ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2025 року
м. Київ
справа № 723/884/17
провадження № 51-6556км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючого
ОСОБА_1,
суддів
ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю: секретаря судового засідання засуджених захисників прокурора
ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_10,
розглянув у судовому засіданні касаційні скарги захисника ОСОБА_9 в інтересах засудженого
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_2,
захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
а також засудженого
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя м. Одеси,
на вирок Чернівецького апеляційного суду від 26 липня 2023 року.
Обставини справи
1. Вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 06 вересня 2021 року засуджено за частиною 3 статті 187 Кримінального кодексу України (КК):
ОСОБА_12 - до позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна, крім житла;
ОСОБА_6 - до позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна, крім житла;
ОСОБА_11 - до позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна, крім житла;
ОСОБА_13 - до позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна, крім житла.
2. ОСОБА_5 виправдано за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 4 статті 187 КК у зв`язку з недоведеністю в його діях складу злочину.
3. За цивільним позовом потерпілої стягнуто солідарно з засуджених на користь ОСОБА_14 100 000 грн моральної шкоди.
4. Суд визнав доведеним, що за обставин, детально викладених у вироку, 28 вересня 2016 року ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_11 та ОСОБА_13 за попередньою змовою проникли до будинку потерпілої ОСОБА_14 у с. Годилів Сторожинецького р-ну Чернівецької області, завдали їй удари рукояткою пістолета по голові та металевим прутом по спині та ногах, заподіявши легких тілесних ушкоджень, і заволоділи грошовими коштами в сумі 100 доларів США та майном на суму 288 424,67 грн.
5. Апеляційний суд оскарженим вироком скасував вирок суду першої інстанції та засудив:
ОСОБА_11 - за частиною 4 статті 187 КК до позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією майна, крім житла;
ОСОБА_5 - за частиною 5 статті 27, частиною 4 статті 187 КК до позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією майна, крім житла, і на підставі частини 4 статті 70 КК визначив йому остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років 6 місяців з конфіскацією всього майна;
ОСОБА_6 - за частиною 4 статті 187 КК до позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією майна, крім житла.
6. Крім цього, стягнув з кожного з них на користь потерпілої ОСОБА_14 по 96 141,56 грн матеріальної та по 33 333, 33 грн моральної шкоди.
7. Також звернув в дохід держави внесену за ОСОБА_11 заставу в розмірі 211310 грн.
8. В решті вирок залишено без змін.
Вимоги і доводи касаційних скарг
9. Захист ОСОБА_5, посилаючись на пункт 1 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (КПК), просить скасувати оскаржене рішення і закрити кримінальне провадження щодо нього на підставі пункту 3 частини 1 статті 284 КПК у зв`язку недоведеністю винуватості.
10. Сторона захисту стверджує, що суд апеляційної інстанції:
безпосередньо не дослідив докази і обґрунтував висновок про винуватість ОСОБА_5 припущеннями;
використав в обґрунтування вироку результати негласних слідчих дій (НСРД), які були проведені в іншому кримінальному провадженні та з порушеннями КПК;
спирався на записи спілкування в приміщенні слідчого ізолятора ОСОБА_5, ОСОБА_11 та ОСОБА_15 з працівниками поліції, які фактично є позасудовими показаннями;
не дослідив записи телефонних розмов ОСОБА_5 з іншою особою румунською мовою і взяв до уваги переклад цих розмов, здійснений неуповноваженою особою;
в порушення статті 70 КК при частковому складанні покарань не врахував частково відбуте засудженим покарання за вироком Глибоцького районного суду Чернівецької області від 24 червня 2020 року.
11. Засуджений ОСОБА_6, посилаючись на пункт 1 частини 1 статті 438 КПК, просить скасувати оскаржуване рішення та залишити без зміни вирок суду першої інстанції.
12. Він стверджує, що апеляційний суд:
не розглянув обставини справи в повному обсязі і обґрунтував вирок лише показаннями потерпілої, яка неодноразово їх змінювала;
не взяв до уваги відсутність оцінки вартості викрадених речей та відсутність будь-яких документів на них;
призначаючи суму відшкодування за викрадені речі, не взяв до уваги, що частина з них була повернута потерпілій.
13. Захист ОСОБА_11, посилаючись на пункт 1 частини 1 статті 438 КПК, просить виключити з оскарженого вироку звернення в дохід держави застави та повернути її заставодавцю ОСОБА_16, оскільки цей запобіжний захід перестав діяти з дня постановлення вироку судом першої інстанції, і апеляційний суд в цьому питанні вийшов за межі апеляційної скарги прокурора, де не ставилось питання про стягнення застави через порушення засудженим її умов.
Позиції учасників касаційного розгляду
14. Сторона захисту підтримала доводи касаційних скарг, просила їх задовольнити.
15. Прокурор заперечила проти задоволення касаційних вимог сторони захисту та просила залишити оскаржене судове рішення без зміни.
16. Іншим учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
Оцінка Суду
17. Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені доводи, Суд дійшов таких висновків.
Щодо доведеності вини ОСОБА_6 .
18. Суд вважає необґрунтованими доводи засудженого ОСОБА_6 щодо неповноти розгляду в суді апеляційної інстанції та обґрунтування винуватості засудженого лише показаннями потерпілої.
19. Перевіривши матеріали кримінального провадження, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо доведеності вини засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_11, надавши умотивовані відповіді на аргументи, наведені в апеляційних скаргах сторони захисту.
20. Суд апеляційної інстанції зазначив, що захист цих засуджених не заявляв клопотань про дослідження доказів під час апеляційного розгляду, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про те, що вина засуджених підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_14, свідків ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та письмовими доказами, зокрема, протоколами обшуків, пред`явлення предметів для впізнання, відеозаписами з камер спостереження, висновками експертів.
21. Касаційна скарга ОСОБА_6 не містить доводів, які б давали Суду підстави ставити під сумнів висновки судів попередніх інстанцій про винуватість його та засудженого ОСОБА_11 .
Щодо НСРД, проведених в іншому кримінальному провадженні
22. Суд вважає необґрунтованими доводи сторони захисту про недопустимість НСРД у зв`язку з тим, що вони були проведені в рамках іншого кримінального провадження.
23. Спірні НСРД проводились у провадженні № 12016260000000467, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) 03 вересня 2016 року за фактом готування невстановленими особами вчинення розбійного нападу на ОСОБА_20 .
24. 20 січня 2017 року провадження № 12016260000000467 після неодноразового об`єднання з іншими провадженнями, було об`єднано з провадженням № 12016260040001869 за фактом крадіжки грошей в ОСОБА_21 . Того ж дня з цього провадження виділено провадження під № 12017260000000133 по факту готування до вчинення розбійного нападу на ОСОБА_22 та ОСОБА_14 .
25. Суд уже зазначав, що якщо з кримінального провадження виділено матеріали досудового розслідування, у тому числі докази, отримані в результаті НСРД, в окреме кримінальне провадження, використання цих матеріалів у виділеному кримінальному провадженні не потребує отримання ухвали слідчого судді в порядку статті 257 КПК[1].
26. Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що за таких обставин використання інформації, здобутої в результаті зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, в ході якого було зафіксовано розмови ОСОБА_5 з іншою особою, не потребували дозволу слідчого судді.
27. Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє вказаний довід сторони захисту.