1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2025 року

м. Київ

cправа № 925/1461/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Приватної виробничо-комерційної фірми "Чанталь"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 (колегія суддів: Палій В. В. - головуючий, Вовк І. В., Сибіга О. М.) та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 14.03.2024 (суддя Васянович А. В.)

за заявою Приватної виробничо-комерційної фірми "Чанталь"

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Черкаської області від 15.04.2021 (суддя Чевгуз О. В.) у справі

за позовом Черкаської міської ради

до Приватної виробничо-комерційної фірми "Чанталь"

про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та судового рішення, ухваленого за результатами розгляду позовних вимог

1.1. У листопаді 2020 року Черкаська міська рада звернулася до Господарського суду Черкаської області з позовом до Приватної виробничо-комерційної фірми "Чанталь" (далі - ПВКФ "Чанталь") про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 01.09.1997 № 676 шляхом викладення його в новій редакції, наведеній у прохальній частині позовної заяви.

1.2. Позовні вимоги Черкаської міської ради обґрунтовані необхідністю привести умови договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 01.09.1997 № 676 у відповідність до вимог чинного законодавства та прийнятих Черкаською міською радою рішень.

1.3. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 15.04.2021 у справі № 925/1461/20 задоволено позовні вимоги Черкаської міської ради до ПВКФ "Чанталь" про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею.

Вирішено з моменту набрання рішенням законної сили внести до укладеного між Черкаською міською радою та ПВКФ "Чанталь" договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 01.09.1997 № 676 зміни шляхом викладення його в новій редакції, наведеній у резолютивній частині рішення.

1.4. Задовольняючи позовні вимоги Черкаської міської ради, місцевий господарський суд, зокрема, виходив із того, що запропоновані позивачем зміни до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 01.09.1997 № 676 є обґрунтованими і відповідають зміненим фактичним обставинам стосовно таких умов договору як цільове призначення орендованої земельної ділянки, нормативна грошова оцінка, розмір орендної плати за землю і реквізити на її сплату, та вимогам чинного законодавства.

2. Короткий зміст заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Черкаської області від 15.04.2021 та судових рішень, ухвалених за результатами розгляду цієї заяви

2.1. У грудні 2022 року ПВКФ "Чанталь" звернулася до Господарського суду Черкаської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Черкаської області від 15.04.2021 у справі № 925/1461/20.

2.2. ПВКФ "Чанталь" у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Черкаської області від 15.04.2021 у справі № 925/1461/20 просила скасувати це рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Черкаської міської ради до ПВКФ "Чанталь" про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею.

2.3. За доводами, викладеними в зазначеній заяві ПВКФ "Чанталь", відповідачу під час розгляду справи № 925/856/22 стало відомо про те, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки не затверджувалася органом місцевого самоврядування. Однак господарський суд першої інстанції, ухвалюючи рішення від 15.04.2021, взяв до уваги Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 23.10.2018 № 2320/0/25-18.

2.4. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 11.04.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 у справі № 925/1461/20, задоволено заяву ПВКФ "Чанталь" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Черкаської області від 15.04.2021 у справі № 925/1461/20 та ухвалено нове рішення, яким скасовано рішення Господарського суду Черкаської області від 15.04.2021 у справі № 925/1461/20 та відмовлено в задоволенні позову Черкаської міської ради до ПВКФ "Чанталь" про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею.

2.5. Задовольняючи заяву ПВКФ "Чанталь" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Черкаської області від 15.04.2021 у справі № 925/1461/20, місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив із того, що наведені в заяві обставини є нововиявленими і мають суттєве значення для вирішення спору. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що матеріали справи не містять, а позивач не надав рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста.

2.6. Постановою Верховного Суду від 13.12.2023 скасовано рішення Господарського суду Черкаської області від 11.04.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023, а справу № 925/1461/20 передано на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

2.7. Верховний Суд, скасовуючи постанову апеляційного господарського суду і рішення господарського суду першої інстанції та передаючи справу на новий розгляд до місцевого господарського суду, з посиланням на приписи пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, частини 1 статті 158, статті 160 Земельного кодексу України зазначив, що відповідач під час вирішення судом спору про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею щодо затвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки міг одержувати копію відповідного рішення про затвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що стосується земельного спору, а в разі його відсутності - міг отримати відповідну інформацію.

2.8. За результатами нового розгляду справи ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.03.2024, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 у справі № 925/1461/20, відмовлено в задоволенні заяви ПВКФ "Чанталь" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Черкаської області від 15.04.2021 у справі № 925/1461/20.

2.9. Господарські суди попередніх інстанцій, здійснюючи новий розгляд справи, встановили, що рішенням Черкаської міської ради від 27.06.2017 № 2-2219 "Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси" із змінами від 18.06.2018 № 2-343" з 01.01.2019 на земельні ділянки, яким згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель (далі - КВЦПЗ) присвоєно код 12.011 ставка орендної плати була встановлена в розмірі 6 % від нормативної грошової оцінки. Крім того, господарські суди зазначили, що відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 23.10.2018 № 2420/0/25-18 згідно з КВЦПЗ земельній ділянці з кадастровим номером 7110136400:02:016:0059, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Чигиринська, 31, встановлено код 12.04. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки встановлена в розмірі 2 730 714,00 грн. При цьому суди зазначили, що наведений Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 23.10.2018 № 2420/0/25-18 наявний у матеріалах справи. З урахуванням викладеного господарські суди зазначили, що 23.10.2018 був сформований саме Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а не прийнято відповідне рішення про її затвердження. Крім того, господарські суди попередніх інстанцій установили, що в матеріалах справи наявне рішення Черкаської міської ради від 13.05.2010 № 5-656 "Про затвердження показників грошової оцінки земель м. Черкаси", яким затверджено базову вартість одного квадратного метра земельної ділянки земель м. Черкаси станом на 01.01.2009 у розмірі 127,48 грн (пункт 1); проведено індексацію нормативної грошової оцінки земель м. Черкаси за 2009 рік з використанням коефіцієнта 1,059 (пункт 2); доручено міськрайонному управлінню Держкомзему у місті Черкаси та Черкаському районі Черкаської області до 15.06.2010 надати витяги з нормативних грошових оцінок земель м. Черкаси на всі земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні громадян та суб`єктів господарювання, з урахуванням показників, передбачених цим рішенням (пункт 4). Господарські суди попередніх інстанцій зазначили, що наведене рішення Черкаської міської ради від 13.05.2010 № 5-656 прийнято відповідно до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель у м. Черкаси, розробленої Державним підприємством "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" станом на 2009 рік і позитивного висновку Державної експертизи землевпорядної документації від 11.11.2009 № 1168-09 та не є скасованим.

2.10. При цьому господарські суди, розглянувши доводи відповідача про відсутність нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначили, що відповідно до статті 23 Закону України "Про оцінку землі" технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Водночас господарські суди попередніх інстанцій установили, що Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області листом від 15.09.2023 повідомило про те, що формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можливе лише в режимі реального часу на виконання заяви з наявної та діючої технічної документації з нормативної грошової оцінки земель з урахуванням коефіцієнтів індексації. При цьому нормативно-правовими актами з питань оцінки земель, а також функціоналом програмного забезпечення Державного земельного кадастру не передбачено можливості формування Витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за минулі періоди. Крім того, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що відповідач міг одержати копію відповідного рішення про затвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а в разі його відсутності міг отримати відповідну інформацію та своєчасно надати суду відповідні письмові докази.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 та ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.03.2024 у справі № 925/1461/20, до Верховного Суду звернулася ПВКФ "Чанталь" з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені судові рішення, а справу № 925/1461/20 передати до господарського суду першої інстанції для продовження розгляду.

3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ПВКФ "Чанталь" зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права, а саме приписів частини 5 статті 310, статті 320 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. На думку скаржника, господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, не виконали вказівки Верховного Суду, викладені в постанові від 13.12.2023 у цій справі.

3.4. Скаржник також наголошує на тому, що рішення Черкаської міської ради від 27.06.2017 № 2-2219 "Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси" не існує, оскільки воно скасоване рішенням Черкаської міської ради від 27.06.2019 № 2-4690.

3.5. За доводами скаржника, господарські суди не дослідили та не перевірили той факт, що до матеріалів позовної заяви Черкаської міської ради в якості додатків не додано рішення Черкаської міської ради від 13.05.2010 № 5-656 "Про затвердження показників грошової оцінки земель м. Черкаси".

3.6. Крім того, скаржник, посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22, вважає, що рішення Черкаської міської ради від 13.05.2010 № 5-656 "Про затвердження показників грошової оцінки земель м. Черкаси", яке ПВКФ "Чанталь" додала до заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Черкаської області від 15.04.2021 у справі № 925/1461/20, не є рішенням про затвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

3.7. Черкаська міська рада у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу ПВКФ "Чанталь" залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Черкаська міська рада наголошує на тому, що дата формування Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не є рішенням про затвердження нормативної грошової оцінки землі. Черкаська міська рада зазначає, що ПВКФ "Чанталь" помилково ототожнює формування Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки із рішенням міської ради про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Крім того, за доводами Черкаської міської ради, аргументи ПВКФ "Чанталь" про неіснування рішення Черкаської міської ради від 27.06.2017 № 2-2219 "Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси" не відповідають дійсності, оскільки рішенням Черкаської міської ради від 27.06.2019 № 2-4690, яке набрало чинності з 01.01.2020, було затверджено нові ставки розмірів орендної плати та визнано таким, що втратило чинність, рішення Черкаської міської ради від 27.06.2017 № 2-2219. Проте, як зазначає Черкаська міська рада, наведені обставини не свідчать про неіснування рішення Черкаської міської ради від 27.06.2017 № 2-2219.

4. Обставини справи, встановлені судами, та позиція Верховного Суду

4.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

4.2. За змістом частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

4.3. Переглянувши оскаржувані судові рішення, дослідивши доводи, наведені в касаційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів зазначає таке.

4.4. Порядок звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначено главою 3 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

4.5. Відповідно до частини 1 статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

4.6. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частина 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України).

4.7. Згідно з положеннями частини 4 статті 320 Господарського процесуального кодексу України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

4.8. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина 5 статті 320 Господарського процесуального кодексу України).

4.9. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та відповідно не могли надати суду про неї дані. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 26.02.2025 у справі № 907/910/22, від 19.03.2025 у справі № 906/672/18, від 24.02.2025 у справі № 904/5955/19.

4.10. Здійснюючи процедуру перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною з новим розглядом справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін.

4.11. Перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення, для досягнення істини у справі. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13.

4.12. Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 26.02.2025 у справі № 907/910/22, від 14.01.2025 у справі № 914/1565/23, від 20.01.2025 у справі № 910/12395/22.

4.13. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.11.2020 у справі № 910/8113/16 висловила правову позицію, відповідно до якої суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 14.02.2025 у справі № 921/504/20, від 25.09.2024 у справі № 910/4490/22, від 23.02.2024 у справі № 909/837/13, від 17.01.2024 у справі № 910/542/21.

4.14. Наведене свідчить про сталу та послідовну практику Верховного Суду в питанні застосування норм процесуального права, якими визначено порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

4.15. Колегія суддів також зазначає, що однією з умов перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами на підставі статті 320 Господарського процесуального кодексу України є істотність цих обставин для вирішення спору. Тому результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які було покладено в основу судового рішення. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 26.02.2025 у справі № 907/910/22, від 18.07.2023 у справі № 914/935/20, від 23.06.2023 у справі № 918/887/21, від 12.04.2022 у справі № 904/3923/20.

4.16. Системний аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо перегляду судових рішень дозволяє дійти висновку про те, що нововиявленими обставинами можуть бути визнані обставини, які: а) існували під час розгляду справи судом; б) не були відомими суду та учасникам справи під час розгляду справи судом; в) мають істотне значення для справи і можуть призвести до іншого результату судового розгляду (тобто, коли врахування їх судом мало би наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) (рішення у справах "Industrial Financial Consortium Investment Metallurgical Union проти України" від 26.06.2018, заява № 10640/05 та "Желтяков проти України" від 09.06.2011 заява № 4994/04). Подібний висновок також викладений у постановах Верховного Суду від 26.02.2025 у справі № 907/910/22, від 18.07.2023 у справі № 914/935/20.

4.17. Як зазначили господарські суди попередніх інстанцій, ПВКФ "Чанталь" у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Черкаської області від 15.04.2021 у справі № 925/1461/20 стверджувало про те, що відповідачу під час розгляду справи № 925/856/22 стало відомо про незатвердження органом місцевого самоврядування нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Однак господарський суд першої інстанції під час ухвалення рішення від 15.04.2021 взяв до уваги Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 23.10.2018 № 2320/0/25-18.

4.18. Отже, підставою для перегляду за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Черкаської області від 15.04.2021 у справі № 925/1461/20, на думку заявника, є пункт 1 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України, а саме: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

4.19. Колегія суддів звертає увагу на те, що необхідно розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту). Так, не можуть вважатися нововиявленими обставинами подані учасником судового процесу, зокрема, листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю природою є саме новими доказами. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 26.02.2025 у справі № 907/910/22, від 14.02.2025 у справі № 921/504/20, від 20.06.2024 у справі № 910/746/23.

4.20. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 26.02.2025 у справі № 907/910/22, від 08.07.2024 у справі № 911/465/21, від 20.01.2025 у справі № 902/115/22.

4.21. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що рішенням Черкаської міської ради від 27.06.2017 № 2-2219 "Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси" із змінами від 18.06.2018 № 2-343", з 01.01.2019 на земельні ділянки, яким згідно з КВЦПЗ присвоєно код 12.011 ставка орендної плати була встановлена в розмірі 6 % від нормативної грошової оцінки.

4.22. Крім того, господарські суди зазначили, що відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 23.10.2018 № 2420/0/25-18 згідно з КВЦПЗ земельній ділянці з кадастровим номером 7110136400:02:016:0059, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Чигиринська, 31, встановлено код 12.04. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки встановлена в розмірі 2 730 714,00 грн.

4.23. При цьому господарський суд першої інстанції за результатами розгляду по суті позовних вимог Черкаської міської ради вирішив внести зміни до укладеного між позивачем та відповідачем договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 01.09.1997 № 676, шляхом викладення договору в новій редакції.

4.24. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що пунктами 9- 11 зміненого договору встановлено, що за оренду земельної ділянки орендар сплачує орендну плату у грошовій формі. З 01.01.2019 річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється в розмірі 6 (шість) % від її нормативної грошової оцінки та становить 163 842,84 грн. Обчислення розміру грошової оцінки та орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. Орендна плата за землю вноситься орендарем щомісячно до 30 числа місяця наступного за звітним в розмірі 1/12 річної орендної плати шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок UA228999980000033213812023002, одержувач платежу: УК у м. Черкасах / Черкаси / код бюджетної класифікації: 18010600, код ЄДРПОУ: 38031150, банк: Казначейство України (ЕАП). Орендар бере на себе обов`язок уточнення зміни розмірів орендної плати та банківських реквізитів через фінансові та податкові органи на місцях.

4.25. Господарські суди попередніх інстанцій також установили, що Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 23.10.2018 № 2420/0/25-18 з кадастровим номером 7110136400:02:016:0059 площею 4200 м2 є в матеріалах справи, а нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 2 730 714,00 грн.

4.26. З урахуванням викладеного господарські суди попередніх інстанцій констатували, що 23.10.2018 був сформований саме Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а не прийнято відповідне рішення про її затвердження.

4.27. Крім того, господарські суди попередніх інстанцій установили, що в матеріалах справи наявне рішення Черкаської міської ради від 13.05.2010 № 5-656 "Про затвердження показників грошової оцінки земель м. Черкаси", яким затверджено базову вартість одного квадратного метра земельної ділянки земель м. Черкаси станом на 01.01.2009 у розмірі 127,48 грн (пункт 1); проведено індексацію нормативної грошової оцінки земель м. Черкаси за 2009 рік з використанням коефіцієнта 1,059 (пункт 2); доручено міськрайонному управлінню Держкомзему у місті Черкаси та Черкаському районі Черкаської області до 15.06.2010 надати витяги з нормативних грошових оцінок земель м. Черкаси на всі земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні громадян та суб`єктів господарювання, з урахуванням показників, передбачених цим рішенням (пункт 4). Господарські суди попередніх інстанцій зазначили, що наведене рішення Черкаської міської ради від 13.05.2010 № 5-656 прийнято відповідно до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель у м. Черкаси, розробленої Державним підприємством "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" станом на 2009 рік і позитивного висновку Державної експертизи землевпорядної документації від 11.11.2009 № 1168-09 та не є скасованим.

4.28. З урахуванням наведених обставин колегія суддів зазначає, що нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов`язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується рішенням відповідної сільської, селищної чи міської ради.

4.29. Дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

4.30. Тобто витяг з технічної документації є документом, який оформлюється за результатом проведення нормативної грошової оцінки та відображає дані стосовно окремої земельної ділянки. Він складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради. Подібні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4223/19.

4.31. Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20 зазначила, що результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є в Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так і за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

4.32. Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 160 Земельного кодексу України сторони, які беруть участь у земельному спорі, мають право знайомитися з матеріалами щодо цього спору, робити з них виписки, брати участь у розгляді земельного спору, подавати документи та інші докази, порушувати клопотання, давати усні і письмові пояснення, заперечувати проти клопотань та доказів іншої сторони, одержувати копію рішення щодо земельного спору, і, у разі незгоди з цим рішенням, оскаржувати його.

4.33. Отже, на час вирішення судом спору про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 01.09.1997 № 676 щодо затвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідач міг одержувати копію відповідного рішення про затвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що стосується земельного спору, а в разі його відсутності міг отримати відповідну інформацію. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.12.2023 у справі № 925/1461/20.

4.34. Крім того, господарські суди попередніх інстанцій установили, що 23.10.2018 був сформований саме Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а не прийнято відповідне рішення про її затвердження.

4.35. Верховний Суд зазначає, що наведені заявником доводи та аргументи не можуть вважатися нововиявленими обставинами в розумінні положень статті 320 Господарського процесуального кодексу України. При цьому доводи, наведені заявником у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Черкаської області від 15.04.2021 у справі № 925/1461/20, не спростовують обставин, які було покладено в основу судового рішення по суті спору.

4.36. При цьому господарські суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що відповідач міг одержати копію відповідного рішення про затвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а в разі його відсутності міг отримати відповідну інформацію та своєчасно надати суду відповідні письмові докази.

4.37. За таких обставин колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні заяви ПВКФ "Чанталь" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Черкаської області від 15.04.2021 у справі № 925/1461/20.

4.38. Крім того, колегія суддів не може взяти до уваги доводи скаржника про те, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, не виконали вказівки Верховного Суду, викладені в постанові від 13.12.2023 у цій справі, оскільки зміст оскаржуваних судових рішень свідчить про ухвалення судами рішень з дотриманням приписів процесуального законодавства, у тому числі частини 5 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.

4.39. Доводи скаржника про те, що рішення Черкаської міської ради від 27.06.2017 № 2-2219 "Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси" не існує, оскільки воно скасоване рішенням Черкаської міської ради від 27.06.2019 № 2-4690, а також про те, що рішення Черкаської міської ради від 13.05.2010 № 5-656 "Про затвердження показників грошової оцінки земель м. Черкаси" не є рішенням про затвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки, фактично спрямовані на дослідження доказів та встановлення нових обставин справи, що перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України.

4.40. Верховний Суд також не може взяти до уваги посилання скаржника на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22, які стосуються норм, правил та періодів проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки такі доводи не охоплювалися твердженнями, викладеними в заяві ПВКФ "Чанталь" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Черкаської області від 15.04.2021 у справі № 925/1461/20.

4.41. Таким чином, у цьому випадку не підтвердилися доводи скаржника про те, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права, а саме приписів частини 5 статті 310, статті 320 Господарського процесуального кодексу України.

4.42. За результатами перегляду оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку Верховний Суд дійшов висновку про правильність кваліфікації спірних правовідносини судами із правильним застосуванням норм процесуального права. Підстав для скасування чи зміни рішень, що оскаржуються, Верховний Суд не встановив.


................
Перейти до повного тексту