УХВАЛА
27 березня 2025 року
м. Київ
справа № 990/39/23
провадження № 11-153заі24
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідачки Усенко Є. А.,
суддів Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Губської О. А., Єленіної Ж. М., Короля В. В., Кривенди О. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Президента України про визнання бездіяльності протиправною і зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИЛА:
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний адміністративний суд) як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Президента України, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Президента України щодо нерозгляду звернення голови Комісії при Президентові України з питань громадянства (далі - Комісія);
- зобов`язати Президента України розглянути звернення голови Комісії.
Касаційний адміністративний суд рішенням від 18.06.2024 відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі.
Ухвалою від 29.08.2024 Касаційний адміністративний суд повернув позивачу надмірно сплачений судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 214,72 грн (1073,60 грн - 858,88 грн), узявши до уваги те, що позивач при зверненні до суду з адміністративним позовом немайнового характеру в електронній формі сплатив судовий збір у сумі 1073,60 грн, хоча з урахуванням коефіцієнта 0,8 сплаті підлягав судовий збір у розмірі 858,88 грн (1073,60 грн * 0,8).
При зверненні до Великої Палати Верховного Суду з апеляційною скаргою на рішення Касаційного адміністративного суду від 18.06.2024 ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 1 288,32 грн, що відповідає нормі підпункту 2 пункту 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (150 відсотків від 858,88 грн).
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково: рішення Касаційного адміністративного суду від 18.06.2024 в частині відмови в задоволенні вимоги позову ОСОБА_1 до Президента України про визнання бездіяльності протиправною змінено шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення Касаційного адміністративного суду від 18.06.2024 залишено без змін.
ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду із заявою про повернення судового збору в сумі 1073,60 грн. На обґрунтування заяви зазначив, що поніс судові витрати зі сплати судового збору за подання позову в розмірі 858,88 грн та апеляційної скарги - 1288,32 грн. Посилаючись на те, що апеляційний перегляд справи завершився частковим задоволенням його апеляційної скарги, позивач вважає, що на його користь мають бути стягнуті судові витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним вимогам, а саме 1073,60 грн. Отже, хоча ОСОБА_1 просить повернути судовий збір, його заява стосується розподілу судових витрат, а не повернення надмірно сплаченого судового збору, сплаченого за заявою (скаргою), яка повернута, залишена без розгляду або за якою відмовлено у відкритті провадження (закрито провадження) [саме з такими обставинами пов`язує повернення судового збору стаття 7 Закону України "Про судовий збір"].
Відповідно до 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно із частиною третьою статті 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до частини шостої цієї статті якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки Велика Палата Верховного Суду змінила рішення Касаційного адміністративного суду від 18.06.2024лише в частині мотивів його прийняття, не змінюючи при цьому результату розгляду спору, новий розподіл судових витрат не здійснювався (про що зазначено в пункті 99 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2024).
Частиною першою статті 252 КАС передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу (частина четверта цієї статті).
З огляду на викладене, правових підстав для ухвалення додаткового судового рішення про судові витрати у цій справі за заявою ОСОБА_1 немає.
Керуючись статтями 139, 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду