ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2025 року
м. Київ
справа № 160/5655/22
адміністративне провадження № К/990/15398/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Дніпро", ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі України, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року (прийняту в складі: головуючого судді Кочанова П.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2024 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Голяшкіна О.В., суддів: Заїки М.М., Шведа Е.Ю.)
УСТАНОВИВ
І. Суть спору
1. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - позивач, податковий орган) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом (з урахуванням уточнень) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Дніпро" (далі -відповідач 1, товариство), ОСОБА_1 ( далі- відповідач 2, ОСОБА_1 ) в якому просило про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі України.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ТОВ "Футбольний клуб "Дніпро" як платник податків має податковий борг у сумі 356825200,17 грн. Відповідно до п.59.5. ст.59 ПК України контролюючим органом сформовано податкову вимогу форми "Ю" від 3 жовтня 2016 року №37-17, яка була отримана відповідачем 03.10.2016. У подальшому, 13.02.2018 заступником начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено рішення №1/36-17 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках в рахунок погашення податкового боргу відносно ТОВ "ФК "Дніпро". На виконання цього рішення позивачем надсилались до банківських установ інкасові доручення, які були повернуті без виконання через відсутність коштів на банківських рахунках. Позивач, посилаючись на вказані обставини вважає наявними підстави для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника ТОВ "Футбольний клуб "Дніпро" за межі України до погашення податкового боргу відповідно до п.87.13. ст.87 ПК України.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.04.2022 в задоволенні позову ГУ ДПС у Дніпропетровській області відмовлено.
4. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.06.2022 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.04.2022 у справі №160/5655/22 змінено із викладенням мотивувальної частини рішення в редакції цієї постанови.
5. Постановою Верховного Суду від 09.11.2023 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.04.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.06.2022 у справі №160/5655/22 скасовано. Справу №160/5655/22 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
6. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 позовні вимоги задоволено.
6.1. Встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Дніпро" - ОСОБА_1 за межі України до погашення податкового боргу.
7. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.03.2024 змінено абзац 2 резолютивної частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі № 160/5655/22, викладено його в редакції:
"Встановити тимчасове обмеження у праві виїзду керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Дніпро" (код ЄДРПОУ 32813827) - ОСОБА_1 за межі України до погашення податкового боргу в розмірі 356825200,10 грн. або настання інших обставин, зазначених в п.87.14 ст.87 ПК України.".
У іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі № 160/5655/22 залишено без змін.
8. Рішення судів обґрунтовано тим, з огляду на встановлений судом факт наявності у ТОВ "ФК "Дніпро" податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, і непогашення суми такого податкового боргу протягом 240 днів з дня вручення товариству податкової вимоги, суди висновували про наявність підстав для застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Дніпро" - ОСОБА_1 у праві виїзду за межі території України до погашення суми податкового боргу.
III. Провадження в суді касаційної інстанції
9. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2024 року у справі №160/5655/22 та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
9.1. Підставою касаційного оскарження судового рішення у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права у випадку, передбаченому пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
9.2. ОСОБА_1 у касаційній скарзі звертає увагу на те, що стаття 87 Податкового кодексу України доповнена пунктами 87.13 і 87.14 Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" від 30.11,2021 №1914-ІХ, який набув чинності у цій частині 01.01.2022.
При цьому, в самому Законі України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" від 30.11.2021 №1914-ІХ не зазначено, що він розповсюджується на правовідносини, які виникли до його прийняття.
9.3. Скаржник зазначає, що положення п.п. 87.13 та 87.14 ст.87 Податкового кодексу України не можуть бути застосовані до правовідносин, які виникли до набуття ними законної сили, так як вищевказані зміни до ст. 87 Податкового кодексу України погіршили моє становище як фізичної особи, громадянина України, оскільки податковий борг у ТОВ "ФК "Дніпро", як встановлено оскаржуваними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій виник ще у 2016-2018 роках, а рішення №1/36-17 Позивача про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках в рахунок погашення податкового боргу відносно ТОВ "ФК "Дніпроʼ прийняте ще 13.02.2018 і на той момент жодної аналогічної додаткової відповідальності (обмежень) фізичної особи - керівника платника податків не існувало.
9.4. Також ОСОБА_1 наголошує, що положення п. 87.13 статті 87 Податкового кодексу України мають застосовуватись лише у випадку виникнення податкового боргу у юридичної особи після набуття цієї норми законної сили, тобто з 01.01.2022, що буде відповідати приписам статті 58 Конституції України.
10. У відзиві на касаційну скаргу позивач проти її доводів заперечує, вважає, що суд першої та апеляційної інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги та просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
11. 06 травня 2024 року справа №160/5655/22 надійшла на адресу Верховного Суду.
ІV. Установлені судами фактичні обставини справи
12. Суди попередніх інстанцій установили, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Дніпро" як платник податків перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
13. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до п.59.5. статті 59 Податкового кодексу України, контролюючим органом було сформовано податкову вимогу форми "Ю" від 3 жовтня 2016 року №37-17, яка отримана відповідачем 3 жовтня 2016 року.
14. У подальшому, 13 лютого 2018 року заступником начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено рішення №1/36-17 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках в рахунок погашення податкового боргу відносно ТОВ "ФК "Дніпро". На виконання цього рішення у період з 26 лютого 2021 року по 30 листопада 2021 року позивачем надсилались до банківських установ інкасові доручення, які були повернуті без виконання через відсутність коштів на банківських рахунках відповідача.
15. Позивач уважає, що оскільки за відповідачем обліковується борг, що перевищує 1 мільйон гривень, який не сплачений протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, позивач як контролюючий орган має право звернутися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника ТОВ "Футбольний клуб "Дніпро" за межі України.
V. Позиція Верховного Суду
16. Надаючи оцінку доводам скаржника у касаційні скарзі колегія суддів касаційної інстанції виходить з вимог частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
17. Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.
18. Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1. статті 1 ПК України).
19. Підпунктом 20.1.35-2 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу.
20. Відповідно до пункту 87.13 статті 87 ПК України, у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.
21. Вимоги абзацу першого цього пункту не застосовується у разі наявності зобов`язання держави щодо повернення юридичній особі або постійному представництву нерезидента-боржника помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.
22. Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу. (Статтю 87 доповнено пунктом 87.13 згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021).
23. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу тимчасового обмеження права громадян України на виїзд за межі території України визначені у статті 289-2 КАС України, частиною першою якої установлено, що у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України. (§ 2 глави 11 розділу II доповнено статтею 289-2 згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021)
24. Системний аналіз положень пункту 87.13 статті 87 ПК України та частини першої статті 289-2 КАС України дає підстави для висновку, що у контролюючого органу виникає право на звернення до адміністративного суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи боржника за межі України після спливу 240 календарних днів з дня вручення такому платнику податків податкової вимоги на суму податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень.
25. На підтвердження факту наявності у підприємства податкового боргу станом на час подання позову (18.04.2022) Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано роздруковану картку платника податків ТОВ "ФК "ДНІПРО", в якій відображено розмір податкового боргу підприємства з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по орендній платі з юридичних осіб, по податку на прибуток, по податку на додану вартість станом на 01.02.2022 року в сумі 356825200,10 грн.
26. На підтвердження наявності підстав для застосування обмежувальних заходів щодо керівника юридичної особи позивачем до суду подано копію рішення Заступника начальника ГУ ДФС у Запорізькій області від 13 лютого 2018 року №1/36-17 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу.
27. У матеріалах справи є копії інкасових доручень які повернуті податковому органу без виконання протягом 2021 року у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках платника.
28. Колегія суддів уважає правильними висновки суду апеляційної інстанції про застосування норми статті 289-2 КАС України до цих правовідносин, оскільки норма статті 289-2 КАС України застосовується в редакції чинній станом на час виникнення правовідносин.
29. Відповідно до п.87.13 статті 87 ПК України у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.
30. Ураховуючи викладене, колегія суддів наголошує, що тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі України може застосовуватися за наявності у такого платника податків податкового боргу, для якого виконуються дві умови одночасно: сума податкового боргу перевищує 1 мільйон гривень, та цей податковий борг не був погашений протягом 240 календарних днів з дати вручення платнику податків податкової вимоги.
31. Так, матеріали справи свідчать, що податковий борг у товариства виник у 2016 році, але станом на час звернення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з позовом (18.04.2022) податковий борг не погашений, його розмір згідно даним ІКП ТОВ "ФК "Дніпро" збільшився і на 01.02.2022 становить суму 356825200,10 грн.
32. За правилами статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПК України).
33. Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання (п.59.3 ст.59 ПК України).
34. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
35. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) п.59.5 ст.59 ПК України.
36. На виконання винесеного заступником начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області рішення від 13.02.2018 №1/36-17 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках в рахунок погашення податкового боргу ТОВ "ФК "Дніпро" у період з 26 лютого 2021 року по 30 листопада 2021 року позивачем надсилались до банківських установ інкасові доручення, які були повернуті без виконання через відсутність коштів на банківських рахунках відповідача.
37. Суд зазначає, що на час набрання чинності Законом № 1914-IX - 01.01.2022 обставини, які відповідно до наведеної норми п.87.13 ст.87 ПК України є підставою для застосування обмежувальних заходів щодо керівника юридичної особи, не перестали існувати і на час розгляду цієї справи продовжують існувати, тому твердження скаржника з посиланням на статтю 58 Конституції України, яка визначає що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність є помилковими, оскільки тимчасова заборона виїзду за кордон не є окремим видом юридичної відповідальності (такої як кримінальна, адміністративна, фінансова тощо) а є заходом забезпечення виконання зобов`язань.
38. Щодо доводів скаржника стосовно недотримання позивачем передбаченого частиною другої статті 122 КАС України строку звернення до суду з цим позовом, Суд зазначає, що п.87.13 статті 87 ПК України визначено, що у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.
39. Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
40. Статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
41. Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України регулює Закон України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" від 21 січня 1994 року № 3857-XII.
42. Відповідно до статті 6 цього Закону право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли, зокрема він є керівником юридичної особи або постійного представництва нерезидента (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру, наданими відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"), що не виконує встановленого Податковим кодексом України податкового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, - до погашення суми такого податкового боргу, у зв`язку з яким таке обмеження встановлюється.
43. Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на встановлений факт наявності у ТОВ "ФК "Дніпро" податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, і непогашення суми такого податкового боргу протягом 240 днів з дня вручення товариству податкової вимоги про наявність підстав для застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Дніпро" - ОСОБА_1 у праві виїзду за межі території України до погашення суми податкового боргу.
44. Отже, суди першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановили фактичні обставини справи і надали об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених ОСОБА_1 у відзиві на позов та апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, й наведені відповідачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів попередніх інстанцій.
45. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, ураховуючи норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення.
46. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
47. Ураховуючи, що суди першої та апеляційної інстанції прийняли рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій - без змін.