ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2025 року
м. Київ
справа № 127/2822/18
провадження № 51-2129км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючого
ОСОБА_1,
суддів
ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю: секретаря судового засідання
ОСОБА_4,
прокурора:
ОСОБА_5,
засуджених:
ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
захисників: потерпілого представника потерпілого
ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 (в режимі відеоконференції),, ОСОБА_11 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_12 (в режимі відеоконференції),
розглянув у судовому засіданні касаційні скарги засудженого
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_2,
та його захисників ОСОБА_8 і ОСОБА_9, а також засудженого
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця АДРЕСА_3, без визначеного місця проживання на території України,
на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 07 листопада 2022 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 20 січня 2023 року.
Обставини справи
1. Оскарженим вироком:
ОСОБА_6 засуджено до позбавлення волі:
за частиною 3 статті 299 Кримінального кодексу України (далі - КК) на строк 8 років;
за частиною 4 статті 187 КК на строк 15 років із конфіскацією майна;
за пунктами 6, 9 частини 2 статті 115 КК до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна;
за частиною 2 статті 194 КК на строк 10 років.
За сукупністю злочинів, відповідно до статті 70 КК, йому визначено покарання у виді довічного позбавлення волі із конфіскацією майна.
ОСОБА_7 засуджено до позбавлення волі:
за частиною 3 статті 299 КК на строк 8 років;
за частиною 4 статті 187 КК на строк 15 років позбавлення волі із конфіскацією майна;
за пунктами 6, 13 частини 2 статті 115 КК до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.
За сукупністю злочинів, відповідно до статті 70 КК, йому визначено покарання у виді довічного позбавлення волі із конфіскацією майна.
Цим же вироком за частиною 1 статті 396 КК засуджено і звільнено від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності ОСОБА_13, судові рішення щодо якого не оскаржуються.
2. За цивільним позовом потерпілого ОСОБА_11 стягнуто в рівних частках з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 478700 грн матеріальної шкоди.
3. Суд визнав доведеним, що 18 вересня 2017 року в період часу приблизно з 20:00 до 24:00 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за попередньою змовою, отруївши собаку, проникли до домоволодіння ОСОБА_14 та ОСОБА_15 по АДРЕСА_1, де, завдавши потерпілим смертельних тілесних ушкоджень, заволоділи 5 000 доларів США, 9 000 євро, 2 000 гривень та золотими ювелірними виробами, після чого залишили домоволодіння, в якому ОСОБА_6 попередньо підпалив меблі.
4. Апеляційний суд оскарженою ухвалою залишив вирок без змін.
Вимоги і доводи касаційних скарг
5. Захист ОСОБА_6, посилаючись на пункт 1 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просить оскаржені рішення в частині засудження за частиною 3 статті 299, частиною 4 статті 187, пунктів 6, 9 частини 2 статті 115, частини 2 статті 194 КК скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
6. Сторона захисту вважає, що суд визнав засудженого винуватим за відсутності належних доказів, його право на захист було порушено, оскільки суд першої інстанції безпідставно замінив засудженому адвоката.
7. Також захист вважає, що суд зазначив у вироку невірну інформацію щодо показань свідка ОСОБА_16 .
8. Крім того, сторона захисту посилається на те, суди не взяли до уваги:
- заяви про тиск на засудженого з боку правоохоронних органів;
- висновок спеціаліста поліграфолога від 19 вересня 2017 року за результатами дослідження після добровільного з`явлення засудженого до поліції;
- висновки експертних досліджень щодо ДНК як потерпілих, так і засудженого;
- висновок експерта про те, що підпал будинку потерпілих відбувся о 03:00, у той час як засуджений з 01:00 до 07:00 знаходився вдома;
- роздруківки телефонних розмов, якими встановлено, що під час вчинення злочину засуджений знаходився в черговій частині ДСНС;
- той факт, що ОСОБА_13 створював собі алібі за допомогою ОСОБА_17, яка відмовилась давати показання в суді;
- покази ОСОБА_7, який повідомив, що на місці злочину з ним перебував ОСОБА_13 ;
- факт виявлення слідів взуття, один з яких співпадає з розміром взуття ОСОБА_13 ;
- факт виявлення в помешканні ОСОБА_13 речей потерпілих;
- той факт, що ОСОБА_13 відмовився надавати покази в суді, мотивуючи тим, що він спершу хоче почути показання інших обвинувачених;
- показання свідка ОСОБА_18, який підтвердив алібі засудженого і стверджував про тиск на нього з боку правоохоронних органів, а також відсутність аудіо запису його допиту у судовому засіданні;
9. Також вони посилаються на те, що Суд апеляційної інстанції відхилив клопотання про допит свідка, який міг надати суттєву інформацію та без дослідження доказів дійшов висновку про його винуватість.
10. Засуджений ОСОБА_7 у касаційній скарзі та доповненнях до неї посилається на те, що:
- не отримав належної правової допомоги від захисників під час досудового розслідування та судового розгляду;
- експертиза "Динамометрія" не є експертизою, а є лише експрес-тестом, який можна використовувати лише в сукупності з іншими експертизами;
- судом не враховано те, що після того, як засуджений ОСОБА_7 наніс удар кулаком в обличчя потерпілому та побачив, що в останнього почалась сильна кровотеча, він за допомогою підручних засобів спинив кровотечу, щоб зберегти життя потерпілому, що підтвердив експерт під час відтворення злочину на місці події.
11. Представник потерпілого надала Суду письмові заперечення на касаційні скарги сторони захисту, просила залишити оскаржені рішення без зміни.
Позиції учасників судового провадження
12. Сторона захисту підтримала доводи касаційних скарг, просила їх задовольнити
13. Прокурор, потерпілий і його представник у судовому засіданні заперечили проти касаційних скарг сторони захисту, просили залишити оскаржені рішення без зміни.
14. Іншим учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
Оцінка суду
15. Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені сторонами доводи, Суд дійшов висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню.
Щодо доводів касаційних скарг сторони захисту ОСОБА_6 .
Щодо відсутності прямих доказів
16. Сторона захисту посилається на те, що суди встановили винуватість засудженого ОСОБА_6 без прямих доказів його винуватості.
17. Суд зазначає, що доведеність тих чи інших обставин злочину не завжди ґрунтується на прямих доказах і висновок щодо обставин справи може випливати з аналізу сукупності непрямих доказів.
18. Відповідно до статті 94 КПК суд ґрунтує своє переконання на дослідженні всіх обставин кримінального провадження і оцінює не лише окремі докази, жоден з яких не має наперед встановленої сили, але й їх сукупність у взаємозв`язку з точки зору достатності. Це положення передбачає, що обставини, які утворюють елементи складу злочину, можуть встановлюватися на основі сукупності непрямих доказів, якщо логічний аналіз їх взаємозв`язку підтверджує відповідні обставини. Доказування часто ґрунтується не на основі одного чи кількох прямих доказів, а на аналізі всіх доказів, які вказують на характер дій обвинуваченого, спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння, обстановку, в якій діяла особа тощо, на підставі чого й робиться висновок про доведеність або недоведеність винуватості особи поза розумним сумнівом[1].
19. Суди першої й апеляційної інстанцій проаналізували надані стороною обвинувачення докази і навели розгорнуті аргументи, чому вони у сукупності доводять винуватість засуджених.
20. Так, суд першої інстанції свій висновок про винуватість ОСОБА_6 обґрунтував, зокрема показаннями обвинувачених ОСОБА_13 та ОСОБА_7, а також іншими доказами, зокрема висновками експертиз, протоколами огляду та обшуку, протоколами слідчого експерименту від 22 вересня та 02 жовтня 2017 року за участі засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_13, протоколом за результатами негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НСРД) від 30 жовтня 2017 року відповідно до якого ОСОБА_7 повідомляє про обставини вчинення злочину, протоколом за результатами НСРД від 01 грудня 2017 року, відповідно до якого ОСОБА_6, крім іншого, інструктує ОСОБА_7, щоб той в суді показував, що його били шокером, вибивали покази, а тому ОСОБА_7 писав показання під диктовку, протоколом за результатами НСРД від 07 грудня 2017 року, з якого, крім іншого, можна зробити висновок, що ОСОБА_6 являється організатором злочину. Також було взято до уваги довідку про фіксування у місці вчинення злочину абонентських номерів у період часу з 19 години 18 вересня 2017 року до 07 години 19 вересня 2017 року, відповідно до якої абонентський номер, вилучений у ОСОБА_6, перебуває у місці злочину та спілкується з іншим абонентом.
21. За такої сукупності доказів відсутність ДНК потерпілих на речах та одязі ОСОБА_6, а також його ДНК на місці злочину не має вирішального значення.
Щодо порушення права на захист внаслідок заміни захисника
22. Адвокат ОСОБА_9, який здійснював захист ОСОБА_6, з 24 лютого 2022 року був мобілізований до Збройних Сил України. В судовому засіданні 06 травня 2022 року суд надав ОСОБА_6 час до 07 червня 2022 року для укладення договору з іншим захисником або призначення захисника через Центр БПД, однак засуджений такою можливістю не скористався.
23. 13 червня 2022 року ухвалою суду йому було призначено захисником адвоката ОСОБА_19, яка здійснювала захист з моменту призначення до видалення суду в нарадчу кімнату, тобто з 13 червня 2022 року до 04 листопада 2022 року, у тому числі брала участь у допиті ОСОБА_13 .
24. Суд вже зазначав, що положеннями статті 335 КПК передбачено зупинення судового провадження лише у випадках, коли для проходження військової служби під час мобілізації був призваний обвинувачений[2], однак це положення не поширюється на мобілізацію захисника.
25. За таких обставин призначення захисника з Регіонального центру із надання безоплатної вторинної правової допомоги, яка брала безпосередню участь у судових засіданнях під час судового розгляду справи, відповідає вимогам закону.
26. Враховуючи викладене, Суд відхиляє цей довід сторони захисту.