ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2025 року
м. Київ
справа № 450/678/21
провадження № 61-12686св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (далі - Верховний Суд):головуючого - Крата В. І., суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. (суддя-доповідач),
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Богуш Ігор Михайлович,
на постанову Львівського апеляційного суду від 29 липня 2024 року
у складі колегії суддів: Шеремети Н. О., Ванівського О. М., Цяцяка Р. П.,
у справі за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач-1), ОСОБА_2 (далі - позивач-2) до ОСОБА_3 (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_4 (далі - третя особа), про розірвання договору дарування,
ухвалив постанову про таке:
I. Вступ
1. У червні 2021 рокупозивачі звернулися до суду з позовом до відповідача за участі третьої особи про розірвання договору дарування.
2. Відповідач позовні вимоги не визнав.
3. Суд першої інстанції у позові відмовив, і його позицію підтримала апеляційна інстанція.
4. Позивач-1 оскаржила постанову апеляційного суду в касаційному порядку. Підставою касаційного оскарження вказала те, що апеляційний суд належним чином не повідомив її про дату, час і місце судового засідання, призначеного на 29 липня 2024 року (пункт 5 частини першої статті 411 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК)). Стверджує, що апеляційний суд розглянув її клопотання про відкладення розгляду справи, задовольнивши його протокольною ухвалою, проте згідно з цим же протоколом суд продовжив розгляд справи, прийнявши оскаржувану постанову за її відсутності. При цьому апеляційний суд в порушення пункту 3 частини третьої статті 411 ЦПК необґрунтовано не розглянув (відхилив) подані клопотання про виклик і допит свідків, зокрема, приватного нотаріуса, та про повернення помилково сплаченого судового збору. Також посилається на те, що апеляційний суд належним чином не дослідив зібрані у справі докази (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК).
5. Оскаржуване судове рішення переглядається в межах, передбачених статтею 400 ЦПК, у зв`язку з чим Верховний Суд вирішує питанняправа, а не факту.
ІІ. Короткий зміст позовних вимог
6. Позов обґрунтований так:
- позивачі проживають у будинку АДРЕСА_1 ;
- первинним власником будинку був чоловік позивача-2 та батько позивача-1 - ОСОБА_5, який подарував цей будинок позивачу-1, уклавши
з нею 01 квітня 2009 року договір дарування;
- позивач-1 відчужила будинок синові - ОСОБА_3, уклавши з ним договір дарування від 07 березня 2019 року;
- між ними та відповідачем була досягнута усна домовленість про те, що вони переселяться з подарованого йому будинку після завершення будівництва будинку на АДРЕСА_2 та створення там належних умов для переселення позивача-2, якій 80 років;
- після укладення договору дарування від 07 березня 2019 року та переїзду до будинку співмешканки відповідача - ОСОБА_6, відповідач систематично вчиняє щодо них психологічне насильство, яке неодноразово було предметом розгляду правоохоронних органів, що полягає у вживанні нецензурної лайки, прокльонів, погроз, зокрема, застосування фізичної сили, образ принизливими прізвиськами, що принижує їхню людську гідність
і честь;
- відповідач щоденно приїжджає на територію подарованого йому будинку, де працює в майстерні, користується електроенергією та газом, проте не бере участі в їх оплаті;
- відповідач та його співмешканка недбало ставляться до майна, не беруть фінансової, фізичної участі у ремонті будинку та не допомагають
з благоустроєм території, що належить до будинку, крім того, відповідач вчиняє різні збитки з метою спровокувати їх на конфлікт;
- обставини, якими сторони керувалися при укладенні договору дарування від 07 березня 2019 року, змінилися настільки, що якби сторони могли їх передбачити, вони не укладали б договір або укладали б його на інших умовах, а оскільки згоди щодо приведення договору у відповідність
з обставинами, які істотно змінилися не досягнуто, наявні підстави для його розірвання.
7. Враховуючи викладене, позивачі, остаточно сформувавши позовні вимоги, просили розірвати укладений 07 березня 2019 року договір дарування на підставі статті 652 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).
ІII. Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
8. Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області
від 13 жовтня 2023 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 29 липня 2024 року, у позові відмовлено.
9. При відмові в позові, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачами не доведено належними та допустимими доказами наявність зазначених у позовній заяві та передбачених законом підстав для розірвання договору дарування. Оскаржуваний договір дарування укладений сторонами без будь-яких умов
і відповідно до статті 717 ЦК є договором дарування з відповідними наслідками.
10. Також суд зазначив, що на момент звернення до суду з вказаним позовом ОСОБА_2 не є особою, право якої порушено, не визнано чи оспорено договором дарування будинку.
11. Підстав для застосування наслідків спливу позовної давності немає, оскільки у позові відмовлено у зв`язку з необґрунтованістю позовних вимог.
IV. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальненні доводи особи, яка подала касаційну скаргу
12. У касаційній скарзі позивач-1 просить оскаржуване судове рішення скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
13. Касаційна скарга мотивована такими обставинами:
- суд апеляційної інстанції належним чином не повідомив позивача-1 про дату, час і місце судового засідання, призначеного на 29 липня 2024 року;
- апеляційний суд розглянув клопотання позивача-1 про відкладення розгляду справи, задовольнивши його протокольною ухвалою, проте згідно
з цим же протоколом суд продовжив розгляд справи, прийнявши оскаржувану постанову за її відсутності;
- також апеляційний суд не розглянув (відхилив) подані представником позивача-1 клопотання про виклик та допит свідків, про повернення помилково сплаченого судового збору;
- апеляційний суд належним чином не дослідив зібрані у справі докази.
V. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
14. 16 січня 2025 року відповідач подав відзив на касаційну скаргу, просив відмовити у її задоволенні, навівши такі мотиви:
- касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки в ній не вказано підстав оскарження;
- у касаційній скарзі не наведено доказів та обставин, які б свідчили про неналежне повідомлення позивача-1 про дату, час та місце розгляду справи апеляційним судом;
- сторона позивача-1 не заперечує, що була належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судових засідань у суді апеляційної інстанції;
- у судове засідання, призначене на 29 липня 2024 року позивач-1, її представник не з`явились, незважаючи на подане фактично у день розгляду справи клопотання про відкладення розгляду справи;
- суд апеляційної інстанції підстави неявки сторони позивача-1 не визнавав поважними;
- позивач-1, посилаючись як на підставу відкладення розгляду справи
у суді апеляційної інстанції - виклик лікаря до хворого чоловіка, не надала доказів того, що лише вона здійснює догляд за ним та про відсутність інших осіб, які можуть або здійснюють такий догляд;
- крім того, адвокат, який представляє інтереси позивача-1, у судове засідання 29 липня 2024 року не з`явився, про причини неявки не повідомив та, відповідно, не підтримав клопотання позивача-1 про відкладення розгляду справи.
15. 01 лютого 2025 року представник позивача-1 надав відповідь на відзив, у якому вказав, що у відзиві не спростовано твердження касаційної скарги та підтримав доводи касаційної скарги.
VI. Рух справи в суді касаційної інстанції
16. 28 серпня 2024 року представник позивача-1 звернувся із касаційною скаргою на постанову апеляційного суду.
17. Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження.
18. 20 січня 2025 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
19. Ухвалою Верховного Суду від 24 лютого 2025 року відмовлено позивачу-1 у задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом учасників справи, справу призначено до судового розгляду.
VII. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
20. 07 березня 2019 року між позивачем-1 та відповідачем укладений договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області Вегерою Н. Б.
21. Відповідно до змісту договору дарування сторони, попередньо ознайомлені з вимогами законодавства щодо недійсності правочинів, перебуваючи при здоровому розумі, ясній пам`яті та діючи добровільно, розуміючи значення своїх дій та правові наслідки укладеного правочину уклали цей договір про таке: дарувальник подарував, а обдаровуваний прийняв у дар житловий будинок АДРЕСА_1, що знаходиться на земельній ділянці для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1га, кадастровий
№ 4623610100:01:002:0350, що розташована за тією ж адресою.
22. Згідно з пунктом 4 договору дарування дарувальник свідчить, що відчужене нерухоме майно до цього часу нікому іншому не продане, не подароване, не передане як внесок до статутного фонду юридичних осіб, іншим способом не відчужене, не заставлене, під забороною відчуження (арештом, податковій заставі) не перебуває, судового спору щодо нього,
а також прав у третіх осіб немає. Внаслідок дарування житлового будинку не буде порушено прав та законних інтересів інших осіб, в тому числі неповнолітніх, малолітніх, непрацездатних дітей та інших осіб, яких дарувальник зобов`язаний утримувати за законом або договором.
23. Відповідно до пункту 6 вказаного договору дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров`я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей, а також у разі порушення обдаровуваним обов`язку на користь третьої особи. У разі розірвання договору дарування обдаровуваний зобов`язаний повернути дарунок в натурі.
24. Згідно з пунктом 10 договору дарування сторони свідчать, що вони не визнані судом недієздатними чи обмежено дієздатними та не страждають на захворювання, що перешкоджають усвідомленню суті договору, вони однаково розуміють значення, умови правочину та його правові наслідки для кожної із сторін; зміст договору точно відповідає їх дійсним намірам та в них відсутні обставини, які примусили б їх укласти цей договір на невигідних умовах; волевиявлення сторін є вільним та усвідомленим. Сторони підтверджують, що отримали від нотаріуса всі роз`яснення стосовно укладеного договору і ніяких зауважень, доповнень до нього не мають.
25. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28 січня 2021 року за відповідачем зареєстровано право власності на житловий будинок
АДРЕСА_1 на підставі договору дарування
від 07 березня 2019 року, номер запису про право власності 30607829.
26. Згідно з довідкою про результати проведення перевірки за зверненням позивача-2 від 01 квітня 2020 року, позивач-2 зверталась в органи поліції та просила вжити заходи щодо онука ОСОБА_3, який 01 квітня 2020 року за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1, вчинив домашнє насильство, однак, як встановлено судом, 03 квітня 2020 року ОСОБА_2 звернулась із заявою припинити розгляд її звернення, претензій до нього немає, та просить з приводу цього факту її більше не турбувати. Юридична кваліфікація: відсутні ознаки кримінального та адміністративного правопорушення.
27. Відповідно до розписки від 03 квітня 2020 року відповідач зобов`язався не конфліктувати, не виражатися нецензурною лайкою, не погрожувати фізичною розправою щодо членів своєї сім`ї, а саме: баби ОСОБА_2, мами ОСОБА_1, планує в найкоротший термін разом зі своєю дружиною ОСОБА_6 переїхати на квартиру.
28. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 28 березня 2023 року № 327232942 спірний житловий будинок відчужений на підставі договору дарування житлового будинку та земельної ділянки, укладеного
ОСОБА_3 з ОСОБА_4 23 червня 2022 року.
29. Суд першої інстанції встановив, що постановою Львівського апеляційного суду від 07 лютого 2022 року залишено в силі рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 22 квітня 2021 року, яким відмовлено у позові ОСОБА_3 до ОСОБА_7 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим будинком за адресою:
АДРЕСА_1 .