ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2025 року
м. Київ
справа № 308/10038/24
провадження № 51-4550 км 24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу з доповненнями ОСОБА_6 на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 02 вересня 2024 року про відмову у відкритті апеляційного провадження і повернення апеляційної скарги.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ухвалою від 07 серпня 2024 року скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області, що полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк, задовольнив частково.
Постановлено зобов`язати службових осіб Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області забезпечити відповідне процесуальне реагування на клопотання ОСОБА_6 від 07 травня 2024 року про надання йому статусу потерпілого у кримінальних провадженнях та надання постанови про закриття кримінального провадження.
У задоволенні решти клопотання відмовив.
Суддя Закарпатського апеляційного суду ухвалою від 02 вересня 2024 року відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на вказану ухвалу слідчого судді, оскільки остання не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, та повернув особі, яка її подала.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі та доповненні ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу апеляційного суду, яку вважає незаконною, і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування вимог зазначає, що апеляційний суд незаконно відмовив у задоволенні його апеляційної скарги з підстав відсутності права на оскарження ухвали слідчого судді. Указує на те, що в апеляційній скарзі він зазначав про відсутність в ухвалі слідчого судді обґрунтувань стосовно його додаткової скарги від 25 червня 2024 року, у якій він просив скасувати постанову про закриття кримінального провадження, проте апеляційний суд на ці доводи не звернув уваги та не дав відповіді.
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу ОСОБА_6 не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 вважав, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позицію прокурора, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи, викладені в касаційній скарзі з доповненнями, колегія суддів дійшла висновку, що скарга з доповненнями не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви Суду
Відповідно ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, крім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених п. 9-1 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що ст. 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження, відповідно до чого КПК України визначає, у яких випадках і які рішення слідчих суддів підлягають перегляду в апеляційному порядку (постанова Верховного Суду від 04 квітня 2019 року у справі № 494/6/18).
Порядок та перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, чітко визначено і регламентовано гл. 31 КПК України. Також згідно з ч. 3 ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Вимоги ст. 309 КПК України, якою закріплено перелік ухвал слідчого судді, що підлягають оскарженню в апеляційному порядку під час досудового розслідування, надають підстави стверджувати, що законодавець відносить до предмета оскарження рішення слідчого судді, які або вирішують питання щодо обмеження конституційних прав особи (застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту; застосування запобіжного заходу у вигляді застави; відсторонення від посади і т.п.), або якими вирішується питання, які мають істотне значення для здійснення ефективного досудового розслідування (відмова у наданні дозволу на затримання; відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування; відмова у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, домашнього арешту та застави), або якими вирішується доля досудового розслідування чи кримінального провадження в цілому (закриття кримінального провадження на підставі ч. 9 ст. 284 КПК України і тощо).
Зі змісту ухвали апеляційного суду від 02 вересня 2024 року вбачається, що ОСОБА_6 звертався до місцевого суду зі скаргою на бездіяльність Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області, яка полягала в нездійсненні інших процесуальних дій, які воно зобов`язано вчинити у визначений КПК України строк, та зобов`язання службових осіб Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області забезпечити відповідне процесуальне реагування на клопотання ОСОБА_6 від 07 травня 2024 року про надання йому статусу потерпілого у кримінальних провадженнях та надання постанови про закриття кримінального провадження.
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 серпня 2024 року вказану скаргу ОСОБА_6 задоволено частково.
Постановлено зобов`язати службових осіб Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області забезпечити відповідне процесуальне реагування на клопотання ОСОБА_6 від 07 травня 2024 року про надання йому статусу потерпілого у кримінальних провадженнях та надання постанови про закриття кримінального провадження. У решті клопотання відмовлено.
Отже, оскільки до переліку ухвал слідчого судді, які підлягають оскарженню в апеляційному порядку під час досудового розслідування, що визначений у ст. 309 КПК України, не входить рішення слідчого судді на бездіяльність Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області, яка полягає в нездійсненні інших процесуальних дій, які воно зобов`язано вчинити у визначений КПК України строк, то така ухвала не може бути предметом апеляційного оскарження.
Таким чином, у зв`язку з тим, що ухвала слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 серпня 2024 року оскарженню не підлягає, суддя апеляційного суду, керуючись ч. 4 ст. 399 КПК України, правильно відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 і повернув апеляційну скаргу особі, яка її подала.
Колегія суддів уважає таке рішення апеляційного суду обґрунтованим та погоджується з наведеними в ньому підставами відмови у відкритті апеляційного провадження.
Викладені у касаційній скарзі з доповненнями доводи ОСОБА_6 про те, що апеляційний суд не звернув уваги та не надав відповіді на його доводи щодо відсутності в ухвалі слідчого судді обґрунтування стосовно його доводів додаткової скарги від 25 червня 2024 року, не спростовують правильності визначення судом апеляційної інстанції застосування вимог кримінального процесуального закону, оскільки місцевим судом було розглянуто скаргу ОСОБА_6 від 08 червня 2024 року на бездіяльність Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області, яка полягала у нездійсненні інших процесуальних дій, які воно зобов`язано вчинити у визначений КПК України строк після скасування апеляційним судом ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 червня 2024 року.
За таких обставин, порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б підставами, передбаченими ст. 438 КПК України, для скасування оскаржуваного судового рішення, у справі не встановлено, а тому в задоволенні касаційних вимог ОСОБА_6 необхідно відмовити.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд