ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2025 року
м. Київ
справа № 462/3127/22
провадження № 51 - 4879 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
в режимі відеоконференції
захисника засудженого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене
до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022141390000430
від 21 червня 2022 року, щодо
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львова, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1, раніше не судимого,
за ст. 309 ч. 1, ст. 307 ч. 3 КК України,
за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Львівського апеляційного суду від 30 вересня 2024 року.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Залізничного районного суду м. Львова від 25 жовтня 2022 року
ОСОБА_6 засуджено за ст. 309 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання
з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки і покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.
Його ж визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч. 1 КК України, та виправдано на підставі ст. 373 ч. 1 п. 2
КПК України через недоведеність, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
Прийнято рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, процесуальних витрат та речових доказів.
Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувався у вчиненні кримінальних правопорушень за таких обставин.
ОСОБА_6 за невстановлених обставин, але не пізніше 11 травня 2022 року, придбав психотропну речовину - амфетамін, масою 0,5958 г, а також особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, масою 1,1365 г, які в розфасованому вигляді зберігав за місцем свого проживання у квартирі
АДРЕСА_2 до моменту їх виявлення та вилучення працівниками поліції
11 травня 2022 року.
Він же, за попередньою змовою в групі з невстановленими особами,
за невстановлених обставин, але не пізніше 07 травня 2022 року, використовуючи мобільний телефон "Samsung" за допомогою месенджера "Telegram" домовився
з невстановленою особою, яка записана у вказаному месенджері як " ОСОБА_8", придбав з метою збуту особливо небезпечну психотропну речовину - PVP масою 710,6536 г, тобто в особливо великих розмірах, яку у відрі шпаклівки
в посилці, на прохання ОСОБА_6, 11 травня 2022 року близько
10 години 30 хвилин у відділенні "Нової пошти" № 27 на вул. Низинній, 2, в м. Львові отримала його цивільна дружина ОСОБА_9, котра не була обізнана щодо злочинних намірів ОСОБА_6, після чого її затримали працівники поліції.
Ці злочинні дії ОСОБА_6 орган досудового розслідування кваліфікував відповідно за ст. 309 ч. 1 КК України, як незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, та за ст. 307 ч. 3 КК України, як незаконне придбання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, повторно.
Однак, за результатом судового розгляду суд першої інстанції не погодився з такою кваліфікацією, перекваліфікував дії ОСОБА_6 зі ст. 307 ч. 3 КК України
на ст. 309 ч. 3 КК України, визнавши, що вищезазначені дії, пов`язані з придбанням ОСОБА_6 PVP, масою 710,6536 г, тобто в особливо великих розмірах, він вчинив без мети збуту, а за ст. 309 ч. 1 КК України виправдав останнього через недоведеність того, що вказане кримінальне правопорушення вчинив обвинувачений.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 10 травня 2023 року апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, ОСОБА_10 залишено без задоволення, а вирок Залізничного районного суду м. Львова від 25 жовтня 2022 року щодо ОСОБА_6 - без зміни.
Постановою Верховного Суду від 01 листопада 2023 року касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, ОСОБА_11 задоволено частково, ухвалу Львівського апеляційного суду від 10 травня 2023 року скасовано і призначено новий розгляд
в суді апеляційної інстанції.
Суд касаційної інстанції визнав обґрунтованими висновки судів першої
та апеляційної інстанцій про те, що протокол обшуку житла від 11 травня 2022 року
та похідні від нього докази є недопустимими. Водночас Верховний Суд визнав передчасними висновки судів про правильність перекваліфікації дій ОСОБА_6
зі ст. 307 ч. 3 КК України на ст. 309 ч. 3 КК України, про можливість його звільнення
від відбування покарання з випробуванням та застосуванням приписів ст. 75
КК України, а також щодо відповідності призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі ОСОБА_6, вказавши на необхідність дослідження й оцінки протоколів огляду мобільного телефону останнього.
Вироком Львівського апеляційного суду від 30 вересня 2024 року апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, ОСОБА_10 задоволено частково.
Вищезазначений вирок місцевого суду від 25 жовтня 2022 року скасовано в частині перекваліфікації дій ОСОБА_6 зі ст. 307 ч. 3 КК України на ст. 309 ч. 3 КК України та в частині призначення покарання, визнано ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 ч. 3 КК України, та призначеного йому покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією майна.
У строк покарання ОСОБА_6 зараховано попереднє ув`язнення з 11 травня
по 25 жовтня 2022 року, а в решті вирок залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_12,посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок апеляційного суду та залишити в силі вирок Залізничного районного суду м. Львова від 25 жовтня 2022 року або призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Зазначає, що апеляційний суд не врахував показань ОСОБА_6 про те, що він замовляв іншу наркотичну речовину в меншій кількості виключно для власного вживання, ніколи не займався збутом такої речовини, що підтверджують, зокрема, вилучені за його місцем проживання предмети та засоби для вживання наркотиків. Через це суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованого висновку,
що ОСОБА_6 неодноразово займався збутом наркотичних речовин, у зв`язку
із чим безпідставно перекваліфікував дії ОСОБА_6 зі ст. 309 ч. 3 КК України
на ст. 307 ч. 3 КК України.
Також стверджує, що вирок апеляційного суду постановлений незаконним складом суду, до якого входив суддя ОСОБА_13, який брав участь у перегляді ухвали Залізничного районного суду м. Львова від 05 липня 2022 року про продовження ОСОБА_6 строку тримання під вартою.
Заперечень на касаційну скаргу захисника від учасників судового провадження
не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Захисник у судовому засіданні підтримав касаційну скаргу, вважав її обґрунтованою та просив задовольнити.
В судовому засіданні прокурор вважала касаційну скаргу необґрунтованою
і просила залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до таких висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального
та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу,
та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК України
та на які є посилання в касаційній скарзі, не є відповідно до вимог ст. 433 ч. 1,
ст. 438 ч. 1 КПК України предметом дослідження та перевірки касаційним судом.
Відповідно до ст. 94 КПК України оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суд апеляційної інстанції дотримався зазначених вимог закону.
Як вбачається із вироку Залізничного районного суду м. Львова від 25 жовтня
2022 року, стороною захисту не оспорювався факт придбання ОСОБА_6 особливо небезпечної психотропної речовини - PVP масою 710,6536 г, тобто
в особливо великих розмірах. Цей вирок сторона захисту в апеляційному
та касаційному порядку не оскаржувала, а тому посилання захисника на те,
що ОСОБА_6 замовляв іншу наркотичну речовину в меншій кількості
є безпідставним.
Висновки суду апеляційної інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6
у придбанні вказаної особливо небезпечної психотропної речовини самез метою збуту підтверджуються безпосередньо дослідженими і оціненими апеляційним судом доказами.
Так, апеляційний суд вказав на безпідставне визнання місцевим судом недопустимими доказами протоколів огляду речових доказів, дослідивши відомості, відображені в протоколі огляду речового доказу - мобільного телефону "Samsung S8+" НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 18 червня 2022 року та додатках до нього, а також протоколі огляду речового доказу -мобільного телефону "Samsung S10" IMEI_1 НОМЕР_3, НОМЕР_4 від 20 червня 2022 року та додатках до нього.
Вищезазначені протоколи складені із дотриманням вимог 104, 223, 237 КПК України.
Зокрема апеляційний суд дослідив зміст переписок ОСОБА_6 щодо розміщення ним так званих "закладок" і отримання за це грошових коштів та встановив,
що ОСОБА_6 вів діалог з абонентами "ІНФОРМАЦІЯ_2", "ІНФОРМАЦІЯ_3", " ОСОБА_8", "ІНФОРМАЦІЯ_5", "ІНФОРМАЦІЯ_4", "ІНФОРМАЦІЯ_6" з приводу збуту психотропних речовин та засобів, а саме про місце розкладення ним "закладок"
в обумовлених районах м. Львова, щодо кількості замовленої речовини, яку
ОСОБА_6 планував збувати, час її збуту, а також про отримання за це грошової вигоди.
Дослідивши зазначені докази, суд апеляційної інстанції дійшов висновку,
що ОСОБА_6 діяв з корисливим мотивом і придбав психотропну речовину
з використанням анонімних Телеграм-каналів з метою її збуту, а тому визнав безпідставними твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_6 замовив поштою особливо небезпечну психотропну речовину - PVP в особливо великих розмірах виключно для власного споживання.
Суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб`єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх; тощо.
Крім того, обґрунтовуючи свої висновки апеляційний суд послався на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 21 червня 2018 року в справі
№ 712/13128/16-к про те, що якщо висновок суду про наявність умислу особи на збут наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів ґрунтується на великому або особливо великому розмірі відповідної речовини, її упакуванні та розфасуванні, то у такому випадку повинні бути дослідженні обставини, за яких особа придбала відповідний засіб чи речовину, в тому числі чи залежало від волі особи те, який розмір речовини опиниться у володінні особи та її розфасування. Зокрема, якщо особа здійснює свідоме придбання наркотичних засобів, психотропних речовин
чи їх аналогів у значному розмірі (шляхом купівлі, обміну, безоплатно і та ін.), виготовляє їх, зберігає у відповідному фасуванні, що об`єктивно перевищує потреби такої особи у власному вживанні, то в такому випадку може мати місце умисел
на збут.
Встановивши фактичні обставини, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази
у їх сукупності, надавши їм належну оцінку, суд апеляційної інстанції дійшов
до обґрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення та правильно кваліфікував його дії за ст. 307 ч. 3
КК України.
Апеляційний суд визнав доведеним, що ОСОБА_6 за попередньою змовою в групі з невстановленими особами, за невстановлених обставин, але не пізніше 07 травня 2022 року, використовуючи мобільний телефон "Samsung" за допомогою месенджера "Telegram" домовився з невстановленою особою, яка записана
у вказаному месенджері як " ОСОБА_8", придбав з метою збуту особливо небезпечну психотропну речовину - PVP масою 710,6536 г, тобто
в особливо великих розмірах, яку у відрі шпаклівки в посилці, на прохання
ОСОБА_6, 11 травня 2022 року близько 10 години 30 хвилин у відділенні "Нової пошти" № 27 на вул. Низинній, 2, в м. Львові отримала його цивільна дружина
ОСОБА_9, котра не була обізнана щодо злочинних намірів ОСОБА_6, після чого
її затримали працівники поліції.
Тобто апеляційний суд визнав доведеною винуватість ОСОБА_6 у вчиненні незаконного придбання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, вчинене в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб.
При цьому суд апеляційної інстанції врахував висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 01 листопада 2023 року щодо обґрунтованості виправдання ОСОБА_6 за ст. 309 ч. 1 КК України, у зв`язку із чим виключив із обвинувачення за ст. 307 ч. 3 КК України кваліфікуючу ознаку "вчинення злочину повторно".
Посилання захисника при обґрунтуванні своєї позиції щодо відсутності
у ОСОБА_6 умислу на збут особливо небезпечної психотропної речовини
на постанови Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року в справі № 185/2913/20
та від 27 червня 2023 року в справі № 761/36003/21 є нерелевантними, оскільки в цій справі наявність у особи умислу на збут відповідної речовини, окрім її особливо великих розмірів, підтверджено відповідними домовленостями з іншими особами щодо придбання вказаної речовини та її подальшого збуту.
Доводи захисника про те, що вирок апеляційного суду постановлений незаконним складом суду, оскільки до складу колегії судді входив суддя ОСОБА_13, який брав участь у перегляді ухвали Залізничного районного суду м. Львова від 05 липня
2022 року, якою ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою,
є необґрунтованими.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, зазначена ухвала постановлена місцевим судом за результатом підготовчого судового засідання
у цій же справі, а отже участю судді ОСОБА_13 під час апеляційного перегляду зазначеної ухвали та в подальшому вироку місцевого суду не порушено заборон щодо недопустимості повторної участі судді в кримінальному провадженні, передбачених ст. 76 КПК України.
Апеляційний суд відповідно до вимог ст. 439 КПК України при новому апеляційному розгляді врахував вказівки суду касаційної інстанції, наведені в постанові Верховного Суду від 01 листопада 2023 року.
Таким чином, за результатом касаційного розгляду встановлено, що вирок суду апеляційної інстанції відповідає вимогам статей 370, 420 КПК України є законним, обґрунтованим і мотивованим.
При призначенні ОСОБА_6 покарання суд апеляційної інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, відсутність обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання, та призначив ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років із конфіскацією майна,
яке є мінімальним згідно із санкцією ст. 307 ч. 3 КК України.
Покарання, призначене ОСОБА_6, за своїм видом і розміром є необхідним
та достатнім для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень, воно відповідає вимогам статей 50, 65 КК України, принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації, є адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами
для скасування чи зміни судового рішення, також не виявлено.
Враховуючи зазначене, підстав для задоволення касаційної скарги захисника, скасування вироку апеляційного суду і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції, колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 436, 438 КПК України, Верховний Суд