ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2025 року
м. Київ
справа № 753/17328/23
провадження № 61-14668св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Герасименко Наталія Миколаївна,
розглянув при попередньому розгляді справи у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 лютого 2024 року у складі судді Мицик Ю. С. та постанову Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року ускладі колегії суддів:Березовенко Р. В., Лапчевської О. Ф., Мостової Г. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання договору дарування.
В обґрунтування позову посилалась на те, що 14 жовтня 2022 року між нею та ОСОБА_3 було укладено договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Герасименко Н. М., за умовами якого вона передала безоплатно у власність відповідачки 47/100 часток домоволодіння та земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:90:238:0999, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначала, що ОСОБА_3 є її дочкою.
Після укладення договору відповідачка змінила своє ставлення до неї. Разом із своїм чоловіком ОСОБА_4 змушують позивачку покинути будинок, вчинили в її кімнаті безлад, пошкодили речі, викрали коштовні золоті прикраси.
Під їх тиском позивачка була змушена перебратися жити до літньої кухні, яка не пристосована для проживання у холодну пору року.
Відповідачка з чоловіком облаштували всі приміщення та подвір`я камерами відеоспостереження та позбавили її недоторканості приватного життя, права на усамітнення.
Позивачка стверджує, що намагаючись виселити її з будинку, відповідачка з чоловіком влаштовують сварки та бійки, про що свідчать неодноразові виклики працівників поліції, за результатами яких були складені протоколи про адміністративні правопорушення.
Крім цього, чоловік відповідачки ОСОБА_4 наніс сину позивачки ОСОБА_2 тілесні ушкодження, у зв`язку з чим за заявою останнього були внесені відомості до ЄРДР за № 12023105020001062 від 01 травня 2023 року.
Вказує, що обдаровувана створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність. Крім цього, відповідачка вчиняє правопорушення проти життя здоров`я та власності дарувальника.
З огляду на викладені обставини, посилаючись на положення статті 727 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ОСОБА_1 просила суд розірвати договір дарування нерухомого майна від 14 жовтня 2022 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Герасименко Н. М. та зареєстрований в реєстрі № 1627, в частині укладення між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 дарування 47/100 часток житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд і земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:90:238:0999, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
У жовтні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання договору дарування.
В обґрунтування позову посилався на те, що, що 14 жовтня 2022 року між ним та ОСОБА_3 було укладено договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Герасименко Н. М., за умовами якого він передав безоплатно у власність відповідачки 33/100 часток домоволодіння та земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:90:238:0999, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначав, що ОСОБА_3 є його рідною сестрою.
Свого часу в сім`ї була досягнута усна домовленість, що ОСОБА_3 буде проживати з матір`ю, виділить їй зручні кімнати, забезпечить належні умови проживання, побудує окремий вхід до помешкання.
За таких умов був укладений оскаржуваний договір дарування.
Вказує, що відповідачка не дотрималася обіцянок, спочатку мотивуючи це відсутністю грошей, а згодом зовсім змінила своє ставлення до домовленостей, а також до нього і матері.
ОСОБА_3 під впливом свого чоловіка ОСОБА_4 змінилася в гіршу сторону. Подружжя поводить себе грубо та агресивно, застосовує насилля, вживає нецензурну лайку, вчиняє правопорушення.
Стверджує, що відповідачка створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для нього велику немайнову цінність, а розірвання спірного договору дарування дозволить зберегти дарунок, а також життя та здоров`я дарувальника.
З огляду на викладені обставини, посилаючись на положення статті 727 ЦК України, ОСОБА_2 просив суд розірвати договір дарування нерухомого майна від 14 жовтня 2022 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Герасименко Н. М. та зареєстрований в реєстрі № 1627, в частині укладення між ним та ОСОБА_3 дарування 33/100 часток житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд та земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:90:238:0999, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 24 жовтня 2023 року об`єднано в одне провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання договору дарування разом із справою за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору дарування, присвоєно об`єднаній справі єдиний унікальний номер № 753/17328/23.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 28 лютого 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачами не доведено наявності умов для розірвання договорів дарування на підставі статті 727 ЦК України в судовому порядку, а саме те, що дарунки мають для них велику немайнову цінність, що з вини відповідачки створено загрозу втрати цього дарунку, а також вчинення обдаровуваною умисного злочину проти життя, здоров`я, власності дарувальників.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернулась до суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року прийнято відмову ОСОБА_2 від позову до ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Герасименко Н. М., про розірвання договору дарування. Провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Герасименко Н. М., про розірвання договору дарування закрито.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 лютого 2024 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Герасименко Н. М., про розірвання договору дарування - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1, зазначивши, що вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а передбачених законом підстав для скасування рішення місцевого суду при апеляційному розгляді не встановлено.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
30 жовтня 2024 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 лютого 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року.
У касаційній скарзі заявниця просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення у справі, яким позов задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, а також без урахування правового висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
26 грудня 2024 року від ОСОБА_3 до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому відповідачка просить вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
08 січня 2025 року від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивачка підтримала вимоги касаційної скарги.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
25 грудня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що між ОСОБА_1, ОСОБА_2 (дарувальники) та ОСОБА_3 (обдаровувана) 14 жовтня 2022 року було укладено договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Герасименко Н. М. та зареєстрований в реєстрі за № 1627, за яким ОСОБА_1 передала безоплатно у власність 47/100 часток, ОСОБА_2 передав безоплатно у власність 33/100 часток житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд і земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:238:0999, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, а обдаровувана ОСОБА_3 прийняла у власність дарунок, належний дарувальникам на праві спільної часткової власності нерухоме майно, зокрема: 4/5 частки земельної ділянки площею 0,082 га, кадастровий номер 8000000000:90:238:0999, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; 4/5 частки житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та розташований на земельній ділянці площею 0,082 га, кадастровий номер 8000000000:90:238:0999.
Відповідно до пункту 5 вказаного договору, сторони оцінюють цей дар у сумі 300 000 грн.
Відповідно до пункту 17 вказаного договору, сторони стверджують, що цей договір не укладається під впливом тяжких для сторін обставин; укладення цього Договору відповідає їх інтересам; вони мають право підписувати та укладати цей Договір, додатки до нього і будь-які інші документи, що стосуються цього Договору, та виконувати свої зобов`язання за цим Договором; вони здійснили всі необхідні дії для його підписання та виконання; підписання та виконання цього Договору сторонами не є порушенням та не суперечить чинному законодавству, а також жодному договірному зобов`язанню чи обмеженню, обов`язковому для сторін; волевиявлення є вільним, усвідомленим і відповідає їх внутрішній волі; у момент укладення цього Договору сторони усвідомлюють значення своїх дій і можуть керувати ними, розуміють природу цього правочину, свої права та обов`язки за Договором; володіють українською мовою, що дає їм можливість правильно розуміти та тлумачити цей Договір; цей Договір вчиняється з наміром створення відповідних правових наслідків (не є фіктивним); цей Договір не приховує іншого правочину (не є удаваним) і спрямований на настання реальних наслідків, які обумовлені у ньому.
З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, і витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку вбачається, що ОСОБА_3 станом на 21 вересня 2023 року є власником 4/5 частин житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та власником 4/5 частин земельної ділянки площею 0,082 га, кадастровий номер 8000000000:90:238:0999.
З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, і витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку вбачається, що станом на 21 вересня 2023 року позивачка ОСОБА_1 згідно нотаріально посвідчених договорів про поділ домоволодіння та земельної ділянки від 21 вересня 2021 року є власником 1/5 частки житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та власником 1/5 частки земельної ділянки площею 0,082 га, кадастровий номер 8000000000:90:238:0999.
На момент укладення договору і на час звернення до суду позивачка ОСОБА_1 проживає у спірному будинку. Також у будинку проживає відповідачка зі своїм чоловіком ОСОБА_4 .
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 31 травня 2023 року у справі № 753/7421/23 провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 173-1 КУпАП, відносно ОСОБА_4 закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 07 червня 2023 року у справі № 753/7595/23 провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 173-1 КУпАП, відносно ОСОБА_3 закрито за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Герасименко Н. М., про розірвання договору дарування не було предметом перегляду судом апеляційної інстанції, а тому, в силу приписів частини другої статті 17 ЦПК України, не підлягає в цій частині перегляду і в суді касаційної інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині та постанова апеляційного суду відповідають.