П
ОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2025 року
м. Київ
справа № 1-1/11
провадження № 51-3926км22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року про повернення апеляційної скарги на ухвалу Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 10 квітня 2024 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. Адвокат ОСОБА_6, діючи в інтересах ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся до Володимир-Волинського міського суду Волинської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами вироку цього суду від 25 березня 2011 року.
2. У заяві захисник зазначив, що під час судового розгляду кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 365 Кримінального кодексу України (далі - КК) останній фактично обмовив себе, надав завідомо неправдиві показання про те, що на момент скоєння кримінального правопорушення був працівником правоохоронного органу. Насправді в період, коли був вчинений злочин, що йому інкримінується, відповідно наказу від 19 січня 2007 року № 5 ОСОБА_7 був звільнений з міліції і не був працівником правоохоронного органу, тому його дії не могли бути кваліфіковані за ч. 2 ст. 365 КК. Захисник вважав зазначені обставини нововиявленими й такими, що суттєво впливають на кваліфікацію дій ОСОБА_7 .
3. Володимир-Волинський міський суд Волинської області ухвалою від 10 квітня 2024 року залишив без задоволення заяву захисника ОСОБА_6 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку цього суду від 25 березня 2011 року. Посилаючись на матеріали кримінального провадження, місцевий суд зазначив, що обставини, про які йдеться у клопотанні, не нововиявлені, оскільки не є завідомо неправдивими показаннями, на яких ґрунтувався вказаний вирок.
4. Адвокат ОСОБА_6, не погодившись із цим рішенням суду, подав апеляційну скаргу.
5. Суддя Волинського апеляційного суду ухвалою від 25 квітня 2024 року повернув указану апеляційну скаргу особі, яка її подала, пославшись на положення статей 398, 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і правовий висновок об`єднаної палати Верховного Суду в постанові від 11 листопада 2019 року у справі № 648/3629/17 (провадження № 51-9792кмо18), згідно з яким повноваження адвоката у кримінальному провадженні потрібно вважати належним чином підтвердженими, якщо захисник до свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю надав хоча б один із документів, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 50 КПК, а саме: або ордер, виданий відповідно до Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", або договір із захисником, або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
6. На обґрунтування цього рішення суддя зазначив, що захисник ОСОБА_6 не надав належним чином оформлених документів для підтвердження його повноважень на звернення зі скаргою в інтересах засудженого ОСОБА_7 до суду апеляційної інстанції, адже наданої копії ордера на представництво інтересів цієї особи у Володимир-Волинському міському суді Волинської області для участі адвоката в апеляційному розгляді недостатньо.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
7. Захисник ОСОБА_6 у касаційній скарзі просить скасувати ухвалу судді Волинського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції. Стверджує, що вказівка судді апеляційного суду на відсутність необхідних документів для підтвердження повноважень адвоката ОСОБА_6 на звернення з апеляційною скаргою в інтересах засудженого ОСОБА_7 як на підставу для повернення цієї скарги є надуманою і не відповідає дійсності, оскільки в матеріалах провадження є всі необхідні для участі адвоката у справі документи, крім того, в ордері зазначено свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 06 жовтня 2017 року № 6245/10. До того ж участь адвоката ОСОБА_6 у розгляді справи судом першої інстанції, на думку заявника, відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 425 КПК надає йому право на участь у її розгляді судами вищих інстанцій. Тому вважає, що недолучення до апеляційної скарги інших, крім ордера, документів не може бути причиною для її повернення. Наголошує, що суддя апеляційного суду незаконно позбавив ОСОБА_7 права на захист і права на доступ до правосуддя. Також скаржник уважає, що цей суддя допустив істотне порушення вимог КПК, ухваливши рішення не іменем України.
Позиції учасників судового провадження
8. У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 підтримав свою касаційну скаргу, просив її задовольнити.
9. Прокурор ОСОБА_5 вважала, що касаційна скарга підлягає задоволенню, просила скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції.
10. Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися.
Мотиви Суду
11. Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
12. За приписами ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
13. Порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, є істотними і з огляду на положення ст. 438 КПК є підставою для його скасування (ст. 412 КПК).
14. Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
15. У касаційній скарзі захисник ставить питання про істотне порушення судом апеляційної інстанції кримінального процесуального закону, оскільки необґрунтоване повернення апеляційної скарги призвело до обмеження права ОСОБА_7 на апеляційне оскарження судового рішення, яке перешкоджає перегляду незаконного вироку за нововиявленими обставинами.
16. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції. У певних випадках дослідження апеляційним судом обставин справи може бути визнано додатковою гарантією забезпечення права на справедливий суд (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). У будь-якому разі судове рішення має стояти на захисті прав людини.
17. Доступ до правосуддя є одним з основоположних принципів верховенства права, гарантованим Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 7, ч. 6 ст. 9, ст. 24 КПК), а забезпечення права на апеляційний перегляд справи віднесене законодавцем до основних засад судочинства (п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів").
18. Статтями 7, 24 КПК гарантується забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, яке включає право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
19. Право особи на захист у кримінальному провадженні передбачено положеннями національного законодавства, зокрема ч. 3 ст. 63, п. 5 ч. 2 ст. 129 Конституції України та п. 13 ч. 1 ст. 7, ст. 20 КПК. Так, ст. 63 Основного Закону закріплює право на захист підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного. Забезпечення права на захист відповідно до ст. 7 КПК є однією із засад кримінального провадження. Зміст забезпечення права на захист як загальної засади кримінального провадження розкривається в ч. 1 ст. 20 КПК, зокрема, підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені КПК. Також право на захист забезпечується іншими нормами КПК, зокрема статтями 49, 52, 54, 87, 338, 339, а також п. 4 ч. 2 ст. 412.
20. Конституційне право громадян на правничу допомогу та вибір захисника закріплено у ст. 59 Конституції України, де зокрема зазначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
21. Згідно зі ст. 131-2 Основного Закону для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. При цьому імперативно вказано, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
22. Отже, у кримінальному провадженні функцію надання кваліфікованої правничої допомоги особам з метою захисту їх прав, свобод та законних інтересів, зокрема забезпечення їх доступу до правосуддя, покладено виключно на адвоката.
23. За правилами ст. 50 КПК повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
24. Частина 2 вказаної статті забороняє встановлення будь-яких додаткових вимог, крім пред`явлення захисником документа, що посвідчує його особу, або умов для підтвердження повноважень захисника чи для його залучення до участі в кримінальному провадженні.
25. Відповідно до ст. 398 КПК суддя-доповідач, отримавши апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції, протягом трьох днів перевіряє її на відповідність вимогам ст. 396 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.
26. Перешкодою для відкриття апеляційного провадження є невідповідність приписам закону насамперед змісту апеляційної скарги.
27. Частиною 2 ст. 396 КПК передбачено вичерпний перелік відомостей, які зазначаються в апеляційній скарзі, зокрема:
1) найменування суду апеляційної інстанції;
2) прізвище, ім`я та по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
3) судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив;
4) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;
5) клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів;
6) перелік матеріалів, які додаються.
28. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 399 КПК суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених ст. 396 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати 15 днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу.
29. За правилами ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо:
1) особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк;
2) апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу;
3) апеляційна скарга не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції;
4) апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
30. Як убачається з матеріалів кримінального провадження, захисник ОСОБА_6 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 10 квітня 2024 року, якою було залишено без задоволення його заяву про перегляд за нововиявленими обставинами вироку вказаного місцевого суду від 25 березня 2011 року.
31. На підтвердження своїх повноважень скаржник долучив до апеляційної скарги копію ордера про надання адвокатом ОСОБА_6 правничої (правової) допомоги ОСОБА_7 у Володимир-Волинському міському суді Волинської області.
32. Апеляційний суд на етапі прийняття до провадження апеляційної скарги захисника ОСОБА_6, повернув її скаржникові на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК, оскільки, як він вважав, її подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу.
33. Таке рішення не можна визнати законним й обґрунтованим, адже апеляційний суд, знаючи про участь захисника ОСОБА_6 у розгляді справи судом першої інстанції, що, з огляду на положення п. 1 ч. 1 ст. 393 і п. 1 ч. 1 ст. 425 КПК, якими передбачено право захисника на подання апеляційної та касаційної скарги в інтересах обвинуваченого (засудженого), надавало йому право на оскарження ухвали Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 10 квітня 2024 року, повинен був або установити заявнику строк на усунення недоліку за правилами ч. 1 ст. 399 КПК з указівкою про необхідність долучення всіх документів на підтвердження повноважень захисника, або безпосередньо під час апеляційного розгляду зазначеної скарги по суті перевірити вказані повноваження захисника ОСОБА_6 на оскарження судових рішень стосовно ОСОБА_7 .
34. З урахуванням викладеного Суд уважає, що касаційна скарга захисника ОСОБА_6 підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону з призначенням нового розгляду кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, під час якого апеляційному суду належить постановити рішення відповідно до вимог процесуального закону.
Керуючись статтями 433, 434, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд