У Х В А Л А
26 березня 2025 року
м. Київ
справа № 447/2862/22
провадження № 14-34звц25
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідачки Ступак О. В.,
суддів Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Губської О. А.,
Єленіної Ж. М., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кривенди О. В., Пількова К. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А.,
перевіривши заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2025 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського районного суду Львівської області в особі судді Миколаївського районного суду Львівської області Павліва Володимира Романовича про відшкодування моральної шкоди,
УСТАНОВИЛА:
1. У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Миколаївського районного суду Львівської області в особі судді Миколаївського районного суду Львівської області Павліва В. Р. про відшкодування моральної шкоди.
2. Ухвалою від 09 січня 2023 року Пустомитівський районний суд Львівської області залишив без руху позовну заяву ОСОБА_1 та надав позивачу строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі.
3. Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області
від 14 лютого 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Миколаївського районного суду Львівської області в особі судді Миколаївського районного суду Львівської області Павліва В. Р. про відшкодування моральної шкоди визнано неподаною та повернуто позивачу.
4. Постановою від 14 липня 2023 року Львівський апеляційний суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 14 лютого
2023 року - без змін.
5. Ухвалою від 06 листопада 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвали Пустомитівського районного суду Львівської області
від 09 січня та 14 лютого 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 14 липня 2023 року в цій справі.
6. Ухвалою від 04 листопада 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду відмовив у прийнятті заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 06 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського районного суду Львівської області в особі судді Миколаївського районного суду Львівської області Павліва В. Р. про відшкодування моральної шкоди.
7. 07 грудня 2024 року ОСОБА_1 надіслав до Великої Палати Верховного Суду заяву про постановлення окремих ухвал щодо суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Гулейкова І. Ю., Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д., суддів Львівського апеляційного суду Савуляка Р. В., Мікуш Ю. Р. та судді Пустомитівського районного суду Львівської області Добош Н. Б.
8. Ухвалою від 22 січня 2025 року Велика Палата Верховного Суду відмовила у прийнятті до розгляду заяви ОСОБА_1 про постановлення окремих ухвал щодо суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, Львівського апеляційного суду та судді Пустомитівського районного суду Львівської області.
9. 01 березня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслав до Великої Палати Верховного Суду заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, посилаючись на пункт 1 частини другої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), тобто на істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
10. Заявник просить скасувати: ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2025 року, якою задовольнити позовну заяву; ухвали Пустомитівського районного суду Львівської області від 09 січня та
14 лютого 2023 року; постанову Львівського апеляційного суду від 14 липня 2023 року; ухвали Верховного Суду від 06 листопада 2023 року та
04 листопада 2024 року. Водночас заявник просить постановити окремі ухвали щодо суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Гулейкова І. Ю., Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д., суддів Львівського апеляційного суду Савуляка Р. В., Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І., судді Пустомитівського районного суду Львівської області Добош Н. Б., судді Миколаївського районного суду Львівської області Павліва В. Р.
11. Також заявник просить скасувати ухвали Великої Палати Верховного Суду в інших судових справах.
12. Велика Палата Верховного Суду вважає, що підстав для прийняття заяви до розгляду немає з огляду на таке.
13. За змістом частини другої статті 6 і частини другої
статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14. Відповідно до частини першої статті 36, пунктів 1, 5 частини другої статті 37 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який здійснює правосуддя як суд касаційної інстанції. У складі Верховного Суду діють, зокрема, Касаційний цивільний суд і Велика Палата Верховного Суду.
15. Згідно із частиною четвертою статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
16. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру [рішення ЄСПЛ від 09 червня
2011 року у справі "Желтяков проти України" (Zheltyakov v. Ukraine,
заява № 4994/04, § 42, 43)].
17. Відповідно до частин першої та другої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
18. Ухвалами, якими закінчено розгляд справи, є: ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі чи залишення заяви без розгляду; про відмову в задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду; про скасування рішення третейського суду; про видачу виконавчого листа та відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду; ухвали суду апеляційної чи касаційної інстанції про скасування судового рішення із закриттям провадження у справі або залишення заяви без розгляду.
19. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у цій справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
20. Частиною другою статті 425 ЦПК України встановлено, що заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.
21. Виходячи з наведених норм процесуального закону переглянутими за нововиявленими обставинами можуть бути лише ті рішення суду касаційної інстанції, якими судове рішення було змінено або ухвалено нове судове рішення.
22. Ураховуючи те, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду
від 22 січня 2025 року не змінювались та не скасовувались рішення судів першої та апеляційної інстанцій, вона відповідно до наведених вище норм процесуального права та сталої судової практики не може бути предметом перегляду Великою Палатою Верховного Суду за нововиявленими обставинами.
23. За таких обставин підстави для прийняття заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2025 року відсутні, тому вона підлягає поверненню заявнику.
24. Велика Палата звертає увагу на те, що ОСОБА_1 у заяві про перегляд ухвали Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2025 року за нововиявленими обставинами також просить скасувати ухвали Великої Палати Верховного Суду в інших судових справах, що виходить за процесуальні повноваження суду у справі № 447/2862/22.
25. У зв`язку із цим Велика Палата Верховного Суду роз`яснює, що відповідно до статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, та інше.
Керуючись статтями 10, 44, 423-427 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду