iplex360.Демо.Судові рішення

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2025 року

м. Київ

cправа № 912/781/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О. А. - головуючий, Баранець О. М., Мамалуй О. О.,

за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д. А.

та представників:

позивача - Шаповалов Д. В.

відповідача 1 - Дев`ятка О. Г.

відповідача 2 - не з`явився

відповідача 3 - не з`явився

відповідача 4 - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2024 (головуючий суддя - Чередко А. Є., судді - Мороз В. Ф., Іванов О. Г.)

у справі № 912/781/22

за позовом ОСОБА_1

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне Агро-Плюс", 2) ОСОБА_2, 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Кепітал Менеджмент", 4) ОСОБА_3

про визнання недійсними рішень, визначення розміру статутного капіталу

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Кепітал Менеджмент", ОСОБА_2, ОСОБА_3 (з урахуванням заяви про уточнення предмета позову) з вимогами про:

- визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" від 20.11.2021, оформлених протоколом № 36 та від 22.12.2021, оформлених протоколом № 37;

- визначення розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" та розмірів часток учасників товариства наступним чином:

Статутний капітал товариства дорівнює 38 442,00 грн.

Статутний капітал між учасниками розподіляється наступним чином:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Кепітал Менеджмент" - 29 792,55 грн та становить 77,5% статутного капіталу;

ОСОБА_3 - 4 197,87 грн та становить 10,92% статутного капіталу;

ОСОБА_1 - 3 678,90 грн та становить 9,57% статутного капіталу;

ОСОБА_2 - 772,68 грн та становить 2,01% статутного капіталу.

2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним повідомленням позивача про час і місце проведення зборів та порушенням вимог щодо одностайності ухвалення рішень з питань перерозподілу часток між учасниками товариства.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 14.05.2024 відмовлено у задоволенні позову в частині визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" від 20.11.2021, оформленого протоколом № 36 та від 22.12.2021, оформленого протоколом № 37. Закрито провадження у справі № 912/781/22 в частині визначення розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" та розмірів часток учасників товариства на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що товариство не повідомило за належною адресою позивача про скликання спірних зборів, а оскаржуване рішення зборів про перерозподіл часток прийнято за відсутності необхідної кількості голосів для прийняття цього рішення. Проте, оскільки у справі № 912/353/22 за позовом ОСОБА_2 фактично вирішено спір в частині визначення розміру статутного капіталу товариства та визначення часток учасників станом на 2018 рік, що є предметом спору у даній справі, суд закрив провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України. У задоволенні позовних вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів товариства від 20.11.2021 та від 22.12.2021 відмовлено, оскільки наведені вимоги не відповідають належному та ефективному способу захисту порушеного права.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

5. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2024, рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.05.2024 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

6. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що з обставин справи не вбачається, що відповідач 1 не дотримався вимог статуту чи Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" щодо повідомлення позивача про спірні збори. Відповідачем 1 направлено засобами поштового зв`язку на відому адресу позивача відповідні повідомлення, тобто відповідачем 1 вжито достатні дії для належного повідомлення позивача. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що навіть проявивши розумну обачність відповідач 1 не міг бути обізнаний про неналежну адресу позивача, а причини з яких позивач залишилась необізнаною про проведення спірних зборів не пов`язані з діями та/або бездіяльністю відповідача 1, який належним чином виконав свій обов`язок з повідомлення.

7. З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції щодо порушення відповідачем 1 порядку повідомлення позивача про скликання оскаржуваних зборів.

8. З приводу наявності/відсутності необхідної кількості голосів на спірних загальних зборах, суд апеляційної інстанції зазначив, що з протоколу № 36 від 20.11.2021 вбачається, що у загальних зборах учасників взяв участь один учасник Товариства - ТОВ "Агро Кепітал Менеджмент", частка якого в статутному капіталі становить 77,5%, вказаною кількістю голосів і прийняті усі рішення зборів. Разом з цим, з протоколу № 37 від 22.12.2021 вбачається, що у загальних зборах учасників взяли участь два учасника Товариства - ТОВ "Агро Кепітал Менеджмент" та ОСОБА_3 (частка яких у товаристві 77,5% та 10,92% відповідно) та саме вказаною кількістю голосів і прийняті рішення зборів. Відтак, за висновком колегії суддів суду апеляційної інстанції, рішення, оформлені вказаними протоколами зборів, прийняті достатньою кількістю голосів (3/4 від загальної кількості).

9. При цьому, суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції, що рішення про перерозподіл часток у товаристві прийнято з порушенням приписів частини третьої статті 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" за відсутності необхідної кількості голосів для прийняття рішень - не одностайно (100% голосів учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань), оскільки рішення про затвердження результатів внесення додаткових вкладів фактично є похідним від рішення про збільшення статутного капіталу за рахунок таких вкладів, а відтак, судом першої інстанції помилково ототожнено рішення про затвердження результатів внесення додаткових вкладів з рішенням про перерозподіл часток.

10. Апеляційний господарський суд зауважив, що у даному випадку, враховуючи положення частини другої статті 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", зміна розміру статутного капіталу товариства у зв`язку з внесенням додаткового вкладу та внесення змін до статуту товариства у зв`язку з цим та через нове співвідношення часток учасників має відбуватися за наявності згоди 3/4 голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Спірні рішення зборів і були прийняті такою кількість голосів.

11. Разом з цим, колегія суддів суду апеляційної інстанції не погодилась з висновком місцевого господарського суду щодо наявності підстав для закриття провадження у справі, в частині вимог про визначення розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" та розмірів часток учасників товариства у зв`язку із відсутністю предмета спору, з огляду на набрання законної сили рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 14.09.2022 у справі № 912/363/22, оскільки у справі № 912/363/22 було вирішено спір між сторонами за позовом іншої особи та з інших підстав.

12. З огляду на наведене, апеляційним господарським судом встановлено відсутність порушення вимог Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" при збільшенні розміру статутного капіталу товариства, що за висновками суду є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог позивача про визначення розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" та розмірів часток учасників цього товариства у наведеній позивачем редакції.

13. Окрім цього суд апеляційної інстанції зазначив, що з матеріалів справи вбачається, що у січні 2022 року позивач за власною заявою вийшла зі складу учасників товариства, однак позивачем не було враховано цей факт, а також зміни у складі учасників, що відбулися після її виходу з Товариства, при формулюванні позовних вимог, визначивши склад учасників товариства та їх частки станом на 2018 рік. Наразі за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань учасником відповідача 1 (найменування якого змінено на ТОВ "Рівне Агро-Плюс") є і новий учасник ОСОБА_4 . Звідси, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що навіть при встановленні порушень законодавства та прав позивача, внаслідок проведення спірних загальних зборів, її вимога про визначення минулого розміру статутного капіталу та часток учасників не підлягала б задоволенню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

14. ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2024 та ухвалити нове рішення у справі, яким позов задовольнити.

15. У касаційній скарзі скаржник не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій, при цьому, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20 та постановах Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 904/1508/20, від 25.08.2021 у справі № 914/1560/20, від 30.11.2021 у справі № 909/869/20, від 14.01.2021 у справі № 911/3156/19, від 16.12.2020 у справі № 910/14910/18, від 21.10.2020 у справі № 910/16643/18, від 22.01.2020 у справі № 915/99/19, від 14.05.2020 у справі № 910/3722/18, від 18.06.2020 у справі № 911/938/19, від 06.02.2020 у справі № 906/307/19, від 03.03.2020 у справі № 922/756/19, від 21.04.2020 у справі № 927/411/19, від 05.05.2020 у справі № 916/1996/19, від 08.07.2020 у справі № 905/1134/19, від 05.11.2020 у справі № 910/12792/19, від 14.12.2023 у справі № 910/671/22, від 11.12.2019 у справі № 916/2584/18 та від 01.10.2020 у справі № 916/3007/19, від 27.02.2017 у справі № 918/92/17, від 31.10.2024 у справі № 918/124/23. Також скаржник зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах у справах № 924/645/18, № 916/1253/19, № 911/1888/18, № 912/3551/19.

16. В обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив зібрані у справі докази (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України).

Позиція інших учасників справи

17. Відповідач 1 подав відзив та додаткові пояснення, у яких не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувану постанову залишити без змін.

18. Інші учасники не надали відзивів на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

19. Товариство з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" зареєстровано 29.01.2004 на підставі Розпорядження Голови Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області № 102-р від 29.01.2004.

20. Згідно Розділу 7 Статуту ТОВ "Чапаєва" в редакції, затвердженій загальними зборами учасників (протокол № 23 від 15.11.2018) Статутний капітал Товариства дорівнює 38 442,00грн.

21. Статутний капітал між Учасниками розподіляється наступним чином:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Кепітал Менеджмент" - 35 937,00грн та становить 77,5% статутного капіталу;

ОСОБА_3 - 4 197,87 грн та становить 10,92% статутного капіталу;

ОСОБА_1 - 3 678,90 грн та становить 9,57% статутного капіталу;

ОСОБА_2 - 772,68 грн та становить 2,01% статутного капіталу.

22. Учасники можуть збільшити статутний капітал товариства за рахунок додаткових вкладів Учасників та/або третіх осіб за рішенням загальних зборів Учасників. Кожний учасник має переважне право зробити додатковий вклад у межах суми збільшення статутного капіталу пропорційно до його частки у статутному капіталі. Треті особи та Учасники товариства можуть зробити додаткові вклади після реалізації кожним учасником свого переважного права або відмови від реалізації такого права в межах різниці між сумою збільшення статутного капіталу та сумою внесених Учасниками додаткових вкладів, лише якщо це передбачено рішенням загальних зборів учасників про залучення додаткових вкладів. У рішенні загальних зборів Учасників товариства про залучення додаткових вкладів визначаються загальна сума збільшення статутного капіталу товариства, коефіцієнт відношення суми збільшення до розміру частки кожного учасника у статутному капіталі та запланований розмір статутного капіталу (п.7.6 Статуту).

23. У відповідності до п.10.1 Статуту Органами товариства є загальні збори учасників та виконавчий орган.

24. Загальні збори учасників є вищим органом товариства (п.10.2 Статуту).

25. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом (п.10.3 Статуту).

26. Перерозподіл часток між учасниками товариства є компетенцією загальних зборів учасників (п.п.5 п.10.4 Статуту).

27. Згідно п.10.13 Статуту, загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників.

28. Повідомлення, передбачене пунктом 10.13 Статуту, надсилається простим поштовим відправленням. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до Статуту, до повідомлення додається проект запропонованих змін. Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників (п.10.14 Статуту).

29. Пунктом 10.27 Статуту визначено, що рішення загальних зборів учасників з питань, передбачених підпунктами 4, 5, 9, 10 пункту 10.4 Статуту, приймаються одностайно всіма учасниками, які мають право голосу з відповідних питань.

30. Виконавчим органом товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю, є директор (п.10.33 Статуту).

31. 15.11.2021 відбулися загальні збори Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва", оформлені протоколом № 35, на яких прийнято рішення: затвердити Статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" у новій редакції у зв`язку з помилкою в чинній редакції статуту товариства частка учасника в грошовому виразі Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Кепітал Менеджмент" вказана не вірно та інші зміни і уточнення. Уповноважити ОСОБА_5 підписати статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва".

32. Як вбачається з пунктів 7.1 та 7.2 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" в редакції, затвердженій загальними зборами учасників 15.11.2021, протокол № 35, Статутний капітал Товариства дорівнює 38 442,00 грн.

33. Статутний капітал між Учасниками розподіляється наступним чином:

ОСОБА_3 - 4 197,87 грн та становить 10,92% статутного капіталу;

ОСОБА_1 - 3 678,90 грн та становить 9,57% статутного капіталу;

ОСОБА_2 - 772,68 грн та становить 2,01% статутного капіталу.

34. 20.11.2021 відбулись загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва", оформлені протоколом № 36, на яких прийнято рішення:

1) Затвердити загальну суму збільшення статутного капіталу товариства - 7 500 000грн. Коефіцієнт відношення суми збільшення до розміру частки кожного учасника у статутному капіталі - 195,099. Запланований розмір статутного капіталу - 7 538 442грн.

2) Визначити строки для внесення додаткових вкладів для збільшення статутного капіталу Товариства у відповідності до пункту 7.9 статуту товариства: учасники можуть вносити додаткові вклади не більше ніж протягом тридцяти календарних днів з дня прийняття рішення про залучення додаткових вкладів. Треті особи та учасники не можуть вносити додаткові вклади після спливу строку для внесення додаткових вкладів учасниками, які мають намір реалізувати своє переважне право.

35. 22.12.2021 відбулись загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва", оформлені протоколом № 37, на яких прийнято рішення:

1) Затвердити результати внесення додаткових вкладів учасниками товариства в розмірі 5 812 496,71 грн, внесок до статутного капіталу вніс один учасник Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Кепітал Менеджмент".

2) Затвердити з урахуванням фактично внесених учасником Товариства додаткових вкладів розмір частки учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Кепітал Менеджмент" в грошовому еквіваленті складає 5 812 496,71 + 29 792,55 = 5 842 289,26 грн та становить 99,85% статутного капіталу.

3) Затвердити розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" з урахуванням фактично внесених учасником Товариства додаткового вкладу розмір статутного капіталу складає 5 850 938,71 грн.

4) Внести зміни до статуту товариства та затвердити статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" в новій редакції у зв`язку збільшенням статутного капіталу. Частки між учасниками розподіляються наступним чином:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Кепітал Менеджмент" - 5 842 289,26 грн та становить 99,85% статутного капіталу;

ОСОБА_3 - 4 197,87 грн та становить 0,07% статутного капіталу;

ОСОБА_1 - 3 678,90 грн та становить 0,06% статутного капіталу;

ОСОБА_2 - 772,68 грн та становить 0,02% статутного капіталу.

36. Відповідний розмір статутного капіталу Товариства та розміри часток учасників закріплені в новій редакції Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва", затвердженій загальними зборами учасників (протокол № 37 від 22.12.2021).

37. На підставі вказаного рішення здійснено реєстраційні дії та відповідні зміни внесені до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

38. Вказані рішення, оформлені протоколами № 36 від 20.11.2021 та № 37 від 22.12.2021, оскаржуються позивачем у даній справі.

Позиція Верховного Суду

39. Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та відзиві, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

40. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).

41. Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

42. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено ст.16 цього Кодексу. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються.

43. Згідно з частинами першою, другою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

44. Відповідно до частин першої, другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

45. Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

46. Водночас позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

47. У постанові від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20 (на яку посилається скаржник) Велика Палата Верховного Суду вказувала, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. При цьому суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

48. Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають ураховувати його ефективність. Це означає те, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

49. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340.

50. Отже, коли особа звернулася до суду по захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до відповідного порушення, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту.

Такий правовий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20.

51. Крім того, за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц, спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.

52. Таким чином, судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18).

53. Суди повинні встановити, настання яких дійсних правових наслідків прагне досягнути позивач шляхом подання позову і чи за встановлених обставин обраний позивачем спосіб захисту призведе до поновлення його прав та інтересів.

54. Відповідно до частини другої статті 32 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства.

55. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення (частини третя, четверта статті 32 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

56. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін (частина п`ята статті 32 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

57. Згідно з п.10.13 статуту ТОВ "Чапаєва" загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників.

58. Повідомлення, визначене п.10.13 статуту, надсилається простим поштовим відправленням. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту, до повідомлення додається проект запропонованих змін. Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників (п.10.14 статуту ТОВ "Чапаєва").

59. Як встановлено судом апеляційної інстанції позивач не брала участі у загальних зборах Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва", що відбулися 20.11.2021 та 22.12.2021.

60. Так суд апеляційної інстанції зазначив, що у матеріалах справи наявні копії описів вкладення до цінних листів, поштових накладних, конвертів з рекомендованими повідомленнями на ім`я ОСОБА_1 про направлення на її адресу оголошення про проведення загальних зборів 20.11.2021, 22.12.2021 та додатку (проекта статуту) до оголошення про проведення загальних зборів 22.12.2021. З поданих до суду доказів вбачається, що листи на ім`я ОСОБА_1 направлені за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, за твердженням позивача вказана адреса не є належною адресою ОСОБА_1, а правильною адресою є: АДРЕСА_2 .

61. Разом з цим, апеляційний господарський суд встановив, що відповідач 1 не заперечує направлення повідомлень про проведення загальних зборів учасників товариства за адресою позивача: АДРЕСА_1, оскільки саме така адреса вказана в статуті товариства та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

62. З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначив, що не зважаючи на відкритість даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні докази повідомлення відповідача 1 про невірність зазначення адреси позивача, при тому, що така інформація мітилася в реєстрі з 2018 року. При цьому колегія суддів суду апеляційної інстанції взяла до уваги ті обставини, що сама позивач, звертаючись до товариства з заявами та запитами вказувала, як належну, саме адресу АДРЕСА_3 .

63. З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у товариства не могли виникнути сумніви щодо належності адреси позивача, яка вказана у статуті. За таких обставин слід вважати, що повідомлення про проведення загальних зборів було направлено відповідачем 1 за належною адресою, а його неотримання викликано причинами, за які відповідач 1 не відповідає.

64. Відтак, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що зі встановлених обставин справи не вбачається, що відповідач 1 не дотримався вимог статуту чи Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" щодо повідомлення позивача про спірні збори. Відповідачем 1 направлено засобами поштового зв`язку на відому адресу позивача відповідні повідомлення, тобто відповідачем 1 вжито достатні дії для належного повідомлення позивача. Навіть проявивши розумну обачність відповідач 1 не міг бути обізнаний про неналежну адресу позивача. Причини з яких позивач залишилась необізнаною про проведення спірних зборів не пов`язані з діями/бездіяльністю відповідача 1, який належним чином виконав свій обов`язок з повідомлення.

65. Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що з протоколу № 36 від 20.11.2021 вбачається, що у загальних зборах учасників взяв участь один учасник Товариства - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Кепітал Менеджмент", частка якого в статутному капіталі становить 77,5%, вказаною кількістю голосів і прийняті усі рішення зборів. А з протоколу № 37 від 22.12.2021 вбачається, що у загальних зборах учасників взяли участь два учасника Товариства - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Кепітал Менеджмент" та ОСОБА_3 (частка яких у товаристві 77,5% та 10,92% відповідно) та саме вказаною кількістю голосів і прийняті рішення зборів.

66. Апеляційний господарський суд зауважив, що рішення про затвердження результатів внесення додаткових вкладів фактично є похідним від рішення про збільшення статутного капіталу за рахунок таких вкладів, у зв`язку з чим, позивач та місцевий господарський суд помилково ототожнили рішення про затвердження результатів внесення додаткових вкладів з рішенням про перерозподіл часток.

67. За висновками колегії суддів суду апеляційної інстанції, у даному випадку, враховуючи положення частини другої статті 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", зміна розміру статутного капіталу товариства у зв`язку з внесенням додаткового вкладу та внесення змін до статуту товариства у зв`язку з цим та через нове співвідношення часток учасників має відбуватися за наявності згоди 3/4 голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Спірні рішення зборів і були прийняті такою кількістю голосів.

68. Відтак, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що порушення скликання та проведення зборів, про які зазначає позивач у позові, не підтвердились, а тому відсутні і підстави стверджувати про незаконність оскаржуваних рішень зборів, що є підставою для відмови у задоволенні позову в частині визнання недійсними рішень загальних зборів товариства від 20.11.2021 та від 22.12.2021.

69. Оскільки апеляційним судом встановлено відсутність порушення вимог Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" при збільшенні розміру статутного капіталу товариства, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що наведене є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог позивача про визначення розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" та розмірів часток учасників цього товариства у наведеній позивачем редакції.

70. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що у даних правовідносинах позивач за власною заявою вийшла зі складу учасників товариства у січні 2022 року та не врахувала цей факт, а також зміни у складі учасників, що відбулися після її виходу з Товариства, при формулюванні позовних вимог, визначивши склад учасників товариства та їх частки станом на 2018 рік. Так, наразі за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань учасником відповідача-1 (найменування якого змінено на ТОВ "Рівне Агро-Плюс") є і новий учасник ОСОБА_4 . Отже, навіть при встановленні порушень законодавства та прав позивачки, внаслідок проведення спірних загальних зборів, її вимога про визначення минулого розміру статутного капіталу та часток учасників не підлягала б задоволенню.

71. Верховний Суд вважає зазначені висновки суду апеляційної інстанції передчасними з огляду на таке.

72. Верховний Суд вказує, що у спірних правовідносинах, що склалися між сторонами у цій справі, поновлення порушених корпоративних прав позивача у разі здійснення їх захисту в судовому порядку безпосередньо пов`язане зі здійсненням державної реєстрації змін до відомостей про відповідача 1, тобто пов`язане з відносинами у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а тому ефективність обраного позивачем способу захисту його порушених корпоративних прав визначається з урахуванням можливості у разі задоволення позову поновити такі права, у цьому випадку здійснити державну реєстрацію змін до відомостей щодо Товариства.

73. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців регулюються Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

74. Згідно з пунктом 8 частини першої статті 1 зазначеного Закону, заявник - позивач або уповноважена ним особа - у разі подання судового рішення, що набрало законної сили та має наслідком зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або про заборону вчинення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі.

75. Відповідно до підпунктів "д", "е" пункту 3 частини п`ятої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи:

- судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві;

- судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

76. За приписами пункту 2 частини першої статті 25 зазначеного Закону державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо, зокрема:

- визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу;

- скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

77. Верховний Суд констатує, що перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей щодо розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, розмірів часток учасників такого товариства чи склад учасників товариства, стягнення з відповідача частки за заявою учасника такого товариства, чітко визначений статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" і є вичерпним.

78. Верховний Суд зауважує, що на сьогодні існує стала та послідовна судова практика Великої Палати Верховного Суду щодо способу захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю.

79. Так, у постанові від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 (про неврахування висновків з якої зазначає скаржник у касаційній скарзі) Великою Палатою Верховного Суду, зазначено, що:

- позовні вимоги про визнання рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю недійсним, визнання недійсним статуту чи недійсними змін до нього, визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства не відповідають належним та ефективним способам захисту, оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

- вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств. Належним способом захисту у цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт "д" пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі;

- за змістом позовної заяви позивач прагне відновлення становища, яке існувало до порушення його прав, тобто відновлення попереднього складу учасників. Позивач може мати законний інтерес у такому відновленні, оскільки участь у товаристві з обмеженою відповідальністю передбачає співпрацю у вищому органі з невеликою, як правило, кількістю учасників, а тому учаснику товариства з обмеженою відповідальністю може бути не байдуже, хто саме входить до складу вищого органу;

- вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мали врахувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства та надавати оцінку добросовісності відповідачів, які в разі задоволення позовних вимог будуть позбавлені своїх часток або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

80. Велика Палата Верховного Суду робить висновок про можливість позбавлення учасників - відповідачів своїх часток у статутному капіталі за рішенням суду, зокрема про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників товариства, у такому разі суд має надавати оцінку добросовісності поведінки відповідачів.

81. У постанові від 02.09.2020 у справі № 904/1409/19 Верховний Суд послався на те, що аналіз частини п`ятої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" свідчить про те, що учасник товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю може звернутися до суду з позовом про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві або ж з позовом про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю, які відповідно до зазначеної норми є належними способами захисту. При цьому за змістом згаданої норми Закону зазначені способи захисту (визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві та стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю) є альтернативними.

82. В ухвалі від 15.09.2020 Велика Палата Верховного Суду, повертаючи справу № 5017/1221/2012 відповідній колегії суддів Верховного Суду, з огляду на відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, дійшла висновку про належні та ефективні способи захисту прав та інтересів позивача - учасника товариства, що полягають у відновленні становища, що існувало до визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників такого товариства, оскільки саме задоволення таких вимог після внесення законодавчих змін може бути підставою для самостійного ініціювання внесення до державного реєстру змін до відповідних відомостей про юридичну особу учасником товариства як заявником.

83. Верховний Суд зауважує, що правова позиція Великої Палати Верховного Суду щодо належних та ефективних способів захисту прав та інтересів позивача - учасника товариства стосується випадку, коли позивач прагне відновити становище, яке існувало до стверджуваного порушення його прав або інтересів, заміняє віндикаційний позов або позов про визначення розміру капіталу та розміру часток учасників іншими вимогами (про визнання рішення загальних зборів недійсним, визнання недійсними змін до статуту, скасування реєстраційної дії/реєстраційного запису).

84. Слід зазначити, що під час розгляду справи за позовними вимогами про застосування належного способу захисту (визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві або ж позов про стягнення (витребування з володіння) частки (частини частки) у статутному капіталі товариства) відмова в позові з тих мотивів, що рішення про державну реєстрацію, відомості чи запис про державну реєстрацію права на майно, договір відчуження не визнані недійсними, або що вони не оскаржені, відповідні позовні вимоги не пред`явлені, не допускається.

85. Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.06.2021 у справі № 906/1336/19 зазначила, що рішення загальних зборів учасників товариства, яке за своїм змістом не відповідає закону, не створює правових наслідків, оскільки застосування імперативної норми закону не може залежати від волі приватних осіб. Такі ж наслідки настають, якщо рішення загальних зборів учасників товариства за своїм змістом не відповідає правомірним нормам статуту, оскільки останній є локальним нормативним актом юридичної особи.

86. Верховний Суд вказує, що відсутність судового рішення про визнання недійсним рішення зборів учасників товариства, спрямованих на зміну складу учасників, розміру часток чи розміру статутного капіталу, не свідчить про чинність останніх. Під час розгляду справи за належною позовною вимогою, яка відповідає пункту 3 частини п`ятої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", суд у мотивувальній частині рішення дає правову оцінку рішенням загальних зборів учасника товариства, які на думку позивача, призвели до порушення його прав.

87. Так, у постановах від 01.04.2020 у справі № 813/1056/18 та від 18.03.2020 у справі № 466/3221/16-а Велика Палата Верховного Суду вказала, що вичерпний перелік способів захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю, міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств. У разі, якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів, і таке відновлення не може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (підпункт "е" пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону), то належним способом захисту в цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт "д" пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

88. Зазначені висновки Великої Палати Верховного Суду мають загальний характер та мають враховуватись при вирішенні питання щодо належності обраного позивачем способу захисту в усіх справах, що стосуються зміни розміру часток та відновлення складу учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення прав або інтересів учасників товариства.

89. Отже, за наведеною позицією Великої Палати Верховного Суду застосування такого способу захисту як визначення розмірів часток учасників товариства має здійснюватися, якщо право особи на частку не може бути захищене у спосіб її стягнення (витребування з володіння) (постанова Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 925/1437/21).

90. Тобто, після вибуття в учасника частки, з подальшою зміною розміру часток учасників товариства та зміною розміру статутного капіталу товариства, в учасника немає іншого ефективного способу судового захисту порушеного права, окрім як звернення до суду з вимогою про встановлення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства.

Наведене вище відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 31.10.2024 у справі № 918/124/23, на яку також посилається скаржник у касаційній скарзі.

91. Разом з цим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2023 у справі № 686/20282/21 зазначила, що визначення в позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) повинно відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.

92. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 906/1336/19 вказано, що "момент набуття права на частку у статутному капіталі (права власності) та момент набуття права з частки (права участі в господарському товаристві) різняться та можуть не збігатися у часі. Укладення правочину з відчуження частки у статутному капіталі є правовою підставою набуття права на частку (права власності на частку), а тому момент набуття права на частку може визначатися умовами такого правочину. Разом з тим моментом переходу корпоративних прав з частки у статутному капіталі, яка була передана іншій особі, є юридичний факт реєстрації в державному реєстрі зміни складу учасників за актом приймання-передачі, наданим однією із сторін".

93. Позивач, обираючи правильний спосіб захисту (визначення розміру статутного капіталу та часток учасників), має формулювати свої позовні вимоги з урахуванням змін у розмірі статутного капіталу та складі учасників, які відбулися після його виключення, прав та інтересів інших учасників товариства (п.49 постанови Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 924/700/21).

94. Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 2 ГПК України основною засадою (принципом) господарського судочинства є, зокрема, диспозитивність.

95. Однак, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що надміру формалізований підхід до заявлених позовних вимог (за яким позивач у позовній заяві повинен вказати спосіб захисту, визначений приписами ЦК України та ГК України) суперечить завданню господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (пункти 117 -118 постанови від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20)).

96. Верховний Суд звертає увагу на те, що рішення суду про визначення розміру статутного капіталу та часток учасників не має ретроспективної дії. Суд, ухвалюючи таке рішення, має врахувати всі ті зміни, які відбулися у товаристві з дати події, внаслідок якої з точки зору позивача були порушені його права (ухвалення рішення про виключення учасника, про внесення змін до статуту тощо).

97. Верховний Суд також звертає увагу, що чинне законодавство містить цілу низку приписів, спрямованих на запобігання такому явищу як "розмивання частки учасника у статутному капіталі". Для цього законом передбачене переважне право учасників на внесення додаткових вкладів, принцип пропорційності (право зробити додатковий вклад у межах суми збільшення статутного капіталу пропорційно до його частки у статутному капіталі) тощо.

98. Чинне законодавство не містить такого терміну як "розмивання частки учасника у статутному капіталі", втім, він визначається у низці судових рішень.

99. Так, у постанові від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 (на яку посилається скаржник у касаційній скарзі) Велика Палата Верховного Суду не погодилася з тим, що голосування представника позивача на загальних зборах за збільшення статутного капіталу є продажем частки. Зокрема, вказала у постанові "зазначеним рішенням зборів не передбачався продаж чи відступлення частки позивача, а передбачалося збільшення розміру статутного капіталу за рахунок внесення додаткових вкладів іншими учасниками. Таке збільшення капіталу призвело до зменшення розміру частки позивача у відсотковому вимірі без зменшення її номінальної вартості, тобто відбулося так зване розмивання частки учасника, який не вніс додаткового вкладу. Втім таке зменшення розміру частки учасника у відсотковому вимірі без зменшення номінальної вартості не є тотожним відчуженню належної позивачу частки або її частини у статутному капіталі ТОВ "Агрофірма "Славія" (п.48).

100. Також у постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №916/2584/18 та від 01.10.2020 у справі №916/3007/19 (про неврахування висновків з яких зазначає скаржник) вказано, що збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів учасників та зміна пропорції часток у статутному капіталі, що призвело до зменшення розміру частки позивача у відсотковому вимірі без зменшення її номінальної вартості, за певних умов може бути кваліфіковане як розмивання частки учасника, який не вніс додаткового вкладу.

101. Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини також виснував, що розмивання частки у статутному капіталі порушує право власності учасника товариства. У справі "Совтранавто-Холдинг проти України" заявник, посилаючись на статтю 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, скаржився, що внаслідок реєстрації Луганським міськвиконкомом незаконних рішень ЗАТ "Совтрансавто-Луганськ" про збільшення розміру статутного капіталу його акції були знецінені і що, внаслідок цього, він втратив контроль над діяльністю і майном ЗАТ "Совтрансавто-Луганськ". Він також наполягав, що компенсація, яку він отримав внаслідок ліквідації ЗАТ "Совтрансавто-Луганськ", не була пропорційною частці капіталу, яким він володів на початку. Європейський суд з прав людини у рішенні від 25.07.2002 у справі "Совтранавто-Холдинг проти України" (заява №48553/99) вказав:

"91. Суд зазначає, що в своєму рішенні щодо прийнятності він вже констатував, що акції, якими володів заявник, мали безсумнівно економічну цінність та становили "майно" в розумінні статті 1 Протоколу №1…

92. Суд також має своїм завданням дослідити, яке положення статті 1 застосовується в цьому випадку.

Суд нагадує у зв`язку з цим, що "акція товариства є складною річчю. Вона свідчить про те, що власник має частину акціонерного капіталу та відповідні права. Тут мова не йде лише про непрямий контроль за акціонерними активами, оскільки й інші права, особливо право голосу та право впливати на товариство, можуть випливати з акції" (N 11189/84, "Товариство S. і T. проти Швеції", рішення від 11.12.1986, Рішення та Звіти (D.R.) 50, с. 158).

Суд зазначає, що у цьому випадку заявник спочатку володів 49% акцій ЗАТ "Совтрансавто-Луганськ". Внаслідок кількох збільшень статутного фонду ЗАТ "Совтрансавто-Луганськ" частина капіталу, що була в його володінні, знизилася з 49% до 20,7%. Відтак, зазнали змін власні повноваження заявника як власника акцій, а саме: його здатність керувати товариством та контролювати його майно".

102. Частина перша статті 116 ЦК України унормовує права учасників господарського товариства. Учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом вийти у встановленому порядку з товариства.

103. Згідно з частинами першою, п`ятою, сьомою статті 24 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників. Учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу. Товариство зобов`язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки. Статутом товариства, що діє на момент виходу учасника, може встановлюватися інший строк для здійснення такої виплати.

104. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/7674/18 зазначила таке:

"6.9 Реалізація права на вихід зі складу учасників товариства законодавчо не пов`язується ні з рішенням загальних зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є такими, що суперечать чинному законодавству.

6.11 Тобто вихід з товариства є одностороннім правочином його учасника, вчиненим у письмовій формі у вигляді заяви про вихід з товариства, підписаної учасником.

6.12 Такий правочин, хоч і вчиняється за волевиявленням однієї особи, спричиняє юридичні наслідки для інших осіб, зокрема, виникнення у товариства обов`язку виплатити колишньому учаснику вартість його частки у встановлений строк.

6.13 Відтак, вихід з товариства є безпосередньою дією учасника, спрямованою на припинення корпоративних відносин з товариством з ініціативи учасника товариства, вчинення якої реалізується учасником шляхом подання до товариства заяви в письмовій формі, підписаної учасником.

6.14 У зв`язку із цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв`язку".

105. Отже, поновлення у складі учасників товариства особи, яка добровільно вийшла з нього або була виключена, є неможливим.

106. Наведене відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.08.2024 у справі № 912/363/22.

107. Верховний Суд завертає увагу, що ухвалюючи оскаржувану постанову суд апеляційної інстанції зазначеного не врахував.

108. Так, апеляційний господарський суд, зосередившись виключно на вирішенні питання дійсності / недійсності оскаржуваних рішень загальних зборів учасників, а також наявності / відсутності необхідної кількості голосів для прийняття загальними зборами відповідних рішень, не врахував наведених вище висновків Верховного Суду та не надав оцінки належності обраного позивачем способу захисту.

109. Верховний Суд констатує, що ефективність позовних вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів, визначення розміру статутного капіталу, має оцінюватися, виходячи з конкретних обставин справи, залежно від того, чи призведе задоволення таких вимог до дійсного захисту інтересів позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).

110. Верховний Суд зазначає, що суд апеляційної інстанції не досліджував обставини виходу позивача з учасників Товариства, зокрема коли позивач вийшла зі складу учасників та чи була остання таким учасником станом на момент подання позову у цій справі, а також не дослідив і не встановив дійсний склад учасників товариства, станом на час подання позову і вирішення цієї справи.

111. Окрім цього, апеляційний господарський суд не проаналізував, які саме свої порушені права намагається захистити позивач у цій справі, відповідно, суд апеляційної інстанції не оцінив можливість позивача відновити порушене право, шляхом пред`явлення наведених позовних вимог, з урахуванням приписів пункту 3 частини п`ятої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", щодо складу учасників, розміру часток учасників Товариства, реєстраційних записів в ЄДР.

112. Верховний Суд зауважує, що з`ясування судом питання, настання яких дійсних правових наслідків прагне досягнути позивач шляхом подання позову та питання можливості ефективного поновлення прав позивача саме у заявлений у цій справі спосіб є важливим для правильного вирішення спору у справі.

113. Слід зазначити, що в силу приписів статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

114. Разом з тим, як вбачається з прийнятої судом апеляційної інстанції постанови, вона зазначеним критеріям не відповідає, а суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

115. З огляду на те, що суд апеляційної інстанції належним чином не встановив обставини, що є визначальними і ключовими у цій справі у вирішенні даного спору, враховуючи межі розгляду справи судом касаційної інстанції, імперативно визначені статтею 300 ГПК України, які обмежують повноваження суду касаційної інстанції в частині здійснення додаткової оцінки доказів та встановлення обставин у справі, постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

116. Отже, доводи скаржника, наведені у касаційній скарзі, які стали підставами для відкриття касаційного провадження відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України, у цьому випадку частково підтвердилися.

................

Перейти до повного тексту