1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2025 року

м. Київ

справа № 159/2531/21

провадження № 51-3603км23

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі -Суд) у складі:

головуючого

ОСОБА_1,

суддів

ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю: секретаря судового засідання

ОСОБА_4,

прокурора

ОСОБА_5,

представник потерпілого

ОСОБА_6,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Олеськ Любомльського району Волинської області, жителя АДРЕСА_2,

на вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10 серпня 2022 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року.

Обставини справи

1. Оскарженим вироком ОСОБА_8 засуджено за частиною 2 статті 125 Кримінального кодексу України (далі - КК) до штрафу в розмірі 1700 грн.

2. Суд визнав доведеним, що 01 березня 2021 року приблизно о 20:00 на подвір`ї будинку на АДРЕСА_1 ОСОБА_8 у ході конфлікту умисно вдарив в обличчя ОСОБА_9, заподіявши легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

3. Суд апеляційної інстанції залишив вирок без змін.

Вимоги і доводи касаційної скарги

4. Захисник, посилаючись на пункти 1, 2 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просить скасувати оскаржені рішення і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

5. Він вважає, що винуватість засудженого не доведено, суди здійснили судовий розгляд неповно, не дали належної оцінки доказам, неправильно встановили фактичні обставини справи і постановили рішення, які не відповідають вимогам статті 370 КПК.

6. Зокрема, захист стверджує, що показання подружжя ОСОБА_10 є недостовірними, оскільки через тривалі неприязні стосунки у них були підстави для обмови засудженого і потерпілий міг отримати травму обличчя від падіння на припаркований автомобіль.

7. Крім того, сторона захисту вважає недопустимими:

- висновок експертизи від 03 березня 2021 року, оскільки не встановлено в який спосіб експерт отримав медичну документацію потерпілого;

- протокол слідчого експерименту із ОСОБА_9, оскільки проведений не в місці, де відбувались події, а в кабінеті дізнавача;

- всі докази, отримані після 20 березня 2021 року, оскільки стороні захисту не відкрито підтвердження повноважень дізнавача ОСОБА_11 .

8. Крім того захист зазначає, що кримінальне провадження підлягало закриттю на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК, оскільки загальний строк досудового розслідування, передбачений частиною 4 статті 219 КПК, з дня оголошення про підозру 05 березня 2021 року закінчився 05 квітня 2021 року, тому продовження строку досудового розслідування кримінального проступку до двох місяців суперечить вимогам частини 1 статті 298-5 КПК.

9. На думку захисника, апеляційний суд належним чином не спростував доводів апеляційної скарги сторони захисту, тому ухвала не відповідає вимогам статті 419 КПК.

Позиції учасників касаційного розгляду

10. Прокурор та представник потерпілого заперечили проти задоволення касаційних вимог сторони захисту.

11. Захисник ОСОБА_7 повідомив Суд про здійснення касаційного розгляду без участі сторони захисту.

12. Іншим учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.

Оцінка Суду

13. Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників касаційного розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені в скарзі доводи, Суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

14. Частиною 2 статті 433 КПК передбачено, що касаційна інстанція переглядає рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги. Згідно з частиною 2 статті 438 КПК при вирішенні питань про наявність підстав для зміни або скасування судового рішення касаційна інстанція має керуватися статтями 412-414 КПК.

15. Відповідно до статті 433 КПК касаційна інстанція є судом права, а оцінка доказів у справі є завданням перш за все судів попередніх інстанцій. Проте за наявності відповідних доводів сторони кримінального провадження Суд здійснює перевірку того, чи додержалися суди процесуальної вимоги про доведення винуватості поза розумним сумнівом.

16. Суд вважає, що у цій справі висновок про доведеність винуватості засудженого підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, оціненими відповідно до статті 94 КПК з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності доказів - достатності для прийняття рішення.

17. Доводи сторони захисту, викладені в пункті 6 вище, стосуються оцінки їх достовірності. Суд не вбачає підстав ставити під сумнів висновки судів нижчих інстанцій щодо достовірності показань потерпілого та свідків, які узгоджуються з іншими зібраними доказами.

18. Суд відхиляє довід сторони захисту щодо недопустимості висновку судово-медичної експертизи від 03 березня 2021 року. Відповідно до усталеної практики Суду невідкриття медичних документів, на підставі яких сформовано висновок експерта, на стадії виконання статті 290 КПК, автоматично не тягне за собою визнання експертного дослідження недопустимим доказом[1], оскільки сторона захисту не позбавлена можливості отримати доступ до цих документів у разі необхідності.

19. Крім того, експерт виявив тілесні ушкодження при безпосередньому огляді потерпілого, тому походження у справі довідки травмпункту Ковельської лікарні, про яку йдеться у скарзі, не дає підстав для сумніву у достовірності його висновку.

20. Суд також відхиляє довід щодо недопустимості протоколу слідчого експерименту із потерпілим. Слідчий експеримент із застосуванням манекена проводився для перевірки механізму нанесення тілесних ушкоджень потерпілому. Враховуючи таку мету слідчої дії, КПК не містить вимоги проводити слідчий експеримент в місці вчинення кримінального правопорушення.

21. Щодо повноважень старшого дізнавача ОСОБА_11, Суд зазначає, що постанови керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого або групи слідчих, старшого групи слідчих, які здійснювали досудове розслідування, можуть бути надані прокурором та оголошені під час судового розгляду, якщо учасник провадження ставить під сумнів повноваження слідчого чи дізнавача.[2]

22. У цій справі на стадії апеляційного розгляду була надана копія постанови від 19 березня 2021 року, якою дізнавача ОСОБА_11 уповноважено здійснювати дізнання у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 . За таких обставин, у Суду немає підстав для сумніву, що дізнання проведено уповноваженою особою.

23. Сторона захисту також вважає, що у цьому провадженні справа передана до суду поза межами строку дізнання, оскільки частина 4 статті 219 та частина 1 статті 298-5 КПК передбачають:

"4. Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:

1) одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини третьої цієї статті…".

"1. У разі необхідності проведення додаткових слідчих і розшукових дій строк дізнання може бути продовжений прокурором до тридцяти днів. Про продовження строку дізнання прокурор виносить постанову".

24. Відповідно, сторона захисту вважає, що винесена у цій справі прокурором постанова від 02 квітня 2021 року про продовження строку дізнання до 05 травня 2021 року суперечить цим положенням, оскільки загальний строк дізнання з дня оголошення 05 березня 2021 року про підозру закінчився 05 квітня 2021 року і не міг бути продовжений до 2 місяців.

25. Суд зазначає, що у еталонному електронному тексті оригіналу Кримінального процесуального кодексу України[3], розміщеному в Єдиному державному реєстрі нормативно-правових актів, який ведеться відповідно до "Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним"[4], частина 4 статті 219 та частина 1 статті 298-5 передбачають:

"4. Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:

1) двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини третьої цієї статті…".

"1. У разі необхідності проведення додаткових слідчих і розшукових дій строк дізнання може бути продовжений прокурором до двох місяців. Про продовження строку дізнання прокурор виносить постанову".

26. Суд у своїх висновках спирається на еталонний текст закону і на цій підставі відхиляє цей довід сторони захисту.

27. Отже, суд першої інстанції з`ясував усі передбачені статтею 91 КПК обставини, що належать до предмета доказування, і обґрунтовано визнав отримані докази достатніми для встановлення винуватості засудженого. У Суду немає підстав ставити під сумнів оцінку судами попередніх інстанцій достовірності доказів, а також їх достатності для такого висновку.

28. Встановлені судом фактичні обставини кримінального правопорушення отримали правильну правову кваліфікацію за частиною 2 статті 125 КК.

29. Апеляційний суд провів розгляд відповідно до вимог кримінального процесуального закону і погодився з висновками суду першої інстанції, надавши умотивовані відповіді на всі аргументи, наведені в апеляційній скарзі сторони захисту, які переважно повторюються в касаційній скарзі захисника. Зміст ухвали відповідає вимогам статті 419 КПК.

На підставі викладеного, керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК, Суд


................
Перейти до повного тексту