ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2025 року
м. Київ
cправа № 904/219/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
за участю представників:
скаржника - Єгорова А.Є.,
ліквідатора "ДІЛ-ВЕСТ" - арбітражного керуючого Штальманчука М. С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконферензв`язку касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду
від 20.11.2024
у справі № 904/219/24
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські Лани"
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЛ-ВЕСТ"
про визнання банкрутом,-
ВСТАНОВИВ:
1. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2024, серед іншого, відкрито провадження у справі №904/219/24 за заявою ТОВ "Дніпровські лани" про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЛ-ВЕСТ" (далі - ТОВ "ДІЛ-ВЕСТ"); ведено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Штельманчука М.С.
2. Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2024 припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "ДІЛ-ВЕСТ"; визнано ТОВ "ДІЛ-ВЕСТ" - банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором ТОВ "ДІЛ-ВЕСТ" призначено арбітражного керуючого Штельманчука М. С.
3. Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 12.06.2024 постановив: затвердити ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ТОВ "ДІЛ-ВЕСТ"; ліквідувати юридичну особу - ТОВ "ДІЛ-ВЕСТ"; державному реєстратору за місцезнаходженням банкрута провести державну реєстрацію про припинення ТОВ "ДІЛ-ВЕСТ", як юридичної особи; вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню; провадження у справі №904/219/24 - закрити.
4. Не погодившись із вказаною ухвалою Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, яке не є учасником у справі про банкрутство звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило поновити строк на апеляційне оскарження; задовольнити апеляційну скаргу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
5. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.09.2024, зокрема, визнано поважними підстави пропуску строку на подання апеляційної скарги та відновлено строк на подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2024 у цій справі; розгляд питання чи порушені права, інтереси, обов`язки скаржника у справі № 904/219/24 призначено у судовому засіданні на 20.11.2024.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції
6. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.11.2024 апеляційне провадження по апеляційній скарзі Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2024 у цій справі - закрито.
7. Суд апеляційної інстанції, з урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 04.09.2024 у справі № 908/2504/22 та встановивши, що у матеріалах справи відсутні докази того, що судом призначалось до розгляду будь-яке клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, чим би суд фактично залучав контролюючий орган до участі у справі, дійшов висновку, що апелянт (Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків) не набув статусу учасника у цій справі про банкрутство, а відтак, позбавлений процесуального права оскарження судових рішень у ній. Крім того, встановив, що жоден процесуальний документ у справі №904/219/24, зокрема і оскаржувана ухвала від 12.06.2024, не містить будь-яких суджень і висновків стосовно Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, також не встановив, що суд першої інстанції прийняв рішення про права та обов`язки скаржника, який більш того, не є учасниками даної справи про банкрутство.
Рух касаційної скарги
8. 23.12.2024 Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою від 23.12.2024 на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 20.11.2024 у справі № 904/219/24, сформована в системі "Електронний суд" 23.12.2024.
9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків у справі № 904/219/24 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2025.
10. Ухвалою Верховного Суду від 31.01.2025 касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 23.12.2024 на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 20.11.2024 у справі № 904/219/24 залишено без руху.
11. Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків усунуло недоліки касаційної скарги у встановлений ухвалою Верховного Суду термін.
12. Ухвалою від 11.02.2025 відкрито касаційне провадження у справі № 904/219/24 за касаційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 23.12.2024 на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 20.11.2024 та призначено розгляд касаційної скарги Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 23.12.2024 на 25.03.2025 року о 10:30.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
13. Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків подано касаційну скаргу, в якій останнє просить ухвалу суду апеляційної інстанції від 20.11.2024 скасувати та направити справу № 904/219/24 до Центрального апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
14. Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, а саме неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, без урахування висновку Верховного Суду щодо визначення статусу контролюючого органу з урахуванням вимог статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
15. Аргументи касаційної скарги полягають у наступному.
15.1. Контролюючим органом було направлено запит листом від 14.02.2024 до ТОВ "ДІЛ-ВЕСТ" про надання інформації щодо фактичного знаходження первинних бухгалтерських документів та фінансово-господарської діяльності ТОВ "ДІЛ-ВЕСТ". Відповіді на вказаний лист до контролюючого органу не надійшло, що зробило неможливим проведення перевірки та визначення суму зобов`язань боржника як платника податків. Судом не враховано, що запит контролюючого органу мав бути переданий ліквідатору відповідно до ст. 59 КУзПБ.
15.2. Ліквідатором боржника не було здійснено та вжито вичерпних заходів щодо виявлення та реалізації майна в ході перебування платника в процедурі банкрутства для погашення усієї кредиторської заборгованості. Суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки достовірності змісту ліквідаційного балансу боржника та не врахував, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не містить мотивованої оцінки діям/бездіяльності ліквідатора щодо здійснення відповідного ґрунтовного аналізу правочинів боржника. Наводить постанови Верховного Суду від 12.09.2019 у справі № 914/3812/15, від 29.11.2022 у справі № 902/839/16, від 07.10.2021 у справі № 914/3812/15, 22.04.2021 у справі № 915/1624/16, від 30.10.2019 у справі № 906/904/16, від 02.09.2020 у справі № 923/1494/15, від 24.02.2021 у справі № 902/1129/15(902/579/20), від 23.06.2022 у справі № 904/3551/20.
15.3. Судом апеляційної інстанції допущено неправильне тлумачення ст. 254 ГПК України, згідно якої у податкового органу є право на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2024 у цій справі та не враховано правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 04.09.2024 у справі № 908/2504/22 щодо визначення статусу контролюючого органу з урахуванням вимог статті 78 ПК України, що, в свою чергу, є порушенням ч. 4 ст. 236 ГПК України.
16. У судовому засіданні 25.03.2025 представник скаржника підтримав касаційну скаргу.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
17. Ліквідатором ТОВ "ДІЛ-ВЕСТ" - арбітражним керуючим Штельманчуком М. С. подано письмові пояснення до касаційної скарги, в яких останній просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
18. У своїх поясненнях ліквідатор зазначає, що Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків не набуло статусу учасника у цій справі про банкрутство, відтак, позбавлене процесуального права на оскарження судових рішень у цій справі. При цьому, у матеріалах справи відсутні докази того, що судом призначалось би до розгляду будь-яке клопотання апелянта, чим би суд фактично залучав контролюючий орган до участі у справі.
19. У судовому засіданні 25.03.2025 ліквідатор заперечив проти касаційної скарги.
Позиція Верховного Суду
20. Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
21. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
22. Предметом касаційного розгляду є ухвала суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою податкового органу на рішення суду першої інстанції про закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "ДІЛ-ВЕСТ".
23. За змістом статей 55, 129 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
24. Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
25. Водночас, реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення, ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в провадженні у справі про банкрутство - норм Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
26. Відповідно до частини 1 статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
27. Положення частини 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України визначають коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків.
28. У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
29. Відповідна правова позиція є усталеною під час перегляду справ про банкрутство та неодноразово викладена суддями судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 07.07.2020 у справі № Б-39/27-09, від 11.06.2020 у справі № 916/3206/17, від 03.06.2020 у справі № 910/18031/14, від 19.05.2020 у справі № 908/2332/19, від 03.03.2020 у справі № 904/7965/16, від 20.02.2019 у справі № 5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі № 911/5186/14, від 29.04.2021 по справі № 904/5874/19.
30. Згідно зі статтею 1 КУзПБ учасниками у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір. Зокрема, сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).
31. Порядок набуття кредитором (окрім кредитора, за заявою якого відкрито провадження у справі про банкрутство) статусу учасника провадження у справі про банкрутство визначається статтею 45 КУзПБ.
32. За змістом статті 45 названого Кодексу конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
33. У питанні набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство колегія суддів звертається до правових висновків Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 16.07.2020 у справі №910/4475/19, та зазначає наступне.
34. Законодавством про банкрутство для конкурсних кредиторів встановлений більш складний, порівняно з іншими учасниками справи, порядок набуття статусу учасника провадження у справі про банкрутство, який (статус) наділяє такого учасника повним обсягом процесуальної дієздатності, в т. ч. правом оскаржувати судові рішення, оскаржувати дії боржника, розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора, звертатися про визнання недійсними угод боржника тощо.
35. Набуття такого статусу остаточно формалізується ухвалою суду про визнання вимог кредитора (аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №913/444/18).
36. Згідно з частиною другою статті 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.
37. Відтак, порядок набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство є чітким, зрозумілим та однозначним, тобто таке нормативне регулювання виключає можливість довільного його трактування.
38. Лише після вчинення всіх передбачених КУзПБ (стаття 45) дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (частина шоста статті 45, стаття 47 КУзПБ) визнання його вимог, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді, стаття 44 ГПК України) (пункт 56.16 постанови Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №910/4475/19).
39. Кредитори (в розумінні абзацу десятого частини першої статті 1 КУзПБ, окрім тих хто ініціював провадження у справі про банкрутство), з моменту подання заяви, передбаченої абзацом першим частини першої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, можуть скористатися правами, передбаченими абзацом першим частини шостої названої статті, та правом оскарження судових рішень у справі про банкрутство як особи, які не брали участі у справі (частина перша статті 254 ГПК України), якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (пункт 56.20 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі №910/4475/19).
40. Як встановлено судом апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2024, серед іншого, відкрито провадження у справі №904/219/24 за заявою ТОВ "Дніпровські лани" про визнання банкрутом ТОВ "ДІЛ-ВЕСТ".
41. Офіційне оголошення №73040 про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури ТОВ "ДІЛ - ВЕСТ" у справі № 904/219/24 опубліковано 23.04.2024 на сайті Вищого Господарського суду України.
42. Втім, в порядку ч.4 ст.45 КУзПБ, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків не зверталось. Отже, не є кредитором у справі №904/219/24, що підтверджується реєстром вимог кредиторів, наявним в матеріалах справи.
43. Як вже було зазначено вище, постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2024 припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "ДІЛ-ВЕСТ"; визнано ТОВ "ДІЛ-ВЕСТ" - банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором ТОВ "ДІЛ-ВЕСТ" призначено арбітражного керуючого Штельманчука М. С.
44. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2024, зокрема, затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ТОВ "ДІЛ-ВЕСТ"; ліквідовано ТОВ "ДІЛ-ВЕСТ"; провадження у справі №904/219/24 - закрито.
45. Не погоджуючись з вказаною ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2024, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулось з апеляційною скаргою, оскільки вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для затвердження звіту ліквідатора, ліквідацію банкрута та закриття провадження у справі. Податковим органом повинна бути проведена перевірка боржника у відповідності до п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78 ПК України, про що контролюючим органом направлено лист платнику податків 14.02.2024 №814/6/32-00-07-05, який було отримано ТОВ"ДІЛ-ВЕСТ", проте відповідь контролюючий орган не отримав.
46. Оскаржуваною ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.11.2024 апеляційне провадження по апеляційній скарзі Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2024 у цій справі - закрито, оскільки Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків не набуло статусу учасника у цій справі про банкрутство, а відтак, і процесуального права оскарження судових рішень у цій справі.
47. Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції. У своїй позиції колегія звертається до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 04.09.2024 у справі №908/2504/22, де Судом зазначено наступне:
" 65. …відкриття провадження у справі про банкрутство є безумовною підставою для проведення позапланової перевірки платника податків згідно із приписами підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України.
66. Суб`єктом документальної перевірки з боку контролюючого органу також може бути платник податку, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство (підпункт 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України), за деякими особливостями у правовому регулюванні, що настають для такого платника податку з відкриттям провадження у справі про банкрутство та визнанням юридичної особи-боржника банкрутом.
67. У межах проведення такої перевірки у платника податку виникає обов`язок надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки; такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки (пункт 85.2 статті 85 ПК України).
68. При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності); відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки (пункт 85.4 статті 85 ПК України).
69. Крім того, податковий орган має право звертатися до суду із заявою про вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів у випадках, передбачених цим Кодексом (підпункт 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 ПК України).
70. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.…"
48. Як встановлено судом апеляційної інстанції, у справі, що розглядається, податковим органом не надано доказів того, що ним відносно боржника призначалась податкова перевірка (в той час, як лист від 14.02.2024, направлений самому боржнику, про який зазначає апелянт, не є доказом призначення перевірки) або ж доказів звернення до арбітражного керуючого про надання відповідної фінансової звітності боржника, або ж у зв`язку з відсутністю підприємства за юридичною адресою та неможливістю проведення позапланової документальної перевірки передбаченої ПК України, відсутність первинних документів та наявність сумнівів у реальності кредиторських вимог, з метою сприянню у здійсненні аналізу фінансово-господарської діяльності боржника, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулося до суду з клопотанням про зобов`язання ліквідатора провести аналіз фінансового становища боржника, закрити рахунки, надати інформацію про рух грошових коштів по всіх банківських рахунках, ліквідаційний баланс, результати проведеної інвентаризації основних фондів, тощо.
49. При цьому, як встановлено судом апеляційної інстанції, у матеріалах справи також і відсутні докази того, що судом призначалось би до розгляду будь-яке клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, чим би суд фактично залучав контролюючий орган до участі у справі.
50. Враховуючи принцип диспозитивності, у випадку ненадання запитуваних контролюючим органом у юридичної особи документів, відповідно до положень статті 14 ГПК України, податковий орган мав би звернутись до суду щодо захисту свої порушених прав та інтересів. І лише після розгляду судом першої інстанції такого процесуального звернення податкового органу, можна вважати, що податковий орган фактично залучений до участі у справі, з відповідними процесуальними правами, визначеними законом (право на оскарження).
51. Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.09.2024 у справі № 908/2504/22 (зокрема, п. 81 постанови).
52. У справі, що розглядається, судом апеляційної інстанції також встановлено, що від Східного міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків жодних клопотань щодо витребування документів чи з будь-яких інших питань, ані в процедурі розпорядження майном, ані в процедурі ліквідації до суду від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з вимогами до Боржника не надходило.
53. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що можливість проведення перевірки податковим органом, отримання необхідної документації, шляхом звернення до суду чи до арбітражного керуючого залежало від дій / бездіяльності Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
54. Отже, суд апеляційної інстанції, встановивши, що Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків не набуло статусу учасника у цій справі про банкрутство, а відповідно і процесуального права на оскарження судових рішень у цій справі (оскільки не зверталось до суду першої інстанції), правомірно закрив апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України.
55. З урахуванням встановлених судом апеляційної інстанції обставин, про які зазначено вище, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про те, що в ухвалі Центрального апеляційного господарського суду від 20.11.2024 правильно застосовано положення пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України.
56. Подібний висновок, викладено у постанові Верховного Суду від 03.12.2024 у справі № 908/1748/23.
57. Відхиляючи доводи скаржника, Суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").
58. За змістом статті 236 ГПК України судове рішення повинно ухвалюватися судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, а також з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
59. Оскаржувана ухвала апеляційного господарського суду таким вимовам відповідає.
60. Водночас, наведені у касаційній скарзі аргументи не спростовують цього висновку, як і не доводять порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та неврахування відповідних висновків Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах, в більшості зводиться до незгоди із ухвалою суду першої інстанції по суті, у зв`язку з чим касаційна скарга задоволенню не підлягає.
61. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
62. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України дійшла висновку, що ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 20.11.2024 у справі № 904/219/24 прийнята відповідно до фактичних обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для її зміни або скасування відсутні.
63. Оскільки підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції немає, то судовий збір згідно статті 129 ГПК України за подання касаційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -