УХВАЛА
13 березня 2025 року
м. Київ
справа № 990SCGC/15/24
провадження № 11-167сап24
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді Уркевича В. Ю.,
судді-доповідачки Усенко Є. А.,
суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Губської О. А., Єленіної Ж. М., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кривенди О. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ткача І. В., Ткачука О. С., Шевцової Н. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Проценко Р. А.,
скаржника ОСОБА_1,
представника Вищої ради правосуддя Ізвєкова К. В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі, про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, про витребування доказів у справі, приєднання доказів та їх дослідження за його скаргою на рішення Вищої ради правосуддя від 20.06.2024 № 1906/0/15-24, ухвалене за результатами розгляду скарг на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 24.04.2024 № 1241/2дп/15-24 про притягнення до дисциплінарної відповідальності,
УСТАНОВИЛА:
Ухвалою від 12.09.2024 Велика Палата Верховного Суду відкрила провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 20.06.2024, яким залишено без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 24.04.2024 про притягнення судді Макарівського районного суду Київської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення з посади.
ОСОБА_1 подав до Великої Палати Верховного Суду ряд клопотань: про зупинення провадження у справі; про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача; про витребування доказів [матеріалів суддівського досьє, зокрема характеристики судді Макарівського районного суду Київської області ОСОБА_1; про приєднання та дослідження доказів (компакт-диску зі звукозаписом судового засідання Святошинського районного суду міста Києва від 17.01.2025 у справі № 759/15658/23 та ухвали цього ж суду в указаній справі від 17.01.2025).
Представник Вищої ради правосуддя проти задоволення цих клопотань заперечив, вважаючи, що передбачених нормами процесуального права підстав для зупинення провадження у справі та залучення до участі у справі третьої особи немає. Що ж до клопотання про витребування, приєднання та дослідження доказів, про які йдеться в клопотаннях ОСОБА_1, представник Вищої ради правосуддя звернув увагу, що при ухваленні рішення від 20.06.2024 № 1906/0/15-24 була врахована характеристика судді Макарівського районного суду Київської області ОСОБА_1 з його суддівського досьє, а обставини вирішення судом питання щодо продовження строку тримання скаржника під вартою в судовому засіданні 17.01.2025 не стосуються предмета доказування у цій справі.
Так, ОСОБА_1 просить зупинити провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) до набрання законної сили вироком у кримінальному провадженні № 62023100120000416 від 26.05.2023 за обвинуваченням його ( ОСОБА_1 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 286-1 Кримінального кодексу України, що перебуває на розгляді Святошинського районного суду міста Києва (справа № 759/15658/23).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 КАС суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 236 КАС, суд у кожному конкретному випадку з`ясовує, по-перше, чи існує зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства; і, по-друге, чи обумовлює такий зв`язок неможливість розгляду справи до вирішення іншої, пов`язаної, справи. При цьому неможливість розгляду справи до вирішення іншої повинна бути об`єктивною, тобто полягати в тому, що встановлення обставин у справі та її вирішення неможливі до встановлення обставин у рішенні суду в іншій справі або ж залежать від результату вирішення іншої справи. Підставою для зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані (встановлені) у цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупиняється.
Клопотання про зупинення провадження у справі ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що дисциплінарне і кримінальне провадження щодо нього відкриті на підставі одних і тих самих обставин, а саме порушення швидкісного режиму, спричинення дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), внаслідок якої загинула людина. Ці обставини та їх причинно-наслідковий зв`язок, як зазначає скаржник, мають бути встановлені у кримінальному провадженні за фактом ДТП, у зв`язку з яким він звинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 286-1 Кримінального кодексу України.
Оскільки обидва провадження (дисциплінарне і кримінальне) ґрунтуються на одних й тих самих доказах та фактах, нерозривно пов`язані між собою, це, на думку ОСОБА_1, є підставою для зупинення провадження у справі.
Скаржник також посилається на частину другу статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод [кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку] і вважає, що ухвалення Великою Палатою Верховного Суду як останньою інстанцією у дисциплінарному провадженні рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи до набрання законної сили вироком суду у кримінальній справі порушить презумпцію його невинуватості.
Частиною сьомою статті 266 КАС передбачено, що на рішення Вищої ради правосуддя, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може бути подана скарга до Великої Палати Верховного Суду. Така скарга розглядається за правилами касаційного провадження, встановленими цим Кодексом.
Керуючись нормами статті 341 КАС, якими встановлені межі перегляду справи судом касаційної інстанції, Велика Палата Верховного Суду переглядає рішення Вищої ради правосуддя в межах доводів та вимог скарги, які стали підставою для відкриття провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування Вищою радою правосуддя норм матеріального і процесуального права.
Згідно з рішенням Вищої ради правосуддя від 20.06.2024 № 1906/0/15-24 суддю Макарівського районного суду Київської областіОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (грубе порушення норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя).
У дисциплінарній справі з`ясовувалися обставини щодо складу в діянні судді ОСОБА_1 дисциплінарного проступку і не вирішувалося питання щодо його вини у вчиненні кримінального правопорушення.
Ураховуючи, що наведені скаржником доводи не свідчать про об`єктивну неможливість розгляду справи до вирішення кримінальної справи № 759/15658/23, підстав для задоволення клопотання про зупинення провадження у справі немає.
Обґрунтовуючи підставу залучення авторки дисциплінарної скарги ОСОБА_2 до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, ОСОБА_1 посилається на те, що рішення у справі може вплинути на її права та інтереси, оскільки у разі скасування оскаржуваного ним рішення справу буде повернуто до Вищої ради правосуддя для повторного розгляду, тобто дисциплінарне провадження буде відновлено.
Частиною другою статті 49 КАС визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Як уже зазначено вище, Велика Палата Верховного Суду розглядає справу за правилами касаційного провадження. Водночас норми глави 2 розділу ІІІ КАС (касаційне провадження) не встановлюють повноважень суду щодо зміни складу учасників справи (за винятком правонаступництва), зокрема, щодо залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, в касаційному провадженні, що логічно пов`язано з межами касаційного перегляду справи.
Відтак правових підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про залучення до участі у справі третьої особи немає.
У клопотанні про витребування доказів скаржник просить витребувати матеріали його суддівського досьє задля їх врахування при перевірці правомірності (пропорційності) застосованого щодо нього дисциплінарного стягнення, зокрема, його характеристики.
Разом з тим Вища рада правосуддя при перегляді рішення Дисциплінарної палати встановила, що при обранні ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення було враховано його характеристику як судді Макарівського районного суду Київської області, а переоцінка доказів відповідно до статті 341 КАС знаходиться поза межами касаційного перегляду справи, тому підстав для задоволення цього клопотання також немає.
Це стосується і клопотання ОСОБА_1 про приєднання і дослідження доказів - компакт-диску зі звукозаписом судового засідання Святошинського районного суду міста Києва від 17.01.2025 у справі № 759/15658/23 та ухвали цього ж суду в зазначеній справі від 17.01.2025, згідно з якою скаржнику продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів (до 17.03.2025 включно). ОСОБА_1, обґрунтовуючи клопотання, зазначає, що прокурор у засіданні 17.01.2025, доводячи наявність підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилався на рішення Вищої ради правосуддя від 20.06.2024 № 1906/0/15-24 та на встановлені в ньому обставини щодо його причетності до ДТП, внаслідок якої загинула людина.
Відповідно до частини першої статті 73 КАС належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга цієї статті).
Обставини щодо продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу не стосуються предмета доказування у цій справі; будь-якого обґрунтування щодо цього ОСОБА_1 також не наводить.
Керуючись статтями 236, 248, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду