УХВАЛА
26 березня 2025 року
м. Київ
Справа № 990SCGC/12/25
Провадження № 11-115сап25
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Кривенди О. В.,
суддів Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Губської О. А., Єленіної Ж. М., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В.,Пількова К. М., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А.,
перевірила матеріали скарги ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 06 лютого 2025 року № 194/0/15-25, прийняте за результатами розгляду скарги на рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 14 серпня 2024 року № 2481/3дп/15-24, і
ВСТАНОВИЛА:
08 березня 2025 року ОСОБА_1 через підсистему "Електронний суд" звернувся до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою на рішення ВРП від 06 лютого 2025 року № 194/0/15-25 "Про зміну рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 14 серпня 2024 року № 2481/3дп/15-24 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_2".
Положеннями частини другої статті 52 Закону України від 21 грудня 2016 року
№ 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" (далі ? Закон № 1798-VIII) врегульовано, що право на оскарження до суду рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, має суддя, щодо якого було ухвалено відповідне рішення, та скаржник, якщо рішення ВРП ухвалене за його скаргою.
Зі змісту оскаржуваного рішення ВРП від 06 лютого 2025 року № 194/0/15-25 убачається, що 04 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернувся до ВРП зі скаргою на рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 14 серпня 2024 року № 2481/3дп/15-24, в якій просив скасувати зазначене рішення та звільнити суддю Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_2 із займаної посади.
Отже, відповідно до приписів частини другої статті 52 Закону № 1798-VIII, ОСОБА_1 має право на оскарження рішення ВРП від 06 лютого 2025 року № 194/0/15-25, оскільки це рішення ухвалене за його скаргою.
Ухвалою судді Великої Палати Верховного Суду від 17 березня 2025 року скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення її недоліків шляхом надання документа про сплату судового збору в установленому законом розмірі.
На виконання зазначеної ухвали скаржник подав через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи заяву про усунення недоліків апеляційної скарги разом з копією пенсійного посвідчення від 14 січня 2013 року серії НОМЕР_1, у якому зазначено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі ? Закон № 3674-VI) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Відтак ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору за подання скарги у цій справі в силу закону (на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI).
Положеннями частини сьомої статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що на рішення Вищої ради правосуддя, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може бути подана скарга до Великої Палати Верховного Суду. Така скарга розглядається за правилами касаційного провадження, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
З огляду на те, що скаржником виконано вимоги ухвали судді Великої Палати Верховного Суду про залишення скарги без руху, скарга відповідає вимогам статей 329-331 КАС України, перешкод для відкриття провадження за вказаною скаргою немає.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 266, 329, 330, 334 КАС України, Велика Палата Верховного Суду