ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2025 року
м. Київ
справа № 160/12724/19
касаційне провадження № К/9901/33789/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Гончарової І.А., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - Управління) на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2020 (суддя Луніна О.С.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04.11.2020 (головуючий суддя - Щербак А.А., судді - Баранник Н.П., Малиш Н.І.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коксохімтепломонтаж" (далі - Товариство) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
У грудні 2019 року Товариство звернулось до суду із позовом до Управління, у якому просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.09.2019 № 0001121402 та № 0001131402.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю висновків акта документальної планової виїзної перевірки №47843/04-36-14-02/01414583 від 23.08.2019 в частині порушення Товариством норм підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 Податкового кодексу України про невизначення та невідображення фінансового доходу від дисконтування кредиторської заборгованості в момент виникнення заборгованості у загальному розмірі 10616367,00 грн., в тому числі: за 2 квартал 2018 року у сумі 7670573,00 грн. та за 1 квартал 2019 року у сумі 2945794,00 грн та не здійснення позивачем амортизації дисконту протягом строку користування на кожну наступну дату балансу на загальну суму 4218815,00 грн, у тому числі: за 2 квартал 2018 року у розмірі 767057,00 грн., за 3 квартал 2018 року у розмірі 1150586,00 грн., за 4 квартал 2018 року у розмірі 1150586,00 грн. та за 1 квартал 2019 у розмірі 1150586,00 грн. Позивач вважає, що контролюючий орган неправильно кваліфікував виписані позивачем на користь ТОВ "ДМЗ Комінмет", ПП "Енергія" та ТОВ "Юнітед Трейд" векселі як довгострокові, оскільки останні за своєю сутністю є короткостроковими та безпроцентними, що, у свою чергу, виключає підстави для дисконтування заборгованості за такими векселями. За наведених обставин позивач вважає податкові повідомлення-рішення від 19.09.2019 №0001121402 та №0001131402 протиправними і такими, що підлягають скасуванню.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 27.03.2020, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.11.2020, позов задовольнив: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 19.09.2019 № 0001121402 та № 0001131402.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що: зобов`язання, які виникли за простими векселями позивача, виписаними на погашення заборгованості по оплаті товару за договорами купівлі-продажу цінних паперів, за своєю суттю відносяться до поточних зобов`язань. Такі зобов`язання в бухгалтерському обліку платника відображаються не за теперішньою вартістю, а за сумою погашення; фінансовим інструментом позивача в межах спірних відносин є фінансові зобов`язання, а відтак нормативні акти, які регулюють методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові активи не підлягають застосуванню в межах спірних правовідносин; обставина, що зобов`язання за векселями позивача відображалися на бухгалтерському рахунку для довгострокових виданих векселів, не змінює суті самого процесу погашення векселями боргу.
Управління оскаржило рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 11.01.2021 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судами попередніх інстанцій не застосовано до спірних правовідносин пункт 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, в якому зазначено, що поточні зобов`язання - це зобов`язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу. Тобто, зобов`язання, строк виконання яких настає протягом 12 календарних місяців, а короткостроковими. В свою чергу, довгострокові зобов`язання - це всі зобов`язання, які не є поточними. Разом з цим, Товариство у порушення вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, не визначило та не відобразило фінансовий дохід від дисконтування кредиторської заборгованості в момент виникнення заборгованості в загальному розмірі 10616367,00 грн. та не здійснило амортизацію дисконту протягом строку користування на кожну наступну дату балансу на загальну суму 4218815,00 грн. (в одиницях податкової звітності у відповідні періоди).
У відзиві на касаційну скаргу Товариство просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 25.03.2025 закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами і призначив справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження з 26.03.2025.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, що Управлінням була проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2019, валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2019, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.03.2019, іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2019, результати якої оформлені актом від 23.08.2019 №47843/04-36-14-02/01414583, за висновками якого Товариством були порушені вимоги: підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 140.4.2 пункту 140.2 статті 140 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 286027,00 грн. (у тому числі по періодах: за 4 квартал 2018 року - у сумі 37833,00 грн., за 1 квартал 2019 року - у сумі 248194,00 грн.) та завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток за 1 квартал 2019 року на суму 4808511,00 грн.
Зокрема, у акті перевірки було вказано, що перевіркою повноти визначення задекларованих Товариством показників у рядку 01 декларацій "Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку" за період з 01.01.2016 по 31.03.2019 встановлено їх заниження на загальну суму 10616367,00 грн. (у тому числі: за 2 квартал 2018 року - 7670573,00 грн., за 1 квартал 2019 року - 2945794,00 грн.
В ході перевірки встановлено, що станом на 31.03.2019 у Товариства по бухгалтерському рахунку 621 "Короткострокові векселі видані" рахуються векселі, строк погашення яких більше року, а саме:
- простий вексель серії АА №1716840, дата векселя - 13.04.2018, номінальна вартість 16545970,00 грн, дата погашення - за пред`явленням, але не раніше 31.12.2019, переданий ТОВ "ДМЗ Комінмет" в рахунок заборгованості за придбані цінні папери;
- простий вексель серії АА №2616572, дата векселя - 17.04.2018, номінальна вартість 11917700,00 грн, дата погашення - за пред`явленням, але не раніше 31.12.2019, переданий ПП "Енергія" в рахунок заборгованості за придбані цінні папери;
- простий вексель серії АА №2616574, дата векселя - 05.03.2019, номінальна вартість 3000000,00 грн., дата погашення - за пред`явленням, але не раніше 31.12.2021, переданий ТОВ "Юнітед Трейд" в рахунок заборгованості за придбані цінні папери;
- простий вексель серії АА №2616575, дата векселя - 05.03.2019, номінальна вартість 3000000,00 грн., дата погашення - за пред`явленням, але не раніше 31.12.2020, переданий ТОВ "Юнітед Трейд" в рахунок заборгованості за придбані цінні папери;
- простий вексель серії АА №2616578, дата векселя - 05.03.2019, номінальна вартість 3286688,00 грн, дата погашення - за пред`явленням, але не раніше 31.12.2020, переданий ТОВ "Юнітед Трейд" в рахунок заборгованості за придбані цінні папери.
Також, у акті перевірки зазначено, що на дату виникнення кредиторської заборгованості боржник має визначити теперішню (справедливу) вартість свого зобов`язання. Сума дисконту (різниця між майбутньою та теперішньою вартістю зобов`язання) повинна бути включена до доходу в момент отримання позики і до витрат - в процесі амортизації такого дисконту протягом строку користування позикою.
Сума амортизації дисконту або премії нараховується одночасно з нарахуванням відсотка (доходу від фінансових інвестицій), що підлягає отриманню, та відображається у складі інших фінансових доходів або інших фінансових витрат з одночасним збільшенням або зменшенням балансової вартості фінансових інвестицій, відповідно.
Операція дисконтування зводиться до формули: PV = FV/(1+i)n, де: FV - майбутня вартість, PV - теперішня вартість, i - ставка дисконтування (середня річна облікова ставка рефінансування НБУ), n - строк (число періодів).
Таким чином, на переконання контролюючого органу, Товариство не визначило та не відобразило фінансовий дохід від дисконтування кредиторської заборгованості в момент виникнення заборгованості у загальному розмірі 10616367,00 грн. (в тому числі: за 2 квартал 2018 року у сумі 7670573,00 грн., за 1 квартал 2019 року у сумі 2945794,00 грн.) та не здійснило амортизацію дисконту протягом строку користування на кожну наступну дату балансу на загальну суму 4218815,00 грн. (в тому числі: за 2 квартал 2018 року у розмірі 767057,00 грн., за 3 квартал 2018 року у розмірі 1150586,00 грн., за 4 квартал 2018 року у розмірі 1150586,00 грн., за 1 квартал 2019 року у розмірі 1150586,00 грн.).
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення рішення від 19.09.2019 №0001131402 про завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2018 рік на 4392158 грн, за 1 квартал 2019 року на 4808511 грн, на 286027,00 грн податку на прибуток і 71506,75 грн штрафних санкцій.
На підставі висновків вказаного акту перевірки Управління 19.09.2019 прийняло податкові повідомлення-рішення:
№0001121402, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 286027,00 грн. - за податковими зобов`язаннями та на 71506,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
№0001131402, яким Товариству зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток: на 4392158,00 грн. - за 2018 рік, на 4808511,00 грн. - за 1 квартал 2019 року.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду виходить із наступного.
Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Фактичною підставою для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень слугувало те, що Управління кваліфікувало кредиторську заборгованість за векселями в бухгалтерському обліку Товариства як довгострокові зобов`язання (тобто, зобов`язання зі строком погашення більше року) та здійснило дисконтування суми зазначеної заборгованості шляхом вирахування різниці (дисконту) між майбутньою та теперішньою вартістю зобов`язання із застосуванням П(С)БО 13 "Фінансові інструменти", П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції" і П(С)БО 28 "Зменшення корисності активів".
Пунктом 2 частини п`ятої статті 3 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що боргові цінні папери - це цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов`язання емітента або особи, яка видала неемісійний цінний папір, сплатити у визначений строк кошти, передати товари або надати послуги відповідно до зобов`язання. До боргових цінних паперів відносяться, зокрема, векселі.
Відповідно до статті 14 цього Закону вексель - це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов`язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі. Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов`язань та стягнення за векселями визначаються законом.
Обов`язкові реквізити простого векселя визначені в статті 75 Уніфікованого закону про переказні та прості векселі, затвердженого Женевською конвенцією 1930 року (Конвенція підписана 07.06.1930 і набрала чинності для України 06.01.2000) (далі - Уніфікований закон). Так, простий вексель містить: (1) назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; (2) безумовне зобов`язання сплатити визначену суму грошей; (3) зазначення строку платежу; (4) зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; (5) найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; (6) зазначення дати і місця складання простого векселя; (7) підпис особи, яка видає документ (векселедавець).
Перейти до повного тексту