ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2025 року
м. Київ
справа № 766/3408/24
провадження № 61-7567св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В., Ситнік О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Херсонська міська військова адміністрація Херсонського району Херсонської області
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвали Херсонського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року та від 23 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області про визнання рішення незаконним, зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області,
в якому просив:
визнати незаконним рішення Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області про відмову у розгляді заяви ОСОБА_1 від 21 серпня 2023 року про відключення квартири АДРЕСА_1 від централізованого опалення;
зобов`язати Херсонську міську військову адміністрацію Херсонського району Херсонської області:
- розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 21 серпня 2023 року про відключення квартири АДРЕСА_1 від централізованого опалення у передбачений Законом України "Про звернення громадян" строк - упродовж 30 днів з часу набрання законної сили судовим рішенням про задоволення вимоги позовної заяви;
- за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 21 серпня 2023 року про відключення квартири АДРЕСА_1 від централізованого опалення прийняти рішення по суті порушеного питання;
- надати ОСОБА_1 :
рішення Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області про відключення квартири АДРЕСА_1 від централізованого опалення невідкладно після його ухвалення;
витяг з протоколу засідання постійно діючої комісії з розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання з розгляду заяви ОСОБА_1 від 21 серпня 2023 року про відключення квартири АДРЕСА_1 від централізованого опалення з рекомендаціями щодо влаштування індивідуального опалення у вказаній квартирі протягом десяти робочих днів з часу проведення такого засідання.
ОСОБА_1 зазначав, що він також звільнений від сплати судового збору на підставі частини третьої статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки він є споживачем комунальної послуги з централізованого опалення, а відповідач - гарантом реалізації передбачених Законом України "Про захист прав споживачів" його прав як споживача, а саме ухвалює рішення про відключення споживача від системи централізованого опалення у встановленому законом порядку.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Херсонський міський суд Херсонської області ухвалою від 08 березня
2024 року у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області про визнання рішення незаконним, зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії відмовив на підставі пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України.
Роз`яснив позивачу, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що у позивача виник спір з Херсонською міською військовою адміністрацією Херсонського району Херсонської області, яка здійснює публічно-владні управлінські функції, у зв`язку з виконанням нею зазначених функцій, а саме щодо відмови у розгляді заяви ОСОБА_1 від 21 серпня 2023 року про відключення квартири АДРЕСА_1 від централізованого опалення.
Місцевий суд зазначив, що вказаний спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки на час розгляду (відмови у розгляді) заяви ОСОБА_1 Херсонська міська військова адміністрація Херсонського району Херсонської області виконувала владні управлінські функції, покладені на неї відповідно до вимог чинного законодавства.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, що обґрунтоване з посиланням на пункт 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", з огляду на те, що позивач має статус учасника бойових дій.
Херсонський апеляційний суд ухвалою від 30 квітня 2024 року поновив ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 08 березня 2024 року. Апеляційну скаргу залишив без руху та надав строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Запропонував заявнику додати документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому розмірі відповідно до закону. Попередив про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали.
Вказану вище ухвалу апеляційного суду мотивовано тим, що заявлені вимоги ОСОБА_1 у цій справі стосуються оскарження рішень Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області і не пов`язані з порушенням його права на соціальний захист як учасника бойових дій, тому він має сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги.
Херсонський апеляційний суд ухвалою від 23 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 08 березня 2024 року визнав неподаною та повернув особі, яка її подала, на підставі статей 185, 357 ЦПК України.
Ухвалу апеляційного суду мотивовано тим, що ОСОБА_1 у встановлений судом строк не виконав вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, тому апеляційну скаргу слід вважати неподаною та повернути заявникові з підстав, визначених статтями 185, 357 ЦПК України.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвали Херсонського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року та від 23 травня 2024 року і передати справу до апеляційного суду для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що передбачене пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" право учасників бойових дій на звільнення від сплати судового збору запроваджено за принципом "суб`єктного застосування", оскільки підстава застосування цієї норми обумовлена виключно статусом суб`єкта регулювання, а не предметом спору, як це має місце у "предметному застосуванні".
За змістом вказаної нормивона у чіткий та недвозначний спосіб пов`язує права учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України на звільнення від сплати судового збору під час розгляду справ у всіх судових інстанціях виключно "пов`язаних з порушенням їхніх прав".
Відсутність у нормі будь-яких додаткових умов її застосування залежно від змісту "порушеного права" беззаперечно свідчить про те, що таке застосування відбувається незалежно від предмета судового спору та обумовлено виключно статусом суб`єкта.
Крім того, пункт 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" не містить застережень стосовно його застосування лише щодо певного переліку прав учасників бойових дій або виключно для захисту їх прав, передбачених статтею 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (чинного у відповідній редакції, далі - Закон № 3551-XII).
Суд апеляційної інстанції не врахував висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 668/14982/14-ц (провадження № 61-1377св18), та того, що спірні правовідносини регулюються законами України "Про захист прав споживачів", "Про звернення громадян" та "Про теплопостачання".
Доводи інших учасників справи
Відзив Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області мотивовано тим, що ухвала про залишення апеляційної скарги без руху не підлягає касаційному оскарженню.
Питання щодо застосування положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" вже було предметом розгляду Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19, від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17, та сформовано висновки про те, що, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Заявлений позов не стосується соціальних прав позивача та їх реалізації, передбачених статтями 12, 22 Закону № 3551-XII.
Крім того, предметом спору є не відключення або невідключення квартири заявника від централізованого опалення, отримання чи неотримання ним певної послуги, а скасування рішення суб`єкта владних повноважень та зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.
Предмет спору жодним чином не пов`язаний із переліком можливих порушень прав споживачів, викладеним у статті 21 Закону України "Про захист прав споживачів".
Зазначає, що Херсонська міська військова адміністрація Херсонського району Херсонської області не є органом місцевого самоврядування, а є тимчасовим державним органом, а компетенція щодо розгляду заяв про відключення споживачів від централізованого теплопостачання належить до постійно діючої комісії з розгляду питань щодо відключення споживачів від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, що неодноразово роз`яснювалось ОСОБА_1 .
Рух справи у суді касаційної інстанції
23 та 25 травня 2024 року до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 з доповненнями на ухвали Херсонського апеляційного суду від 30 квітня та 23 травня 2024 року.
Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2024 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи. Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору.
У липні 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2025 року справу призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
У частині другій статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
У частинах першій, третій статті 406 ЦПК України передбачено, що ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону ухвала апеляційного суду не відповідає.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Щодо оскарження ухвали Херсонського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
З огляду на зміст касаційної скарги та доданих до неї матеріалів оскаржувана в касаційному порядку ухвала суду апеляційної інстанції про поновлення строку на апеляційне оскарження та залишення апеляційної скарги без руху не віднесена до переліку ухвал, які можуть бути предметом оскарження у касаційному порядку (стаття 389 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 21 жовтня 2010 року (заява № 19164/04) у справі "Дія 97" проти України" зазначив, що "процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів".
Заявник оскаржує в касаційному порядку ухвалу суду апеляційної інстанції про поновлення строку на апеляційне оскарження та залишення апеляційної скарги без руху, право на касаційне оскарження якої не передбачене чинним процесуальним законом.
Верховний Суд зазначає, що процесуальні правила (пункт 3 частини першої статті 389 ЦПК України) не дають змоги відкрити касаційне провадження, якщо особа подала касаційну скаргу на рішення, яке на підлягає касаційному оскарженню.
У пункті 1 частини другої статті 394 ЦПК України передбачено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15 травня 2019 року в справі № 761/10509/17 (провадження № 14-53цс19) сформулювала правовий висновок, згідно з яким, якщо касаційна скарга прийнята до провадження суду касаційної інстанції помилково, касаційне провадження в справі належить закрити.
Отже, касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Херсонського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року належить закрити,на підставі пункту 1 частини другої
статті 394 ЦПК України, оскільки ухвала апеляційного суду про поновлення строку на апеляційне оскарження та залишення апеляційної скарги без руху не підлягає касаційному оскарженню.