимог відповідно до приписів законодавства про банкрутство.
32. В податковому законодавстві податковий обов`язок включає в себе обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1 статті 36 ПК України).
33. Згідно з пунктом 37.2 статті 37 ПК України податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку.
34. Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
35. У пункті 46.1 статті 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
36. Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності (пункти 49.1, 49.2 статті 49 ПК України).
37. Платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
38. Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 54.1 статті 54, пункт 57.1 статті 57 ПК України).
39. У випадку, коли платник податку в установлені строки не подає декларації або дані перевірок свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань та надіслати платнику податків податкове повідомлення-рішення про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання.
40. Частиною третьою статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначено, що обчислення єдиного внеску податковими органами у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до податкових органів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
41. Положеннями пункту 58.1 статті 58 ПК України передбачено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу.
42. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 17.01.2024 у справі № 903/51/20 зазначив, що для цілей розгляду грошових вимог податкового органу до боржника у справі про банкрутство та кваліфікації їх як конкурсних чи поточних, моментом виникнення грошових вимог податкового органу в розумінні КУзПБ слід вважати перший день несплати боржником податку, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації за відповідним податком.
43. Суди попередніх інстанцій встановили, що боржник згідно з податковою декларацією від 01.02.2023 № 2915 самостійно визначив податкові зобов`язання, нараховані на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 4 квартал 2022 року (термін сплати 09.02.2023) на суму 2 430,11 грн.
44. Разом з тим, суди обох інстанцій врахували, що 02.11.2022 боржника було визнано банкрутом та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру.
45. Суди також встановили, що у січні 2023 року щодо ПАТ "Світлотехніка" була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка, зокрема, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 20.01.2023, однак матеріали справи не містять повідомлення-рішення, прийнятого за результатами такої перевірки, щодо донарахованих за цей період податкових зобов`язань боржника на суму 2 430,11 грн, тобто відсутні докази належні та допустимі докази виникнення вказаних зобов`язань до визнання боржника банкрутом.
46. Отже, враховуючи, що в силу приписів частини першої статті 59 КУзПБ з дня ухвалення судом постанови у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, суди правильно відхилили грошові вимоги податкового органі на суму 2 430,11 грн.
47. Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України.
48. Так, відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
49. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
50. Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник повинен обґрунтувати, в чому саме полягає неправильне застосування норми матеріального права чи порушення норми процесуального права, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду (у чому саме полягає помилка судів попередніх інстанцій при застосуванні відповідних норм права та як саме ці норми права судами були застосовано неправильно). При цьому формування правового висновку не може ставитись у пряму залежність від обставин конкретної справи та зібраних у ній доказів і здійснюватися поза визначеними ГПК України межами розгляду справи судом касаційної інстанції.
51. Верховний Суд у постанові від 17.01.2023 у справі № 910/20309/21 зазначив, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, статтею 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
52. У касаційній скарзі зазначено про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме статей 4-9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", в яких визначено загальні положення щодо платників та порядку, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; підпунктів 14.1.139, 14.1.156, 14.1.175, пункту 14.1 статті 14, статті 16, пункту 31.1 статті 31, пункту 33.1 статті 33, 37.2. статті 37, статті 65 ПК України у сукупності із приписами статті 59 КУзПБ щодо наслідків визнання боржника банкрутом.
53. На обґрунтування цієї підстави касаційного оскарження Головне управління ДПС у Запорізькій області послалося на обов`язок ПАТ "Світлотехніка" сплачувати податки, процитувало норми права, однак не зазначило, у чому саме полягає помилка судів у їх застосуванні, не вказало, які обставини не врахували суди попередніх інстанцій, або які докази не дослідили, не зазначило, які встановлені в оскаржуваних судових рішеннях обставини спростовують висновки судів, з якими не погодився скаржник.
54. Верховний Суд наголошує, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19).
55. Отже, наведені скаржником підстави касаційного оскарження не підтвердилися під час касаційного провадження.