ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2025 року
м. Київ
справа № 363/263/19
провадження № 61-9113св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -
Луспеника Д. Д.,
суддів:
Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,
Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі територіальної громади міста Вишгород Київської області,
відповідачі: Вишгородська міська рада, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
треті особи: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Приватне підприємство "Будініціатива Інвест", Обслуговуючий кооператив "Затишок Плюс",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 25 травня 2023 року у складі судді Рудюка О. Д. та постанову Київського апеляційного суду від 27 травня 2024 року у складі колегії суддів: Березовенко Р. В., Лапчевської О. Ф., Мостової Г. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2019 року перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі територіальної громади міста Вишгород Київської області звернувся до суду з позовом до Вишгородської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Приватне підприємство "Будініціатива Інвест" (далі - ПП "Будініціатива Інвест"), Обслуговуючий кооператив "Затишок Плюс" (далі - ОК "Затишок Плюс"), в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 09 грудня 2020 року, остаточно просив суд:
- визнати недійсними пункти 12, 13, 14, 15, 16, 22, 23, 24, 25 рішення Вишгородської міської ради від 07 вересня 2012 року № 15/20 "Про затвердження документації із землеустрою" в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо передачі у власність ОСОБА_11, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 спірних земельних ділянок;
- зобов`язати повернути у власність держави в особі територіальної громади м. Вишгород ОСОБА_2 - земельну ділянку, кадастровий номер 3221810100:33:004:0001, площею 0,0988 га; ОСОБА_1 - земельні ділянки: кадастровий номер 3221810100:33:004:0002, площею 0,0952 га, кадастровий номер 3221810100:33:004:0005, площею 0,0953 га, кадастровий номер 3221810100:33:004:0007, площею 0,0904 га; ОСОБА_6 - земельну ділянку, кадастровий номер 3221810100:33:004:0003, площею 0,0979 га; ОСОБА_5 - земельну ділянку кадастровий номер 3221810100:33:004:0004, площею 0,0902 га; ОСОБА_7 - земельну ділянку, кадастровий номер 3221810100:33:004:0006, площею 0,09707 га; ОСОБА_3 - земельну ділянку, кадастровий номер 3221810100:33:004:0008, площею 0,0901 га; ОСОБА_11 - земельну ділянку, кадастровий номер 3221810100:33:004:0009, площею 0,0981 га; ОСОБА_4 -земельну ділянку, кадастровий номер 3221810100:33:004:0010, площею 0,09764 га, які розташовані на території м. Вишгород Київської області.
Позовну заяву прокурор обґрунтував тим, що за результатами перевірки додержання вимог земельного законодавства на території Вишгородської міської ради працівниками прокуратури Київської області виявлені порушення вимог земельного законодавства під час передачі земельних ділянок у власність громадянам для індивідуального дачного будівництва.
Так, між ПП "Будініціатива Інвест" та Вишгородською міською радою 20 грудня 2010 року укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,6458 га, кадастровий номер 3221810100:33:004:0151, для експлуатації та обслуговування будівель та споруд бази відпочинку та їх реконструкції і добудови, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі договорів купівлі-продажу від 28 лютого 2011 року, укладених між ПП "Будініціатива Інвест" та ОК "Затишок Плюс", у власність останнього перейшли такі об`єкти нерухомості: громадсько-житлова будівля площею 20,0 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; громадсько-житлова будівля площею 34,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; адміністративна будівля площею 59,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; будівля охорони площею 28,9 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .
Рішенням 6 сесії VI скликання Вишгородської міської ради від 06 липня 2011 року № 6/24 передано ОК "Затишок Плюс", у зв`язку з набуттям права власності на об`єкти нерухомого майна, в оренду на 5 років земельну ділянку площею 1,6458 га, кадастровий номер 3221810100:33:004:0151, для експлуатації та обслуговування будівель та споруд бази відпочинку та їх реконструкції і добудови, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Припинено дію договору оренди від 20 грудня 2010 року укладеного між ПП "Будініціатива Інвест" та Вишгородською міською радою.
На підставі вказаного рішення між ОК "Затишок Плюс" та Вишгородською міською радою 07 лютого 2012 року укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,6458 га, кадастровий номер 3221810100:33:004:0151.
Листом від 27 серпня 2012 року № 164 ОК "Затишок Плюс" повідомило Вишгородську міську раду про відмову від права оренди на вказану земельну ділянку на користь громадян з метою подальшої передачі земельної ділянки для дачного будівництва.
28 лютого 2012 року члени ОК "Затишок Плюс" ОСОБА_11, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 звернулися до розробника документації із землеустрою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія Олімп" (далі - ТОВ "Юридична компанія Олімп") з проханням розробити технічну документацію із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки для індивідуального будівництва в межах норм безоплатної передачі за цільовим призначенням.
Відповідно до пунктів 12-16, 22-26 рішення Вишгородської міської ради від 07 вересня 2012 року № 15/20 "Про затвердження документації із землеустрою" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо передачі у власність земельних ділянок площами по 0,10 га для дачного будівництва громадянам ОСОБА_11, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
У зв`язку з чим за вказаними громадянами зареєстровано такі земельні ділянки: площею 0,0988 га, кадастровий номер 3221810100:33:004:0001, для індивідуального дачного будівництва за ОСОБА_2 (право власності зареєстровано 11 листопада 2014 року); площею 0,0952 га, кадастровий номер 3221810100:33:004:0002, для індивідуального дачного будівництва за ОСОБА_9 (право власності зареєстровано 11 листопада 2014 року); площею 0,0979 га, кадастровий номер 3221810100:33:004:0003, для індивідуального дачного будівництва за ОСОБА_6 (право власності зареєстровано 11 листопада 2014 року); площею 0,0902 га, кадастровий номер 3221810100:33:004:0004 для індивідуального дачного будівництва за ОСОБА_5 (право власності зареєстровано 11 листопада 2014 року); площею 0,0953 га, кадастровий номер 3221810100:33:004:0005, для індивідуального дачного будівництва за ОСОБА_8 (право власності зареєстровано 11 листопада 2014 року); площею 0,0907 га, кадастровий номер 3221810100:33:004:0006, для індивідуального дачного будівництва за ОСОБА_7 (право власності зареєстровано 11 листопада 2014 року); площею 0,0904 га, кадастровий номер 3221810100:33:004:0007, для індивідуального дачного будівництва за ОСОБА_10 (право власності зареєстровано 11 листопада 2014 року); площею 0,0901 га, кадастровий номер 3221810100:33:004:0008, для індивідуального дачного будівництва за ОСОБА_3 (право власності зареєстровано 11 листопада 2014 року); площею 0,0981 га, кадастровий номер 3221810100:33:004:0009, для індивідуального дачного будівництва за ОСОБА_11 (право власності зареєстровано 11 листопада 2014 року); площею 0,0964 га, кадастровий номер 3221810100:33:004:0010, для індивідуального дачного будівництва за ОСОБА_4 (право власності зареєстровано 11 листопада 2014 року).
Однак записи про реєстрацію державних актів на право власності на земельні ділянки, кадастрові номери: 3221810100:33:004:0001 - 3221810100:33:004:0006 та 3221810100:33:004:0008 - 3221810100:33:004:0010, у книгах записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди відсутні.
Надалі 27 листопада 2015 року на підставі договорів купівлі-продажу ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 відчужили належні їм земельні ділянки на користь ОСОБА_1 .
Прокурор стверджував, що пункти 12-16, 22-26 рішення Вишгородської міської ради від 07 вересня 2012 року № 15/20 є незаконними, оскільки відповідно до інформації Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем від 17 грудня 2018 року № 01-/297 спірні земельні ділянки, кадастрові номери: 21810100:33:004:0001 - 3221810100:33:004:0010 накладаються на землі водного фонду, а саме на 100-метрову прибережну захисну смугу Київського водосховища на річці Дніпро.
Тобто, всупереч статей 58, 59, 60, 61, 84, 118, 186, 186-1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статей 4, 6, 88, 89 Водного кодексу України (далі - ВК України), статей 20, 25, 50 Закону України "Про землеустрій" Вишгородською міською радою прийнято незаконне в частині рішення (пункти 12-16, 22-26) від 07 вересня 2012 року № 15/20 "Про затвердження документації із землеустрою, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо передачі у власність земельних ділянок площами по 0,10 га для дачного будівництва громадянам ОСОБА_11, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та передано спірні земельні ділянки у приватну власність вказаних громадян, за рахунок земель водного фонду в межах прибережної захисної смуги водного об`єкту загальнодержавного значення - річки Дніпро, без надання Вишгородською міською радою дозволів на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок, погодження документації Комісією у складі представника водного господарства, прийняття рішення про затвердження її документації та надання ділянок у власність для здійснення діяльності на земельних ділянках, яка прямо заборонена законом.
Крім того, всупереч вимогам статей 9, 36 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" спірні земельні ділянки відведено без проведення обов`язкової державної землевпорядної експертизи.
Зазначені землі водного фонду не підлягали передачі у власність, тому Вишгородська міська рада, приймаючи спірне рішення, вийшла за межі наданих їй повноважень, внаслідок чого неправомірно відведено в приватну власність громадянам земельні ділянки для індивідуального дачного будівництва.
З наведених підстав прокурор просив задовольнити його позов.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 25 травня 2023 року у задоволенні позову першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі територіальної громади міста Вишгород Київської області відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що прокурором не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження того, що спірні земельні ділянки, отримані громадянами на підставі пунктів 12-16, 22-26 оскаржуваного рішення Вишгородської міської ради від 07 вересня 2012 року № 15/20, накладаються на землі водного фонду, що розташовані в межах 100-метрової прибережної захисної смуги річки Дніпро, тому підстав для задоволення позовних вимог прокурора немає.
Водночас суд першої інстанції дійшов висновку про те, що лист Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем "Київгеоінформатика" (далі - КДПГККГС "Київгеоінформатика") від 17 грудня 2018 року, згідно з яким земельні ділянки, кадастрові номери: 3221810100:33:004:0010, 3221810100:33:004:0009, 3221810100:33:004:0004, 3221810100:33:004:0007, 3221810100:33:004:0008, 3221810100:33:004:0006, 3221810100:33:004:0004, 3221810100:33:004:0005, повністю накладаються на землі водного фонду, а саме на 100-метрову прибережну захисну смугу Київського водосховища на річці Дніпро, а земельні ділянки з кадастровими номерами 3221810100:33:004:0001, 3221810100:33:004:0003 частково накладаються на землі водного фонду, а саме на 100-метрову прибережну захисну смугу Київського водосховища на річці Дніпро, як доказ знаходження спірних земельних ділянок у прибережній захисній смузі Київського водосховища, є недостатнім для доведеності позовних вимог, оскільки його зміст свідчить про те, що він був складений на підставі викопіювання з ортофотоплану без виходу на місцевість для встановлення дійсного розміру прибережної захисної смуги в районі розташування спірних земельних ділянок; у наданих схемах викопіювання щодо накладення спірних земельних ділянок не вказано, яким чином було виміряно ширину прибережної захисної смуги, який при цьому брався уріз води, хто здійснював виміри, яке обладнання при цьому використовувалося; космічна зйомка за 2015 рік накладається на ортофоплани за місцевості на 2010 рік, тобто з різницею п`ять років.
Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у приватну власність громадян відводились не новосформовані земельні ділянки, а лише фактично відбувся поділ уже сформованої ділянки, яка перебувала в оренді ОК "Затишок Плюс" без зміни її цільового призначення, а тому порушення вимог земельного законодавства немає.
Суд першої інстанції відхилив доводи прокурора про те, що на спірні земельні ділянки їх власникам не були видані державні акти на право власності на землю, та зазначив про те, щовласниками спірних земельних ділянок було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки та відповідно отримані документи, що посвідчують право власності на земельні ділянки. В інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що додана до позовної заяви, зазначена підстава виникнення права власності спірних земельних ділянок - свідоцтво про право власності, видане відповідачам 25 листопада 2014 року.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 27 травня 2024 року апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури залишено без задоволення, а рішення Вишгородського районного суду Київської області від 25 травня 2023 року.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися, як на підставу своїх вимог і заперечень, і з урахуванням того, що відповідно до статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, та дотримуючись вимог матеріального та процесуального права, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, викладених у його рішенні, та не впливають на їх законність.
Водночас апеляційний суд дійшов висновку про те, що КДПГККГС "Київгеоінформатика", на інформацію якого посилався прокурор для підтвердження накладення спірних земельних ділянок на землі водного фонду, не уповноважене здійснювати облік водних об`єктів та визначення їх правового статусу, встановлення розміру природоохоронних меж водних об`єктів та накладення земельних ділянок на вказані межі.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
У червні 2024 року заступник керівника Київської обласної прокуратури із застосуванням засобів поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 25 травня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 травня 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення вимог позову.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на неврахування судами висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 13 вересня 2023 року у справі № 359/6970/18, від 23 листопада 2022 року у справі № 372/4143/18, від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц, від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 07 квітня 2020 року у справі № 372/1684/14, від 22 травня 2020 року у справі № 469/1203/15-ц, від 07 квітня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц, від 15 травня 2020 року у справі № 372/2180/15-ц, від 22 травня 2020 року у справі № 469/1203/15-ц, від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13, від 30 травня 2018 року у справі № 469/1393/16-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Крім того, заявник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статей 116, 118, 186 ЗК України та статей 20, 25, 50 Закону України "Про землеустрій" у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій:
- не надали належної оцінки листу КДПГККГС "Київгеоінформатика", який в сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами, зокрема зі схемами накладення спірних земельних ділянок на землі водного фонду, належним чином підтверджують їх віднесення до земель водного фонду;
- не звернули увагу на те, що КДПГККГС "Київгеоінформатика" як спеціалізоване державне підприємство має право створювати і поширювати інформацію про місцезнаходження об`єктів землеустрою, зокрема земельних ділянок, щодо меж об`єктів водного фонду, використовуючи у цьому процесі картографічні матеріали, які становлять картографічний фонд України;
- проігнорували, що відповідачі не надали суду і суди не досліджували жодних доказів на спростування доводів прокурора про особливий статус та цільове призначення спірних земельних ділянок;
- не дослідили інформацію, надану Центральною геофізичною обсерваторією ім. Бориса Срезневського від 12 лютого 2018 року № 17-08.1/321, яка підтверджує статус водного об`єкта - річки Дніпро та ширини його прибережної захисної смуги, на яку накладаються спірні земельні ділянки;
- проігнорували, що спірні земельні ділянки відведено у власність громадян на підставі технічної документації із землеустрою, без надання Вишгородською міською радою дозволів на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок, погодження документації комісією, прийняття рішення про затвердження цієї документації та надання ділянок у власність;
- не звернули увагу на те, що позов у цій справі спрямований на захист суспільно-значимих прав територіальної громади, пов`язаних із обов`язком держави щодо захисту земель водного фонду - прибережної захисної смуги, що є надбанням Українського народу, та яка забезпечує екологічну безпеку населення, охорону поверхневих вод від забруднення, засмічення й збереження її водності;
Крім того, у касаційній скарзі заступник керівника Київської обласної прокуратури виклав клопотання про розгляд цієї справи Верховним Судом у судовому засіданні за участю представника Офісу Генерального прокурора.
У серпні 2024 року ОСОБА_7, в інтересах якої діє ОСОБА_12, подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури, в якому просила залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення Вишгородського районного суду Київської області від 25 травня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 травня 2024 року - без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 25 червня 2024 року касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Вишгородського районного суду міста Києва від 25 травня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 травня 2024 року передано на розглядсудді-доповідачеві Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.
Ухвалою Верховного Суду від 03 липня 2024 року касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків.
Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2024 року (після усунення недоліків касаційної скарги) відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури з підстав, визначених пунктами 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України; витребувано із Вишгородського районного суду міста Києва матеріали справи № 363/263/19; надано іншим учасникам справи строк для подання відзиву.
У серпні 2024 року матеріали справи № 363/263/19надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання заступника керівника Київської обласної прокуратури про розгляд справи з викликом сторін; справу № 363/263/19 призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Фактичні обставини справи
Суди попередніх інстанцій встановили, що 20 грудня 2010 року між ПП "Будініціатива Інвест" та Вишгородською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,6458 га, кадастровий номер 3221810100:33:004:0151, цільове призначення - для експлуатації та обслуговування будівель та споруд бази відпочинку та їх реконструкції і добудови, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, договір укладено на п`ять років.
Рішенням 6 сесії VI скликання Вишгородської міської ради від 06 липня 2011 року № 6/24 передано ОК "Затишок Плюс", у зв`язку з набуттям права власності на об`єкти нерухомого майна, в оренду на 5 років земельну ділянку площею 1,6458 га, кадастровий номер 3221810100:33:004:0151, для експлуатації та обслуговування будівель та споруд бази відпочинку та їх реконструкції і добудови, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Припинено дію договору оренди від 20 грудня 2010 року, укладеного між ПП "Будініціатива Інвест" та Вишгородською міською радою.
На підставі вказаного рішення між ОК "Затишок Плюс" та Вишгородською міською радою 07 лютого 2012 року укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,6458 га, кадастровий номер 3221810100:33:004:0151, посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Голуб Л. А. та зареєстрований у реєстрі за № 130.
25 грудня 2012 року між Вишгородською міською радою та ОК "Затишок Плюс" укладено договір про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки від 07 лютого 2012 року № 130, згідно з яким назву договору замінено на "Договір про оренди земельних ділянок", пункту 2 словосполучення "земельна ділянка" у тексті Договору замінено словами "земельні ділянки", пункт 3 викладено у редакції: "пункт 2.1 Договору викласти в такій редакції: "Об`єктом оренди відповідно до цього Договору є земельні ділянки з наступними характеристиками: місце розташування - АДРЕСА_3 ; загальна площа - 1,6458 га, в тому числі: земельна ділянка, кадастровий номер 3221810100:33:004:0001, площею 0,09755 га; земельна ділянка, кадастровий номер 3221810100:33:004:0002, площею 0,09515 га; земельна ділянка, кадастровий номер 3221810100:33:004:0003, площею 0,09785 га; земельна ділянка, кадастровий номер 3221810100:33:004:0004, площею 0,090162 га; земельна ділянка, кадастровий номер 3221810100:33:004:0005, площею 0,095274 га; земельна ділянка, кадастровий номер 3221810100:33:004:0006, площею 0,09074 га; земельна ділянка, кадастровий номер 3221810100:33:004:0007, площею 0,090409 га; земельна ділянка, кадастровий номер 3221810100:33:004:0008, площею 0,090062 га; земельна ділянка, кадастровий номер 3221810100:33:004:0009, площею 0,098061 га; земельна ділянка, кадастровий номер 3221810100:33:004:00010, площею 0,096396 га; земельна ділянка, кадастровий номер 3221810100:33:004:0011, площею 0,467578 га; земельна ділянка, кадастровий номер 3221810100:33:004:0012, площею 0,0235344 га, цільове призначення - для експлуатації та обслуговування будівель та споруд бази відпочинку та їх реконструкції і добудови, житлового будівництва. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Голуб Л. А. та зареєстровано в реєстрі № 3000".
07 липня 2014 року між Вишгородською міською радою та ОК "Затишок Плюс" укладено договір про розірвання договору оренди земельної ділянки від 07 лютого 2012 року № 130, посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Голуб Л. А. та зареєстрований у реєстрі № 1073.
Листом від 27 серпня 2012 року № 164 ОК "Затишок Плюс" звернулося до Вишгородської міської ради з відмовою від права оренди на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, на користь громадян ОСОБА_11, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, з метою подальшої передачі земельної ділянки для дачного будівництва.
28 лютого 2012 року члени ОК "Затишок Плюс" ОСОБА_11, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 звернулися до розробника документації із землеустрою ТОВ "Юридична компанія Олімп" з проханням розробити технічну документацію із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки, що передаються у власність громадянам для індивідуального дачного будівництва в межах Вишгородської міської ради АДРЕСА_3.
Пунктами 12-16, 22-26 рішення Вишгородської міської ради від 07 вересня 2012 року №15/20 "Про затвердження документації із землеустрою" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо передачі у власність земельних ділянок площами по 0,10 га для дачного будівництва громадянам: ОСОБА_11, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за вказаними громадянами зареєстровано такі земельні ділянки: площею 0,0988 га, кадастровий номер 3221810100:33:004:0001, для індивідуального дачного будівництва за ОСОБА_2 (право власності зареєстровано 11 листопада 2014 року); площею 0,0952 га, кадастровий номер 3221810100:33:004:0002, для індивідуального дачного будівництва за ОСОБА_9 (право власності зареєстровано 11 листопада 2014 року); площею 0,0979 га, кадастровий номер 3221810100:33:004:0003, для індивідуального дачного будівництва за ОСОБА_6 (право власності зареєстровано 11 листопада 2014 року); площею 0,0902 га, кадастровий номер 3221810100:33:004:0004, для індивідуального дачного будівництва за ОСОБА_5 (право власності зареєстровано 11 листопада 2014 року); площею 0,0953 га, кадастровий номер 3221810100:33:004:0005, для індивідуального дачного будівництва за ОСОБА_8 (право власності зареєстровано 11 листопада 2014 року); площею 0,0907 га, кадастровий номер 3221810100:33:004:0006, для індивідуального дачного будівництва за ОСОБА_7 (право власності зареєстровано 11 листопада 2014 року); площею 0,0904 га, кадастровий номер 3221810100:33:004:0007, для індивідуального дачного будівництва за ОСОБА_10 (право власності зареєстровано 11 листопада 2014 року); площею 0,0901 га, кадастровий номер 3221810100:33:004:0008, для індивідуального дачного будівництва за ОСОБА_3 (право власності зареєстровано 11 листопада 2014 року); площею 0,0981 га, кадастровий номер 3221810100:33:004:0009, для індивідуального дачного будівництва за ОСОБА_11 (право власності зареєстровано 11 листопада 2014 року); площею 0,0964 га, кадастровий номер 3221810100:33:004:0010, для індивідуального дачного будівництва за ОСОБА_4 (право власності зареєстровано 11 листопада 2014 року).
27 листопада 2015 року на підставі договорів купівлі-продажу за № 1024, № 1026, № 1028 ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 відчужили належні їм земельні ділянки, кадастрові номери: 3221810100:33:004:0002, 3221810100:33:004:0005 та 3221810100:33:004:0007, на користь ОСОБА_1, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до інформації КДПГККГС "Київгеоінформатика" від 17 грудня 2018 року № 01-01/297 спірні земельні ділянки, кадастрові номери 3221810100:33:004:0001-3221810100:33:004:0010 накладаються на землі водного фонду, а саме 100-метрову прибережну захисну смугу Київського водосховища на річці Дніпро.
Згідно з листом Центральної геофізичної обсерваторії від 12 лютого 2018 року № 17-08.1/321, обвідний канал та інші водні об`єкти, які розташовані між Київським водосховищем та його захисною дамбою, знаходяться у заплавній частині річці Дніпро (Київське водосховище) і є його складовими частинами. Річка Дніпро -(Київське водосховище) - це природний водний об`єкт, який має загальну площу водозабору 504 000 кв. м, довжину 2201 км. Згідно зі статтею 79 ВК України річка Дніпро належать до великих річок, навколо яких згідно зі статтею 88 ВК України встановлюється прибережна захисна смуга шириною 100 м.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову у справі, яка переглядається, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд,виходив із того, що позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів, на підтвердження того, що спірні земельні ділянки, отримані громадянами на підставі пунктів 12-16, 22-26 оскаржуваного рішення Вишгородської міської ради від 07 вересня 2012 року № 15/20, накладаються на землі водного фонду, що розташовані в межах 100-метрової прибережної захисної смуги річки Дніпро.
Також суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, вважав недоведеним факт відведення спірних земельних ділянок з порушенням порядку передачі земель у приватну власність.
Із вказаними висновками судів попередніх інстанцій Верховний Суд погодитись не може з таких підстав.